Вирок

від 09.07.2007 по справі 1-55/2007

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-55/2007 рік

Справа №

1-55/2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня

2007 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого

судді Нечепоренка Л.М.,  при секретарі

Божок Н.В.,  за участю прокурора Мрука СП., 

захисника ОСОБА_1., 

представника підсудного ОСОБА_2., 

потерпілих ОСОБА_3.,

ОСОБА_4. та ОСОБА_17,  розглянувши у

відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  уродженця

с.Старе Бориспільського району Київської області,  громадянина України,  українця, 

із базовою середньою освітою, 

військовозобов"язаного,  не

одруженого,  не працюючого,  мешканця АДРЕСА_1,  судимого 03.11.2004 року Бориспільским

міськрайсудом за ст.29б ч.2 КК України до трьох років позбавлення волі,  на підставі ст.75 КК України звільнений від

відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

за ст.121 ч.1 та

ст.121 ч.2  КК України,

ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,  уродженця та мешканця АДРЕСА_2,  українця, 

громадянина України,  не

одруженого,  допризивника,  студента з курсу Київського

механіко-металургійного технікуму,  не

судимого

за ст.121 ч.2 КК

України, -

установив :

11

червня 2006 року біля 15 год.

підсудний ОСОБА_6.

спільно з підсудним ОСОБА_7.,  потерпілим

ОСОБА_3.,  ОСОБА_8., 

ОСОБА_9,  ОСОБА_10.,  ОСОБА_11. та ОСОБА_12. в

лісопосадці,  розташованій на краю

с.Салиха Таращанського району Київської області святкували день народження

ОСОБА_6.. Біля 20 год. до них приєдналися

мати підсудного - ОСОБА_13.,  її чоловік

ОСОБА_14.,  сестра підсудного ОСОБА_6- ОСОБА_15. та її чоловік

ОСОБА_16.

Біля 21 год. між ОСОБА_6. та ОСОБА_3.,  які знаходилися в стані алкогольного сп"яніння,  виникла сварка,  так як останній почав йти по посуду. З метою

спричинення шкоди здоров"ю потерпілому ОСОБА_3,  ОСОБА_6кинув його через себе на землю,  а потім вдарив кілька разів в різні частини

тіла руками та ногами,  внаслідок чого

спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної

клітини зліва з чисельними переломами ребер зліва (7-10),  крововиливи в ліву плевральну порожнину,  закриту травму черевної

порожнини з пошкодженням селезінки,  крововиливи в черевну порожнину,  які згідно висновку судово-медичної

експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень,  небезпечних для життя в момент заподіяння.

В цей же вечір

ІНФОРМАЦІЯ_1 року біля 23 год.,  ОСОБА_6., 

продовжуючи свою злочинну діяльність,  спільно з ОСОБА_7. та ОСОБА_8. зустріли на

АДРЕСА_1потерпілого ОСОБА_17. і з метою спричинення тілесних ушкоджень підійшли

до останнього,  де ОСОБА_6. зачепив його

плечем,  а потім вдарив кулаком в

голову,  від чого потерпілий впав на

землю. Продовжуючи побиття потерпілого,  ОСОБА_6наніс останньому

кілька ударів ногами в область голови та по тулубу,  а ОСОБА_7.,  з метою

спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, 

також наніс кілька ударів руками в область його голови та ногами в

область тулуба. Після чого ОСОБА_6.,  продовжуючи побиття потерпілого,  вийняв з кишені штанів металевий ланцюг

(повідок для собаки) та наніс ним кілька ударів по голові та тілу потерпілого

ОСОБА_17.

Внаслідок

побиття підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_7. потепілого ОСОБА_17. останній отримав

тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під оболонки,  в тканину та шлуночки головного мозку;

крововиливи в м"які покрови голови та обличчя; синці та саднини на голові

та обличчі; перелом ребер справа; крововиливи в місцях пошкоджень,  синці, 

саднини на тулубі та кінцівках, 

які,  згідно висновку

судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних

ушкоджень,  небезпечних для життя в

момент заподіяння,  що спричинили смерть

потерпілого.

Підсудний ОСОБА_6. в судовому

засіданні винним себе в спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому

ОСОБА_3 визнав повністю,  але не згодний

з кваліфікацією досудовим слідством його дій, 

так як вважає,  що він спричинив

тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3з необережності,  не маючи наміру на спричинення тяжких

тілесних ушкоджень та показав,  що

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. під час святкування його дня народження ОСОБА_3,  будучи в стані сильного алкогольного

сп»яніння піднявся і пішов до нього по тарілках. На це підсудний кинув

потерпілого через себе,  а потім вдарив

кілька разів руками і ногами в різні частини тіла. Вину в спричиненні умисних

тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17. не визнав,  так як умисних тілесних ушкоджень тому не

спричиняв і взагалі потерпілого не бачив та показав,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 року він з ОСОБА_7., 

ОСОБА_8., 

ОСОБА_9.,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_11. та іншими

святкували день його народження. Після 22 год.

він,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10та ОСОБА_12пішли

в будинок культури,  де між ОСОБА_7 та

ОСОБА_18виникла сварка,  яку він

припинив. При цьому ОСОБА_18штовхнув ОСОБА_7і той зчесав щоку та забрав повідок

у ОСОБА_7,  а потім віддав підсудному. По

дорозі додому він ішов удвох з ОСОБА_8, 

ОСОБА_7 пішов з ОСОБА_12,  а ОСОБА_11,  з якою він посварився,  пішла додому з ОСОБА_9. По дорозі вони нікого

не зустрічали і біля його будинку зустріли ОСОБА_9 і ОСОБА_10,  які підійшли після них. Чому ОСОБА_8 заявляє,  що він та ОСОБА_7 побили потерпілого

ОСОБА_17. не знає. Не говорив ОСОБА_9, 

що вони когось побили,  а була

розмова,  що побили ОСОБА_3 і буде з

цього питання розбиратися міліція.

Підсудний

ОСОБА_7. в судовому засіданні вину свою у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень

потерпілому ОСОБА_17. не визнав і показав, 

що 09.06.06 року він приїхав з ОСОБА_8. в с.Салиха Таращанського району

до своєї знайомої ОСОБА_12. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. пішли в посадку,  де святкували день народження ОСОБА_6. Як ОСОБА_6. спричинив

тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3не бачив, 

так як в цей час відійшов в сторону і розмовляв по телефону. Коли

повернувся,  то узнав,  що ОСОБА_6вдарив

кілька разів ОСОБА_3. Намагався з ОСОБА_9. підняти ОСОБА_3,  але не змогли і той залишився лежати в

посадці,  а вони біля 22 год. пішли додому до

ОСОБА_6. З дерева зняв ланцюг для собаки і поклав в кишеню штанів.

Ввечері

пішли до клубу,  де він посварився з

ОСОБА_18і той штовхнув його та забрав даний ланцюг. При падінні поцарапав щоку. Додому

біля 24 год. повертався з ОСОБА_12.

Перші

його показання,  що вони зустріли

потерпілого ОСОБА_17. і вдвох з ОСОБА_6 побили його він дав під тиском

міліції,  так як боявся. Подробиці йому

повідомив ОСОБА_8. При

відтворенні обстановки та обставин події показав те ж саме,  що і при допиті,  так як боявся змінити свої показання. Що саме

говорити,  його намовили працівники

міліції. Коли був звільнений з-під варти розповів все батькам і відмовився від

своїх показань. Вважає,  що ОСОБА_8 його та

ОСОБА_6оговорює,  обвинувачуючи у

спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_17.

Законний

представник підсудного ОСОБА_2. суду показала, 

що її син є врівноваженою дитиною, 

навчається в технікумі. 9 червня 2006 року він поїхав в с.Салиха до

знайомої ОСОБА_12 і повідомив,  що буде

там ночувати,  повернеться 12.06.06 р. В цей день він не

повернувся і шукала його по знайомих. Потім поїхала в м.Тараща і там ОСОБА_11

повідомила,  що сина затримала міліція за

підозрою у побитті якогось діда. Побачення з сином в міліції їй не дали.

Пізніше побачилася із сином і запитувала, 

чи не били його. Відповів що ні. Про затримання сина їх не повідомили і

вони самі розшукали сина в міліції.

Крім

визнання вини підсудним ОСОБА_6.

у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3винність

підсудного у вчиненні інкримінуємого

йому злочину підтверджується:

рапортом

чергового Таращанського РВГУ про те,  що

до приймального відділення Таращанської ЦРЛ доставлено ОСОБА_3 з тілесними

ушкодженнями;

протоколом

огляду місця пригоди від 12.06.06 p.,  де

проходило святкування дня народженнячОСОБА_6.;

протоколом

відтворення обстановки і обставин події від 16.06.06 p., 

де підсудний ОСОБА_6.

на місці показав,  де і при яких

обставинах ІНФОРМАЦІЯ_1 р. він спричинив тілесні ушкодження потерпілому

ОСОБА_3та пояснив,  що наносив удари

ОСОБА_3руками і ногами в різні частини тіла, 

в тому числі в живіт та грудну клітину;

показаннями

потерпілого ОСОБА_3.,  що

ІНФОРМАЦІЯ_1року на святкуванні дня народження ОСОБА_6. він сильно сп"янів

і впав на харчі. Пам"ятає,  як його

вдарив ОСОБА_6і він

упав. На другий день

його знайшла ОСОБА_19 і її чоловік

відвіз його додому,  а потім швидкою

допомогою в лікарню,  де прооперували.

Від цивільного позову до ОСОБА_6. він відмовляється;

показаннями

свідка ОСОБА_8.,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 року він та інші святкували день народження

ОСОБА_6. Вживали горілку. Потім ОСОБА_3

сп"янів і впав на стіл в салати. Коли той встав,  ОСОБА_6перекинув

його через себе і вдарив кілька разів ногами і руками по всьому тілу,  в тому числі і в живіт.

Аналогічні

показання дали свідки ОСОБА_9,  ОСОБА_11.,  ОСОБА_10., 

ОСОБА_12.,  що під

час святкування дня народження ОСОБА_6 останній кинув ОСОБА_3 через себе,  а потім вдарив кілька разів по обличчю та

тулубу руками і ногами. ОСОБА_3. залишили в посадці,  так як він не міг іти. Думали,  що сильно п"яний.

При

цьому ОСОБА_12. та ОСОБА_10.

уточнили,  що моменту спричинення

ОСОБА_3. тілесних ушкоджень не бачили, 

так як в цей час ходили удвох додому. Узнали від присутніх що була

бійка. ОСОБА_3. лежав

під кущом. А ОСОБА_10. уточнив,  що він спільно з ОСОБА_7. намагався підняти

ОСОБА_3.,  але той відбивався від них і

вони залишили того в посадці на землі.

Свідки

ОСОБА_13. та ОСОБА_15. суду

показали,  що вони та ОСОБА_16. з

ОСОБА_14. приїхали на запрошення ОСОБА_6на його день народження біля 20 год. ІНФОРМАЦІЯ_1 p.. Речі залишили в

магазині,  а самі пішли в посадку,  де уже були всі запрошені. ОСОБА_3 сильно

сп"янів і пішов по накритому столу. ОСОБА_6.

нахилив його до себе і вдарив по потилиці, 

від чого той впав на землю.

Суд вважає,  що заперечення підсудного ОСОБА_6. у відсутності

умислу на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3.

спростовуються вищенаведеними показаннями свідків,  що ОСОБА_6.

умисно наніс кілька ударів руками та ногами в життєво важливі органи

потерпілого - по голові,  тулубу,  в тому числі і в живіт,  спричинивши ОСОБА_3.,  згідно висновку судово-медичної експертизи

№91 Д від 26.06.06 р. тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної

клітини зліва з чисельними переломами ребер зліва (7-10),  крововиливи в ліву плевральну порожнину,  закриту травму черевної порожнини з

пошкодженням селезінки,  крововиливи в

черевну порожнину,  які відносяться до

категорії тяжких тілесних ушкоджень, 

небезпечних для життя в момент заподіяння.

Вищевказані

тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету (предметів) і могли

утворитися від дії рук і ніг людини.

Це ж підсудний ОСОБА_6. підтвердив у

протоколі допиту як підозрюваного від 15.06.06 р.,  шо він

кинув через себе потерпілого ОСОБА_3. і коли той лежав,  тобто знаходився у безпорадному стані і

ніякого наміру битися з ОСОБА_6. не виказував, 

підійшов до потерпілого і вдарив двічі рукою та ногою,  взутою в кросівку,  по голові і ногою один раз по спині та двічі

в живіт.

При відтворенні

обстановки та обставин події з ОСОБА_6. останній доповнив свої показання,  що він спочатку кинув ОСОБА_3. та вдарив

лежачого кілька разів руками та ногами в різні частини тіла,  а коли той піднявся,  ще наніс потерпілому кілька ударів

ногами

в грудну клітину та в живіт,  від чого

потерпілий впав і більше не піднімався.

Крім

того,  вина підсудного ОСОБА_6. у

спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3. підтверджується:

показаннями свідка ОСОБА_19.,  що 12.06.06 р. біля 07 год. вона побачила в

рову потерпілого ОСОБА_3,  який був в

безпорадному стані. її чоловік відвіз ОСОБА_3 додому та

показаннями

свідка ОСОБА_20.,  що він возив

потерпілого ОСОБА_3 додому і той по дорозі сказав,  що його побили і він почуває себе погано.

Незважаючи

на невизнання вини підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_7. у спричиненні тяжких

тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17. їх винність у вчиненні даного злочину

підтверджується:

рапортом

чергового Таращанського РВГУ про те,  що

в с.Салиха по вул.Радянській,  2 в

будинку виявлено потерпілого ОСОБА_17. з тілесними ушкодженнями;

протоколом

огляду місця пригоди,  а саме будинку в

АДРЕСА_3,  де був виявлений ОСОБА_17. від

16.06.06 p.,  при цьому встановлено, 

що скло у вікні виймалося з метою проникнення в будинок братом

потерпілого,  обстановка в будинку не

порушена;

показаннями

потерпілоїОСОБА_4.,  що чоловік

ОСОБА_17поїхав в с.Салиха наглядати за хатою своєї матері. 11 червня 2006 року

він зателефонував і повідомив,  що

залишиться ночувати,  так як свято і він

боїться залишити хату без нагляду. 12.06.06 р. їй зателефонував брат чоловіка і

повідомив,  що нібито побито її чоловіка.

Виявила того лежачим на дивані,  побитого

і без свідомості. Відвезли в лікарню,  де

після операції він помер;

потерпілого

ОСОБА_5,  який показав,  що 11 червня 2006 року біля 11 год. він розмовляв по

телефону з братом ОСОБА_17 і той повідомив, 

що він у селі в матері. 12.06.06 р. зранку приїхав в с.Салиха. Двері

були зачинені зсередини,  на підлозі

побачив лежачого брата,  який був без

сорочки в штанях,  сорочка лежала на

дивані,  на підлозі стояли туфлі. Вийняв

скло у вікні і заліз всередину. В хаті порядок порушений не був. Зателефонував

дружині брата і викликав швидку допомогу, 

так як брат був без свідомості, 

хрипів. Крові ніде не було;

показаннями

свідка ОСОБА_8.,  що він з ОСОБА_7. приїхали в с.Салиха,  де святкували ІНФОРМАЦІЯ_1. день народження

ОСОБА_6. Після цього біля 22 год.

пішли в клуб. Там ОСОБА_7 посварився з завклубом і той вдарив кілька раз

ОСОБА_7,  поламав ніс,  забрав у ОСОБА_7ланцюг для собаки,  який потім віддав ОСОБА_6.. Біля 23 год. втрьох

поверталися додому до ОСОБА_6городами і той показував дорогу. Коли вийшли на

вулицю,  зустріли незнайомого

чоловіка,  який зіштовхнувся з ОСОБА_6 і

той вдарив чоловіка кулаком в обличчя. Від удару чоловік впав і ОСОБА_6продовжив його

побиття кулаками та ногами. ОСОБА_7 також кілька раз вдарив чоловіка рукою по

обличчю. ОСОБА_6витягнув

ланцюг для собаки і почав бити ним чоловіка в різні частини тіла. Вони вдвох з

ОСОБА_7ідтягли ОСОБА_6і пішли далі.

Бачив,  що чоловік намагався піднятися. ОСОБА_6сказав,  щоб мовчали про даний випадок. 12.06.0 6 р. їх усіх

забрали до міліції,  де він спочатку не

розповідав про другий випадок,  а потім

під диктовку начальника міліції написав явку з повинною,  що вони втрьох били чоловіка і дав пояснення

з цього приводу. Але коли йому дали адвоката, 

на другий день відмовився від показів в частині участі в побитті,  тому що він нікого не бив. ОСОБА_7 при ньому

розповідав,  що бив удвох з ОСОБА_6 і це

ж підтвердив на очній ставці. Він не домовлявся з ОСОБА_7 які показання давати.

ОСОБА_7 потім погрожував йому,  щоб він

змінив свої показання.

Свої

показання ОСОБА_8. підтвердив

при проведенні з ним 13.06.06 р. відтворення обстановки та обставин події,  де він показав на місці в с.Салиха,  де вони втрьох зустріли незнайомого чоловіка,  якого спочатку вдарив по обличчю ОСОБА_6.,  зваливши при цьому на землю і продовжив побиття лежачого

руками і ногами і що того чоловіка вдарив кілька разів по обличчю і ОСОБА_7.

Суд

приймає дані показання свідка ОСОБА_8.

до уваги як правдиві і достовірні, 

тому що вони послідовні, 

логічні,  відображають дійсні

обставини події та підтверджені матеріалами досудового та судового слідства.

Тим паче,  при проведенні очної ставки

24.06.06 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 останній в присутності захисника визнав участь

у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17. і що ОСОБА_8 участі в цьому

не приймав. Підстав оговорювати підсудних свідком суд не вбачає.

Показання

свідка ОСОБА_8. частково підтверджує свідок ОСОБА_9,  яка показала, 

що від клубу вона,  ОСОБА_12 та

ОСОБА_11 пішли втрьох,  а хлопці -

ОСОБА_6,  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли

окремо. Зустрілися неподалік від будинку ОСОБА_6. Коли ОСОБА_6проводив її

додому,  то по дорозі повідомив,  що вони побили якогось діда і що далі не

піде,  так як там живе чоловік,  якого вони побили. Думала,  що він шудкує. Будинок,  де ночував ОСОБА_17. розташований неподалік

від її будинку.

Вказані

показання свідок ОСОБА_9. неодноразово підтверджувала протягом досудового

слідства та на першому судовому засіданні, 

але на даному судовому засіданні свідок змінила свої показання і почала

стверджувати,  що від клубу ОСОБА_7 пішов

з ОСОБА_12,  а ОСОБА_6пішов городами з

ОСОБА_8. Вона ж ішла додому з ОСОБА_11 і що її

заставили дати неправдиві показання в міліції, 

а саме начальник міліції, 

погрожував забрати дитину,  вона

була на той час вагітна,  її держали в

міліції до ранку і вона боялася погроз. В чому саме виразилися неправдиві

показання свідок пояснити не змогла. Також не змогла пояснити суду,  що саме заставили її говорити.

Аналогічні

показання на досудовому слідстві дала свідок ОСОБА_11,  що від клубу

вони втрьох - вона,  ОСОБА_9 та

ОСОБА_12йшли додому,  а ОСОБА_6,  ОСОБА_7 та ОСОБА_8

йшли окремо,  але потім на першому та

другому судовому засіданні свідок змінила свої показання і показала,  що ОСОБА_7 йшов додому з клубу з

ОСОБА_12,  вона йшла з ОСОБА_9,  а

ОСОБА_6ішов з ОСОБА_8.

Вказані

змінені показання свідків ОСОБА_9.

та ОСОБА_11. суд до уваги не приймає,  так як протягом тривалого часу вони

неодноразово пояснювали та показували при допитах як свідків на досудовому

слідстві та в суді,  що ОСОБА_6,  ОСОБА_7 і ОСОБА_8 йшли окремо від

них і вони їх зустріли неподалік від будинку ОСОБА_6. їх показання були

логічні,  послідовні,  про їх примушування до дачі неправдивих

показань свідки не заявляли.

Змінені

показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11. про

те,  що ОСОБА_7 ішов від клубу з

ОСОБА_12,  ОСОБА_6з ОСОБА_8,  а

ОСОБА_9 з ОСОБА_11. суд до

уваги не приймає ще й тому,  що свідки

ОСОБА_9 та ОСОБА_11. так і

не змогли пояснити суду,  чому вони

давали аналогічні показання,  що підсудні

на деякий час були залишені поза увагою свідків і що від клубу підсудні та

свідок ОСОБА_8 ішли

втрьох і що ОСОБА_6хвалився

свідку ОСОБА_9.,  що вони побили

діда,  а потім,  майже через рік з дня вчинення злочину,  змінили свої показання.

Дані

свідки мали можливість,  в разі їх

примушування до дачі неправдивих показань працівниками міліції,  подати відповідні заяви прокурору для

перевірки фактів застосування фізичного чи психічного насильства.

Переконливих

доказів,  що свідка ОСОБА_9. примусили

дати неправдиві показання,  вона суду не

навела і то це,  з її слів,  було в перші дні,  тобто 12-13 червня 2006 року при відібранні

від неї пояснення начальником міліції, 

коли їй,  з її слів,  погрожували примусовими заходами. В

послідуючому ОСОБА_9. самостійно розповідала про обставини вчинення злочинів -

спричинення тяжких тілесних ушкоджень її співмешканцю ОСОБА_3 та про те,  що ОСОБА_6, 

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ішли втрьох від клубу ввечері ІНФОРМАЦІЯ_1. і що

ОСОБА_6їй розповів про побиття незнайомого діда. Це було відображено при

допитах різних за статусом працівників міліції - в поясненні від 12.06.06 p.,  яке відібрав в.о. начальника міліції і на

який посилається свідок ОСОБА_9.,  де

вона дала перві неправдиві пояснення, 

протоколі допиту свідка дізнавачем РВГУ від 13.06.06 p.,  протоколі допиту свідка в. о. слідчого від

16.06.06 року та в судовому засіданні від 05.10.06 року,  в яких вона постійно підтверджувала свої

показання.

Показання

свідка ОСОБА_9. про погрози їй спростовує свідок ОСОБА_21.,  який суду показав,  що працює дізнавачем і при допиті ОСОБА_9.

він виконував обов"язки слідчого. Він не примушував свідка до дачі

завідомо неправдивих показань. Свідок добровільно розповіла про те,  що записано в протоколі допиту свідка і нею ж

підписано. Присутнім при допиті був тільки він один.

Крім

того,  перевіркою,  проведеною прокурором Таращанського району

згідно ухвали суду,  даних про

примушування свідка ОСОБА_9. до дачі завідомо неправдивих показань не

добуто,  в зв"язку з чим в порушенні

кримінальної справи відносно ОСОБА_22 відмовлено.

Це ж підтвердила

свідок ОСОБА_19.,  що її невістку ОСОБА_9. викликали спочатку до

сільської ради,  де відбирали

пояснення,  а потім відвезли в міліцію.

Додому вона повернулася тільки на другий

день після

обіда. Перед першим судом в жовтні 2006 року ОСОБА_9. розповідала їй,  що ОСОБА_6,  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ішли окремо

городами,  а вона,  ОСОБА_10та

ОСОБА_12йшли окремо від них. Також розповідала,  що ОСОБА_6хвалився,  що побили якогось діда. Після даного суду

ОСОБА_9. сказала їй,  що поміняла свої

показання,  тому що підсудні невинні і

чому вона повинна садити невинних людей. Чому вона не міняла їх раніше,  не знає.

Показанням

свідка ОСОБА_12.,  що від клубу вона йшла

разом з ОСОБА_7 суд не вірить,  так як

вона є його знайомою,  до якої він

неодноразово приїздив в гості,  куди

приїхав останній раз 09.06.06 р. і щоб приховати вчинений ним злочин та

звільнити від покарання,  дає неправдиві

показання. Крім того,  вони

спростовуються іншими доказами, 

дослідженими в судовому засіданні.

Про

те,  що підсудному ОСОБА_7 були

спричинені тілесні ушкодження біля будинку культури підтвердив свідок

ОСОБА_18,  що дійсно,  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. він посварився з ОСОБА_7. і

відштовхнув того. ОСОБА_7пав і счесав

щоку та ніс. Він забрав у ОСОБА_7металевий ланцюг,  який потім віддав ОСОБА_6у.

Тому

твердження підсудного ОСОБА_7.,  що його

побили в міліції і по цій причині він підтверджував свої показання про участь у

побитті потерпілого ОСОБА_17.,  тому що

боявся подальших погроз працівників міліції суд до уваги не приймає,  так як при допиті ОСОБА_7. в якості

підозрюваного і проведенні з ним інших слідчих дій - відтворенні,  пред"явленні обвинувачення,  очних ставках та інших був присутній

захисник,  якому підсудний мав можливість

подати скаргу на дії працівників міліції і даже на запитання батьків підсудний заперечував застосування до

нього фізичного насильства,  що

підтвердила в судовому засіданні законний представник підсудного.

Свою

явку з повинною та пояснення,  що він

приймав участь у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17. підсудний

ОСОБА_7. підтвердив також на очних ставках зі свідком ОСОБА_8.,  з підсудним ОСОБА_6., 

при відтворенні обстановки та обставин події,  в протоколі допиту підозрюваного від 13.06.06

р.,  при пред"явленні обвинувачення у

спричиненні тяжких тілесних ушкоджень від 22.06.06 p., 

де ОСОБА_7. в протоколі допиту обвинуваченого власноручно

написав,  що він визнає вину

частково,  так як він вдарив потерпілого

по голові не п"ять разів,  а один

раз і два-три удари

ногою по нозі.

При

проведенні вказаних слідчих дій з підсудним був присутній захисник,  з яким була укладена угода батьками

підсудного,  що спростовує показання

підсудного ОСОБА_7. про погрози з боку працівників міліції при проведенні з ним

вказаних слідчих дій,  так як в

протоколах зі сторони захисника це не знайшло свого відображення.

Крім того,  вина підсудних ОСОБА_6. та ОСОБА_7. в

спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17.

підтверджується  висновком  судово-медичної  експертизи 

№27  від

15.08.2006    року,  згідно якого у потерпілого ОСОБА_17. виявлені

тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під оболонки,  в тканину та шлуночки головного мозку;

крововиливи в м"які покрови голови та обличчя; синці та саднини на голові

та обличчі; перелом ребер справа; крововиливи в місцях пошкоджень,  синці, 

саднини на тулубі та кінцівках, 

які,  згідно висновку

судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень,

небезпечних для життя в момент заподіяння, 

що спричинили смерть потерпілого та додатковим висновком судово-медичної

експертизи №314-12 від

12.03.2007    року,  в якому підтверджені виявлені у потерпілого

ОСОБА_17. тілесні ушкодження та доповнено, 

що враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень,  вони могли утворитися від дії тупих

предметів,  ударів руками,  ногами та металевим

ланцюгом (повідком для собаки) і не могли утворитися в результаті падіння з

положення стоячи. Смерть настала не менш ніж від б ударів тупим предметом. Враховуючи

причину смерті,  потерпілий міг втратити

свідомість,  судово-медичних даних,  які б вказували на термін втрати

свідомості,  не має. Не

виключено,  що потерпілий втратив

свідомість не відразу,  а через певний

проміжок часу,  під час чого він міг рухатися

та виконувати інші дії.

Допитаний

в судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_23. на запитання чи міг потерпілий

ОСОБА_17. при отриманні вказаних у висновку тілесних ушкоджень виконувати

активні фізичні дії,  тобто дійти

самостійно до будинку,  розташованого від

гаданого місця спричинення йому тілесних ушкоджень до будинку,  в якому його виявили і розташованого на

відстані 1410 м від вказаного місця, 

суду показав,  що потерпілий

ОСОБА_17. при наявності отриманих ним тяжких тілесних ушкоджень - внутрішньочерепної

травми повинен був втратити свідомість, 

але через який термін,  з певністю

сказати не можна. Бувають випадки,  коли

у травмованої особи настають так звані "світлі проміжки",  коли людина може здійснювати якісь активні

дії тривалий час - від хвилини до доби. Даними про те,  чи був у потерпілого даний світлий

проміжок,  він не розраховує.

Аналізуючи

висновки судово-медичних експертиз, 

показання експерта в суді,  суд

приходить до висновку,  що дійсно,  виходячи із можливостей людського організму,  особливо його головного мозку,  неможливо дати категоричний висновок про

можливість чи неможливість вчиняти активні дії потерпілим,  так як згідно висновку судово-медичної

експертизи потерпілому ОСОБА_17. не були спричинені смертельні тілесні

ушкодження,  не сумісні із життям. Дані

тяжкі тілесні ушкодження визнані такими, 

що є небезпечними для життя в момент заподіяння,  що не завжди позбавляє потерпілого вчиняти

активні дії,  в тому числі і дійти до

будинку. Судмедексперт категорично не стверджує,  що потерпілий не міг самостійно дійти до

будинку,  де його виявили.

Тому суд

вважає,  що висновки судово-медичної

експертизи не є суперечливими, 

відповідають матеріалам справи та підтверджені матеріалами справи.

А твердження

захисника підсудного ОСОБА_7.,  що потерпілого ОСОБА_17. побили біля його будинку,  так як той від отриманих

травм не міг рухатися,  і

затягли в будинок,  суд до уваги не

приймає,  так як доказів цього ні на

досудовому слідстві,  ні в судовому

засіданні не надано.

Суд

вважає,  що заперечення своєї вини

підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_7. у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень

потерпілому ОСОБА_17.,  яка,  на думку суду,  повністю знайшла своє підтвердження в

судовому засіданні та твердження підсудних, 

що під час досудового слідства до них застосовувалися фізичне насильство

та психічні погрози повністю спростовуються оглянутими в судовому засіданні

матеріалами досудового слідства - постановою про відмову в порушенні

кримінальної справи від 15.03.07 р. відносно працівників Таращанськогно РВГУ і

є способом ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Крім

того,  добровільність показань підсудного

ОСОБА_7. та свідка ОСОБА_8.

при проведенні відтворення обстановки та обставин події з вказаними особами

підтверджена показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_24 та

ОСОБА_25.,  які були понятими при

проведенні даної слідчої дії,  що ОСОБА_7

та ОСОБА_8 13.06.06

p. добровільно,  в присутності понятих та адвоката показали на

місці як відбувалися події,  звідки вони

вийшли,  де зустріли потерпілого,  хто і яким чином тому спричиняли тілесні

ушкодження і в якому положенні вони залишили лежати потерпілого. Тиску на них

зі сторони працівників міліції не було, 

вони добре орієнтувалися на місці. Відтворення проводилося окремо з кожним.

Місце спричинення тілесних ушкоджень майже співпадало у обох підозрюваних.

Аналогічно

від себе підсудний ОСОБА_7. 16.06.06 р.

в судовому засіданні при вирішенні питання про обрання відносно нього

запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, 

де в присутності захисника та батька визнав свою участь у побитті

потерпілого і що ОСОБА_6.

бив того також ланцюгом,  що

підтверджено копією протоколу судового засідання. Заяв про застосування

фізичного насильства чи іншого впливу на дачу завідомо неправдивого показання

чи обмову підсудного ОСОБА_6. суду підсудний не заявляв.

Також

підсудний ОСОБА_7. підтвердив свої попередні показання в судовому засіданні від

09.08.06 року при вирішенні питання про продовження відносно нього запобіжного

заходу,  що ОСОБА_6. вдарив

потерпілого ОСОБА_17. по голові кулаком і той впав. ОСОБА_7. також вдарив

потерпілого три рази по щоці рукою,  а ОСОБА_6продовжив

побиття ногами,  а потім вийняв з кишені

ланцюг і продовжив побиття ним по голові потерпілого,  нанісши 5-7 ударів. Вдвох з ОСОБА_8. відтягли

ОСОБА_6,  який намагався ще бити і пішли

додому.

При

проведенні судово-психіатричної експертизи відносно підсудного ОСОБА_7.

05.07.06 року,  останній підтвердив факт

побиття незнайомого чоловіка спільно з ОСОБА_6 і що той піднявся на ноги,  коли вони відійшли від нього.

Згідно вказаного

висновку ОСОБА_7. під час,  коли були

скоєні інкриміновані йому дії,  хронічним

психічним захворюванням не страждав і не страждає таким у даний час. Також не

знаходився у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. Тоді в

нього

був стан

простого алкогольного сп"яніння. Міг під час,  коли були скоєні інкриміновані йому дії і

може тепер усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Тобто

вказані пояснення ОСОБА_7. під час проведення експертизи,  що потерпілий піднявся,  що він підтвердив і при проведенні

відтворення обстановки та обставин події, 

підтверджують висновок судово-медичної експертизи та показання експерта,  що потерпілий якийсь час міг вчиняти активні

фізичні дії,  в тому числі підніматися і

йти.

Згідно

висновку судово-психіатричної експертизи від 12.07.06 року відносно підсудного

ОСОБА_6. останній під час,  коли були

скоєні інкриміновані йому дії,  хронічним

психічним захворюванням не страждав і не страждає таким у даний час. Також не

знаходився у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. Тоді в

нього був стан простого алкогольного сп"яніння. Міг під час,  коли були скоєні інкриміновані йому дії і

може тепер усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Суд  кваліфікує 

дії  підсудного ОСОБА_6.  за 

фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 за

ст.121  ч.1  КК України,  

як   умисне тяжке  тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії

ОСОБА_6. по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17.

суд кваліфікує за ст.121 ч.2 КК України як умисне тяжке тілесне

ушкодження,  небезпечне для життя в

момент заподіяння,  вчинене групою осіб,  що спричинило смерть потерпілого.

Як

вбачається з вироку Бориспільского міськрайонного суду від 03.11.2004

року,  яким ОСОБА_6. визнаний винним

у вчиненні злочину,  передбаченого ст.29б

ч.2 КК України,  ОСОБА_6. спричинив

тілесні ушкодження потерпілому,  наносячи

тому удари руками і ногами в різні частини тіла.

Тобто в

діях підсудного суд вбачає у вчиненні нових злочинів аналогічність дій,  схильність підсудного до жорстокої розправи з

потерпілими.

При

обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості

вчиненого злочину,  особу

підсудного,  який двічі притягувся до

кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів і в період

іспитового строку вчинив новий тяжкий злочин, 

характеристику з місця проживання, 

в якій вказано,  що підсудний ніде

не працює і зловживає спиртними напоями.

Пом"якшуючих

обставин по справі суд не вбачає.

Обтяжуючими

обставинами суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного

сп"яніння,  рецидив злочину.

Підсудний ОСОБА_6. вироком

Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.11.2004 року був

засуджений за ст.29б ч.2 КК України до трьох років позбавлення волі. На

підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування призначеного покарання

з іспитовим строком на два роки і під час іспитового строку знову вчинив

злочин. Тому невідбутий строк покарання повинен бути врахований судом при

призначенні покарання підсудному ОСОБА_6

Суд

вважає,  що підсудному потрібно обрати

покарання у виді позбавлення волі з врахуванням особи підсудного,  обставин, 

при яких був вчинений злочин та наслідків вчиненого злочину.

Дії

підсудного ОСОБА_7. суд кваліфікує за ст.121 ч.2 КК України як умисне тяжке

тілесне ушкодження,  небезпечне для життя

в момент заподіяння,  вчинене групою

осіб,  що спричинило смерть потерпілого.

При

обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_7. суд враховує ступінь тяжкості

вчиненого злочину,  особу

підсудного,  який вчинив злочин

неповнолітнім,  його позитивні

характеристики з місця навчання та проживання, 

що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  його роль у вчиненні злочину.

Пом"якшуючими

обставинами суд визнає вчинення злочину неповнолітнім,  щире каяття і сприяння на досудовому слідстві

розкриттю злочину,  позитивні

характеристики,  вперше притягується до

кримінальної відповідальності.

Обтяжуючою

обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Враховуючи

наявність декількох обставин,  що

пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого

злочину,  з урахуванням особи підсудного

ОСОБА_7.,  який вчинив злочин

неповнолітнім,  його незначну участь у

вчиненні злочину,  що він намагався

припинити подальше вчинення підсудним ОСОБА_6., 

відтягуючи того від потерпілого, 

позитивні характеристики,  вперше

притягується до кримінальної відповідальності, 

щире каяття та сприяння розкриттю злочину на досудовому слідстві,  суд дійшов висновку про можливість

застосування до підсудного ОСОБА_7. ст.69 КК України і призначити йому

покарання нижче від найнижчої межі, 

встановленої санкцією статті.

Суд

вважає,  що підсудному потрібно обрати

покарання у виді позбавлення волі з врахуванням особи підсудного,  обставин, 

при яких був вчинений злочин та наслідків вчиненого злочину.

Але враховуючи

тяжкість вчиненого злочину,  особу

винного,  який вчинив злочин в

неповнолітньому віці,  позитивні

характеристики з місця проживання та навчання, 

інші обставини,  суд приходить до

висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд

визнає за можливе звільнити підсудного від відбування призначеного

покарання,  якщо він протягом іспитового

строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно

до ст.28 КПК України особа,  яка зазнала

матеріальної шкоди від злочину,  вправі

пред"явити до обвинуваченого цивільний позов. Аналогічна вимога мається в

ст.50 КПК,  що цивільним позивачем

визнається громадянин,  який зазнав

матеріальної шкоди від злочину і пред"явлено вимогу про відшкодування

збитків відповідно до ст.28 КПК.

Ст.4 9

КПК України передбачено,  що потерпілим

визнається особа,  якій злочином

заподіяно моральну,  фізичну або майнову

шкоду.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова

шкода,  завдана майну фізичної

особи,  відшкодовується в повному обсязі

особою,  яка її завдала,  а ст.1167 ЦК визначено,  що

моральна шкода відшкодувається особою, 

яка її завдала,  при наявності її

вини.

Ст.1190 ЦК передбачено,   що особи,   спільними діями яких було завдано

шкоду,   несуть солідарну

відповідальність перед потерпілим.

При

визначенні грошового відшкодування моральної шкоди,   у відповідності до ст.23 ЦК України суд

враховує глибину душевних страждань потерпілої,   ступеня вини підсудних,   а також з урахуванням інших обставин,   які мають істотне значення з врахуванням

вимоги розумності і справедливості.

В зв"язку з

цим суд вважає за можливе задовольнити повністю цивільний позов,   заявлений потерпілою ОСОБА_26. в частині

відшкодування матеріальної шкоди на суму 6187 грн.,   а саме виготовлення пам"ятнику на суму

2200 грн.,   придбання одежі - 750 грн.,   ритуальні послуги на суму 920 грн.,   продукти харчування на поминальні

обіди,   вартість яких підтверджена довідками

Приватного підприємця на суму 2316 грн. 20 коп. . Також суд повністю

задовольняє моральну шкоду,   заявлену

потерпілою на її користь в сумі 30000 грн.,  

так як потерпіла втратила рідну людину,  

в неї настали значні зміни в сімейному житті,   значне погіршення матеріального становища

сім"ї,   втрату годувальника,   так як пенсія потерпілої є незначною і на її

утриманні залишився син - студент коледжу.

Також

підлягає задоволенню заявлений прокурором Таращанського району цивільний позов

в інтересах держави в особі фінуправління Таращанської райдержадміністрації на

користь Таращанської центральної районної лікарні про стягнення коштів з

підсудногоОСОБА_6. в сумі 814 грн. 88 коп.,  

витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3.,   оскільки ст.93-1 КПК України

передбачено,   що кошти витрачені

закладом охорони здоров"я на стаціонарне лікування особи,   яка потерпіла від злочину,   стягуються судом при постановленні вироку.

Суд вважає,   що вина підсудного ОСОБА_6.

у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3,   який з цього приводу знаходився на

стаціонарному лікуванні в Таращанській ЦРЛ з 12 по 22 червня 2006 року доказана

в судовому засіданні і на його лікування витрачено 814 грн. 88 коп.

Потерпілий

ОСОБА_3. відмовився

від заявленого цивільного позову і тому суд залишає даний позов без розгляду.

Речові

докази - металевий ланцюг,   три бинти зі

зразками крові підлягають знищенню,   три

пари кросівок,   троє спортивних штанів

підлягають поверненню власникам,  

відеокасету із записом відтворення обстановки та обставин події залишити

при справі.

Керуючись ст.ст.

323-324 КПК України,   суд

засудив :

Визнати

винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів,  

передбачених ст.121 ч.1 та ст.121 ч.2 КК України та призначити

покарання:

по

ст.121 ч.1 КК України у виді п"яти років шести місяців позбавлення волі;

по ст.121 ч.2 КК

України у виді восьми років шести місяців позбавлення волі.

На

підставі ст.70 КК України

ОСОБА_6визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш

суворим у виді восьми років шести місяців позбавлення волі.

На

підставі ст.71 КК України ОСОБА_6до покарання за новим вироком частково

приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайсуду

Київської області від 03.11.04 року і визначити остаточне покарання у виді

дев"яти років позбавлення волі.

Залишити

ОСОБА_6запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і утримувати в СІЗО №13

Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в

м.Києві та Київській області до набрання вироком законної сили.

Строк

відбування покарання ОСОБА_6. рахувати з часу затримання,  тобто з 15 червня 2006 року.

Визнати

винним ОСОБА_7у вчиненні злочину, 

передбаченого ст.121 ч.2 КК України та призначити покарання із

застосування ст.69 КК України у виді п"яти років позбавлення волі.

На

підставі ст.ст.75,  76 КК України ОСОБА_7

звільнити від відбування призначеного покарання,  якщо він протягом двох років не вчинить

нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки - повідомляти

органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання.

Зарахувати

в строк відбуття покарання ОСОБА_7строк перебування під вартою з 13 червня 2006

року по 09 серпня 2006 року.

Залишити

засудженому ОСОБА_7запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з місця

проживання до набрання вироком законної сили.

Задовольнити

цивільний позов потерпілої ОСОБА_26.

Стягнути

солідарно з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_26 6187

грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди. Всього підлягає

стягненню 36187 грн.

Задовольнити

цивільний позов прокурора Таращанського району в інтересах держави та стягнути

з ОСОБА_6 кошти на лікування потерпілого ОСОБА_3. в сумі 814 грн. 88 коп. на

користь фінуправління Таращанської райдержадміністрації для Таращанської районної

лікарні.

Цивільний позов

ОСОБА_3. залишити без розгляду.

Речові

докази - металевий ланцюг,  три бинти зі

зразками крові знищити,  три пари

кросівок,  троє спортивних штанів

повернути їх власникам,  відеокасету із

записом відтворення обстановки та обставин події залишити при справі.

Строк оскарження

вироку до апеляційного суду Київської області 15 діб з дня його проголошення

або вручення копії вироку засудженому, 

який перебуває під вартою.