Вирок

від 31.10.2012 по справі 1-390/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-390/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В. при секретаряхМикитин О.В., Бурлаченко Д.В. за участі прокурорівРоманюка М.М., Романяка Д.М. та захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з неповною загальною середньою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої 30.06.2009 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки; 05.04.2011 Солом'янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 16.03.2012 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 17.07.2011, в денний час, знаходячись в магазині «Гранд Галерея», що розташований по вул. Хрещатик, 27 в м. Києві, пройшла до жіночого відділу, який розташований на першому поверсі вказаного магазину, де звернула увагу на шкіряну жіночу куртку ТМ «Геррі Вебер», яка висіла на полицях серед інших речей. Побачивши вказану шкіряну жіночу куртку та маючи вільний доступ до товару, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на таємне повторне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, скориставшись неуважністю працівників магазину «Гранд Галерея», пройшовши до роздягальні, помістила вказану жіночу куртку до заздалегідь підготовленого пакету з фольги, який перешкоджав спрацюванню сигнальних кліпс, та залишила місце вчинення злочину, вийшовши з приміщення магазину. Викраденою курткою розпорядилася на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 свою винність у інкримінованому діянні не визнала та пояснила, що вона не пам'ятає де знаходилась 17.07.2011. Пройшло багато часу з тих пір. Куртки, в крадіжці якої її звинувачують у неї не було. Її у неї не вилучали. Її не затримали з курткою. Вона не знає чому вона визнала свою вину на досудовому слідстві, вона зробила не обдуманий вчинок. Слідчі написали не з її слів, вони прийшли в СІЗО і там написали все, що хотіли. Її вивозили на місце вчинення злочину, в магазин. Те, що вона на фотографіях показує де знаходилась куртка, це слідчі їй сказали, вони краще знали, де вона висіла. Вона робила те, що говорили слідчі. Під вартою вона перебуває з 16.02.2012. Вона не знає, хто може підтвердити, де вона перебувала в момент злочину, це було дуже давно, вона не пам'ятає де вона була. Родичі в той день могли знаходитися або вдома, або на роботі, дивлячись який це був день: будній чи вихідний. Святошинським районним судом м. Києва, Облонським районним судом м. Києва та Солом'янським районним судом м. Києва вона була судима за крадіжки. У 2009 році вона була засуджена Святошинським районним судом м. Києва за крадіжку фотоапарата, в 2011 Солом'янським районним судом м. Києва за крадіжку в магазині «Adidas», Облонським районним судом м. Києва за крадіжку костюма, кросівок. У магазин «Grand Gallery» вона заходила, але нічого не крала. У магазині «Adidas» вона вкрала курточку з допомогою пакета з фольги. День, коли вона була в магазині «Гранд Галерея» вона не знає. Куртку, яку вона дивилась в магазині «Гранд Галерея», вона залишила в примірочній, на стелаж повісила лише кофтину, чому зробила так, вона не знає. Чому після того, як вона вийшла з примірочної, продавець-консультант не забрала звідти куртку вона не знає.

Не дивлячись на не визнання своєї вини підсудною ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України її вина в інкримінованому їй злочині доведена повністю і стверджується зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в ході судового слідства по справі доказами.

Такі показання підсудної були перевірені судом шляхом дослідження наявних у справі доказів під час судового слідства.

Незважаючи на не визнання вини підсудною ОСОБА_6 по справі існує сукупність допустимих доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини підсудної в інкримінованому їй діянні.

Ця сукупність допустимих доказів безумовно вказує на здійснення підсудною ОСОБА_6 таємного викрадення чужого майна, вчиненим повторно.

Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст. 65 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від ОСОБА_8, яка працює завідуючою жіночим відділом магазину «Гранд Галерея», надійшла заява про те, що вона 17.07.2011 в приміщенні магазину виявила відсутність товару, а саме жіночої шкіряної куртки. Оскільки в магазині «Гранд Галерея» ведеться відео-спостереження, було проглянуто відеозаписи та встановлено, що викрала чуже майно саме ОСОБА_6, яка неодноразово вчиняла аналогічні злочини та проходить по базам Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. В ході оперативно розшукової діяльності було встановлено, що ОСОБА_6 знаходилась в СІЗО м. Києва та рахувалась за Оболонським районним судом м. Києва. Після чого, було отримано дозвіл на допит ОСОБА_6, в ході допиту, підсудна зізналась в скоєному нею злочині та написала явку з повинною. Після чого, матеріали справи було передано до СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Він зустрічався при допиті з ОСОБА_6 в Київському СІЗО. Це було на початку цього року. Після допиту в СІЗО ОСОБА_6 зізналась в скоєнні злочину. Їй було роз'яснено, що є відеозапис з магазину «Гранд Галерея» і там чітко видно, що саме вона викрала чуже майно. Ні морального, ні фізичного впливу на підсудну не вчинялось. Явку з повинною підсудна написала на офіційному бланку у його присутності. Він не пам'ятає, чи питав де викрадена річ, в поясненнях повинно бути все написано. Викрадену річ він не вилучав. Як він пам'ятає, то пояснення він писав з її слів, а явку з повинною вона сама писала. Тиск на підсудну не чинився. Він не пам'ятає, що пояснила підсудна з приводу викраденої куртки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердила покази, які давала під час досудового слідства, з яких вбачається, що 17.07.2011 вона на протязі дня перебувала на робочому місці. Вона, разом зі своєю колегою ОСОБА_10, виявила порожню вішалку. Переглянувши речі виявили відсутність жіночої шкіряної куртки чорного кольору, вартістю 5148,00 грн. Її колега ОСОБА_10 повідомила про це охорону. Під час перегляду відеозапису, було виявлено, що дану куртку взяла дівчина приблизно 25 років зі світлим волоссям, яку вона, разом з її колегою ОСОБА_10, бачила в той же день в магазині. Як потім дізналась від працівників міліції злочин вчинила ОСОБА_6.

Надані в судовому засіданні показання свідків, суд вважає допустимими та об'єктивними, так як вони повністю узгоджуються один з одним, такими, що узгоджуються з поясненнями, які свідки надали під час досудового слідства, між ними відсутні будь-які суттєві суперечності та такими, що прямо викривають підсудну саме у таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 раніше з ОСОБА_6 до моменту вчинення злочину не були знайомі, а відтак у них немає підстав обмовляти вказану особу.

Відповідні показання свідків узгоджуються з іншими доказами у справі.

Окрім цього, вина підсудної доводиться наступними доказами по справі:

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 03.03.2012, відповідно до якої 17.07.2011, приблизно о 19:00 в магазині «Гранд Галерея», що по вул. Хрещатик, 27 в м. Києві виявлено відсутність жіночої шкіряної куртки (а.с. 10);

- поясненнями ОСОБА_8, відповідно до яких вона працює на посаді завідуючої жіночим відділом в секції № 1 магазину «Гранд Галерея». 17.07.2011, співробітниця секції повідомила, що виявлено відсутність жіночої шкіряної куртки. В подальшому було встановлено, що вказану куртку взяла молода жінка та пройшла з нею до примірочної кімнати, а після цього пропадає (а.с. 11-12);

- поясненнями ОСОБА_9, відповідно до яких вона працює на посаді продавця-консультанта жіночого відділу магазину «Гранд Галерея». 17.07.2011, виявила відсутність жіночої шкіряної куртки, після чого повідомлено завідуючу секції (а.с. 13-14);

- протоколом огляду відеозапису від 20.03.2012, відповідно до якого було переглянуто JPEG файли, де зафіксовано, як в приміщенні жіночого відділу магазину «Гранд Галерея», що по вул. Хрещатик 27 в м. Києві, дівчина на вигляд 25 років, одягнута в куртку з капюшоном, футболку білого кольору з малюнком, лосини чорного кольору, з сумкою чорного кольору, зняла жіночу куртку з вішалки та повісивши порожню вішалку на стелаж, взяла ще декілька речей з вішалками, направилась до роздягальні магазину. Після чого, вийшовши з роздягальні, повісила речі на стелаж, крім жіночої куртки та вийшла з відділу магазину. (а.с. 24);

- компакт-диском, що вилучений 09.03.2012 з фрагментами відеозапису магазину «Гранд Галерея», вказаний запис був оглянутий в судовому засіданні, на якому зафіксовано, що в приміщенні відділу магазину «Гранд Галерея», що по вул. Хрещатик 27 в м. Києві, підсудна ОСОБА_6, яка в той день була одягнута в куртку з капюшоном, футболку білого кольору з малюнком, лосини чорного кольору, з сумкою чорного кольору, зняла зі стелажу майку, після чого, зняла з іншого стелажу з вішалкою жіночу куртку та повісивши порожню вішалку на стелаж, взяла ще одну кофтину з вішалкою, направилась до примірочної магазину. Після того, як ОСОБА_6 вийшла з примірочної, вона повісила майку та кофтину на стелаж, які брала з собою в примірочну, крім жіночої куртки та вийшла з відділу магазину. Відразу після цього, працівник магазину зайшла до примірочної, з якої вийшла ОСОБА_6 та вийшла з неї без будь-яких речей. (а.с. 25-а);

- протоколом явки з повинною від 14.03.2012 та поясненнями ОСОБА_6, відповідно до яких ОСОБА_6 повідомила, що в середині липня 2011 року викрала з магазину «Гранд Галерея», розташованого за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 27, за допомогою виготовленої з фольги пакету, чорну жіночу куртку. Викрадену куртку продала незнайомому хлопцю за 500 грн. (а.с. 27-31);

- витягом з акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей, виявлено відсутність жіночої шкіряної куртки, артикул 2658905, вартістю 5148,00 грн.(а.с.35);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.03.2012 відповідно до яких вона працює на посаді продавця-консультанта жіночого відділу магазину «Гранд Галерея». 17.07.2011, виявила відсутність жіночої шкіряної куртки, після чого повідомлено завідуючу секції (а.с.41-43);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.04.2012, згідно якого 03.03.2012 до Печерського РУ ГУ МВС України надійшла заява з приводу крадіжки жіночої куртки в магазині «Гранд Галерея» розташованого за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 27. В ході оперативно розшукових заходів, було встановлено, що вказану крадіжку вчинила ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. В ході оперативної співбесіди з ОСОБА_6, остання зізналася у вчиненні злочину, який вона вчинила 17.07.2011 в магазині «Гранд Галерея» та написала явку з повинною (а.с. 44-46);

- протоколом допиту обвинуваченого від 10.04.2012, відповідно до якого ОСОБА_6 показала, що 17.07.2011 вона викрала з магазину «Гранд Галерея», розташованого за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 27, за допомогою виготовленої з фольги пакету, чорну жіночу куртку. Викрадену куртку продала незнайомому хлопцю за 500 грн. (а.с. 57-58);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 10.04.2012, згідно якого, ОСОБА_6 відтворила події, що мали місце 17.07.2012 в магазині «Гранд Галерея», розташованого за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 27 (а.с. 59-61).

Суд, керуючись ст. 67 КПК України, аналізує наведені докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням з точки зору допустимості, достатності, об'єктивності, неспростовності, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки на підставі допустимих та достатніх доказів, встановлено відсутність будь-яких істотних суперечностей стосовно обставин справи, що інкриміновані підсудній.

Підсудна ОСОБА_6, під час досудового слідства, вину у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, визнавала, в подальшому змінила показання, стверджуючи, що не викрадала чуже майно, покази про викрадення майна дала під тиском працівників міліції. Крім того, фактичні обставини справи скоєння злочину ОСОБА_6, в сукупності з іншими доказами, усувають версію ОСОБА_6 щодо її невинності.

Суперечливі показання підсудної, суд оцінює критично, виходячи з послідовних показань підсудної на досудовому слідстві та свідків у справі, які з підсудною раніше не знайомі, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, є особами сторонніми, а тому у них відсутні будь-які підстави для обмови підсудної та загалом - в сукупності з іншими допустимими та неспростовними доказами винності підсудної, наведених судом в мотивувальній частині вироку.

Під час судового слідства підсудна не заявляла про застосування до неї незаконних методів дізнання та досудового слідства працівниками Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Заява підсудної в судовому засіданні 02.10.2012 про те, що до неї застосовувався психологічний тиск з боку працівників ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві була перевірена прокуратурою Печерського району м. Києва та винесено постанову від 12.10.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно о/у ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366 КК України (а.с. 206-207), що безумовно спростовує версію підсудної щодо вчинення віносно неї тиску працівниками ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Відтак, суд не може взяти до уваги покази підсудної надані нею в судовому засіданні. Надані в судовому засіданні показання підсудною ОСОБА_6, суд розцінює, як спробу уникнення належної кримінальної відповідальності.

Таким чином, з урахуванням наведених допустимих, об'єктивних та достатніх доказів у справі, суд вважає винність підсудної, у інкримінованому діянні, доведеною повністю.

Умисні дії підсудної ОСОБА_6, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_6, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного діяння, особу винної, а саме, що підсудна, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває та те, що раніше судима.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання підсудній ОСОБА_6 - відсутні.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання підсудній ОСОБА_6 - відсутні.

Підсудна у інкримінованому їй діяннях, незважаючи на їх доведеність, не розкаялась.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудної без ізоляції від суспільства та необхідність обрання їй міри покарання у вигляді позбавлення волі. Крім того, оскільки ОСОБА_6 вчинила злочин до постановлення Оболонським районним судом м. Києва вироку від 16.03.2012, остаточно призначити покарання згідно правил ч. 4 ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Судові витрати по справі відсутні.

По справі було заявлено цивільний позов ЗАТ «Гранд Галерея» на суму 5148,00 грн. (а.с. 39), який підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки позов знайшов своє підтвердження в ході судового слідства.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16-1, 323, 324, 327 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, поглинути покарання, призначене вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16.03.2012, у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.

Строк відбуття покарання рахувати з 16.02.2012.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком чинності залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Речовий доказ, а саме CD-R диск, з фрагментами запису з магазину «Гранд Галерея» вилучений 09.03.2012, який зберігається при матеріалах справи - зберігати при матеріалах справи.

Позов ЗАТ «Гранд Галерея» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ЗАТ «Гранд Галерея» ідентифікаційний номер 19131472 завдану майнову шкоду в сумі 5148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва, засудженою - з моменту отримання копії вироку.

Суддя Р.В. Новак