Вирок

від 02.11.2012 по справі 1-652/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-652/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кицюк В.П. секретаряСкрибка А.В. за участі прокурораБолховітінова С.В. захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Берегово Закарпатської області, з неповною середньою освітою, неодруженого, який раніше судимий: 05.02.2007р. Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений за закінченням строку відбування покарання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до затримання не працював, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 01 травня 2012 року, приблизно о 02.00 годині, перебуваючи на літньому майданчику ресторану швидкого харчування «Макдональдс» по вул. Хрещатик, 19-а в м. Києві, діючи повторно, з метою викрадення чужого майна, непомітно підійшов до одного із столиків, за яким на лавці знаходилася сумка потерпілої ОСОБА_4. Вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, ОСОБА_5 викрав зазначену сумку, з якою став залишати місце вчинення злочину, проте, пройшовши невизначену дистанцію, був помічений потерпілою ОСОБА_4, яка висунула ОСОБА_5 вимогу припинити злочинні дії.

ОСОБА_5, не реагуючи на вимогу потерпілої та сторонніх осіб зупинитися, став тікати, утримуючи в себе майно потерпілої, а саме жіночу сумку вартістю 500 грн, в якій знаходилися мобільний телефон «IP home» вартістю 6000 грн, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн. з 40 грн. на рахунку, мр-3 плеєр I-river вартістю 2000 грн, а всього на загальну суму 8565 грн.

Під час переслідування ОСОБА_5 викинув викрадену сумку з вищезазначеним майном, а згодом був затриманий випадковим перехожим.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення визнав повністю, дав показання, що відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

По суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що в нічний час 01.05.2012р. він знаходився біля ресторану швидкого харчування «Макдональдс» за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а, де жебракував. Підійшовши до одного із столиків на літній площадці ресторану, він попросив милостиню у невідомої дівчини, яка йому відмовила. В цей час, на стільці біля зазначеної дівчини він побачив жіночу сумку, яку вирішив викрасти. Для чого, скориставшись тим, що через стіл сумка не знаходилася в полі зору дівчини, він взяв сумку, поклав її за пазуху своєї куртки, після чого пішов через підземний перехід в напрямку вул. Прорізна. Коли йшов по вулиці, то почув крих двох дівчат з вимогою повернути сумку, однак на зазначене не відреагував та, утримуючи в себе сумку, побіг в вверх по вул. Прорізній. Бігши він декілька разів обертався та бачив, що його наздоганяє невідомий чоловік, у зв'язку з чим викинув викрадену сумку, проте все ж таки був затриманий зазначеним чоловіком.

Фактично в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив свої показання на досудовому слідстві, коли він, у тому числі в присутності захисника, давав визнавальні показання та на місці показав обставини заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4 (а.с.64-65; 71-76; 85-86).

Наряду з процесуальною позицією ОСОБА_5 його вина у вчиненні злочину за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що 01.05.2012р. вона спільно зі своїми подругами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпочивала на літній площадці кафе «Макдональдс» по вул. Хрещатик, 19-а, коли виявила відсутність власної сумки. Зі слів ОСОБА_6 їй стало відомо, що в той час, коли вона (ОСОБА_4) та ОСОБА_7 заходили до приміщення ресторану, до ОСОБА_6 підходив молодий хлопець, просив милостиню; вони зробили припущення, що сумку взяв цей хлопець та пішли в його напрямку. Приблизно через 5 хвилин вона побачили на протилежному боці вул. Хрещатик хлопця, який за твердженням ОСОБА_6 просив милостиню, почали йому кричати, щоб він зупинився. Однак, ОСОБА_5 прискорився та розпочав втікати від них. На їх крик за ОСОБА_5 побіг невідомий чоловік, який розпочав наздоганяти підсудного, останній в свою чергу викинув сумку на тротуар та побіг далі, проте невідомий чоловік наздогнав його. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 запевнила, що хлопець, який намагався втекти з викраденою сумкою та підсудний є однією і тією ж особою (а.с. 39-40).

Аналогічними за змістом показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на досудовому слідстві, які зі згоди учасників процесу були досліджені судом на підставі ст. 306 КПК України (а.с.34-35; 36-37).

Вартість викраденого майна в розмірі 8565 грн. встановлена на підставі показань потерпілої і стороною захисту в судовому засіданні не оспорювалась.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, також враховуючи, що аналіз показань підсудного, потерпілої, свідків свідчить про наявність у ОСОБА_5 реальної можливості розпорядитися викраденим майном (після викрадення ОСОБА_5 тривалий час безперешкодно утримував сумку, роздивлявся її зміст).

При призначенні покарання, суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин (ст. 12 КК України), раніше був судимий за аналогічний злочин, відбував покарання у виді позбавлення волі, проте належних висновків для себе не зробив, по зазначеній кримінальній справі знаходився в розшуку (а.с. 87-91).

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, вищезазначені дані про особу підсудного, думку потерпілої, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливе й достатнє для досягнення цілей покарання.

В той же час, при визначенні строку покарання, суд враховує молодий вік ОСОБА_5, його твердження про те, що він сирота, інвалід 2-ї групи, повне визнання вини та щире каяття у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає можливим призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 81 КПК України. Судові витрати та цивільний позов у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324, ч.2 ст.327, 333-335 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання - з 29 серпня 2012 року ( а.с.51-56).

Речові докази: жіночу сумку, мобільний телефон «IP home » з сімкартою «Київстар», мр-з плеєр I-river, що знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_4, залишити в її користуванні ( а.с.32).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набранням вироком законної сили залишити утримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі №13.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.П. Кицюк