Ухвала

від 16.10.2012 по справі 10/102-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 жовтня 2012 р. № 10/102-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Плюшка І.А., Владимиренко С.В., Малетича М.М., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р., розглянувши заявуДочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до проВищого господарського суду України від 05.06.2012 № 10/102-11 Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Ко" стягнення 1 268 348,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Санаторій України" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Ко" про стягнення збитків у вигляді матеріальних затрат по заміні неякісних віконних та дверних блоків, а також неодержаного прибутку на загальну суму 1 268 348,58 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.08.2011 у № 10/102-11 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2012 у даній справі рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2012 у справі № 10/102-11 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Дочірнє підприємство "Санаторій "Україна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2012 у даній справі, в якій заявник просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень частини четвертої статті 853 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012 у справі № 3/112, від 25.04.2007 у справі № 20-8/184 та від 09.08.2011 у справі № 13/259-09/23-10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 05.06.2012 у справі № 10/102-11, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного та неякісного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності збитків (необхідність перевстановлення металопластикових конструкцій) та протиправної поведінки відповідача, які є одними з обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Водночас у постанові від 09.08.2011 у справі № 13/259-09/23-10 суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення збитків, завданих неякісним виконанням відповідачем робіт, з урахуванням того, що судами попередніх інстанцій встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправною поведінкою відповідача є порушення ним вимог будівельних норм і правил при виконанні будівельних робіт по муруванню, які в свою чергу стали причиною пошкодження зовнішнього шару мурування стін, а збитки, які виникли у позивача, внаслідок усунення вказаних пошкоджень стін, - стали наслідком таких дій. Вина відповідача полягає в тому, що він, як будівельна організація, що має ліцензію на виконання будівельних робіт, діяв свідомо, міг та повинен був передбачити настання шкідливих наслідків, які виявилися в неякісному виконанні будівельних робіт, для позивача. При цьому, збитки, які поніс позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно підрядного договору є документально підтвердженими.

З урахуванням викладеного зазначена постанова не дає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України в порядку пункту першого статті 111 16 ГПК України з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанови суду касаційної інстанції, в порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2012 у справі № 10/102-11.

Крім того, постанова від 10.04.2012 у справі № 3/112, на яку посилається заявник, також не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки предмети позовів у зазначеній справі у порівнянні зі справою, про перегляд якої просить заявник, є різними, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України. Так, у справі № 10/102-11 предметом позову є стягнення збитків, тоді як у справі № 3/112 первісний позов заявлено про стягнення заборгованості за договором підряду, пені, інфляційних та річних, а зустрічний позов заявлено про пропорційне зменшення ціни робіт.

Постанова Вищого господарського суду України від 25.04.2007 у справі № 20-8/184, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, також не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні судові рішення не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 10/102-11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Дочірньому підприємству "Санаторій України" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у допуску справи № 10/102-11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко Судді: С.Владимиренко М.Малетич С.Мирошниченко С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)