6/287
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2008 р. м.Чернівці Справа № 6/287
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок», с. Цурень Герцаївського району,
до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача –Королюк В. І.;
від відповідача –Лучкіна Г. В.,
В С Т А Н О В И В :
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок», с. Цурень Герцаївського району, звернулось з адміністративним позовом до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000191500/0 від 18 лютого 2008 року, № 0000191500/1 від 13 березня 2008 року, № 0000191500/2 від 09 червня 2008 року та № 0000011500/3 від 21 січня 2008 року (далі –рішення) про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 69074,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема тим, що пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 168/97-ВР) до 01 січня 2008 року була зупинена дія пункту 7.7 ст. 7, пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності. Тому позивач вважає, що як виробник сільськогосподарської продукції, який здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам, правомірно керується п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого встановлюється порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків та правомірно відображає такі операції за декларацією по розрахунках з бюджетом, у зв'язку з чим має право на бюджетне відшкодування заявлених сум ПДВ.
Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція у запереченнях на адміністративний позов та у письмових поясненнях по справі позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що в порушення вимог пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР та пунктів 2, 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 596), замість окремої скороченої податкової декларації з ПДВ Товариство подавало загальну податкову декларацію. Тому, на думку відповідача, оскаржувані рішення є цілком законні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.
В лютому 2008 року державним податковим інспектором Герцаївського відділення Новоселицької МДПІ Марандюк В. Г. була здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка СТОВ «Золотий колосок», с Цурень Герцаївського району, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2007 року, про що склала акт № 213/вн/15 від 18.02.2008.
На підставі зазначеного акту перевірки за порушення вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, пунктів 2, 12 постанови КМУ від 12.05.1999 № 805 «Про затвердження Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», тобто, нібито за завищення податкового кредиту по деклараціях з ПДВ відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000191500/0 від 18 лютого 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на 69074,00 грн. за 12 місяців 2007 року.
Скеровані відповідачеві, ДПА в Чернівецькій області та ДПА України скарги позивача в порядку підпункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ про перегляд та скасування рішення від 04.12.2007 № 0000622410/0, вказаними податковими органами були залишені без задоволення, внаслідок чого 13.03.2008 та 09.06.2008 відповідачем були прийняті решта рішень за тим же номером, але відповідно через дріб «1»та «2».
Судом встановлено, що СТОВ «Золотий колосок»є виробником сільськогосподарської продукції та здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам.
Преамбулою Закону № 168/97-ВР визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Підпунктом 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що до 01 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
Пунктом 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР до 01 січня 2008 року була зупинена дія пункту 7.7 ст. 7, пунктів 10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності.
Таким чином, позивач, як виробник сільськогосподарської продукції, що здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам, правомірно керується п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого встановлюється порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків, а відтак, правомірно відображає дані операції у декларації по розрахунках з бюджетом. Тобто, позивач вправі подавати загальну декларацію по податку на додану вартість та заявляти відшкодування податку на додану вартість за операціями з продажу м'яса живою вагою переробним підприємствам.
Посилання відповідача на порушення позивачем п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР та п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 805 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 596 від 28.03.2007), наслідком якого стало неправомірне віднесення СТОВ «Золотий колосок»до декларації по розрахунках з бюджетом сум податкового кредиту, які повинні відображатись в складі податкового кредиту по спецдекларації № 1, є помилковими, оскільки названими законом та нормативно-правовим актом передбачено спеціальний режим використання (акумулювання) сум ПДВ за ставкою оподаткування 20% та звітності сільськогосподарських товаровиробників (декларації з ПДВ № 1) по окремих операціях, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом.
При цьому суд зазначає, що пункт 11.21 статті 11 вказаного закону регулює особливості оподаткування операцій з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, крім операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, про особливість оподаткування яких зазначено в пункті 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість».
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 судом визнається безпідставним, оскільки саме нормою закону –пунктом 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР –позивачу надано право включати вказані вище операції до декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Вказана вище норма закону надала право Кабінету Міністрів України визначати лише порядок акумуляції та використання коштів, але цей підзаконний акт не може змінювати зміст норми закону та обмежувати право позивача включати вказані вище операції до декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Враховуючи, що пункт 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР не розповсюджується на спірні правовідносини, а пункт 11.29 вказаної статті, який містить посилання на підпункт 7.7 статті 7 цього ж закону, передбачає загальний порядок нарахування та сплати ПДВ, судом необґрунтованими визнаються також й посилання відповідача на п. 1.2. Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2007 № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2007 за №702/10982, у відповідності до якого позивач нібито повинен подавати скорочену декларацію з ПДВ.
Для вчинення вказаних в п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР поставок переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, здійснює операції по придбанню товарів, робіт, послуг, сплачуючи їх постачальникам суми ПДВ у складі вартості товарів, робіт, послуг. Сплачені суми податку у зв'язку з придбанням таких товарів, робіт послуг і були включені позивачем до свого податкового кредиту в декларації № 3 (загальна) за правилами ст. 7 названого закону.
За таких обставин суд вважає, що позивачем вірно визначені суми бюджетного відшкодування в сумі 50104 грн. (в тому числі за серпень 2007 року –на 20264 грн., за вересень 2007 року –на 29840 грн.).
Правильність відображення суб'єктом господарювання податкового кредиту з ПДВ в декларації № 3 за операціями з продажу молока і м'яса живою вагою переробними підприємствами підтверджується також листами ДПА у Чернівецькій області № 4558/7/25-001 від 12.06.2008, ДПА України № 12652/7/25-0115 від 23.06.2008, роз'ясненнями «Заповнення розрахунку бюджетного відшкодування», опублікованим у офіційному виданні ДПА України «Вісник податкової служби України»у жовтні 2007 року (№ 39 від 16.10.2007), актами перевірки за № 423/вн/15 від 09.04.2008 та № 213/вн/15 від 18.02.2008. Враховуючи наявність неоднозначного трактування прав та обов'язків Позивача, як платника податків, відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у відповідача були правові підстави для прийняття рішення на користь платника податків.
У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Незважаючи на те, що відповідач заперечує проти даного адміністративного позову, в порушення зазначеної правової норми він, на відміну від позивача, який повністю довів обґрунтованість своїх позовних вимог, не довів правомірність прийнятих ним та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні були підстави для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за зазначений період.
Тому, задовольняючи обґрунтований позов, згідно з частиною 1 статті 94 КАС України здійснені позивачем судові витрати підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Новоселицької МДПІ № 0000191500/0 від 18 лютого 2008 року, № 0000191500/1 від 13 березня 2008 року, № 0000191500/2 від 09 червня 2008 року та № 0000011500/3 від 21 січня 2008 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок»(с. Цурень Герцаївського району Чернівецької області, ідентифікаційний код 33469784) державне мито в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя А.Д. Паскарь
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2008 |
Оприлюднено | 21.01.2009 |
Номер документу | 2745728 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні