Ухвала

від 12.11.2012 по справі 30/5005/10099/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" листопада 2012 р. Справа № 30/5005/10099/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Гольцової Л.А., Губенко Н.М., перевіривши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі№ 30/5005/10099/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до відповідачаМіжгалузевого науково-виробничого об'єднання "Машиноведіння" про стягнення вартості частини майна у розмірі 1 620 000 грн. ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 30/5005/10099/2011 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Доданий до касаційної скарги фіскальний чек від 22.10.2012 № 3816 не може вважатися належним доказом відправлення касаційної скарги відповідачу у справі, оскільки напис щодо найменування адресата зроблений від руки, тому за відсутності достовірних даних про виконання вимог ст. 111 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, Вищий господарський суд України встановив, що заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі, що є підставою для повернення скарги відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 30/5005/10099/2011 позов задоволено частково, стягнуто з міжгалузевого науково-виробничого об'єднання "Машиноведіння" на користь ОСОБА_4 вартість частини майна в розмірі 215 559 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2155,59 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 94,21 грн.; стягнуто з міжгалузевого науково-виробничого об'єднання "Машиноведіння" на користь ОСОБА_5 вартість частини майна в розмірі 215 559 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2155,59 грн.; стягнуто з міжгалузевого науково-виробничого об'єднання "Машиноведіння" на користь ОСОБА_6 вартість частини майна в розмірі 215559 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 155, 59 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 30/5005/10099/2011, рішення господарського Дніпропетровської області від 20.06.2012 скасовано, провадження у справі припинено.

Скаржники у касаційній скарзі просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 30/5005/10099/2011 повністю, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 30/5005/10099/2011 залишити без змін.

Отже, при поданні касаційної скарги скаржники повинні сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених в касаційній скарзі.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" в сумі 1073,00 грн.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з касаційною скаргою 22.10.2012, згідно з вхідним штемпелем Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а отже скаржники при поданні касаційної скарги зобов'язані були надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір".

До касаційної скарги скаржниками у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 39586.680.2 від 22.10.2012, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Допущені скаржниками порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 30/5005/10099/2011 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Н. Губенко