Постанова

від 12.11.2012 по справі 5024/442/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 5024/442/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічної фірми "РВіК" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 на додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 у справі№ 5024/442/2011 господарського судуХерсонської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічної фірми "РВіК" до 1. Відкритого акціонерного товариства "Будмашінвест", 2. Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії провизнання договору недійсним та стягнення 41 857,41 грн. та за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічної фірми "РВіК" провизнання права власності

за участю представників від: позивача Рефлер В.В. - директор відповідача 1. не з"явився 2. Скакальська О.Є. (довір. від 15.06.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічної фірма "РВіК" (Позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Будмашінвест" (Відповідач-1), Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (Відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008р., укладеного між ВАТ "Будмашінвест" та ВАТ "Укртелеком", стягнення солідарно з Відповідача-1 і Відповідача-2 матеріальних збитків в розмірі 15 182,60 грн., упущеної вигоди на суму 18 313,76 грн., 3 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги ТОВ Виробничо-технічної фірми "РВіК" ґрунтуються на тому, що ВАТ "Будмашінвест" за оспорюваним договором № 08-34/177 від 25.03.2008р. продало майно, власником якого воно не являється і тому Відповідач-2 (ВАТ "Укртелеком") не набуло права власності на придбану за оспорюваним договором кабельну каналізацію, але перешкоджає Позивачеві користуватися цією кабельною каналізацією, чим спричиняє Позивачеві збитки, які підлягають відшкодуванню солідарно за рахунок Відповідача-1 і Відповідача-2.

Свою позицію про те, що ВАТ "Будмашінвест" не було власником кабельної каналізації, яку продало ВАТ "Укртелеком" Позивач пояснює тим, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. у справі № 2/36-09 визнано недійсними біржові торги, проведені 05.01.2005р. Херсонською товарною біржею "Алмаз" щодо продажу кабельної каналізації Відкритому акціонерному товариству "Будмашінвест", а тому останнє не набуло права власності на кабельну каналізацію і в силу статті 658 Цивільного кодексу України не вправі було продавати майно Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком".

ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії подало зустрічний позов до ТОВ Виробничо-технічної фірми "РВіК", в якому просить визнати за ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії право власності на рухоме майно, зазначене в договорі купівлі-продажу № 08-34/117 від 25.03.2008р., а саме: кабельну каналізацію, до складу якої входить труба азбестоцементна 401 п.м., залізобетонні колодязі -8шт., кришки колодязів -8 шт., які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.05.2011р. у справі № 5024/442/2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р., у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано право власності за ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії на рухоме майно, зазначене в договорі купівлі-продажу № 08-34/117 від 25.03.2008р., а саме: труба азбестоцементна 401 п.м., залізобетонні колодязі -8шт., кришки колодязів -8 шт., які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169. З Позивача на користь Відповідача-2 стягнуті судові витрати за подачу зустрічного позову на суму 188 грн. Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. по даній справі на Позивача покладено судові витрати за проведення експертизи на суму 8 530 грн.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність правових підстав, встановлених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 08-34/117 від 25.03.2008р., в силу статті 216 Цивільного кодексу України наслідки недійсного правочину стосуються сторін за правочином і не поширюються на права Позивача, захист прав Позивача можливий шляхом пред"явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

За рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.05.2010р. у справі № 15/439-ПН-08, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 10.11.2010р., відмовлено ТОВ ВТФ "РВіК" у позові про повернення і відновлення герметизації телефонних люків та усунені перешкод в користуванні майном.

Позивачем не доведено порушення його права власності на кабельну каналізацію, а тому безпідставними є вимоги про стягнення збитків та відшкодування шкоди.

Позовні вимоги ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії за зустрічним позовом суди задовольнили як обґрунтовані і такі, що узгоджуються з нормами чинного законодавства. Зокрема, статтями 328, 330 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ТОВ Виробничо-технічної фірма "РВіК" звернулося з касаційними скаргами, в яких просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 16.05.2011р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р., додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. у справі № 5024/442/2011, справу передати на новий розгляд.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та в інших випадках, встановлених законом, належить власникові товару, згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідач-1 не довів наявність у нього права власності на телефонну каналізацію. В порушення частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди попередніх інстанцій не врахували преюдиційність судового рішення у справі № 15/425-ПД-07, яким встановлено відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.05.2003р., укладеного між ТОВ "РВіК" та ПП Круліковським О.В., судами безпідставно не застосовано солідарну відповідальність Відповідачів. На думку скаржника ТОВ "Будмашінвест" не є власником майна, проданого за договором купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008р. тому, що протокол Херсонської товарної біржі "Алмаз" № 2 від 05.01.2005р. був сфальсифікований і публічні біржові торги визнані недійсними в судовому порядку, а згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд не обґрунтував причину залишення без уваги висновки експерта.

Оспорюючи додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р., якою на Позивача покладено витрати за проведення судової експертизи, скаржник вказує на те, що він не ініціював проведення експертизи, засновники ТОВ ВТФ "РВіК" є представниками німецької національної меншини в Україні, а 01.02.1995р. Радою Європи прийнята Рамочна конвенція про захист національних меншин, норми якої передбачають вжиття заходів щодо поліпшення економічного та соціального життя нацменшин.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 25.03.2008р. між ВАТ "Будмашінвест" (Продавець) і ВАТ "Укртелеком" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу кабельної каналізації, до складу якої входить труба азбестоцементна 401 п.м., залізобетонні колодязі -8шт., кришки колодязів -8 шт. Вказане майно Відповідачем-1 передано Відповідачеві-2 за актом приймання-передачі від 14.04.2008р.

Умовами договору купівлі-продажу визначено, що продане майно знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169 і вартість його складає 18 780 грн.

Договір купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008р. посвідчено 25.03.2008р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Клименко М.Т. і зареєстровано в реєстрі за № 586.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а в статті 334 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на ці правові норми, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили зустрічний позов ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії про визнання за ним права власності на кабельну каналізацію, куплену за договором купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008р.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічної фірма "РВіК" не врахувало приписи статті 1 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що мають право звернутися до господарського суду підприємства, установи, організації за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України, де одним із способів захисту цивільного права і інтересу передбачено визнання правочину недійсним.

Позивачем не наведено доказів, яким чином порушено його права укладенням між Відповідачем-1 і Відповідачем-2 договору купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008р.

Разом з тим, посилаючись на те, що ВАТ "Будмашінвест" не було власником кабельної каналізації, оскільки в судовому порядку визнані недійсними біржові торги щодо продажу ВАТ "Будмашінвест" кабельної каналізації, Позивач вказує на те, що згідно зі статтею 658 Цивільного кодексу України у Відповідача-1 не було права продажу кабельної каналізації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що визнанням недійсними біржових торгів, проведених Херсонською товарною біржею "Алмаз", ВАТ "Будмашінвест" не було позбавлено права власності на кабельну каналізацію, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169 і придбану останнім в січні 2005 року у ВАТ "Херсонський консервний комбінат".

Крім того, ТОВ Виробничо-технічної фірма "РВіК" свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що телефонна каналізація 401 п.м. утримується і використовується ТОВ ВТФ "РВіК", як придбана за договором купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.2003р., укладеним між ПП Круліковським А.В. і ТОВ ВТФ "РВіК". Але за цим договором Позивач придбав обладнання автоматичної телефонної станції (АМСК-100/2000) на 400 номерів. В додатках № 2 і № 3 до цього договору не значиться кабельна каналізація, розташована по вул. Перекопській, 169 в м. Херсоні.

Про те, що майно, куплене Позивачем за договором купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.2003 і куплене Відповідачем-2 за договором № 08-34/177 від 25.03.2008р. не є тотожним підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 46 від 24.04.2012р., судовими рішеннями за результатами розгляду спорів між Позивачем і Відповідачем-2 (постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.2008р. у справі № 4/358-ПД-08, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2009р., рішення Господарського суду Херсонської області від 05.09.2006р. у справі № 2/217-ПД-06, залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007р., рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.09.2007р. у справі № 14/276-07).

Згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу України солідарна вимога або солідарний обов'язок виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Позивачем не наведені норми чинного законодавства і не обґрунтовано відповідним договором солідарну вимогу для стягнення з Відповідачів матеріальних збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили без задоволення позовні вимоги ТОВ ВТФ "РВіК".

Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз"яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Оскільки, необхідність призначення судової експертизи виникла для роз"яснення питань, викладених Позивачем у позовній заяві і апеляційній скарзі судом апеляційної інстанції відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано на Позивача покладено витрати за проведення експертизи.

Відповідно до статей 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено неправильного застосування Одеським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства при ухвалені постанови від 22.05.2012р. та додаткової постанови від 19.07.2012р. у справі № 5024/442/2011.

Тому, вказані постанови залишаються без змін, а касаційні скарги ТОВ ВТФ "РВіК" без задоволення.

Доводи скаржника, викладені в касаційних скаргах, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічної фірми "РВіК" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012, додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 у справі № 5024/442/2011 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда