Ухвала

від 13.11.2012 по справі 4-с-68/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Провадження по справі № 4-с/0532/6/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючий суддя Трофименко Л.Р.

при секретарі Літвін Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Донецьку скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Донецька, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в обґрунтування вказала, що Відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено постанову Про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у відповідності до п. 2.2.1. Інструкції про проведення виконавчих дій у відповідності до якої з метою з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а при потребі - кількох спеціалістів або експертів

Згідно звіту про проведення незалежної оцінки вартість належної їй квартири АДРЕСА_1 236 221,00 грн. У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно- правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Що сумма оцінки її квартири є в декілька разів меншою, ніж реальна ринкова вартість об'єкта оцінювання.

Крім того, при проведені оцінки майна експертом не було призведено реального оцінювання майна, оскільки експерт не виходив на місце оцінювання, не входив до об'єкту оцінювання.

Вказала, що проводити процедуру оцінки майна експерт повинен з додержанням національних стандартів оцінювання майна. Статтею 4 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженного постановою КМУ від 10.09.2003-року №Ї 440, оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

При проведені оцінки майна експертом повинен був застосовуватися принцип попиту та пропонування який відображає співвідношення пропонування та попиту на майно та очікування передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається розміром економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження ним . У відповідності до даного принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

Крім того, при проведені оцінки майна, а саме квартири АДРЕСА_1 експертом не був використав метод порівняльного підходу який застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Стаття 6 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженного постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440 визначає, що принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

п. 16 Положення Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 передбачено, що визначення ринкової вартості об'єкта оцінки застосовується порівняльний підхід який ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

Таким чином, при проведенні експертної оцінки майна, квартири АДРЕСА_1 експертом не був застосований принцип попиту та пропонування, не був використаний метод порівняльного підходу, у зв'язку з чим, експертом не були вивчені та проаналізовані реальні ринкові ціни на об'єкти даного характеру, не був досліджений попит та пропозиція на відповідні житлові приміщення, не була вивчена загальна характеристика об'єкта оцінювання, не прийнято до уваги, що квартира знаходиться у м. Донецька у Ленінському районі міста, що призвело до заниження суми реальної вартості належної мені квартири АДРЕСА_1.

Згідно з ст.8 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженного постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440, принцип очікування передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається розміром економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження ним.

В серпні 2011 року вона звернулась до Відділу державної виконавчої служби

Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку зі скаргою про занижену оцінку майна та проханням провести рецензування звіту про оцінку арештованого майна. За її заявою було проведено рецензування оціночної вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, однак оціночна вартість даної квартири не змінилась.

Просила скасувати звіт незалежної оцінки майна квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 проведеної в рамках виконання виконавчого листа виданого 09.06.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області по справі 2 - 2309/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ВАТ «УніКредит Банк»суми в розмірі 1180914,43 грн.

В судове засідання заявниця не з'явилася, надала заяву с проханням розглянути справу у її відсутність та задовольнити її вимоги.

Представник ВДВС Ленінського РУЮ м.Донецька до судового засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив відмовити в задоволенні заяви. В запереченнях вказав, що Виконавчий лист, виданий 09.06.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на підставі рішення по справі № 2-2309/10 від 09.03.2010 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк»суми у розмірі 1 180 914,43 грн. та судових витрат у розмірі 910,00 грн., на виконання до відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку надійшов 13.10.2010 року разом з заяво стягувача про відкриття виконавчого провадження. 13.10.2010 року, керуючись ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення до 20.10.2010 року. Примірники постанови направлені сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 24 та ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження». Постанова про відкриття виконавчого провадження сторонами не оскаржувалась. Рішення суду у добровільному порядку боржником не виконане. Згідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», «державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії». 11.07.2011 року, з метою забезпечення виконання рішення суду та реалізації в подальшому предмета іпотеки, державним виконавцем у присутності понятих, боржника та представника стягувача, складений акт опису й арешту майна серії АА № 549518, яким описано та арештовано майно боржника, що перебуває в іпотеці, а саме: квартира АДРЕСА_1. Означений процесуальний документ сторонами не оскаржувався, зауважень та заяв від присутніх під час опису не надходило. Згідно змісту ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох спеціалістів або експертів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження»для оцінки нерухомого майна, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Стягувач скористався наданим йому правом та запропонував у якості оцінювача ОСОБА_3, у зв'язку з чим до відділу ДВС надав копії відповідних документів, що підтверджують право останньої на зайняття оціночною діяльністю. 21.07.2011 року, керуючись приписами означених вище статей Закону, з метою встановлення початкової вартості на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1, винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Примірники постанови направлені сторона виконавчого провадження. Ця постанова про призначення експерта сторонами не оскаржувалась, з боку скаржника жодних заяв та клопотань не надходило, відвід експерту не заявлявся. По закінченню процедури оцінки до відділу ДВС був наданий звіт про оцінку майна, згідно якого вартість майна боржника склала 236 221,00 грн. 12.08.2011 року складено повідомлення про оцінку арештованого майна № 607-3/11, яке було направлено боржнику 22.08.2011 року рекомендованою кореспонденцією за відомими адресами. Відповідно до положень ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. 01.09.2011 року до відділу ДВС надійшов лист боржника від 31.08.2011 року, у якому останній не погоджується з результатами визначення вартості майна. Згідно змісту ч. 4 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. Беручи до уваги приписи зазначеної норми 18.10.2011 року державним виконавцем призначене рецензування звіту, про наслідки якого повідомлено сторони листом № 534- 3/11 від 21.10.2011 року. Зазначений лист направлений на адресу боржника кур'єрською доставкою 28.10.2011 року. Однак, боржник лише 17.11.2011 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та зняв копії з повідомлення та рецензії. Зі скарги боржника не зрозуміло з якими саме діями державного виконавця він не згоден. З викладеного у скарзі вбачається, що предметом оскарження є звіт - сума оцінки майна, яка, на думку скаржника, не відповідає дійсності.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає наступне.

Як встановлено матеріалами справи Відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено постанову Про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у відповідності до п. 2.2.1. Інструкції про проведення виконавчих дій у відповідності до якої з метою з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а при потребі - кількох спеціалістів або експертів

Згідно звіту про проведення незалежної оцінки вартість належної їй квартири АДРЕСА_1 - 236 221,00 грн.

Статтею 383 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вважають, що під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Згідно приписів частини 2 статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Оскільки згідно з висновком будівельно-технічної експертизи №136/23, призначеної судом, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на дату оцінки (липень 2011р.) могла складати 420912 грн., суд вважає, що вимоги заявниці підлягають задоволенню та потрібно поновити її права шляхом скасування звіту незалежної оцінки квартири.

Керуючись ст.ст.383,387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Донецька - задовольнити.

Скасувати звіт незалежної оцінки майна квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 проведеної в рамках виконання виконавчого листа виданого 09.06.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області по справі 2 - 2309/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ВАТ «УніКредит Банк»суми в розмірі 1180914,43 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала надрукована суддею у нарядчій кімнаті.

СУДДЯ: