Рішення

від 20.11.2012 по справі 5/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/260 20.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект"

до 1. Фізичної особи-підприємця Гошкова Владислава Володимировича

2. Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні похивача

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі"

про стягнення 303 896,54 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Гошкова Владислава Володимировича

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект "

2. Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс"

про визнання договорів недійсними

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу (за первісним позовом):

від позивача: Корнєв В.М. за довіреністю б/н від 03.09.2012 р.;

від відповідача-1: Гошков В.В.;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" (далі -- позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Гошкова Владислава Володимировича (далі -відповідач-1) та Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (далі -відповідач-2) про стягнення з відповідачів солідарно 303 896, 54 грн., а саме: 210 960,00 грн. основного боргу, 42 155,87 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 14 495, 55 грн. 3% річних та 36 285, 12 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач-1 в порушення взятих на себе за укладеним між сторонами Договором доручення від 03.08.2009 р. не передав позивачу отриману від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" компенсацію основного боргу відповідно до наказу № 4/21-09 про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 17.02.2009 р., що набрало законної сили 18.03.2009 р. Оскільки в забезпечення вказаного зобов'язання між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки від 28.08.2009 р., позивач вирішив звернутись з позовом до відповідачів про стягнення солідарно суми боргу за Договором доручення, а також нарахованих на його суму процентів за користування чужими грошовими коштами в порядку ст. 1214 ЦК України та відсотків річних і інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. порушено провадження у справі № 5/260, розгляд справи призначено на 22.12.2011 р.

14.12.2011 р. через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог, заявлених до нього, заперечує, зокрема з тих підстав, що на його думку станом на момент розгляду справи Договір поруки від 28.08.2009 р. припинив свою дію в порядку ст. 559 ЦК України, оскільки позивач протягом року з моменту його укладення не звертався до поручителя з відповідним позовом, проте як строк виконання основного зобов'язання встановлений не був. Крім того, посилається на те, що позивач протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив до поручителя своїх вимог.

Також, 14.12.2011 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що ним дійсно не надсилалась вимога про сплату грошових коштів відповідачу-2.

19.12.2011 р. відповідачем-1 через відділ діловодства суду подано письмові пояснення, в яких він стверджує, що він не отримував жодної компенсації від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі", а також відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову, зокрема, з тих підстав, що позивачем належними доказами (первинними бухгалтерськими документами) не підтверджено отримання відповідачем-1 спірної суми від ДП "Торговий дім "Херсон", як то касовим ордером про видачу готівки або довідкою банку про безготівкове перерахування грошових коштів, проте як звіт відповідача-1 за Договором доручення не може вважатись доказом наявності боргу без його підтвердження первинними бухгалтерським документами. Крім того, вказує на те, що позивач не пред'являв до відповідача-1 вимоги про повернення будь-яких коштів. При цьому, відповідач-1 просить суд стягнути на його користь з позивача 992, 51 грн. судових витрат, які він обґрунтовує тим, що ним було сплачено 100, 00 грн. за довідку з обслуговуючого банку, придбано квиток на поїзд з м. Харкова до м. Києва за 142, 74 грн. та з м. Києва до м. Харкова за 66, 28 грн., понесено витрати на відрядження на засідання суду за 3 доби в розмірі 188, 20 грн. за добу (абз. 4 пп. 140.1.7 ПК України) та недоотримав заробітну плату на 3 дні -136, 89 грн.

Також, 19.12.2011 р. відповідачем-1 через відділ діловодства суду подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" про визнання недійсним Договору доручення від 03.08.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" та Фізичною особою-підприємцем Гошковим В.В.; визнання недійсним Договору поруки від 28.08.2009 р., укладеного між Приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект".

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ФОП Гошков В.В. посилається на те, що Договір доручення як з боку повіреного, так і з боку довірителя було підписано ним особисто, у зв'язку з чим він, на його думку, є недійсним в силу приписів ст. 238 ЦК України. Крім того, зазначає про те, що з боку повіреного договір було підписано з перевищенням повноважень, оскільки в договорі не вказано, на підставі якого документа Гошкова В.В. було уповноважено підписувати такий договір. При цьому, стверджує, що за своїм змістом оспорюваний Договір доручення є правочином про заміну кредитора у зобов'язанні, проте як такі дії не допускаються на стадії виконання судового рішення.

В частині позовних вимог про визнання недійсним договору поруки ФОП Гошков В.В. посилається на його підписання з обох сторін договору Уваровим Г.В., що також суперечить ст. 238 ЦК України та крім того стверджує, що фактично вказаний договір був спрямований на зміну підсудності спору, а відповідно є фіктивним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. судом прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом.

22.12.2011 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 за первісним позовом надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої він просить, зокрема, поставити питання про те, чи належить підпис, виконаний на Звіті ФОП Гошкова В.В. від 09.08.2009 р. - ФОП Гошкову В.В. та чи співпадають відтиски печатки на ньому з відтиском печатки ФОП Гошкова В.В.

У судовому засіданні 22.12.2011 р. позивачем подано до суду Заяву про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої він відмовляється від позовних вимог, заявлених до відповідача-2. Заява мотивована тим, що позивач, отримавши відзив відповідача-2, визнає припинення договору поруки з підстав, передбачених ст. 559 ЦК України.

Судом відкладено розгляд вказаних вище клопотань до встановлення фактичних обставин справи.

За наслідками судового засідання 22.12.2011 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.01.2012 р.

27.12.2011 р. через відділ діловодства від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він підтверджує підписання Договору доручення Гошковим В.В. в тому числі від імені довірителя, у зв'язку з чим ним до правоохоронних органів було подано заяву про вчинення злочину, у зв'язку з чим згідно з повідомленням Прокуратури Оболонського району м. Києва від 23.09.2011 р. за № 40-3102вих-11, - 22.09.2011 р. порушено кримінальну справу відносно Гошкова В.В. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому, заперечує проти Доводів ФОП Гошкова В.В. відносно того, що Договір доручення фактично спрямований на заміну кредитора у зобов'язанні на стадії виконання рішення суду, оскільки він передбачає в подальшому передачу отриманих від боржника коштів стягувачу. Також, посилається на те, що згідно з Табелем використання робочого часу за серпень 2009 року та Посвідченням про відрядження № 15 від 04.08.2009 р. заступник директора Гошков В.В. з 04.08.2009 р. по 14.08.2009 р. знаходився у відрядженні у м. Херсон, при цьому звіт про отримання коштів складено 09.08.2009 р., а 10.08.2009 р. до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві ним було подано заяву про повернення виконавчого документа стягувачеві. Крім того, позивач за первісним позовом стверджує, що підписання Договору поруки з обох сторін Уваровим Г.В. не свідчить про те, що він діяв у власних інтересах, оскільки такі дії були спрямовані на реалізацію інтересів підприємства.

23.01.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява, якою він просить суд стягнути на його користь з позивача 1 772, 43 грн. судових витрат, мотивована тим, що для присутності його представника у судових засіданнях у даній справі, було понесено додатково до раніше заявлених витрат -779, 92 грн., з яких 69, 84 грн. вартості квитка з м. Харкова до м. Києва, 66, 28 грн. вартості квитка з м. Києва до м. Харкова, добові витрати за 3 доби по 214, 60 грн. за добу (абз. 4 пп. 140.1.7 ПК України).

У судовому засіданні 24.01.2012 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія Заяви про повернення без виконання наказу господарського суду Херсонської області № 4/21-09 від 08.04.2009 р., виданого на підставі рішення суду від 17.02.2009 р. та яке набрало законної сили 18.03.2009 р. на підставі п. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана заява підписана від імені Гошкова В.В. як представника ТОВ "Хіммашпроект".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.02.2012 р.

06.02.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли письмові доповнення до зустрічної позовної заяви, в яких він просить суд залучити до розгляду зустрічної позовної заяви в якості другого відповідача ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс". Свої вимоги відповідач-1 мотивує тим, що іншою стороною у договорі поруки від 28.08.2009 р. також є зазначене підприємство.

Також, 06.02.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат в сумі 2 210, 05 грн., в якому він вказує на те, що додатково до раніше заявлених до стягнення витрат ним було витрачено 437, 62 грн. на відрядження свого представника до міста Києва, з яких 111, 51 грн. вартості квитка з м. Харкова до м. Києва, 111, 51 грн. вартості квитка з м. Києва до м. Харкова та добові витрати в розмірі 214, 60 грн./добу (абз. 4 пп. 140.1.7 ПК України).

07.02.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Також, 07.02.2012 р. від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення експертиз, яким він просить суд призначити судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання, чи належить виконаний за ФОП Гошкова В.В. підпис на договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хіммашпроект" та ФОП Гошковим В.В. -Гошкову В.В.; та призначити судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання, чи співпадають відтиски печатки на договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хіммашпроект" та ФОП Гошковим В.В., виконаним з боку ФОП Гошкова В.В. з відтиском печатки ФОП Гошкова В.В.

08.02.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, яким позивач просить суд винести окрему ухвалу, якою повідомити прокуратуру Оболонського району міста Києва про діяння Гошкова В.В., що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку для прийняття відповідного рішення з цього питання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 р. вирішено залучити до участі у справі в якості відповідача-2 за зустрічним позовом Приватне підприємство "Тавріясервіс", розгляд справи відкладено на 15.03.2012 р. Розгляд інших заявлених у справі клопотань відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

14.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення експертиз, в якому до переліку раніше заявлених питань відповідач-1 просить винести на вирішення експертизи питання про те, чи належить виконаний за довірителя -ТОВ "Хіммашпроект" підпис, виконаний перед надрукованою частиною тексту " /Чернявська О.К./" в договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хіммашпроект" та ФОП Гошковим В.В. -громадянину Гошкову В.В.

Крім того, 14.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зміну територіальної підсудності, яким він просить суд направити справу № 5/260 до господарського суду Харківської області. Клопотання мотивоване тим, що позивач за первісним позовом відмовився від своїх вимог до відповідача-2, у зв'язку з чим, на думку відповідача-1, справа має розглядатись судом за місцемзнаходженням останнього.

15.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел. Сі", а також витребувати первинні документи, що мають відношення до справи.

15.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява, в якій він просить, зокрема, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 3 037, 70 грн. та судовий збір, сплачений при подачі зустрічної позовної заяви. У вказаній заяві відповідач-1 зазначає про те, що додатково до раніше заявлених до стягнення витрат ним було витрачено 827, 65 грн. на відрядження свого представника до міста Києва, з яких 72, 34 грн. вартості квитка з м. Харкова до м. Києва, 111, 51 грн. вартості квитка з м. Києва до м. Харкова та добові витрати в розмірі 214, 60 грн./добу на період в три доби (абз. 4 пп. 140.1.7 ПК України).

У судовому засіданні 15.03.2012 р. судом було розглянуто клопотання відповідача-1 про направлення справи за підсудністю та вирішено в його задоволенні відмовити, оскільки воно суперечить приписам ч. 3 ст. 17 ГПК України.

При цьому, судом вирішено задовольнити клопотання позивача про залучення третьої особи та витребування доказів, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі", витребувано у ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" первинні документи, складені на виконання умов Договору доручення від 03.08.2009 р., розгляд справи відкладено на 29.03.2012 р. Розгляд клопотань про призначення судових експертиз у справі відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

27.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі, які він надає на підтвердження обставин отримання грошових коштів відповідачем-1 від третьої особи в період перебування у відрядженні в м. Херсон з 04.08.2009 р. по 14.08.2009 р.: копія довіреності ТОВ "Хіммашпроект" на ім'я Гошкова В.В. від 23.01.2009 р. \, копія Табелю обліку використаного робочого часу за 01.08.2009 рр. та Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № АО-0000042 від 17.08.2009 р.

29.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі, які він надає на підтвердження обставин отримання грошових коштів відповідачем-1 від третьої особи: копія розписки про отримання Гошковим В.В. грошових коштів від 07.08.2009 р., за змістом якої ФОП Гошков В.В. отримав від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" грошову компенсацію основного боргу перед ТОВ "Хіммашпроект" на основі рішення господарського суду Херсонської області від 17.02.2009 р. у справі № 4/21-09 на наказу господарського суду Херсонської області про примусове виконання рішення від 08.04.2009 р. в сумі 210 960, 00 грн. Зазначається, що згідно укладеного між ТОВ "Хіммашпроект" та ФОП Гошковим В.В. договору доручення від 03.08.2009 р. ФОП Гошков В.В. зобов'язався передати отримані грошові кошти в розмірі 210 960, 00 грн. ТОВ "Хіммашпроект", вирахувавши розмір передбаченої договором доручення винагороди в сумі 100, 00 грн.

Також, 29.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відкликання клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 29.03.2012 р. судом винесено на розгляд подані 22.12.2011 р., 17.02.2012 р. та 14.03.2012 р. відповідачем-1 за первісним позовом клопотання про призначення у справі № 5/260 судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. призначено у справі №5/260 судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено питання:

- Чи виконаний підпис від імені ФОП Гошкова В.В. Гошковим В.В. на Договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хімммашпроект" та ФОП Гошковим В.В., чи іншою особою?

- Чи виконаний підпис від імені генерального директора ТОВ "Хіммашпроект" Чернявської О.К. Чернавською О.К. на Договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хімммашпроект" та ФОП Гошковим В.В., чи іншою особою?

- Чи виконаний підпис від імені ФОП Гошкова В.В. Гошковим В.В. на "звіті ФОП Гошкова В.В." від 09.08.2009 р., чи іншою особою?

На вирішення судової технічної експертизи документів поставлено питання:

- Чи зроблено відтиск печатки на договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хімммашпроект" та ФОП Гошковим В.В., печаткою ФОП Гошкова В.В.?

- Чи зроблено відтиск печатки на "звіті ФОП Гошкова В.В." печаткою ФОП Гошкова В.В.?

- Чи зроблено відтиск печатки на договорі доручення б/н від 03.08.2009 р., укладеному між ТОВ "Хімммашпроект" та ФОП Гошковим В.В., печаткою ТОВ "Хімммашпроект"?

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 5/260 на час проведення судових експертиз.

29.05.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відновлення розгляду справи, мотивоване тим, що відповідач-1 не виконує вимог судових експертів про надання документів

01.08.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 5/260 разом з повідомленням про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 5/260.

У зазначеному повідомленні наголошено на тому, що для вирішення поставлених питань вимагалось надання наступних матеріалів:

- оригіналів документів, що підлягають дослідженню, договора доручення б\н від 03.08.2009 р., укладеного між ТОВ "Хіммашпроект" та ФОП Гошковим В.В., та Звіту ФОП Гошкова В.В. від 09.08.2009 р.;

- вільних та експериментальних зразків відбитків печатки ТОВ "Хіммашпроект" та печатки ФОП Гошкова В.В.

Оскільки станом на 20.07.2012 р. вищевказані об'єкти дослідження до інституту не були надані, вирішити поставлені питання неможливо, з огляду на що матеріали повернуті без виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2012 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.08.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р., у зв'язку з відпусткою судді Ломаки В.С. справу № 5/260 передано судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 5/260 до свого провадження та призначено її на 18.09.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р., у зв'язку з виходом з відпустки, справу № 5/260 передано судді Ломаці В.С. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5/260 до свого провадження.

18.09.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 за первісним позовом надійшло повторно клопотання про призначення експертиз, в якому він також просить суд зобов'язати позивача не перешкоджати в проведенні судової експертизи: на першу вимогу експерта надавати всі витребувані документи.

Також, 18.09.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому він просить, зокрема, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 3 547, 44 грн., що складаються з витрат на відрядження свого представника до міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. судом повторно витребувано від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" первинні документи, складені на виконання умов Договору доручення від 03.08.2009 р., розгляд справи відкладено на 09.10.2012 р.

01.10.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає про те, що листом від 19.07.2012 р. відповідач-1 був повідомлений про необхідність сплатити експертній установі 4 952, 64 грн. протягом місяця, однак листом від 24.07.2012 р. КНДІСЕ повідомив про неможливість проведення експертного дослідження, у зв'язку з чим він не встиг здійснити відповідну проплату.

09.10.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому він просить, зокрема, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 5 158, 36 грн., що складаються з витрат на відрядження свого представника до міста Києва.

09.10.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення відносно клопотання відповідача-1 про призначення експертизи, в яких він зазначає про те, що ним були виконані відповідні вимоги експерта щодо надання витребуваних документів з тих, які були наявні в його розпорядженні. У свою чергу, відповідач-1, згідно тверджень позивача, не проявляв жодного інтересу до експертного дослідження та не виконував вимог експерта щодо його оплати. Враховуючи зазначене, позивач просить відмовити у призначенні експертизи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. втретє витребувано від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" первинні документи, складені на виконання умов Договору доручення від 03.08.2009 р., розгляд справи відкладено на 24.10.2012 р.

24.10.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому він просить, зокрема, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 5 947, 95 грн., що складаються з витрат на відрядження свого представника до міста Києва.

У судовому засіданні 24.10.2012 р. від відповідача-1 надійшли додаткові документи у справі, в тому числі нотаріально посвідчена заява гр. Кочерженко Сергія Олександровича від 07.09.2012 р., в якій останній зазначає, що він в період з 2002 року по 22.05.2006 р. обіймав посаду директора ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" і з ФОП Гошковим Владиславом Володимировичем знайомий не був, жодних стосунків з ним не мав та ніяких коштів йому не передавав і розписок від нього про отримання коштів не отримував.

У судовому засіданні 24.10.2012 р. від представника позивача надійшло клопотання про витребування від ДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області № 4/21-09 від 08.04.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. вирішено витребувати від ДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області № 4/21-09 від 08.04.2009 р., розгляд справи відкладено на 06.11.2012 р.

29.10.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли додаткові документи у справі.

01.11.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли письмові пояснення у справі та клопотання про стягнення судових витрат, в якому він просить, зокрема, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 6 658, 17 грн., що складаються з витрат на відрядження свого представника до міста Києва.

02.11.2012 р. через відділ діловодства суду надійшли матеріли виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області № 4/21-09 від 08.04.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20.11.2012 р., вкотре витребувано від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" первинні документи, складені на виконання умов Договору доручення від 03.08.2009 р.

20.11.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі щодо договору поруки від 28.08.2009 р., в яких він стверджує про те, що Уваров Г.В. одночасно обіймав посади директора ПП "РК "Тавріясервіс" та генерального директора ТОВ "Хіммашпроект", а тому, на думку позивача, міг бути одночасно представником двох юридичних осіб та укласти договір поруки від 28.08.2009 р.

Від відповідача-1 20.11.2012 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання, відповідно до якого він просить клопотання про призначення експертизи залишити без розгляду, мотивоване тим, що на даний час експертиза розписки про отримання Гошковим В.В. коштів від ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп Ел.Ел.Сі" проводиться в межах кримінальної справи № 55-3965, порушеної відносно Гошкова В.В.

Також, 20.11.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому він просить, зокрема, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 7 368, 39 грн., що складаються з витрат на відрядження свого представника до міста Києва.

Представники відповідача-2 та третьої особи за первісним позовом в судове засідання 20.11.2012 р. не з'явились, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача-2 та третьої особи за первісним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Судом розглянуто заяву позивача за первісним позовом про відмову від позовних вимог, заявлених до відповідача-2, та вирішено її прийняти.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, відмова позивача за первісним позовом від позову в означеній частині не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України зумовлює припинення провадження у справі в цій частині.

При цьому, суд звертає увагу на те, що припинення провадження в частині позовних вимог до відповідача-2 за первісним позовом не зумовлює зміну підсудності даної справи, так як в силу приписів ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Також, судом розглянуто клопотання, яким позивач просить суд винести окрему ухвалу, якою повідомити прокуратуру Оболонського району міста Києва про діяння Гошкова В.В., що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку для прийняття відповідного рішення з цього питання, та вирішено залишити його без задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відносно відповідача-1 вже порушено кримінальну справу і відповідним обставинам правоохоронними органами також буде надана оцінка.

У судовому засіданні 20.11.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1 за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.02.2009 р. у справі № 4/21-09 за позовом ТОВ "Хіммашпроект" до Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 210 960, 00 грн. основного боргу, 2 109, 60 грн. витрат по сплаті державного мита та 77, 44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарського суду Херсонської області 08.04.2009 р. було видано Наказ № 4/21-09 про примусове виконання рішення суду.

03.08.2009 р. між позивачем за первісним позовом (довіритель) та відповідачем за первісним позовом (повірений) було укладено Договір доручення, згідно з п. 1.1. якого повірений зобов'язався від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні юридичні дії: укласти правочини на умовах: отримання грошової компенсації основного боргу дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" відповідно до наказу № 4/21-09 про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 17.02.2009 р., що набрало законної сили 18.03.2009 р. та передачею отриманої компенсації довірителю або за вказаним розпорядженням довірителя використати отриману грошову компенсацію.

За здійснення дій, що визначені у п.1.1. цього Договору, довіритель зобов'язався виплатити повіреному винагороду в розмірі 100 грн. Винагорода виплачується шляхом утримання її повіреним з суми грошової компенсації (п. п. 2.1., 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору повірений зобов'язався виконати доручення протягом двох тижнів з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору доручення він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи сторони вказаного Договору доручення не заперечують того факту, що від імені ТОВ "Хіммашпроект" за Генерального директора Чернявської О.К. його підписано Гошковим В.В.

Також, 28.08.2009 р. між ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (поручитель) та ТОВ "Хіммашпроект" (кредитор) було укладено Договір поруки, згідно з п. 1 якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за виконання зобов'язань щодо передачі ФОП Гошковим В.В. кредитору 210 960, 00 грн., отриманих від дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" за договором доручення від 03.08.2009 р.

Поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання боржником зобов'язання.

Як вбачається зі змісту вказаного договору поруки, строк його дії сторонами не визначено.

При цьому, вказаний Договір поруки як з боку поручителя, так і з боку кредитора підписано Уваровим Г.В.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, в якості доказу отримання ФОП Гошковим В.В. відповідної компенсації, позивач за первісним позовом надав суду примірник Звіту ФОП Гошкова В.В., за змістом якого, діючи відповідно до Договору доручення від 03.08.2009 р. в інтересах ТОВ "Хіммашпроект" ФОП Гошков В.В. отримав грошову компенсацію основного боргу Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" відповідно до наказу № 4/21-09 про примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 17.02.2009 р., що набрало законної сили 18.03.2009 р. та утримав винагороду в розмірі 100, 00 грн.

На підтвердження того, що ТОВ "Хіммашпроект" не отримувало від ФОП Гошкова В.В. спірних коштів, воно надає бухгалтерську довідку та оборотно-сальдову відомість по рахунку 374 за період з 01.11.2011 по 29.11.2011 р.

Також, позивач посилається на те, що відповідно до Посвідчення про відрядження № 15 від 04.08.2009 р., виданого генеральним директором ТОВ "Хіммашпроект" Чернявською О.К., - Горшков В.В. відбув до Херсонської філії ТОВ "Хіммашпроект" для вирішення всіх необхідних організаційних питань.

При цьому, за змістом вказаного Посвідчення Гошков Владислав Володимирович обіймав посаду заступника генерального директора ТОВ "Хіммашпроект", що не заперечується позивачем за первісним позовом.

08.12.2009 р. головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Щука О.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу № 4/21 від 08.04.2009 р.) стягувачеві, у зв'язку з надходженням 10.08.2009 р. заяви ТОВ "Хіммашпроект" з вимогою повернути виконавчий документ без виконання на підставі п. 1 ст. 40 Закону України "про виконавче провадження".

Вважаючи, що фактичні обставини свідчать про те, що відповідач-1 отримав відповідну компенсацію від дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" та не передав її ТОВ "Хіммашпроект", як це передбачалось Договором доручення, позивач вирішив звернутись з позовом про стягнення відповідної суми в примусовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 р.).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що оспорювані позивачем за зустрічним позовом договір доручення та договір поруки укладені з порушенням норм діючого законодавства.

Зокрема, Договір доручення як від імені повіреного, так і від імені довірителя підписано Гошковим В.В.

Частиною 3 ст. 238 ЦК України визначено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Зазначена норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.

У даному випадку відповідач-1 за первісним позовом зі сторони довірителя за Договором доручення виступав як представник, повноваження якого під час розгляду даної справи не підтверджені, хоча з пояснень сторін вбачається, що він обіймав посаду заступника генерального директора, а зі сторони повіреного діяв у своїх інтересах.

Оскільки суду не було надано доказів на підтвердження наявності повноважень у Гошкова В.В. укладати від імені ТОВ "Хіммашпроект" оспорюваний договір, суд приходить до висновку, що його укладено з порушенням господарської компетенції.

Статтею 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Доказів схвалення Договору доручення з боку ТОВ "Хіммашпроект", як то вчинення будь-яких дій з боку довірителя, спрямованих на реалізацію його положень, суду не надано.

Так само, всупереч приписам ч. 3 ст. 238 ЦК України було підписано Договір поруки гр. Уваровим Г.В., як з боку поручителя, так і з боку кредитора, з огляду на що він має бути визнаний недійсним з моменту укладення.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 09.11.2011 р. у справі № 54/204.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Що стосується первісних позовних вимог, то вони є такими, що прямо пов'язані з зустрічними, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити.

При цьому, суд також враховує, що позивачем за первісним позовом не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження отримання ФОП Гошковим В.В. від Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" спірної суми грошових коштів, як то виписки банку або платіжного доручення, які б вказували на перерахування вказаним суб'єктом господарювання коштів на рахунок ФОП Гошкова В.В., чи касового ордеру про видачу готівки.

Виходячи зі змісту Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" письмовими доказами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи.

Чинним законодавством Звіту про виконання робіт (надання послуг) не надано юридичної сили, як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. У розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний Звіт сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами -договором, рахунками, актами приймання-передачі.

Тобто, за відсутності належних доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження суми заборгованості, одне лише підписання відповідачем-1 Звіту є недостатнім для стягнення з нього боргу.

При цьому, що стосується розписки про отримання відповідачем-1 грошових коштів від Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі", суд відмічає, що оригіналу вказаного документу суду надано не було й, як свідчить про це відповідач-1, наразі відносно її автентичності проводиться експертиза в межах порушеної кримінальної справи № 55-3965.

У випадку, коли судовим рішенням у кримінальній справі будуть встановлені обставини, які можуть мати місце для прийняття іншого рішення у даній справі, жодна зі сторін даного спору не позбавлена права звернутись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При розгляді даної справи позивачем не було доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, проте як зустрічний позов судом визнано обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що оспорювані договори не відповідають вимогам чинного законодавства, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, проте як у задоволенні первісного позову слід відмовити.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідачів за зустрічним позовом.

Водночас, що стосується клопотання відповідача-1 за первісним позовом про відшкодування понесених ним витрат на відрядження представника до міста Києва для участі у судових засіданнях, суд вважає за необхідне його відхилити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Вищий арбітражний суд України у Роз'ясненні № 02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" визначив, що до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України слід відносити, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК).

Згідно зі ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Отже, у роз'ясненні визначено, що можуть відшкодовуватися у якості судових лише витрати, пов'язані з явкою посадової особи чи працівника, коли їх викликано господарським судом для дачі пояснень.

Також, Вищий господарський суд України у п. 29 Інформаційного листа № 01-8/164 від 18.03.2008 р. "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" на питання, чи можливо віднести до "інших витрат, пов'язаних з розглядом справи" (в розумінні ст. 44 ГПК України) витрати сторін у справі, яких вони зазнали у зв'язку з відрядженням представників (своїх працівників) для участі в судових засіданнях, повторно наголосив, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК). Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі ст. 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною заявою про відшкодування збитків.

Однак, слід зазначити, що витрати відповідача-1 за первісним позовом на відрядження свого представника або проїзд особисто до суду та транспортні витрати не мають обов'язкового характеру і їх наявність та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з предметом спору.

При цьому, згідно з правовою позицією Вищого господарського суду України (постанова від 18.03.2010 р. у справі № 12/191-09-4422) витрати на проїзд осіб для участі їх у справі та добові не пов'язані з розглядом справи як процесуальною дією.

Також, приймаючи участь у судовому засіданні, представники не відносяться до осіб, яких викликано до господарського суду для дачі пояснень.

На підставі зазначеного суд не вбачає підстав для задоволення заяв відповідача про стягнення витрат, понесених ним на відрядження до міста Києва для участі у судових засіданнях.

Як на тому також наголошено в п. 29 Інформаційного листа № 01-8/164 від 18.03.2008 р. "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" у господарського суду немає передбачених законом підстав зазначати про відмову в стягненні вказаних витрат у резолютивній частині судового рішення.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" про стягнення коштів, - припинити.

2. В первісному позові відмовити повністю.

3. Зустрічний позов задовольнити.

4. Визнати недійсним з моменту укладення Договір доручення від 03.08.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" та Фізичною особою-підприємцем Гошковим В.В.

5. Визнати недійсним з моменту укладення Договір поруки від 28.08.2009 р., укладений між Приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" (04053, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 31409414) на користь Фізичної особи-підприємця Гошкова Владислава Володимировича (61068, місто Харків, Тарасівський в'їзд, будинок 12, квартира 28, ідентифікаційний номер 2357606259) 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (04073, місто Київ, Оболонський район, Московський проспект, будинок 9-В, код ЄДРПОУ 31865612) на користь Фізичної особи-підприємця Гошкова Владислава Володимировича 61068, місто Харків, Тарасівський в'їзд, будинок 12, квартира 28, ідентифікаційний номер 2357606259) 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя В.С. Ломака