Рішення

від 29.11.2012 по справі 3943-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2012Справа №5002-4/3943-2011

За позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління»,

м. Ялта

До відповідачів:

1. Приморської селищної Ради, м. Феодосія, смт. Приморський;

2. Виконавчого комітету Приморської селищної Ради, м. Феодосія,

смт. Приморський;

3. Фізичної особи-підприємця Репеджанової Насіби Намазівни, м. Феодосія, смт. Приморське;

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море», м. Феодосія, смт. Приморський

Про визнання недійсними рішення і договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій.

Головуючий суддя: І.К. Бєлоглазова

судді: І.О. Доброрез

А.М. Гризодубова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління"- Новожилов О.Ю., довіреність № 2213 від 25.07.12, юрисконсульт;

Від відповідачів - Приморської селищної ради та Виконавчого комітету Приморської селищної Ради - Полікарпов І.Д., довіреність № 01/02-14 від 03.01.12, представник;

Від відповідача - фізичної особи - підприємця Репеджанової Насіби Намазівни - Репеджанова Н.Н., паспорт ЕС 001216;

Від третьої особи - не з'явився.

Суть спору:

Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», м. Ялта звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів - Приморської селищної Ради, Виконавчого комітету Приморської селищної Ради та фізичної особи-підприємця Репеджанової Насіби Намазівни про визнання незаконним та скасування рішення 33-ої сесії 04-го скликання Приморської селищної Ради від 23.12.2005 № 837 «Про передачу земельної ділянки площею 0,0385 га для розміщення літнього торгівельного майданчика «Піраміда» СПД Репеджановій Н.Н. в оренду строком на 10 років», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.01.2006, укладеного між Приморською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Репеджановою Насібою Намазівною, визнання незаконним та скасування рішення виконкому Приморської селищної ради від 22.02.2006 № 68 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - літнього кафе з відкритим майданчиком «Піраміда» по вул. Набережна, 5-а Репеджановій Н.Н», зобов'язання фізичної особи-підприємця Репеджанової Насіби Намазівни у місячний термін після набрання законної сили рішенням суду за власний рахунок знести самовільно побудоване капітальне приміщення розміром 18х20 м, що знаходиться на набережній між бунами № 6 і № 7 берегоукріплювальних споруд смт. Приморський (м. Феодосія) за адресою смт. Приморський, вул. Набережна, 5а та використовується під кафе «Столова», і привести набережну у первісний стан. Враховуючи, що про порушення своїх пав він дізнався у 2011 році, просить поновити строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення та договір оренди земельної ділянки порушують майнові права та інтереси Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», якому на праві господарського відання належать берегоукріплювальні споруди, які знаходяться на земельній ділянці наданій в оренду фізичній особі - підприємцю Репеджановій Насібі Намазівні для розміщення кафе «Столова». Також Приморська селищна рада, приймаючи рішення про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду та передачі її в оренду, розпорядилася берегоукріплювальними спорудами з перевищенням наданих їй повноважень. Позивач вважає побудоване на спірній земельній ділянці кафе самовільним будівництвом та просить зобов'язати фізичну особу - підприємця Репеджанову Насібу Намазівну за власний рахунок знести його.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», м. Ялта, відмовлено у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2012 року апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2011 року у справі № 5002-26/3943-2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2012 року та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2011 року у справі № 5002-26/3943-2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Вищий господарський суд України звернув увагу суду на необхідність при новому розгляді справи всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Ухвалою від 07.08.2012 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а).

31.08.2012 до суду від Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи без висновку експерта у зв'язку з несплатою експертизи.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2012 провадження у справі поновлено, розгляду справи призначено на 04 жовтня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2012 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду справи № 5002-4/3943-2011 до складу колегії визначено суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим Доброреза І.О. та

Ейвазову А.Р.

За розпорядженням керівника апарату суду №47 від 18.10.2012 суддю Ейвазову А.Р., яка входить до складу колегії з розгляду справи, у зв'язку з перебуванням на лікарняному замінено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду на суддю Гризодубову А.М.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Приморська селищна рада у своїх письмових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що приймаючи спірне рішення №837 від 23.12.2005, Приморська селищна рада розпоряджалася землями, що знаходяться під її юрисдикцією, та не порушувала прав та охоронюваних законом інтересів Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління». Договір оренди земельної ділянки від 19.01.2006 був укладений з фізичною особою - підприємцем Репеджановою Н.Н. відповідно до вимог чинного законодавства. Договір є діючим та повністю виконується сторонами. На думку відповідача позивач не довів порушення його прав та інтересів ані рішенням №837 від 23.12.2005, ані рішенням №68 від 22.02.2006. На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Цієї ж думки дотримується й відповідач фізична особа - підприємець Репеджанова Насібе Намазівна. Крім того, відповідачка заявила про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом.

Відповідач - Виконавчий комітет Приморської селищної ради письмових пояснень на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення, висловлені Приморською селищною радою.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з'явився. У своїх поясненнях третя особа вказує, що берегоукріплювальні споруди в смт. Приморський були побудовані в 1969-1990 роках. На підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 08.11.1996 в 1997 році були передані на баланс Кримському протизсувному підприємству для ремонту та обслуговування. У клопотанні від 29.10.2012 клопоче про розгляд справи на розсуд суду за відсутності представника.

У судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням 33-ої сесії 04-го скликання Приморської селищної ради від 23.12.2005 №837 «Про передачу земельної ділянки площею 0,0385 га для розміщення літньої торгової площадки «Піраміда» фізичній особі - підприємцю Репеджановій Н.Н. в оренду строком на 10 років» вирішено затвердити проект землеустрою з відводу земельної ділянки фізичній особі - підприємцю Репеджановій Насібі Намазівні для розміщення літньої торгової площадки кафе «Піраміда» (торгова точка №14) (згідно УКЦІЗ -1.11.6. - іншої комерційної діяльності) та передати в оренду строком на 10 років земельну ділянку, кадастровий номер 0111646000:01:002:0730, розташовану за адресою смт Приморський, набережна, загальною площею 0,0385 га, в межах смт. Приморський, які входять до категорії земель жилої та громадської забудови, у тому числі по угіддям: землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі (55) 0,0185 га, у тому числі під вулицями, набережними та площами площею 0,0185га, земельна ділянка площею 0,0200 га відводиться за рахунок земель, не переданих у власність або постійне користування (строка 96) в межах смт. Приморський, які входять в категорію земель жилої та громадської забудови, в тому числі по угіддям: забудовані землі (34) 0,0200 га, землі які використовуються в комерційних цілях (42) 0,0200 га.

На підставі зазначеного рішення 19.01.2006 року між Приморською селищною радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Репеджановою Насібою Намазівною (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0385 га за адресою: м. Феодосія, смт. Приморський, набережна, для розміщення кафе «Піраміда» та літнього торгівельного майданчика.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0385 га, що розташована в м. Феодосії, смт. Приморський, набережна, кадастровий номер 01:116:460:00:01:002:0730, за рахунок земель, не переданих у власність або постійне користування (рядок 96) в межах смт. Приморський, Приморської селищної ради, у тому числі по угіддях: забудовані землі (34), 0,0385га, землі, які використовуються в комерційних цілях (42) 0,0385га, ЕПЗ -Y підзона 13.

Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду під кафе «Піраміда» та літній торгівельний майданчик.

Договір зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Рескомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.02.2006 року за №040601900002.

Відповідно до умов договору Репеджанова Н.Н. здійснила розміщення кафе «Піраміда» на орендованій земельній ділянці.

22.02.2006 Виконавчим комітетом Приморської селищної ради було прийнято рішення №68 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - літнього кафе з відкритою площадкою «Піраміда» по вул. Набережна, 5а, Репеджановій Н.Н.», яким вирішено затвердити акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту літнього кафе з відкритою площадкою «Піраміда» літ. «А» площею 43,10 кв.м., адміністративний корпус літ. «В» площею 11кв.м., склад літ. «В», вбиральня літ. «У», розташованого за адресою: вул. Набережна, 5а; оформити право власності Репеджановій Насібі Намазівні на літнє кафе з відкритою площадкою «Піраміда» літ. «А», площею 43,10 кв.м., адміністративний корпус літ. «В» площею 11 кв.м., склад літ. «В», вбиральня літ. «У», розташовані за адресою: вул. Набережна, смт Приморський.

28.02.2006 Репеджановій Насібі Намазівні виконкомом Приморської селищної ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю літнє кафе з відкритим майданчиком «Піраміда», що розташовано за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Набережна, буд. 5-а.

В подальшому згідно договору від 12.11.2010 Репеджанова Н.Н. передала приміщення кафе «Піраміда» загальною площею 57,6 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,0385 га за адресою: м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Набережна, 5-а, Рожковій С.Г. в тимчасове користування.

13.07.2011 позивачем було проведено обстеження берегоукріплювальних споруд в смт. Приморський, про що було складено відповідний акт. Згідно цього акту на центральній ділянці берегоукріплювальних споруд смт. Приморський на набережній між бунами №6 та №7 побудована капітальна споруда під розміщення «Столовой», яка експлуатується приватним підприємцем Рожковою С.Г. Це будівництво не погоджено з Кримським республіканське підприємство «Протизсувне управління» та є самовільним будівництвом.

Звертаючись до суду з даним позовом, Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» вказує на незаконність рішень Приморської селищної від 23.12.2005 №837 та від 22.02.2006 №68, а також договору оренди земельної ділянки від 19.01.2006, посилаючись на те, що на спірній земельній ділянці знаходяться берегоукріплювальні споруди, закріплені за ним на праві господарського відання, передача яких в оренду не була погоджена з ним, що порушує права та інтереси Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління». Крім того, позивач зазначав, що побудоване фізичною особою - підприємцем Репеджановою Н.Н. на набережній капітальне приміщення розміром 18Х22 м, що використовується під кафе «Столова», є самовільним будівництвом, яке підлягає знесенню.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вказані положення кореспондуються з положеннями частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України, згідно з якою правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

У відповідністі до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно зі статтею 58 Земельного кодексу України землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм належать до земель водного фонду.

Пунктом 1 статті 59 Земельного кодексу України встановлено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною третьою статті 124 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою - підприємцем Репеджановою Насібою Намазівною у встановленому законом порядку був зроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під кафе «Піраміда» і літній торгівельний майданчик, який з дотриманням приписів законодавства був погоджений всіма контролюючими органами та затверджений рішенням сесії Приморської селищної ради.

Надані суду документи свідчать, що розмежування земель комунальної та державної власності в місті Феодосії та смт. Приморський на момент прийняття рішення не було здійснено, спірна земельна ділянка знаходилася в межах смт. Приморський та на неї поширювалася компетенція Приморської селищної ради. Отже, місцева рада, приймаючи спірне рішення, діяла в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 1 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що прийняття в експлуатацію літнього кафе «Піраміда» в смт. Приморський, вул. Набережна, 5-а, було здійснено державною приймальною комісією, створеною розпорядженням Голови Приморської селищної ради №21 від 02.02.2006 відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 (т. 1, а.с. 122-125). Комісією було встановлено, що будівництво літнього кафе «Піраміда» було здійснено фізичною особою - підприємцем Репеджановою Н.Н. на орендованій земельній ділянці на підставі рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради №110 від 28.04.2004 за проектною документацією, розробленою МКП «Орбіта». На об'єкті були виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією. Обставин, які б перешкоджали прийняттю в експлуатацію об'єкту, комісією не було виявлено.

Доводи позивача щодо відсутності у фізичної особи - підприємця Репеджанової Н.Н. дозволу на будівництво кафе є хибними та спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що оспорювані рішення Приморської селищної ради та Виконавчого комітету Приморської селищної ради прийняті ними в межах їх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Що стосується порушених цими актами прав та інтересів позивача, то судом встановлено наступне.

За поясненнями позивача спір у даній справі виник з підстав порушення прав на майно, закріплене за Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління».

Відповідно до наданого суду акту приймання - передачі берегоукріплювальних споруд в смт. Приморський, складеного 12.12.1997 між Феодосійською виробничою компанією «Море» та Кримським протизсувним управлінням, на підставі постанови Ради Міністрів України №1369 від 08.11.1996 «Про інженерний захист на території підприємства та споруди від зсувів», постанови Ради Міністрів АР Крим №68 від 11.03.1997 «Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій підданих впливу негативних процесів», рішення Приморського виконкому №71 від 23.03.1995 «Про передачу берегоукріплювальних споруд», Феодосійська виробнича компанія «Море» передала в державну власність Кримському протизсувному управлінню берегоукріплення для ремонту та обслуговування.

Згідно з довідкою КРП «Протизсувне управління» №2367 від 30.08.2011 (т. 1, а.с. 45) берегоукріплювальні споруди смт. Приморський (м. Феодосія) протяжністю 1,800 км знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» на праві господарського відання, є його основними фондами, відносяться до майнової належності Автономної Республіки Крим та є державною власністю. Але перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства ще не є безспірно ознакою його права власності.

Основними критеріями визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225, при вирішенні спорів слід виходити з того, що майно, яке належить до державної власності і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, тобто підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності, визначеним статутом підприємства.

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про розмежування майна державної (Республіки Крим) власності та власності адміністративно -територіальних одиниць (комунальної)» від 29 червня 1992 року №110-1), прийнятої у відповідності до постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», віднесено до державної (Республіки Крим) власності майно підприємства, організацій, закладів згідно з додатком № 1, серед яких, зокрема, зазначено майновий комплекс Кримського протизсувного управління.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 березня 2000 року №982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим» із змінами, внесеними постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про деякі питання, пов'язані з управлінням майном, яке належить Автономній Республіці Крим» від 19 лютого 2003 року №444-3/03, був затверджений перелік берегоукріплювальних та протизсувних споруд, що належать Автономній Республіці Крим та які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», що викладений у додатку №3 до постанови.

Проте, у даному переліку, відсутній запис про належність берегоукріплювальних споруд в смт. Приморський міста Феодосія протяжністю 1,800 км, Автономній Республіці Крим та Кримському республіканському підприємству «Протизсувне управління».

У пункті 5.2 Статуту Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» визначено, що майно підприємства входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, і закріплюється за ним на праві господарського відання органом управління.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не надано доказів віднесення спірного майна до власності Автономної республіки Крим та закріплення у встановленому порядку за Кримським республіканським підприємством «Протизскувне управління». Не надано позивачем і правовстановлюючих документів як на берегоукріплювальні споруди в смт. Приморський, так і на земельну ділянку, на якій вони знаходяться.

Позивач вказує, що у зв'язку з прийняттям Приморською селищною радою рішення про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду фізичної особі - підприємцю Репеджановій Н.Н. та Виконавчим комітетом Приморської селищної ради рішення про затвердження акту про прийняття в експлуатацію літнього кафе з відкритим майданчиком «Піраміда» були порушені його майнові права на берегоукріплювальні споруди.

Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Як встановлено частиною 3 статті 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Аналогічне положення приведено у статті 396 Цивільного кодексу України, де зазначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Виходячи з приписів глави 29 Цивільного кодексу України способами захисту права власності є усунення перешкод у здійсненні відповідного права та витребування об'єкту права власності з чужого незаконного володіння.

Втім, зазначаючи, що метою звернення до суду є саме захист майнових прав (права повного господарського відання), позивачем у даній справі обраний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає положенням правових норм приведеної глави Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 2.3. статуту Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», затвердженого головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з будівництва та архітектури, функціями цього підприємства, зокрема, є виконання комплексу ремонтно-експлуатаційних робіт на протизсувних спорудах, що знаходяться на балансі підприємстві; здійснення нагляду за станом підземних і поверхневих водовідвідних, берегозахісних, гідротехнічних споруд, тощо.

Всупереч викладених приписів процесуальних норм будь-яких доказів того, що знаходження спірної земельної ділянки в оренді фізичної особи - підприємця Репеджанової Н.Н. перешкоджає позивачу виконувати передбачені його статутом функції щодо обслуговування та контролю за станом майна, яке нібито знаходиться у його господарському віданні, суду не надано.

Аналіз викладених обставин свідчить про недоведеність доводів позивача про порушення його прав та інтересів у зв'язку з прийняттям Приморською селищною радою та її виконавчим комітетом спірних рішень.

Частиною 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що вимоги про визнання недійсним договору оренди є похідними від вимог про визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки в оренду, то необхідно відмовити у позові і в цій частині.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача у місячний термін після набрання законної сили рішення суду за власний рахунок знести самовільно побудоване кафе з літнім майданчиком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спірне нерухоме майно є самовільним будівництвом. Посилання позивача на акт про фактичне використання берегоукріплювальних споруд, що знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», від 13.07.2011 суд не приймає до уваги, оскільки зазначений акт складений в односторонньому порядку, а тому не може бути належним доказом.

В той же час відповідачем Репеджановою Н.Н. представлено суду свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, літнє кафе з відкритим майданчиком «Піраміда» площею 54,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Набережна, 5-а, смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим.

Право на звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості, згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадку порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося вище, позивач не надав доказів порушення його прав та інтересів розміщенням будівлі кафе фізичної особи - підприємця Репеджанової Н.Н. на спірній орендованій земельній ділянці.

До того ж, зі змісту частини 7 статті 376 Цивільного Кодексу України вбачається, що у разi iстотного вiдхилення вiд проекту, що суперечить суспiльним iнтересам або порушує права iнших осiб, iстотного порушення будiвельних норм i правил суд лише за позовом вiдповiдного органу державної влади або органу мiсцевого самоврядування може постановити рiшення, яким зобов'язати особу, що здiйснила будiвництво, провести вiдповiдну перебудову. І лише у разi, якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здiйснила будiвництво, вiдмовляється вiд проведення перебудови, таке нерухоме майно за рiшенням суду пiдлягає знесенню за рахунок особи, яка здiйснила (здiйснює) будiвництво.

Жодного судового рішення, яке б зобов'язувало відповідача здійснити перебудову кафе «Піраміда» («Столова»), суду не надано, відповідно, не існує законних підстав для знесення фізичною особою - підприємцем Репеджановою Н.Н. будівлі кафе.

Отже, позивачем не надано доказів того, що за наявності оспорюваного рішення Приморської селищної ради та спірного договору, а також рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради про затвердження акту державної будівельної комісії про прийняття в експлуатацію кафе «Піраміда» позивач позбавлений можливості виконувати покладені на нього функції відповідно до Статуту підприємства по управлінню берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами, що знаходяться у нього на балансі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заявлене позивачем клопотання про поновлення строку позовної давності суд вважає можливим задовольнити у зв'зку з поважністю причин його пропуску. Заяву фізичної особи - підприємця Репеджанової Н.Н. про застосування позовної давності суд залишає без задоволення.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 04.12.2012.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління», м. Ялта, до Приморської селищної ради, смт. Приморський, м. Феодосія, виконавчого комітету Приморської селищної ради, смт. Приморський, м. Ялта, та фізичної особи - підприємця Репеджанової Насіби Намазівни, смт. Приморський, про визнання недійсними рішень і договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій відмовити у повному обсязі.

Суддя І.К. Бєлоглазова