Рішення

від 27.11.2012 по справі 22/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

"27" листопада 2012 року Справа №5028/22/31/2012

За ПОЗОВОМ: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

01601, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18

В ОСОБІ: Цеху телекомунікаційних послуг №21 Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 166

До ВІДПОВІДАЧА: Відділу освіти Бобровицької районної державної адміністрації

17400, Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. І.Франка, 1

Про стягнення 312,95 грн.

Суддя Селівон А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Чорноморець Я.А. -провідний юрисконсульт, довіреність б/н від 15.06.12 р.

Від Відповідача: Герасименко О.Г. -головний бухгалтер, довіреність № 1157 від 12.11.12 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заявлено позов до Відділу освіти Бобровицької районної державної адміністрації про стягнення 10049,27 грн., в тому числі 9736,32 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги, 220,16 грн. пені, 3,99 грн. інфляційних нарахувань та 88,80 грн. річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»та умов укладених між сторонами Договорів № 57 від 16.03.10 р. «Про надання телекомунікаційних послуг»та № 488 від 10.02.12 р. «Про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет»відповідачем не виконуються належним чином обов'язки щодо повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.03.12 р. по 01.10.12р.

У судових засіданнях 13.11.12 р. та 27.11.12 р. представником позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, надані письмові клопотання № 11/1762 від 12.11.12 р. та № 11/1821 від 26.11.12 р. про зменшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 312,95 грн., а саме 220,16 грн. пені, 3,99 грн. інфляційних нарахувань та 88,80 грн. річних. Згідно даних клопотань позивача на день прийняття рішення сума основного боргу за надані телекомунікаційні послуги відповідачем сплачена в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані клопотання позивача про зменшення позовних вимог і спір вирішується з їх урахуванням.

В судових засіданнях 13.11.12 р. та 27.11.12 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву № 1139 від 07.11.12 р., що надісланий через канцелярію суду.

Відповідач в письмовому відзиві проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові, посилаючись на те, що заборгованість за надані телекомунікаційні послуги виникла в зв'язку з тимчасовим призупиненням проведення розрахунків Державною казначейською службою України за винятком захищених статей видатків, до яких видатки на оплату телекомунікаційних послуг не входять. У відповідності до Положення про відділ освіти районної державної адміністрації відповідач фінансується за рахунок коштів державного бюджету, використання телекомунікаційних послуг здійснюється в межах затвердженого кошторису.

На думку відповідача, ним вжито всіх необхідних заходів щодо виконання зобов'язань за договорами: передбачено кошти на їх оплату в кошторисі, направлено необхідні документи до відділення Державної казначейської служби на проведення оплати, проте за обставин, які відповідач не в змозі усунути, вчасно вартість послуг оплачено не було.

Відносно нарахування пені, індексу інфляції та відсотків річних, відповідач зазначає, що кошторисом на утримання бюджетної установи - Відділу освіти Бобровицької районної державної адміністрації видатки на ці цілі не передбачені.

В судовому засіданні 27.11.12 р. представником відповідача подане письмове доповнення № 1223 від 26.11.12 р. до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач повідомляє про остаточне проведення розрахунків за вимогою позивача та просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Подані представниками позивача та відповідача письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається зі статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (нова редакція), затвердженого річними (черговими) загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (протокол №10 від 26.04.12р.), Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - Товариство) засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року №155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" та відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

16.03.10 р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 57 про надання телекомунікаційних послуг (далі -Договір № 57).

Згідно п.1.1. Договору№ 57, Укртелеком (позивач) зобов'язується надавати Абоненту (відповідач) загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених Абонентом, а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов Договору № 57. Перелік послуг, які надаються Абоненту, зазначений в Додатках №№ 2, 3 до Договору № 57. Відповідно до п.п.4.2.- 4.4 Договору № 57 форма розрахунків готівкова, безготівкова, з надсиланням рахунків Абоненту не менше одного разу на місяць.

За умовами п.п.4.5.,4.6. Договору № 57 застосовується авансовий порядок оплати наданих послуг за абонентною системою оплати без почасового обліку телефонних розмов.

У відповідності до п.4.10 Договору № 57 в Додатку № 3 зазначена вартість послуг, що розрахована на підставі діючих на момент підписання Договору тарифів.

Відповідно до п.п.7.1.-7.2. Договору № 57, договір набирає чинності з дня підписання і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

10.02.12 р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 488 про надання послуги ADSL - підключення до мережі ІНТЕРНЕТ (далі -Договір № 488).

Згідно п.1.1. Договору № 488, Укртелеком (позивач) зобов'язується надавати Абоненту (відповідач) на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР- адреси, а також, за домовленістю, інші додаткові послуги Інтернет, які Абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування (далі -Послуги), а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору № 488, розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Абонентом тарифного плану.

За умовами п.5.3. Договору № 488, Укртелеком виставляє єдиний рахунок на оплату послуг, наданих за Договором, в тому числі плату за користування кінцевим обладнанням. Нарахування вартості послуги за цим Договором входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги, що надаються Абоненту Укртелекомом (за абонентською лінією телефонного зв'язку).

Відповідно до п.п.7.1.-7.2. Договору № 488, цей Договір вступає в силу з дня підписання Укртелекомом та Абонентом і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами про надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов вищезазначених Договорів за період з 01.03.12 р. по 01.10.12р. позивачем надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 15242,99 грн., що підтверджується відповідними рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за відповідний період, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Також згідно акту від 10.02.12 р. здавання -приймання послуги про надання доступу до Глобальної мережі Інтернет за технологією ADSL -підключення згідно з Договором № 488 від 10.02.12 р., який підписано сторонами та копія якого знаходиться в матеріалах справи, споживач прийняв, а Укртелеком надав доступ до Глобальної мережі Інтернет за технологією ADSL -підключення.

У відповідності до п. 5.9 Договору № 488 Абонент має право опротестувати рахунок протягом 5 днів з моменту його отримання. Якщо протягом 5 робочих днів виставлений Укртелекомом рахунок не буде опротестований Абонентом, у порядку, встановленому п.5.9, він вважається прийнятим до сплати (п.5.10).

Відповідачем не надано суду доказів опротестування виставлених позивачем рахунків-актів за надані телекомунікаційні послуги № 7402020000064308 за березень -вересень 2012 р., тому суд доходить висновку що вказані рахунки -акти є такими, що підлягають оплаті.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню телекомунікаційних послуг, обумовлених Договорами № 57 та № 488, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь -яких зауважень.

Відповідач в обумовлений договорами строк оплату за надані послуги здійснив частково, сплативши 5506,67 грн., що підтверджується наданими позивачем відповідними банківськими виписками.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, в результаті часткової оплати наданих послуг на загальну суму 5506,67 грн. у відповідача станом на день подання позову утворилась заборгованість перед позивачем за наведеними Договорами на загальну суму 9736,32 грн., яку позивач просив стягнути у позовній заяві.

У відповідності до п.4.15 Договору № 57, п.5.4 Договору № 488 та п.72 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»,затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.12 р. Абонент проводить оплату за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа місяця, що наступає за звітним. Оплата послуг проводиться в грошовій одиниці України.

Згідно п.4.16 Договору № 57 Укртелеком проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послугу розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 9736,32 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам господарського та цивільного законодавства, а також умов Договорів, відповідач не виконав.

З наданих представником позивача у судових засіданнях 13.11.12 р. та 27.11.12 р. письмових клопотань про зменшення позовних вимог та банківських виписок від 06.11.12 р. та 20.11.12 р. вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачена сума основного боргу за надані телекомунікаційні послуги.

Загалом після порушення провадження у справі відповідачем сплачено на рахунок позивача 10781,90 грн., проте, як пояснив представник позивача в судовому засіданні 27.11.12 р., оскільки позивач не мав права змінювати призначення платежу, яке визначається виключно платником, яким в даному випадку є відповідач, платежі зараховувалися у відповідності із призначенням, зазначеним в платіжних дорученнях Відділом освіти Бобровицької райдержадміністрації -з посиланням на номер рахунку на оплату послуг, а не на період, за який оплачуються надані позивачем послуги. В разі наявності залишку по оплаті згідно рахунку залишок зараховувався позивачем авансовим платежем на наступний період.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про проведення ним своєчасної оплати боргу.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договорів № 57 та № 488 суду не надано.

Посилання відповідача на відсутність своєчасного бюджетного фінансування не звільняє відповідача від взятого на себе договірного зобов'язання щодо оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги та не приймається судом як підстава для відмови в позові.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Так, майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст.179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно з частини першої ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 р. у справі № 3-28гс12.

Таким чином, з урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи, на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України суд доходить висновку, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення Відділу освіти Бобровицької районної державної адміністрації від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.2 Договору № 57, п.6.12 Договору № 488 та ч.2 ст.36 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03 р. №1280-IV у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен прострочення оплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано нараховано 220,16 грн. пені за період з 21.04.12 р. по 29.10.12 р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за надані телекомунікаційні послуги у терміни, визначені умовами Договорів № 57 та № 488, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні нарахування у розмірі 3,99 грн. за вересень 2012 року та 3% річних у розмірі 88,80 грн. за період з 21.04.12 р. по 29.10.12 р., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Оскільки розмір інфляційних нарахувань та 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам зазначених норм цивільного законодавства та положенням Договорів, а також є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно нарахування та стягнення з нього за порушення строків оплати наданих послуг пені, інфляційних нарахувань та 3% річних з посиланням на відсутність видатків на ці цілі судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Положеннями п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшувати штрафні санкції, а не взагалі звільняти боржника від відповідальності.

Інфляційні та річні за своєю природою не є штрафними санкціями (Постанова Верховного Суду України від 08.11.10 р. по справі № 4/719), а тому вищенаведені статті на них не розповсюджуються. Право суду зменшувати інфляційні та річні чинним законодавством взагалі не передбачено.

В свою чергу, розмір нарахованої та заявленої позивачем до стягнення пені в сумі 220,16 грн. на думку суду не є надмірно великим.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 617, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230, 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Бобровицької районної державної адміністрації (17400, м.Бобровиця, вул. І.Франка, 1, код ЄДРПОУ 02147374) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348) 220,16 грн. пені, 3,99 грн. інфляційних нарахувань, 88,80 грн. річних та 1609,50 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 03 грудня 2012 року.

Суддя А.М.Селівон

20.09.12

27.11.12