Постанова

від 26.11.2012 по справі 61/467

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р. Справа№ 61/467

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 26.11.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу садівничого товариства «Старий Фіолент» на рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року,

у справі № 61/467 (головуючий суддя - Івченко А.М., судді - Балац С.В.,

Спичак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос»

до Севастопольської міської державної адміністрації

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) відкрите акціонерне товариство «Севастопольський маяк»,

2) приватне підприємство «Самерс»,

3) садівниче товариство «Старий Фіолент»,

4) Головне управління Держкомзему у місті Севастополі,

5) Державне підприємство Центру державного земельного кадастру в

особі Севастопольської міської філії,

третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

відкрите акціонерне товариство «Севастопольський маяк»

про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року по справі № 61/467 задоволено позовні вимоги ТОВ «Сферос» та третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ВАТ «Севастопольський маяк» до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року недійсним. Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року «Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівничого товариства «Старий Фіолент» для ведення колективного садівництва». Також, стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 04.04.2012 року садівниче товариство «Старий Фіолент» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року по справі № 61/467 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року апеляційне провадження у справі № 61/467 зупинено до кінцевого вирішення по суті справи № 2а-7/11 за позовом Макарової Н.Б., Бологана В.А. до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради за участю третіх осіб: ВАТ «Севастопольський маяк» та ПП «Самерс» про визнання нечинним наказу, визнання дій протиправними, визнання нечинним свідоцтва про право власності.

Постановою Вищого господарського суду від 02.10.2012 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року у справі № 61/467 скасовано, справу передано суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду судового рішення.

За резолюцією Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року справу № 61/467 передано судді Куксову В.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року справу № 61/467 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В.

Оскільки, постановою Вищого господарського суду від 02.10.2012 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року у справі № 61/467 скасовано, ухвалою від 24.10.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., судді Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В. справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ «Севастопольський маяк» вважає подану відповідачем апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, третя особа просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судових засіданнях 21.05.2012 року та 26.11.2012 року представник СТ «Старий Фіолент» надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники ТОВ «Сферос», ПП «Самерс» та ВАТ «Севастопольський маяк» у судових засіданнях 21.05.2012 року, 18.06.2012 та 26.11.2012 року також надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просили апеляційну скаргу СТ «Старий Фіолент» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року залишити без змін.

Представники Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління Держкомзему у місті Севастополі, Державного підприємства Центру державного земельного кадастру в особі Севастопольської міської філії у судові засідання 21.05.2012 року, 18.06.2012 та 26.11.2012 року не з'явились. Про час та місце розгляду даної справи відповідач та треті особи були повідомлені належним чином про що, свідчить повідомлення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників СТ «Старий Фіолент», ТОВ «Сферос», ПП «Самерс» та ВАТ «Севастопольський маяк», колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки Севастопольська міська державна адміністрація, Головне управління Держкомзему у місті Севастополі, Державне підприємство Центр державного земельного кадастру в особі Севастопольської міської філії про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на підтвердження чого, в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення. Участь представників відповідача та третіх осіб у судовому засіданні 26.11.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2000 року Севастопольською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 1901-р «Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівницького товариства «Старий Фіолент» для ведення колективного садівництва» (надалі, спірне розпорядження).

Зазначеним розпорядженням садівничому товариству «Старий Фіолент» надано з земель державної форми власності земельну ділянку площею 1,0613 га у постійне користування для ведення колективного садівництва, з віднесенням цих земель до категорії земель населених пунктів, наданих для ведення садівництва, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі. Крім того, розпорядженням затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки садівничого товариства «Старий Фіолент» на загальній площі 1,6982 га у межах фактичного землекористування, що розташовано на Кріпосному шосе Балаклавського району.

Враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ «Сферос», звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 18.09.2000 № 1901-р «Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівницького товариства «Старий Фіолент» для ведення колективного садівництва» незаконним та скасувати його. Крім того, до господарського суду міста Києва звернулася третя особа із самостійними вимогами на предмет спору - ВАТ «Севастопольський маяк».

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач та третя особа зазначають, що при прийнятті спірного розпорядження, Севастопольська міська державна адміністрація не врахувала тієї обставини, що на земельній ділянці, переданої СТ «Старий Фіолент», знаходяться споруди бази відпочинку «Каравела» і що ця земельна ділянка необхідна для обслуговування даної бази відпочинку, крім того, позивач та третя особа зазначають, що до повноважень відповідача не належить питання передачі в користуваннчя земельньних ділянок.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року по справі № 61/467 задоволено позовні вимоги ТОВ «Сферос» та третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ВАТ «Севастопольський маяк» до Севастопольської міської державної адміністрації. Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року «Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівничого товариства «Старий Фіолент» для ведення колективного садівництва».

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з даним висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 в редакції що діяла на час здійснення спірних правовідносин, визначається, що відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. Згідно зі ст. 1 цього Закону виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ст. 21 даного Закону у переліку повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, відсутні повноваження щодо передачі в користування земельних ділянок.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 станом на час здійснення спірних правовідносин (п. 34 ч. 1 ст. 26) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад і виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, в тому числі, питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року зазначається, що земельні ділянки для будь-яких потреб в межах міста надаються міською радою народних депутатів.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що пунктом 2 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.

Пунктом 10 розділу XV Перехідних положень Конституції України визначено, що до прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.

Як вірно вказав суд першої інстанції, в період прийняття спірного розпорядження повноваження Севастопольської міської адміністрації визначалися Указом Президента України № 640/95 від 24.07.1995 року «Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації», Указом Президента України № 760/95 від 21.08.1995 року «Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію і Положення про районну, районної в містах Києві і Севастополі державних адміністраціях».

Пунктом 3 Указу Президента України № 640/95 від 24.07.1995 року визначено, що державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів відповідних рад з їх зобов'язань, прав і обов'язків.

Згідно з пунктом «в» підпункту 5 пункту 18 Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію і Положення про районну, районну у містах Києві і Севастополі державних адміністраціях, затвердженого Указом Президента України №760/95 від 21.08.1995 року Севастопольська міська державна адміністрація надає, вилучає земельні ділянки, видає висновки про надання або вилучення земельних ділянок у випадках, передбачених законодавством.

Як вірно вказав суд першої інстанції, Указ Президента № 760/95 від 21.08.1995 року «Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію і Положення про районну, районної в містах Києві і Севастополі державних адміністраціях» втратив чинність згідно з Указом Президента України № 218/2002 05.03.2002 року у зв'язку із прийняттям Закону України «Про місцеві державні адміністрації», тобто після прийняття спірного розпорядження.

За таких обставин судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне розпорядження було прийнято відповідачем без перевищення повноважень, що передбачені законодавством України.

Проте, як правильно зазначив місцевий господарський суд, при прийнятті розпорядження від 18.09.2000 року № 1901-р Севастопольською міською державною адміністрацією не було вирішено питання вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) у ВАТ «Севастопольський Маяк», чим було порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, площа земельної ділянки, що є необхідною для обслуговування бази відпочинку «Каравела», складає 6,3637 га. Дана земельна ділянка була відведена розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 19.10.1988 року № 453-р з цільовим призначенням - обслуговування бази відпочинку «Каравела», у тому числі з земель Севастопольського міськвиконкому - 0,59 га, із земель Севастопольського лісхоззагу (ліси першої групи) - 5,71 га. Право постійного користування земельною ділянкою було посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії 1-КМ № 005948 від 15.03.1996 року (знаходиться в матеріалах справи). Таким чином, матеріали справи підтверджують те, що спірним розпорядженням було вилучено частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування бази відпочинку «Каравела», на якій знаходилися будинки, споруди та об'єкти благоустрою бази відпочинку «Каравела», що належали власнику - ВАТ «Севастопольський Маяк», чим було порушено право власності на майно позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідачем фактично була відведена земельна ділянка СТ «Старий Фіолент», на якій розташовані будинки бази відпочинку та об'єкти благоустрою, власником яких є ВАТ «Севастопольський Маяк» без їхньої згоди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2006 року прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, треті особи ВАТ «Севастопольський маяк», МПП «Самерс», про визнання незаконним та скасування розпорядження від 16.09.1999 року № 800 «Про реєстрацію садівничого товариства «Старий Фіолент» та визнання недійсною державної реєстрації садівничого товариства «Старий Фіолент». Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 24.10.2006 року позов прокурора задоволено в повному обсязі. Суд мотивував судове рішення тим, що спірним розпорядженням Балаклавської райдержадміністрації м. Севастополя зареєстровано садівниче товариство «Старий Фіолент», розташоване на мисі Фіолент, квадрат 24 по Кріпосному шосе,1, не взявши до уваги, що на зазначену в спірному розпорядженні земельну ділянку було видано ВАТ «Севастопольський маяк» Державний акт № 1-1 КМ-005948 від 15.03.1996 року на право постійного користування, який ніким не скасований. Крім того, постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 24.10.2006 року встановлено, що доводи представника Балаклавської райдержадміністрації про те, що СТ «Старий Фіолент» отримано державний акт на право постійного користування землею на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901 від 18.09.2000 року, тому СТ «Старий Фіолент» володіє земельною ділянкою законно, суперечать ст. 19 Конституції України та п.34 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо питань регулювання земельних відносин, які вирішуються винятково на пленарних засіданнях міської Ради і не входять у компетенцію виконавчих органів влади.

Зазначене рішення залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2008 року. Так, Вищим адміністративним судом України було встановлено, що розпорядженням Ради Міністрів народних депутатів УРСР від 19.10.1988 р. №453-р ВАТ «Севастопольський маяк» м. Севастополь, Фіолентівське шосе, 1, було надано у постійне користування 6,3637 гектарів землі для розміщення бази відпочинку. На виконання зазначеного вище розпорядження Ради Міністрів УРСР Севастопольською міською державною адміністрацією було видано 15.03.1996 року ВАТ «Севастопольський маяк» Державний акт на право постійного користування землею площею 6,3637 гектарів землі за № 005948 серія 1-КМ, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 378. Зазначений Державний акт від 15.03.1996 року, яким було надано у постійне користування ВАТ «Севастопольський маяк» земельну ділянку площею 6,3637 га, ніким не скасований та не змінений. Також, рішенням суду касаційної інстанції було встановлено, що розпорядженням Балаклавської райдержадміністрації м. Севастополя № 800 від 16.09.1999 року садівниче товариство «Старий Фіолент» було зареєстровано на земельній ділянці, належним землекористувачем якої являлося ВАТ «Севастопольський маяк» та Балаклавська райдержадміністрація м. Севастополя спірним розпорядженням зареєструвала садівниче товариство «Старий Фіолент» на земельній ділянці ВАТ «Севастопольський маяк», не вилучаючи при цьому у останнього земельну ділянку у встановленому законом порядку, що визнати правильним не можна.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Сферос» - є власником бази відпочинку «Каравела» та володіє земельною ділянкою у цілому, у тому числі земельною ділянкою, наданою СТ «Старий Фіолент», і є правонаступником ВАТ «Севастопольський Маяк» відносно майнових прав на базу відпочинку «Каравела» у правовідносинах з Севастопольською міською державною адміністрацією. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, власником 20 будиночків бази відпочинку «Каравела» є приватне підприємство «Самерс».

Згідно з довідкою-інформацією державного земельного кадастра про правовий статус земельної ділянки, виданою Головним управлінням держкомзему у м. Севастополі 01.09.2011 року № 1/84, земельна ділянка, орієнтовна площа 6.4647 га, місце розташування Фіолентівське шосе, 104, 104-Б, форма власності державна, встановлено, що по даним автоматизованої системи відділу державного земельного кадастру на запитувану земельну ділянку право землекористування (оренди) відповідно до ст. 125, 126 ЗК України зареєстровано за ВАТ «Севастопольский Маяк», державний акт на право постійного користування землею.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах даної справи міститься постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 року по справі № 2а-7/11/2704 якою, апеляційна скарга ПП «Самерс» задоволена частково, постанова Нахімовського районного суду міста Севастополя від 20.01.2012 року скасована, прийнята нова постанова про відмову у позові Бологан В.А. Зазначеною постановою по справі № 2а-7/11/2704 встановлено, що оформлення права власності ВАТ «Севастопольський Маяк» на базу відпочинку «Каравела» Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради здійснювалось відповідно до чинного законодавства України в межах повноважень та в спосіб встановлений законом. Наказ Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про оформлення права № 316 від 06.06.2006 року про оформлення права власності на 20 будинків бази відпочинку «Каравела», що знаходиться в м. Севастополь, вул. Фіолентівське шосе, 104 та видане на його підставі свідоцтво про право власності є чинними.

Крім того, постанова Нахімовського районного суду міста Севастополя по іншій справі № 2а-19/11/2704 від 20.01.2012 року, на яку посилався апелянт у скарзі, як на підставу для скасування рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року скасована постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 року. По справі № 2а-19/11/2704 ухвалена нова постанова, якою відмовлено в позові Чігвінцевої Л.М. до Севастопольської міської державної адміністрації, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, РВ ФДМ України по місту Севастополю та АР Крим про визнання дій протиправними, визнання не чинним розпорядження в частині реєстрації права колективної власності та свідоцтва про право власності. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 року по справі № 2а-19/11/2704 встановлена законність та правомірність оформлення права власності на базу відпочинку «Каравела» у складі будинку їдальні та 41 будинку за ВАТ «Севастопольський Маяк».

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов ТОВ «Сферос» та третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ВАТ «Севастопольський маяк» до Севастопольської міської державної адміністрації та визнав недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року «Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівничого товариства «Старий Фіолент» для ведення колективного садівництва».

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі СТ «Старий Фіолент», на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги СТ «Старий Фіолент», слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу садівничого товариства «Старий Фіолент» на рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року у справі № 61/467 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року у справі № 61/467 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 61/467 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Ткаченко Б.О.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 03.12.2012 року