Постанова

від 16.04.2013 по справі 61/467

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 61/467 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л. за участю представників: обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Старий Фіолент" ТОВ "Сферос" ВАТ "Севастопольський маяк" Пп "Самерс" розглянув касаційну скаргу Москаленко О.С. Луценко В.Г. Козирев К.Ю. Зібров І.А. обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Старий Фіолент" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 у справі№ 61/467 господарського суду м. Києва за позовомТОВ "Сферос" до треті особи без самостійних вимог третя особа з самостійними вимогамиСевастопольської міської державної адміністрації Приватне підприємство "Самерс" Садівниче товариство "Старий Фіолент" Головне управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Севастополі ДП Центру державного земельного кадастру в особі Севастопольської міської філії ВАТ "Севастопольський маяк" провизнання розпорядження міської адміністрації недійсним В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.2012 (судді Івченко А.М., Балац С.В., Спичак О.М.) позов про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року недійсним задоволено.

Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року "Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівничого товариства "Старий Фіолент" для ведення колективного садівництва".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 (судді Лобань О.І., Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2012 залишено без зміни.

Господарські суди дійшли висновків, що спірним розпорядженням від 18.09.2000 року № 1901-р було вилучено частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування бази відпочинку "Каравела", на якій знаходилися будинки, споруди та об'єкти благоустрою бази відпочинку "Каравела", що належали власнику - ВАТ "Севастопольський Маяк", питання вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) у ВАТ "Севастопольський Маяк" не було вирішено, чим було порушено право власності на майно позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Обслуговуючий кооператив "ДБК "Старий Фіолент" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.

Скаржник доводить що суд порушив ст. 393 ЦК України, оскільки станом на 06.04.2000 землекористування ВАТ "Севастопольський маяк" було припинено відповідно до розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації та Балаклавської районної державної адміністрації, які не було оскаржено, погоджуючи межі землекористування ВАТ "Севастопольський маяк" не заявляв про наявність нерухомого майна на спірній земельній ділянці, переданій в користування скаржника; судом не враховано, що право власності на базу відпочинку набуто 09.02.2001 та 07.06.2006, тому спірне розпорядження від 18.09.2000 не порушувало права позивача на момент його видання, ні ВАТ "Севастопольський маяк", ні ПП "Самерс" не були землекористувачами чи власниками нерухомого майна на момент видання спірного розпорядження.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги позову та визнаючи спірне розпорядження розпорядження від 18.09.2000 року № 1901-р недійсним, суд виходив з тих висновків, що Севастопольською міською державною адміністрацією не було вирішено питання вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) у ВАТ "Севастопольський Маяк", чим було порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.

При цьому судом встановлено, що площа земельної ділянки, що є необхідною для обслуговування бази відпочинку "Каравела", складає 6,3637 га. Дана земельна ділянка була відведена розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 19.10.1988 року № 453-р з цільовим призначенням - обслуговування бази відпочинку "Каравела", у тому числі з земель Севастопольського міськвиконкому - 0,59 га, із земель Севастопольського лісхоззагу (ліси першої групи) - 5,71 га. Право постійного користування земельною ділянкою було посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії 1-КМ № 005948 від 15.03.1996 року (знаходиться в матеріалах справи). Таким чином, матеріали справи підтверджують те, що спірним розпорядженням було вилучено частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування бази відпочинку "Каравела", на якій знаходилися будинки, споруди та об'єкти благоустрою бази відпочинку "Каравела", що належали власнику - ВАТ "Севастопольський Маяк", чим було порушено право власності на майно позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Таким чином, відповідачем фактично була відведена земельна ділянка СТ "Старий Фіолент", на якій розташовані будинки бази відпочинку та об'єкти благоустрою, власником яких є ВАТ "Севастопольський Маяк" без їхньої згоди.

Додатково судом встановлено, що у лютому 2006 року прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, треті особи ВАТ "Севастопольський маяк", МПП "Самерс", про визнання незаконним та скасування розпорядження від 16.09.1999 року № 800 "Про реєстрацію садівничого товариства "Старий Фіолент" та визнання недійсною державної реєстрації садівничого товариства "Старий Фіолент". Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 24.10.2006 року позов прокурора задоволено в повному обсязі. Суд мотивував судове рішення тим, що спірним розпорядженням Балаклавської райдержадміністрації м. Севастополя зареєстровано садівниче товариство "Старий Фіолент", розташоване на мисі Фіолент, квадрат 24 по Кріпосному шосе,1, не взявши до уваги, що на зазначену в спірному розпорядженні земельну ділянку було видано ВАТ "Севастопольський маяк" Державний акт № 1-1 КМ-005948 від 15.03.1996 року на право постійного користування, який ніким не скасований. Крім того, постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 24.10.2006 року встановлено, що доводи представника Балаклавської райдержадміністрації про те, що СТ "Старий Фіолент" отримано державний акт на право постійного користування землею на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901 від 18.09.2000 року, тому СТ "Старий Фіолент" володіє земельною ділянкою законно, суперечать ст. 19 Конституції України та п.34 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо питань регулювання земельних відносин, які вирішуються винятково на пленарних засіданнях міської Ради і не входять у компетенцію виконавчих органів влади.

Зазначене рішення залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2008 року. Так, Вищим адміністративним судом України було встановлено, що розпорядженням Ради Міністрів народних депутатів УРСР від 19.10.1988 р. №453-р ВАТ "Севастопольський маяк" м. Севастополь, Фіолентівське шосе, 1, було надано у постійне користування 6,3637 гектарів землі для розміщення бази відпочинку. На виконання зазначеного вище розпорядження Ради Міністрів УРСР Севастопольською міською державною адміністрацією було видано 15.03.1996 року ВАТ "Севастопольський маяк" Державний акт на право постійного користування землею площею 6,3637 гектарів землі за № 005948 серія 1-КМ, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 378. Зазначений Державний акт від 15.03.1996 року, яким було надано у постійне користування ВАТ "Севастопольський маяк" земельну ділянку площею 6,3637 га, ніким не скасований та не змінений. Також, рішенням суду касаційної інстанції було встановлено, що розпорядженням Балаклавської райдержадміністрації м. Севастополя № 800 від 16.09.1999 року садівниче товариство "Старий Фіолент" було зареєстровано на земельній ділянці, належним землекористувачем якої являлося ВАТ "Севастопольський маяк" та Балаклавська райдержадміністрація м. Севастополя спірним розпорядженням зареєструвала садівниче товариство "Старий Фіолент" на земельній ділянці ВАТ "Севастопольський маяк", не вилучаючи при цьому у останнього земельну ділянку у встановленому законом порядку, що визнати правильним не можна.

Судом встановлено, що ТОВ "Сферос" - є власником бази відпочинку "Каравела" та володіє земельною ділянкою у цілому, у тому числі земельною ділянкою, наданою СТ "Старий Фіолент", і є правонаступником ВАТ "Севастопольський Маяк" відносно майнових прав на базу відпочинку "Каравела" у правовідносинах з Севастопольською міською державною адміністрацією. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, власником 20 будиночків бази відпочинку "Каравела" є приватне підприємство "Самерс".

Згідно з довідкою-інформацією державного земельного кадастра про правовий статус земельної ділянки, виданою Головним управлінням держкомзему у м. Севастополі 01.09.2011 року № 1/84, земельна ділянка, орієнтовна площа 6.4647 га, місце розташування Фіолентівське шосе, 104, 104-Б, форма власності державна, встановлено, що по даним автоматизованої системи відділу державного земельного кадастру на запитувану земельну ділянку право землекористування (оренди) відповідно до ст. 125, 126 ЗК України зареєстровано за ВАТ "Севастопольский Маяк", державний акт на право постійного користування землею.

Згідно з постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 року по справі № 2а-7/11/2704 якою, апеляційна скарга ПП "Самерс" задоволена частково, постанова Нахімовського районного суду міста Севастополя від 20.01.2012 року скасована, прийнята нова постанова про відмову у позові Бологан В.А. Зазначеною постановою по справі № 2а-7/11/2704 встановлено, що оформлення права власності ВАТ "Севастопольський Маяк" на базу відпочинку "Каравела" Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради здійснювалось відповідно до чинного законодавства України в межах повноважень та в спосіб встановлений законом. Наказ Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про оформлення права № 316 від 06.06.2006 року про оформлення права власності на 20 будинків бази відпочинку "Каравела", що знаходиться в м. Севастополь, вул. Фіолентівське шосе, 104 та видане на його підставі свідоцтво про право власності є чинними.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 року у справі № 2а-19/11/2704 відмовлено в позові Чігвінцевої Л.М. до Севастопольської міської державної адміністрації, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, РВ ФДМ України по місту Севастополю та АР Крим про визнання дій протиправними, визнання не чинним розпорядження в частині реєстрації права колективної власності та свідоцтва про право власності. Таким чином, встановлена законність та правомірність оформлення права власності на базу відпочинку "Каравела" у складі будинку їдальні та 41 будинку за ВАТ "Севастопольський Маяк".

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає, що суди правомірно задовольнив позов ТОВ "Сферос" та третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ВАТ "Севастопольський маяк" до Севастопольської міської державної адміністрації та визнав недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1901-р від 18.09.2000 року "Про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації земель садівничого товариства "Старий Фіолент" для ведення колективного садівництва".

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим скаргу залишає без задоволення, а постанову та рішення- без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 та рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2012 у справі № 61/467 господарського суду м. Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун