Рішення

від 08.01.2009 по справі 16/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "08" січня 2009 р.Справа №  16/217

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/217

за позовом: закритого акціонерного товариства "Фінансово-промислова компанія "КОНАН", м. Славутич Київська область  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Маловисківська Механізація", с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області     

про стягнення 264 876,27 грн.,  

Представники:

від позивача - Можаєв М.О., довіреність № 1 від 27.10.2008 р.;

від позивача - Горинський В.Г., голова правління, протокол зборів № 4 від 15.09.08 р.;

від відповідача - участі не брали.

Закрите акціонерне товариство "Фінансово-промислова компанія "КОНАН" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Маловисківська Механізація" 264 876,27 грн., з яких 160 360,00 грн. - сума основного боргу,                    18 647,32 грн. - пеня, 59 821,06 грн. - інфляційні втрати,  10 047,89 грн. - 3% річних та 16 000,00 грн. - реальні збитки (витрати, які зроблені позивачем для відновлення свого порушеного права).

05.01.2009 р. на адресу господарського суду від позивача надійшли уточнення позовних заяв, в яких просить стягнути з  відповідача на користь позивача                    260 843,59 грн., в тому числі 160 360,00 грн. суму основного боргу; 16 000,00 грн. - реальні збитки (втрати, які зроблені Позивачем для відновлення свого порушеного права); 14 614,64 грн. - пеня; 59 821,06 грн. - інфляційні втрати; 10 047, 89 грн. - 3 % річних.

За своєю суттю надіслані позивачем уточнення позовних вимог є заявою про уточнення розміру позовних вимог, в частині зменшення його розміру.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивачу належить право зокрема зменшувати розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, а також те, що вказана заява направлена на адресу відповідача, що підтверджується наданими до суду позивачем доказами (а.с. 111, 112), господарський суд відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України приймає зменшення розміру позовних вимог і розглядає позовні вимоги в редакції заяви позивача за вих. № 01 від 02.01.09 р. (а.с. 103-106).

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи повернуті органом поштового зв'язку з відмітками на конвертах: "Причина повернення: за зазначеною адресою не проживає". Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання виходячи з наступного.

Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області за    № 14-8074 від 15.10.08 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Маловисківська механізація" зареєстроване за адресою: 26244, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Оникієве, вул. Жовтнева, 16 (а.с. 62).

Всі процесуальні документи (ухвалу про порушення провадження та ухвали про відкладення розгляду справи) господарським судом направлено саме за адресою, яка міститься у вказаній вище довідці Головного управління статистики в Кіровоградській області.  

Таким чином, господарський суд вжив всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, направляючи всі процесуальні документи за місцем реєстрації відповідача.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридичні особи зобов'язанні подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

На підставі статті 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

27.04.05 р. між закритим акціонерним товариством "Фінансово-промислова компанія "КОНАН" (далі - Продавець або позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Маловисківська механізація" (далі - Покупець або відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 004-05 (далі - Договір, а.с. 35-37).

У відповідності до умов Договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця трактори модифікації МТЗ-892 в кількості дві одиниці (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п.п. 1.1. та 1.2. Договору).

Згідно п. 3.1. та п. 3.2. Договору ціна однієї одиниці МТЗ-892 складає             101680,00 грн., загальна сума Договору складає 203 360,00 грн., в тому числі ПДВ становить 33 893,33 грн.

Розділ 5 Договору сторони передбачили умови поставки товару, згідно яких продавець зобов'язаний передати товар протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору по акту прийомки-передачі товару зі складу в м. Києві. Приймання та передача товару здійснюється по актам прийому-передачі та видатковій накладній. Право власності на товар переходить з моменту підписання всіх необхідних документів: Договору, акту прийомки-передачі та видаткової накладної.

У відповідності до п. 6.1. Договору оплата провадиться щоквартально в термін не пізніше 10 числа кожного наступного за кварталом місяця рівними долями в розмірі 20 336,00 грн.

Виходячи з умов п. 6.1. Договору, відповідач зобов'язався сплатити вартість отриманого товару один раз на квартал в сумі 20 336,00 грн., а саме у строк до 10.07.05,  до 10.10.05, до 10.01.06, до 10.04.06,  до 10.07.06, до 10.10.06, до 10.01.07, до 10.04.07,  до 10.07.07 та   до 10.10.07.

Сторони Договору в пункті 6.2. також передбачили, що остаточним терміном оплати товару є 31.12.2008 р.

Згідно п. 7.8. Договору сторонами обумовлено, що Покупець за даним Договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату по Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки чергового платежу.   

Договір підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено круглими печатками даних товариств.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір належить до договорів купівлі-продажу, правовідносини у яких регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується передати майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч.1 ст. 694, п. 1 ст. 695 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстрочення або з розстроченням платежу; договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплата товару з розстроченням платежу.

Зі змісту умов Договору, а саме п. його 6.1. вбачається, що договором сторони передбачили продаж товару в кредит з розстроченням платежу, що відповідає п. 2 ст. 692, п. 1 ст. 695 ЦК України.

Поряд з тим, сторони в Договорі в п. 6.2. визначили, що остаточний термін оплати товару 31.12.2008 р., що по суті є відстроченням оплати товару, що суперечить змісту ч. 1 ст. 694 ЦК України, оскільки даною нормою передбачено можливість продажу товару в кредит в розстрочку або з розстроченням оплати. Продаж товару в кредити одночасно з розстрочкою та відстрочкою оплати товару нормами чинного законодавства не передбачена.

Отже сторонами під час укладення договору не було дотримано вимог, визначених ч. 1 ст. 203 ЦК України, що відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання Договору в цій частині недійсним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема, визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договорі, який суперечить законодавству.

Враховуючи вище наведене, господарський суд згідно п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України та відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України має правові підстави для визнання недійсним п. 6.2 Договору, як такий що суперечить ч. 1 ст. 694 ЦК України.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Взяті на себе зобов'язання позивач виконав належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі від 27.04.2005 р., підписаного повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено відповідними круглими печатками підприємств, відповідно до змісту якого Продавець передає, а Покупець приймає трактор МТЗ-892 в кількості двох одиниць на загальну суму 203 360,00 грн. (а.с. 38, 39).

За доводами позивача, відповідач лише частково виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару в кредит з розстроченням платежу, а саме відповідачем згідно платіжних документів сплачено 43 000,00 грн.: 13.09.05 р. -              15 000,00 грн., 17.08.07 р. - 25 000,00 грн., 28.12.07 р. - 3 00,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками  (а.с. 40, 41, 42), залишок боргу складає 160 360,00 грн., який позивач і просить стягнути з відповідача.

Заборгованість в сумі 160 360,00 грн. відповідач підтвердив підписанням акту звірення розрахунків від 30.06.2008 р. (а.с. 45).

Оскільки строк платежів, передбачених п. 6.1. Договору настав, а відповідач оплату в сумі 160 360, 00 грн. не здійснив, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі п. 7.8. Договору за несвоєчасну оплату по Договору позивач нарахував пеню в сумі 14 614,64 грн. за період з 11.10.07 р. по 10.04.2008 р., що відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України згідно наданих до суду розрахунків нарахував також 3% річних в сумі 10 047,89 грн. та інфляційні витрати в сумі                  59 821,06 грн. за весь період прострочення чергових платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки надані позивачем розрахунки пені, інфляційних та 3 % річних відповідають вимогам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 000,00 збитків задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Як на правову підставі вимог про стягнення збитків, позивач посилається на                п. 7.8. Договору, ст.ст. 220, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 22 та 612 ЦК України, як на доказ понесених збитків на договір про надання юридичних послуг № 1ГС-08/21 від 01.09.2008 р., додаткову до нього угоду  № 1 від 01.09.2008 р., а також квитанцію до прибуткового касового ордеру (а.с. 49-53, 54, 66).

Однак, господарський суд дійшов висновку про те, що віднесені позивачем до складу збитків витрати на юридичну допомогу суперечать вимогам закону, зокрема положенням ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не є обов'язковими, а факт їх наявності та розмір не мають необхідного зв'язку зі збитками.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                        ВИРІШИВ :

Визнати недійсним пункт 6.2. договору купівлі-продажу № 004-05 від 27.04.2005 р., укладеного між закритим акціонерним товариством "Фінансово-промислова компанія "КОНАН" та товариством з обмеженою відповідальністю "Маловисківська Механізація".

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маловисківська Механізація" (26244, Маловисківський район, с. Оникієве, вул. Жовтнева, 16,                 р/р 260027040 у ОД АППБ "Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 33124140) на користь закритого акціонерного товариства "Фінансово-промислової компанії "КОНАН" (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Ленінградський квартал, буд. 20, к. 2, п/р 26001011964980 в КБ "Фінанси та Кредит", м. Київ, МФО 300131, код ЄДРПОУ 31053141) - 244 843,59 грн., з них: 160 360,00 грн. - сума основного боргу, 14 614, 64 грн. - пеня, 59 821,06 грн. - інфляційні втрати, 10 047,89 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 448, 44 грн. та 110, 92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя   Л. С. Коротченко