Рішення

від 12.01.2009 по справі 12/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "12" січня 2009 р.Справа №  12/120

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/120

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст і Ко", м. Суми  

до відповідача: Приватного підприємства "МаксіДар", м. Світловодськ, Кіровоградської області     

про стягнення 10575,42 грн.  

Представники сторін:

від позивача -  участі не брали;

від відповідача -  участі не брали;

Про час і місце проведення судового засідання  відповідач належним чином повідомлений за юридичною адресою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віст і Ко" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Максі Дар"  борг в сумі  7562,9 грн. та штрафні санкції в сумі 3012,52 грн., разом 10575,42 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 105,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

19 грудня 2008 року на адресу господарського суду надійшла заява № 27 від позивача про зміну позовних вимог в якій ТОВ "Віст і Ко" просить господарський суд, в зв'язку із погашенням відповідачем частини боргу, стягнути з приватного підприємства "Максі Дар" борг в сумі 12,9 грн. та штрафні санкції в сумі 3061,5 грн., разом 3074,40 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 105,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахункам не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

                                           ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Віст і Ко" (Перевізник) та приватним підприємством "МаксіДар" (Експедитор) укладено договір № 312 від 03.06.2008 року та підписано заявку № 03/06 від 03.06.2008 року, за умовами яких Перевізник зобов'язався перевезти вантаж за маршрутом м. Дніпродзержинськ - м. Челябінськ (Російська Федерація), а Експедитор зобов'язався здійснити повну оплату послуг по перевезенню вантажу.

Згідно заявки № 03/06 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 03.06.2008 року, вартість послуг по перевезенню вантажу становить суму, еквівалентну 3000 дол. США по курсу Національного Банку України на дату виписки рахунку, тобто 14562,90 грн., згідно копії рахунку № 72 від 13.06.2008 року.

Вимоги умов Договору та заявки № 03/06 позивач виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема копією СМR - міжнародної товаро-транспортної накладної - № 372754.

Договором, а саме п. 3.1 передбачено, що ціна договору встановлюється заявкою на кожне перевезення окремо, яка додається до договору і є його  невід'ємною частиною.

Відповідно до заявки № 03/06 Експедитор повинен сплатити Перевізнику початковий платіж в розмірі 40 відсотків фрахту (що становить - 5825,16 грн.) на протязі п'яти банківських днів після митного оформлення автомобіля в м. Дніпродзержинську, тобто до 17.06.2008 року.

Відповідачем оплачено початковий платіж в розмірі 40 відсотків фрахту в сумі 7000,00 грн. із запізненням в 11 днів, про що свідчить копія банківської виписки від 27.06.2008 року.

За умовами п. 2.2.9 Договору Перевізник зобов'язаний надати Експедитору оригінали документів (договір, заявка на перевезення вантажу, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна) та в разі потреби копію СМR з відміткою вантажоотримувача. На виконання вказаного пункту договору позивач надіслав відповідачеві поштою вказані документи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 844416 від 10.07.2008 року.

Згідно п. 2.1.7 Договору Експедитор зобов'язався підписати оригінали акта виконаних робіт та інших документів, що стосуються перевезення  та надіслати їх Перевізнику не пізніше 3 днів з дати отримання. Але всупереч умовам Договору Експедитор не надіслав Перевізнику оригінали підписаних документів або письмової відмови від їх підписання.

Заявкою № 03/06 від 03.06.2008 року передбачено, що остаточне розрахування за автопослуги відповідач повинен здійснити на протязі 10 банківських днів після отримання документів. Згідно повідомленням про вручення поштового відправлення № 844416, відповідач отримав вказані документи 15.07.2008 року, тобто строк остаточного розрахування за автопослуги відповідач повинен здійснити до 28.07.2008 року.

Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, повного розрахунку з позивачем не провів.

Таким чином на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги перевезення складала 7562,90 грн.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526  Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов договору та заявки № 03/06 відповідач повинен був здійснити оплату за послуги перевезення на протязі 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів передбачених п. 2.2.9 Договору, тобто розрахунок мав здійснитися до 28.07.2008 року.

Отже позовні вимоги про стягнення 7562,90 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Господарський суд враховує, що на час звернення позивача з позовом до суду відповідач перерахував позивачу 7000,00 грн.  Під час розгляду справи в суді відповідачем  перераховано  позивачу  суму 7550,00 грн. від основного боргу який становить 7562,90 грн.,  про що свідчить надана  позивачем до матеріалів справи копія  банківської виписки від 08.12.2008 року.

Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за послуги перевезення становить 12,90 грн. про стягнення якого з відповідача просить позивач в заяві про уточнення позовних вимог № 27 від 19.12.2008 року.

Враховуючи, вказане господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення 12,90 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 3012,52 грн., з яких 115,5 грн. пеня за прострочення початкового платежу; 1440,73 грн. пеня за прострочення залишку автопослуг; 1456,29 грн. штраф за прострочення платежу більше 30 днів.

Згідно п. 4.5 Договору у випадку несвоєчасної сплати рахунку Перевізника Експедитор сплачує пеню у розмірі 0,15 % за кожний календарний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення більше 30 днів додатково сплачується штраф в розмірі 10 % від загальної вартості фрахту.

Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог № 27 від 19.12.2008 року та обґрунтований розрахунок штрафних санкцій з урахуванням періодичного погашення боргу відповідача за послуги перевезення з доданням до розрахунку копій банківських виписок від 27.06.2008 року та від 09.12.2008 року.

На підставі вказаного розрахунку штрафних санкцій з урахуванням періодичного погашення боргу, позивач просить стягти з відповідача 3074,40 грн. з яких: 96,12 грн. - пеню за прострочення початкового платежу; 1508,80 грн. - пеню за прострочення залишку автопослуг в період з 29.07.2008 року по 08.12.2008 року; 0,29 грн. - пеню за прострочення залишку автопослуг в період з 09.12.2008 року по 23.12.2008 року; 1456,29 грн. - штраф за прострочення платежу більше 30 днів.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч. 3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарським кодексом України ст. 230 передбачено, що штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 3074,40 грн. з яких: 96,12 грн. - пеню за прострочення початкового платежу; 1508,80 грн. - пеню за прострочення залишку автопослуг в період з 29.07.2008 року по 08.12.2008 року; 0,29 грн. - пеню за прострочення залишку автопослуг в період з 09.12.2008 року по 23.12.2008 року; 1456,29 грн. - штраф за прострочення платежу більше 30 днів.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та  витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 546, 547, 611, 625, 626, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, ст.ст. 79, п.4 ст. 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "МаксіДар", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Космонавтів, 38, код ЄДРПОУ 32992020, р/р 26001010708980 в філії ПРРУ ВАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 331564 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віст і Ко", 40007, м. Суми, вул. Лінійна, 15, код ЄДРПОУ 23048891, р/р 2600030011166 в СФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Суми, МФО 337007  борг в сумі 12,90 грн., штрафні санкції в сумі 3061,50 грн.,  державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 34,30 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено лише вступну та резолютивну  частини  рішення,  воно набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. 

Суддя