Постанова

від 06.08.2012 по справі 5020-5/071-4/270

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року Справа № 5020-5/071-4/270

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Антонової І.В.,

Градової О.Г.,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 03.07.2012 у справі № 5020-5/071-4/270

за заявою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-б, м. Київ 133, 01133)

до боржника фізичної особи - підприємцяь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99042)

про визнання боржника банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України оскаржує в апеляційному порядку ухвалу господарського суду міста Севастополя від 03.07.2012 у справі № 5020-5/071-4/270, якою було задоволено клопотання ліквідатора Кириліна М.В.; зобов'язано Кримську філію "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наступні записи: № 2715439 від 20.12.2005, № 2715454 від 20.12.2005, № 2715474 від 20.12.2005 та № 2715454 від 21.03.2006 про обтяження (заборону/арешт) нерухомого майна ФОП ОСОБА_2 - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_7, квартиру, 1/3 частки, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, квартиру, 1/4 частки, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, - та просить суд ухвалу господарського суду міста Севастополя від 03.07.2012 скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що місцевим господарським судом не було досліджено та встановлено правовий статус особи, щодо якої винесено відповідне рішення та зобов'язано вчинити певні дії.

До суду апеляційної інстанції від ліквідатора Кириліна М.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він висловлює позицію про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та неспроможність доводів заявника апеляційної скарги.

У судове засідання, призначене на 06.08.2012, учасники провадження у справі про банкрутство та заявник апеляційної скарги явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності учасників судового процесу у даній справі.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що АКІБ "УкрСиббанк", найменування якого в процесі розгляду справи змінилося на ПАТ "УкрСиббанк", звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство СПД ОСОБА_2

Постановою господарського суду міста Севастополя від 13.11.2008 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор - арбітражний керуючий Майницький М.І.

Ухвалою суду від 20.12.2010 звільнено арбітражного керуючого Майницького М.І. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_2 та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бондаря О.А.; зобов'язано ліквідатора здійснити заходи, передбачені статтею 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 22.11.2011 звільнено арбітражного керуючого Бондаря О.А. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_2, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кириліна М.В., зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до закону.

Ухвалою суду від 14.02.2012 замінено ініціюючого кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк" .

Ухвалою суду від 13.03.2012 продовжено строк ліквідаційної процедури, надання суду ліквідаційного балансу та звіту на шість місяців.

Ухвалою суду від 27.03.2012 зобов'язано ФОП ОСОБА_2 передати ліквідатору в управління належне боржнику нерухоме майно - 1/3 частку квартири АДРЕСА_2, вилучено матеріальні та інші цінності ФОП ОСОБА_2, які відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включаються в склад ліквідаційної маси, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи - за адресою його реєстрації (АДРЕСА_2).

07.06.2012 на адресу суду надійшла заява ліквідатора про спонукання Кримської філії "Інформаційного центру" Міністерства Юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження нерухомого майна ФОП ОСОБА_2.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для зобов'язання Кримської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження нерухомого майна ФОП ОСОБА_2.

Відповідно до частини другої статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами абзацу шостого частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Отже, господарський суд компетентний скасувати арешти на майно боржника чи інші обтяження його майна, накладені іншими органами у випадку введення ліквідаційної процедури боржника та включення майна боржника до складу ліквідаційної маси в ході провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Статтями 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Слід зазначити, що перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна чи Державному реєстрі іпотек у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та суперечить приписам частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Тобто майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обмежень, адже воно підлягає продажу, оскільки законодавство про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, відтак, обмеження щодо розпорядження майном банкрута підлягають скасуванню, а особа реєстратора вилучає та знімає арешти, заборони та обтяження з відповідних реєстрів.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частинами другою та третьою статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, а адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

Пунктом 5 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що підставами для здійснення державної реєстрації обтяжень є встановлена законом заборона користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішення судів, що набрали законної сили.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Записи про обтяження погашаються на підставі актів (рішень) уповноважених на це органів або посадових осіб.

Згідно з Положенням "Про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", затвердженого Наказом МЮ України №31/5 від 09.06.1999 (у редакції Наказу МЮ України від 18.08.2004) передбачено, що однією з підстав для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборон та арештів на об'єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1-3), що подається судами (крім третейських судів) і слідчими органами у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту).

Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно пункту 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.99 за № 364/3657, Реєстраторами Реєстру заборон є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії .

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Разом з тим, при прийняті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не були враховані наступні обставини.

Відповідно до положень статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

При цьому, слід зауважити, що організаційна структура ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України включає в себе головне підприємство та 25 регіональних філій в обласних центрах України та Автономній Республіці Крим.

Регіональні філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, зокрема Кримська філія, створені відповідно до пункту 4 статті 64 Господарського кодексу України, без надання їм статусу юридичної особи, і діють на підставі Положення про філію, затвердженого наказом ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 253.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про Кримську філію, філія є відокремленим під розділом ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - Підприємство), ним створюється та йому підпорядковується.

Пунктом 1.6 Положення встановлено, що філія не має статусу юридичної особи.

Згідно пункту 1.11 зазначеного Положення філія має право від імені Підприємства та інтересах Підприємства застосовувати заходи досудового врегулювання спорів, представля ти інтереси Підприємства у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами.

Таким чином, Кримська філія ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України не може бути належним суб'єктом, щодо якого може бути прийняте рішення про зобов'язання до вчинення певних дій.

За таких обставин, висновки місцевого господарського суду щодо зобов'язання саме Кримської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження нерухомого майна ФОП ОСОБА_2. є такими, що зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та неналежним застосуванням норм законодавства, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись частиною першою статті 91, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктами 1 та 4 частини першої статті 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 03.07.2012 у справі № 5020-5/071-4/270 скасувати.

В задоволенні заяви ліквідатора Кириліна М.В. про спонукання до виконання судового рішення - відмовити.

Справу № 5020-5/071-4/270 направити до господарського суду міста Севастополя для подальшого розгляду.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді І.В. Антонова

О.Г. Градова

Розсилка:

- Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-б, м. Київ 133, 01133)

- ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 99042; АДРЕСА_7 99000)

- Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (вул. К.Маркса, 28/ вул. Желябова, 10, м. Сімферополь, 95000)

- Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (вул. Мельникова, 81-а, м. Київ, 04050)

- Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_6, 99022)

- Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

- Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3, м. Севастополь, 99011)

- Державний реєстратор в Балаклавському районі м. Севастополя (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042)