Рішення

від 27.11.2006 по справі 17/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/281

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.11.06 р.                                                                               Справа № 17/281                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський промисловий залізничний транспорт», м. Маріуполь,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовукрмет», м. Маріуполь

про стягнення 1‘733,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Захар‘ящева В.М., Шишко В.В.

від відповідача: Прилуцький І.В., Яловенко О.М.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський промисловий залізничний транспорт» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовукрмет» про стягнення 1‘733,58 грн. заборгованості

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми діючого цивільного та господарського кодексів України, невиконання відповідачем умов договору № 45 «на подачу та забирання вагонів» від 14.04.2006р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що несвоєчасне поверненні вагону № 67832196 позивачу сталося не з його вини. Відтак – нарахування позивачем додаткової плати за користування цим вагоном є безпідставним.

Розгляд справи закінчено 13.11.06р. У судовому засіданні була оголошена перерва до 27.11.06р для підготовки рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2006р. між сторонами був підписаний договір № 45 «на подачу та забирання вагонів» (далі – «договір»), згідно умов якого позивач зобов‘язався цілодобово здійснювати подавання та забирання вагонів з вантажем, що прибули на адресу відповідача та - транспортувати ці вагони до відповідача і у зворотному напрямку, а відповідач – сплачувати позивачу вартість зазначених послуг.

13.05.2006р. на адресу позивача прибув вагон № 67832196 з вантажем, що належав відповідачу. На виконання умов договору позивач здійснив транспортування цього вагону відповідачу для вивантаження, який фактично повернув його позивачу лише 19.05.06р. того ж дня о 1630 вагон був переданий позивачем ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» - власнику залізничної під‘їзної колії, для подальшого транспортування та здачі Донецькій залізниці.

За надані послуги позивач пред‘явив відповідачу до оплати рахунок № 439 від 26.05.06р.

У якості попередньої оплати відповідач перерахував позивачу 1‘265,00 грн.

За поясненням представників сторін та виходячи із розрахунку позивача цією сумою відповідач оплатив послуги :

-          переведення стрілок;

-          транспортні послуги ВАТ МК «Азовсталь»;

-          пробігу поїзду коліями ВАТ МК «Азовсталь»;

-          подавання - забирання вагону;

-          маневрові роботи;

-          надання залізничного коду;

-          повідомлення

та частково у сумі 46 грн. – плату за користування вагоном.

          Таким чином, несплаченою за рахунком позивача № 349 є вартість плати за користування вагоном у сумі 1‘733,58 грн.

Зважаючи на те, що:

-          згідно п. 3.2. договору плата за користування вагонами, які прибули на адресу відповідача, нараховується з моменту прийняття їх від залізниці до здачі у порожньому стані залізниці. Зазначена плата нараховується за доставлення на колії відповідача та час знаходження вагонів на колії відповідача, а також – за час здійснення транспортних операцій в межах 15 годин;

-          за абзацом 2 п. 4.3 договору плата за користування вагонами покладається на відповідача;

-          за п. 5.2.договору після закінчення вантажних операцій відповідач зобов‘язаний повернення вагонів провести за передавальною відомістю. До отримання позивачем цієї відомості вантажна операція вважається незавершеною;

-          відповідач доказів передачі позивачу зазначеної передавальної відомості щодо вагону № 67832196 господарському суду не надав. За поясненнями представників позивача ця відомість взагалі відповідачем не складалась;

-          за користування вагонами, у тому числі й вагоном № 67832196, позивач перерахував ВАТ МК «Азовсталь» відповідну плату у сумі 4‘568,64 грн., з яких 1‘779,60 грн. має бути відшкодована за рахунок відповідача;

-          частина цієї суми плати (46,00 грн.) відповідач оплатив. Доказів оплати позивачу іншої частини плати – 1‘733,58 грн. відповідачем не доведено;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима

-          згідно ст.611 Цивільного кодексу («ЦК») України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором,

господарський суд вважає позов обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, суперечать нормам діючого законодавства. Тому судом до уваги не приймаються.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 43, 46, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовукрмет» (87515, м. Маріуполь, пр. Леніна, 9, ЄДРПОУ 33760441) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський промисловий залізничний транспорт» (87502, м. Маріуполь, вул.. Мендєлєєва, 9, ЄДРПОУ 01235923) суму основного боргу – 1‘733,58 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 102,00 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 18,00грн.

Суддя                                                                         Татенко В.М.