cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 грудня 2012 р. № 38/35-2/208
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:Демидова А.М., судді:Козир Т.П., Мирошниченко С.В., Панова І.Ю., Плюшко І.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі№ 38/35-2/208 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" про визнання договору іпотеки припиненим,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання припиненим договору іпотеки від 29.04.2008, укладеного між ТОВ "Автокомплекс" та Акціонерним комерційним баком "Форум", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1443.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово, останнім рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у справі № 38/35-2/208, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012, позовні вимоги задоволені повністю, припинено правовідносини за іпотечним договором від 29.04.2008, укладеним між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс", що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В. за реєстраційним № 1443.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2011 у справі
№ 38/35-2/208 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі № 38/35-2/208, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статті 559 Цивільного кодексу України, внаслідок чого прийнято різні за змістом рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2012 у справі № 35/307, від 28.05.2012 у справі № 1/246 та від 16.05.2012 у справі № 5004/2440/11(5004/550/11).
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 24.07.2012 у справі № 38/35-2/208, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов про визнання припиненим договору іпотеки, укладеного сторонами. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що збільшення плати за користування кредитними коштами за забезпеченим позивачем зобов'язанням було здійснено без попередньої згоди на це позивача як майнового поручителя, що є підставою для припинення зобов'язань за іпотечним договором.
Водночас у постанові від 11.06.2012 у справі № 35/307 Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки, з огляду на те, що фактів, які би могли бути підставою для припинення іпотеки, при розгляді даної справи не встановлено, оскільки додатковою угодою до кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була зменшена , а передбачена правочином штрафна санкція за нецільове використання кредиту не є основним зобов'язанням, отже збільшення зобов'язання позивача як майнового поручителя не відбулося.
У постанові від 28.05.2012 у справі № 1/246 суд касаційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову про припинення господарських правовідносин за договором іпотеки, виходячи з відсутності доказів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для припинення зобов'язань позивача та відповідача-1 за договором іпотеки. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору іпотеки сторони надали згоду на можливу зміну основного зобов'язання в більшу та/або меншу сторону, у зв'язку з чим є безпідставним посилання позивача на збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця як майнового поручителя без його згоди як на підставу для припинення правовідносин за іпотечним договором. Крім того, судом касаційної інстанції визнано необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про припинення правовідношення за іпотечним договором з посиланням на положення частини третьої статті 632 ЦК України, якою передбачено наслідок невиконання попереднього договору у вигляді припинення зобов'язань сторін стосовно його укладення.
У постанові від 16.05.2012 у справі № 5004/2440/11(5004/550/11) суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про розірвання договорів іпотеки та поруки з огляду на те, що позивачем не наведено підстав для розірвання спірних договорів, оскільки правова можливість задоволення на підставі частини другої статті 651 ЦК України позовних вимог про розірвання договору пов'язується не тільки з істотним порушенням другою стороною істотних умов договору, а й з наявністю шкоди, завданої цим порушенням другою стороною договору; в даному випадку відсутні будь-які відомості щодо завдання позивачеві відповідної шкоди.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" у допуску справи № 38/35-2/208 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя А.Демидова
Судді Т.Козир
С.Мирошниченко
І.Панова
І.Плюшко
KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2012 |
Оприлюднено | 16.01.2013 |
Номер документу | 28615003 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Демидова A.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні