Рішення

від 20.01.2009 по справі 11/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.09                                                                                           Справа№ 11/222

Суддя Сало І.А.

    Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

    По справі:

    За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи „Інтерпап”, м.Київ

    До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ерідан ЛТД”, м.Львів

    Про стягнення 10576,42грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Небога О.П.-предст. доручення № 44 від 05.01.2009року

    Від відповідача: Осташкін А.Г., Гринчук В.З.-предст. доручення б/н від 17.11.2008року

    Сторонам, яка беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема право заявляти відвід.

    Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи „Інтерпап” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Ерідан ЛТД” 8021,69грн.основного боргу, 1405,40грн. пені та 1149,33грн. відсотків, нарахованих за користування чужими коштами.     

    Ухвалою господарського суду від 05.11.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.11.2008року.

    Позивач позовні вимоги підтримав частково відповідно до поданих ним клопотань.

    Відповідач проти позову заперечує частково, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поясненні на заяву про збільшення позовних вимог.

    Від здійснення звукозапису судового процесу сторони відмовились.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

    На підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 33/Л від 01.10.2007року позивач в період з 14.12.2007року по 15.09.2008року поставляв відповідачу товар (паперову продукцію) на загальну суму 160340,71грн., за що останній зобов'язався розрахуватися.

    Факт поставки підтверджений відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 5.2 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у повному обсязі, або частками на протязі 30 календарних днів з дня передачі товару.

Остання партія товару була поставлена 15.09.2008року по накладній № ЛГ-00017171. Таким чином, термін проведення оплати по останній поставці сплив 15.10.2008року.

Оскільки, відповідач розрахувався лише частково, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення недооплаченої вартості товару, що становить 8021,69грн.

Крім суми основної заборгованості позивач вимагає сплати пені, нарахованої на підставі п. 10.2 договору за період з 26.01.2008року по 31.10.2008року, що складає 1405,40грн. та 1149,33грн. за користування чужими коштами, нарахованих на підставі п.5.5 договору.

Таким чином, загальна сума позову складає 10576,42грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

    01.10.2007року сторони уклали договір купівлі-продажу № 33/Л, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу паперову продукцію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався –оплатити фактично отриману продукцію на умовах визначених договором.

    Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.          Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставив відповідачу товар, а відповідач зобов'язався провести оплату у визначений строк.

    Факт поставки позивачем товару підтверджений відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

    При цьому, остання поставка була здійснена по накладній № ЛГ-0001717 від 15.09.2008року.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

    Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

    Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у повному обсязі, або частками на протязі 30 календарних днів з дня передачі товару.

    Таким чином, термін сплати по останній поставці сплив 15.10.2008року.

    З огляду на те, що частина заборгованості в сумі 8021,69грн. не погашена, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

    В судове засідання 20.11.2008року позивачем подано клопотання № 536-юр від 18.11.2008року про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості, в зв'язку із його сплатою.

    Щодо нарахованої пені та відсотків за користування чужими коштами, позивач наполягав на їх стягненні.

    В судове засідання 04.12.2008року позивачем подане клопотання № 544 від 24.11.2008року про збільшення позовних вимог шляхом стягнення 261,81грн. пені, 199,63грн. відсотків за користування чужими коштами, 2730,19грн. річних та 2424,10грн. інфляційних втрат.

    Таким чином, позивач зменшив суму нарахованої пені та відсотків згідно договору і донарахував інфляційні та річні.

    Дане клопотання оспорюється відповідачем. На його думку, позивач, подавши заяву про збільшення позовних вимог від 24.11.2008року насправді не збільшив розмір раніше заявлених вимог, а додатково, в порушення ст. 22 ГПК України, заявив нові матеріально-правові вимоги до відповідача (вимогу про стягнення трьох відсотків річних, та вимогу про стягнення інфляційних втрат) при цьому, з одночасним обґрунтуванням їх новими фактичними обставинами, на які позивач не покладався в позовній заяві від 31.10.2008року.

    В судовому засіданні 20.01.2008року сторони погодили, що нарахування річних та інфляційних врахованих заявою позивача про збільшення позовних вимог від 24.11.2008року № 544-юр. не відповідають дійсності, оскільки вони нараховані по накладних на поставку товару не згідно договору купівля-продажу № 33/Л від 01.10.2007року, який є підставою звернення позивача до суду.

    Таким чином, стягненню підлягає 261,81грн. пені, 199,63грн. процентів нарахованих за користування чужими коштами та 32,51грн. річних.

    Щодо решти суми заявленої позивачем у клопотанні про збільшення суми позовних вимог, суд відмовляє.

    Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам,  оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України, суд,-

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ерідан ЛТД”, м.Львів, вул.. Окуневського, 3/185 (код ЄДРПОУ 22332056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи „Інтерпап”, м.Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8А (код ЄДРПОУ 35137937) 261,81грн. пені, 199,63грн. процентів за користування чужими коштами, 32,51грн. річних, 84,53грн. держмита та 73,16грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 8021,69грн. боргу провадження у справі припинити.

    В рештій частині позову відмовити.

    Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя