Рішення

від 16.01.2013 по справі 12/228/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 12/228/07

м. Миколаїв.

За позовом До відповідача: Прокурора Печерського району м. Києва (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки,27/2) в інтересах держави в особі державного агента - Українського держав- ного концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпе- ченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, ід. код 14278466. Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподар- ська машинно-технологічна станція", 56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Калініна, 5, код ЄДРПОУ 30126517. Про: повернення сільгосптехніки.

Суддя А.К.Семенов.

Представники.

Від позивача: Від відповідача:Не з'явився. Лушников В.П. - довір. від 17.12.2012 року. Олексієвець С.Ф. - довір. №1 від 17.12.2012 року. Від прокурора: не присутні.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий 16.04.07 прокурором Печерського району м. Києва в інтересах дер-жави в особі Державного агента - Українського державного концерну по матеріальнотех-нічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" про повернення відкритим акціонерним товариством "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" Українському державному концерну по матеріальнотех-нічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехервіс" сільгосптехніки:

- двох тракторів Джон-Дір 8400 з гідравлічною гальмівною системою, заводські номери 022043 та 022273 загальною вартістю 297800 грн. 00 коп.;

- двох тракторів Джон-Дір 8400 з пневматичною гальмівною системою, заводські номери 022269 та 022288 загальною вартістю 308000 грн. 00 коп.;

- сівалки точного висіву Planter 1710 з передніми відкриваючими дисками вартістю 32000 грн. 00 коп.

Позовна вимога обґрунтовується невиконанням зобов'язань, визначених у договорі від 09.03.99 року № 99/07-18 про поставку сільськогосподарської техніки в частині плати за товар з урахуванням відсотків та витрат по обслуговуванню кредиту, плати Кабінету Міністрів України за надання гарантії та кредиту, агентської винагороди Українському державному концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" за надання послуг по обслуговуванню договору, що тягне витрати Кабінету Міністрів України по сплаті за рахунок Державного бюджету України заборгованості, яка виникає в Українського державного концерну Украгро-техсервис" по отриманим від банку "Сос'юте Женераль" кредитам, як гаранта кредитної угоди.

23 квітня 2007 року було порушено провадження в справі № 12/228/07, розгляд якої ухвалами господарського суду тричі зупинявся (останній раз 20.04.2011 року) на підставі статті 79 ГПК України.

Відповідач відзив надав, проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012 року провад-ження в справі було поновлено, її розгляд призначений на 27 листопада 2012 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 27.11.2012 року розгляд справи відкладений на 18 грудня 2012 року.

Ухвалою суду від 18.12.2012 року розгляд справи відкладений на 16.01.2013 року.

15.01.2013 року до господарського суду від позивача надійшла факсограма, яка під-писана заступником голови правління І.П. Поліщуком, котрою він просить перенести судове засідання по цієї справі на іншу дату. Клопотання мотивується відсутністю по важним причинам спеціаліста по справі №12/228/07.

В задоволенні цього клопотання господарським судом відмовлено з підстав, наве-дених у мотивувальній частині рішення..

16.01.2013 року розгляд справи продовжений та відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

09.03.99 року між "Українським державним концерном по матеріально - технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" та Баштанською державною сільськогосподарською машинно-технологічною станцією, був укладений договір про поставку сільськогосподарської техніки №99/07-18.

Вказаний договір був укладений на виконання Постанови Кабінету Міністрів від 22 січня 1999 року № 76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та розрахунків за неї.

Баштанська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція є право-попередником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Баштанська сіль-ськогосподарська машинно - технологічна станція» (том 1 аркуш справи 34).

У процесі вирішення спору сталася зміна найменування відповідача: з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство. Однак, це відбулося на ви-конання приписів п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціо-нерні товариства" (щодо приведення Статутів та внутрішніх положень акціонерних това-риств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із нормами цього За-кону, зокрема з його статтею 5) і не пов'язано з реорганізацією товариства.

Таким чином, на теперішній час відповідачем за цією справою є Публічне акціонерне товариство "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція ".

Згідно п.п.2.1. договору від 09.03.99 року № 99/07-18 "Український державний кон-церн по матеріально - технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (за договором Постачальник) прийняв на себе зобов'язання передати, а відповідач (за договором Покупець) прийняв на себе зобов'язання прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах розстрочення кінцевого розрахунку та під процент.

Загальна ціна договору складається з:

- ціни товару;

- відсотків та витрат по обслуговуванню кредиту;

- першочергових витрат Постачальника;

- плати КМ України за надання гарантій та кредиту;

- агентської винагороди.

Терміни, що використовуються у договорі та вищенаведені, визначені у п.п.1.1. цього договору.

Відповідно до п.п.2.2 договору від 09.03.1999 року №99/07-18 Покупець стає влас-ником Товару після кінцевого розрахунку по цьому Договору.

Згідно пункту 3.1 договору від 09.03.99 року №99/07-18 номенклатура, кількість, ціна і вартість Товару, який поставляється Постачальником Покупцю, та сума платежу, визначена Додатком №1 до Договору який є його невід'ємною частиною.

Згідно Додатку №1 до Договору визначена така номенклатура товару, що поставля-еться.

1. Трактори Джон-Дір 8400:

- з гідравлічною гальмівною системою - 2;

- з пневматичною гальмівною системою - 2.

2. Запасні частини і технічні рідини.

Додатковою угодою №1 до Договору сторони домовились про зміну номенклатури товару, що поставляється та зазначили про це у додатку №1 до Додаткової угоди №1 до Договору.

Згідно додатку №1 до Додаткової угоди №1 до Договору сторонами визначена така номенклатура товару, що поставляється.

1. Трактори Джон-Дір 8400:

- з гідравлічною гальмівною системою - 2;

- з пневматичною гальмівною системою - 2.

3. Сівалка точного висіву Planter 1710 з передніми відкриваючими диск.

7. Запасні частини і технічні рідини.

Додатковою угодою №2 до Договору сторони домовились про зміну номенклатури товару, що поставляється та зазначили про це у додатку №1 до Додаткової угоди №2 до Договору.

Згідно додатку №1 до Додаткової угоди №2 до Договору сторонами визначена така номенклатура товару, що поставляється.

1. Трактори Джон-Дір 8400:

- з гідравлічною гальмівною системою - 2;

- з пневматичною гальмівною системою - 2.

4. Сівалка точного висіву Planter 1710 без передніх відкриваючих дисків.

7. Запасні частини і технічні рідини.

На виконання умов цього договору позивач (за договором Постачальник) поставив відповідачеві (за договором Покупець) Товар - сільгосптехніку, а саме: два трактора Джон -Дір 8400 з гідравлічною гальмівною системою, заводські номери 022043 та 022273, два трактора Джон-Дір 8400 з пневматичною гальмівною системою, заводські номери 022269 та 022288, сівалку точного висіву Planter 1710 без передніх відкриваючих дисків, що під-тверджується додатковою угодою №4 від 26.03.03 року до договору про поставку від 09.03.99 року № 99/07-18, видатковими накладними, актами прийому-передачі, довіреностями (т. І аркуші справи 34, 46- 56) та відповідачем не заперечується.

Пунктом 4.4 договору поставки встановлено: «Товар може передаватися постачаль-ником покупцю частинами». Факт отримання відповідачем запчастин до техніки «Джон Дір» підтверджується переліком отриманих запчастин, який підписаний головним інженером відповідача А.Куртенко (т.1, а.с. 57-58) .

Відповідач за умовами договору та додаткових угод за отриману сільгосптехніку розрахувався частково.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.09.2012 року по справі № 11/251/05 позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в

особі Кабінету Міністрів України та Українського державного концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс"

про стягнення з ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинно - технологічна станція» на користь Українського державного концерну по матеріально - технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехервіс" 3620362 грн. 64 коп. боргу задоволений частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Калініна, 5, код ЄДРПОУ 30126517) на користь Українського державного концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, ід. код 14278466) 3146429 грн. 35 коп., з яких:

- 2951439 грн. 37 коп. - плата за товар з урахуванням відсотків та витрат по об-слуговуванню кредиту на рахунок № 31233461050026 в Державній казначейській службі України, код за ЄДРПОУ 37567646, код бюджетної класифікації 06801050 банку отримувача 820172;

- 114021 грн. 42 коп. - плата Кабінету Міністрів України за надання гарантії та кредиту на рахунок № 31115124750026 в Державній казначейській службі Ук-раїни, код за ЄДРПОУ 37567646, код бюджетної класифікації 24110100, банку отримувача 820172;

- 80968, грн. 56 коп. - агентська винагорода Постачальника за надання послуг по обслуговуванню договору на рахунок концерну „Украгротехсервіс" № 26007120075980 в фі-лії «Центральне регіональне управління ВАТ «Банк „Фі- нанси та Кредит", м. Києв, МФО 300937, ЄДРПОУ 21704432.

В позовній заяві прокурор зазначає наступне.

У відповідності до пункту 10.1.3. розділу 10 договору у випадку несвоєчасної сплати відповідачем платежів по договору Концерн «Украгротехсервіс» розриває з відповідачем договір, при цьому техніка, отримана по договору, підлягає поверненню концерну «Украгротехсервіс» за рахунок відповідача.

Прокурор та позивач просять суд повернути останньому техніку, а саме:

- два трактори Джон-Дір 8400 з гідравлічною гальмівною системою, заводські но- мери 022043 та 022273 загальною вартістю 297800 грн. 00 коп.;

- два трактори Джон-Дір 8400 з пневматичною гальмівною системою, заводські

номери 022269 та 022288 загальною вартістю 308000 грн. 00 коп.;

- сівалку точного висіву Planter 1710 з передніми відкриваючими дисками вартістю

32000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову прокурор та Український державний концерн по матері-ально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгро-техтервіс" посилаються на ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України, ст.ст. 653, 697 Цивільного кодексу України, статтю 35 ГПК України.

Відповідач у своєму письмовому відзиві від 28.05.2007 року проти позову заперечує (т. 1 аркуші справи 122-124).

Зокрема, відповідач просить залишити позов без розгляду, мотивуючи це тим, що прокурор Печерського району звернувся з позовом в захист інтересів держави в особі Концерну «Украгротехсервіс», тобто, самостійного суб'екта господарювання, який не є органом державної влади і якому законом не надано повноважень органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, а тому цей позов відповідно до п.1 ч.1 статі 81 ГПК України має бути залишеним без розгляду.

В обґрунтування цього клопотання посилається на рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року відповідно до якого прокурори подають до госпо-дарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ чи організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, а також на ч. 3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 року №04-5/570 « Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам».

Вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступного.

Конституційний суд України в рішенні від 08.04.99 року КСУ визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному ви падку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення мате ріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхід -ність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами дер жавних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами гос подарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяль ності приватних підприємств, товариств.

Прокурор вважає, що відповідач порушує права держави, не вико нуючи належним чином договір №99/07-18 від 09.03.99 року, укладений між ним та концерном "Украгро-техсервіс", який засновано на акті - постанові Кабіне ту Міністрів України від 24.12.97 ро-ку №1464. Згідно вказаної постанови на концерн "Украгротехсервіс" державою в особі вищого виконавчого органу - Кабінету Міністрів України покладено обов'язки державного агенту у правовідносинах визначених у цій постанові.

Залишення позову без розгляду по суті обмежує право держави звертатися до гос-подарського су ду для захисту своїх інтересів у порядку, визначеному законодавством, шля хом подання позову прокурором в інтересах державного органу, у даному випадку державного агента, що представляє інтереси держави на підставі по станови Кабінету Мі-ністрів України від 24.12.97 року №1464.

Посилання відповідача на роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 року №04-5/570 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» господарським судом до уваги не приймається,

оскільки воно втратило чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду №7 від 23.03.2012 року.

Відповідач у своєму письмовому відзиві від 18.04.2012 року проти позову заперечує з наступного (т. 2 аркуші справи 101-106).

Концерн «Украгротехсервіс» вилучати у відповідача сільгосптехніку, передану ос-танньому по договору від 09.03.99 року № 99/07-18, права не має.

Концерн "Украгротехсервіс" не є власником предмету спору - сільгосптехніки.

На Концерн "Украгротехсервіс" було покладено лише обов'язок щодо забезпечення проведення починаючи з 1999 року розрахунків державних машинно-технологічних станцій, сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання з державним бюджетом, а, розпоряджатись майном позивач повноваженнями не наділений.

У концерну «Украгротехсервіс» ніколи не виникало право власності на техніку от-риману ним за контрактом купівлі-продажу № 10-5 від 17.11.1996 року, укладеним між концерном "Украгротехсервіс" та компанією "Джон Дір Експорт" та в нього відсутні будь які правові підстави вимагати повернення цієї техніки від покупця (т. 1 аркуші справи 61-85).

Крім того, п.п.10.1.3., 11.1 Договору передбачений відповідний порядок розірвання договору та вилучення техніки чому передує обов'язкове направлення покупцю претензії

та повідомлення про розірвання договору. Цей порядок не дотриманий Позивачем, що унеможливлює подання позову про вилучення техніки.

Прокурором Київської області подана до Господарського суду позовна заява в інте-ресах держави в особі концерну «Украгротехсервіс» про стягнення вартості отриманої техніки (справа №11/251/05). Згідно діючого законодавства можливо або стягнення плати за товар, або повернення товару. Стаття 697 ЦК України, на яку посилається позивач, не передбачає право продавця вимагати одночасно повернення товару та стягнення плати за товар.

В будь якому разі, виходячи з того, що нормативно-правові акти мають більшу юридичну силу ніж договір, укладений на підставі та на виконання цих актів, та вважаючи на те, що ані Постановами КМУ від 22.01.1999 року № 76 та від 24 грудня 1997 року № 1464, ані Порядком, затвердженим наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 14 травня 1999 року № 195/129/65, не передбачено виникнення право власності у Концерну на техніку і він не наділений повноваженнями розпоряджатись цим майном, застосуванню при вирішенні спору підлягають саме ці нормативні акти.

Крім того, відповідач, посилаючись на те, що позов поданий до суду з пропуском строків позовної давності (що також є підставою для відмови в його задоволенні) просить застосувати при вирішенні спору строки позовної давності встановлені Цивільним кодексом України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволення позовних вимог повніс- тю на підставі нижченаведеного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсут-ність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 1997 року № 1464 "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів США, які залучаються для фінансування закупівлі концерном "Украгротехсервіс" тракторів та сільськогосподарських машин державний концерн "Украгротехсервіс" є державним агентом з отримання, використання та забезпечення по-гашення середньотермінового кредиту Експортно-імпортного банку США, що залучається для фінансування 85 відсотків вартості зовнішньо-торгівельного контракту, і комерційного кредиту, що надається фірмою "Джон Дір" для фінансування 15 відсотків вартості цього контракту, та з поставки закупленої техніки одержувачам на умовах розстрочення платежу на 5 років.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 1997 року № 1464 наказом Міністерства агропромислового комплексу, Міністерства фінансів, Мініс-терства економіки від 16 лютого 1998 року № 46/57/17 був затверджений Порядок поставки концерном "Украгротехсервіс" тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання

фірми "Дір енд Компані", необхідних для їх експлуатації запасних частин і технічних рідин, плугів та інших сільськогосподарських машин і обладнання вітчизняного виробництва одержувачам - підприємствам усіх форм власності та механізм повернення коштів за отриману техніку.

Згідно пункту 1.3 зазначеного Порядку концерн "Украгротехсервіс" визначений державним агентом з отримання, використання та забезпечення погашення середньо тер-мінового кредиту Ексімбанку США, що залучається для фінансування 85 відсотків вартості згаданого контракту, і середньотермінового іноземного кредиту, що залучається для фінансування 15 відсотків вартості цього контракту, включаючи першочергові витрати, та

з поставки закупленої сільськогосподарської техніки підприємствам - одержувачам усіх форм власності.

Погашення кредитів, що залучаються для придбання сільськогосподарської техні-ки, здійснюється підприємствами - одержувачами цієї техніки. Вони виступають пози-чальниками товарних кредитів, при цьому концерн "Украгротехсервіс" несе з цими під-приємствами солідарну відповідальність за їх погашення та обслуговування.

У п. 3.1 Порядку визначалося, що приймання Техніки, що поставляється відповідно до зазначеного зовнішньоторговельного контракту, проведення митних та інших процедур здійснюється концерном "Украгротехсервіс".

Проте, Порядок не передбачав перехід до Українського державного концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Укр-агротехсервіс" права власності на техніку, поставлену за контрактом купівлі-продажу № 10-5 від 17.11.1996 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 1997 року № 1464 та постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1999 року № 76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї" наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 14 травня 1999 року № 195/129/65 був затверджений новий Порядок поставки концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них.

Згідно з п. 2.1. Порядку, затвердженого14.05.1999 року Наказом Міністерства аг-ропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Міністерства еконо-міки України №195/129/65 поставка техніки державним МТС, іншим суб'єктам господа-рюювання усіх форм власності здійснюється „Украгротехсервісом", виходячи з їх плато-спроможності; поставка тракторів "Джон Дір" державним МТС здійснюється за розподілом Мінагропрому, виходячи з наявності зазначених тракторів, що перебувають на відпо-відальному зберіганні в областях згідно з укладеними договорами зберігання.

Згідно з п. 2.2. Порядку „Украгротехсервіс" укладає з Покупцями договори про поставку техніки на умовах розстрочення кінцевого розрахунку строком на 5 років. Техніка передається за цінами зовнішньоторговельного контракту без ПДВ. Передача техніки

від „Украгротехсервісу" до Покупця здійснюється на основі листа-доручення, видаткової накладної і оформляється актом про передачу-приймання. Передача права власності на техніку проводиться після кінцевого розрахунку за неї.

Згідно з п. 2.2. Порядку Покупці на підставі актів передачі-приймання техніки приймають її на свій баланс.

З викладеного вбачається, що концерн "Украгротехсервіс" не є власником майна, отриманого ним за контрактом купівлі-продажу № 10-5 від 17.11.1996 року, а у спірних правовідносинах виконував функції державного агента відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1999 року №76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї".

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1999 року №76 Міністерству агропромислового комплексу разом із заінтересованими центральними ор-ганами виконавчої влади було доручено розробити механізм вилучення відповідно до ук-ладених договорів та передачі сільськогосподарської техніки, закупленої під гарантії Ка-бінету Міністрів України (далі - сільськогосподарська техніка), державним машинно-тех-нологічним станціям, які створюються згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 року №1953 "Про забезпечення сільськогосподарських товаро-виробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році".

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1999 року №76 на часткову зміну абзацу четвертого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 1997 року №489 "Про забезпечення сільського господарства енергонасиченими тракторами, сільськогосподарськими машинами та обладнанням" установлено, що державні машинно-технологічні станції, сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання усіх форм власності, які отримали сіль-ськогосподарську техніку, розраховуються за неї з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів, поставкою до державного резерву еквіва-лентної кількості пшениці (м'якої) третього класу за ціною 115 доларів США за одну тонну, іншої сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки з урахуванням погоджених коефіцієнтів та поставкою продовольства для потреб Збройних Сил за прямими договорами і цінами, узгодженими з Міністерством оборони, - шляхом проведення взаємозаліку або власними коштами.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1999 року №76 на Міністерство агропромислового комплексу, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації разом з концерном "Украгротехсервіс" покладений обов'язок забезпечувати проведення починаючи з 1999 року розрахунків державних ма-шинно-технологічних станцій, сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання з державним бюджетом з урахуванням витрат, пов'язаних з обслугову-ванням кредитів, але не пізніше 15 грудня кожного звітного року.

Таким чином, на концерн "Украгротехсервіс" було покладено обов'язок лише щодо забезпечення проведення, починаючи з 1999 року, розрахунків державних машиннотех-нологічних станцій (яким є відповідач), сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання з державним бюджетом. Згідно наведеної постанови Кабінету Міністрів України концерн "Украгротехсервіс" не є власником спірного майна та не наді-лений повноваженнями розпоряджатись майном, а розраховуватись за придбану сільсько-господарську техніку, з врахуванням наведеного, покупець має з державним бюджетом.

Прокурором та позивачем не подано доказів, що Український державний концерн по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" є власником спірної сільгосптехніки або що ця сільгосптехніка знахо-диться у володінні позивача.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №11/251/05 за по-зовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Ка-бінету Міністрів України, Українського державного концерну по матеріально-технічному

та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", яке наб-рало законної сили, з відповідача було стягнуто 2951439 грн. 37 коп. - плата за товар з урахуванням відсотків та витрат по обслуговуванню кредиту, на рахунок № 31233461050026 в Державній казначейській службі України, 114021 грн. 42 коп. - плата Кабінету Міністрів України за надання гарантії та кредиту на рахунок № 31115124750026 в Державній казначейській службі України, 80968, грн. 56 коп. - агент-ська винагорода Постачальника на рахунок концерну „Украгротехсервіс".

Таким чином, плата за товар і плата за надання гарантій та кредиту КМ України були стягнуті з відповідача до бюджету відповідно до рішення суду.

Діюче законодавство, зокрема, стаття 697 Цивільного кодексу України, на яку по-силається позивач, не передбачає право продавця вимагати одночасно повернення товару та стягнення плати за товар.

Нормами глави 54 Цивільного кодексу України встановлено, що продавцеві (поста-чальнику) надано два альтернативні способи захисту свого порушеного права: відмови від договору шляхом повернення продавцеві переданого, але неоплаченого товару з відшко-дуванням збитків або вимоги повної оплати поставленого товару з застосуванням штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання. Одночасне застосування вказаних способів захисту є неможливим, оскільки вони є альтернативними одне одному. Отже, продавець вправі вимагати від покупця або повернення товару, або ж оплати його вартості.

Як вже вище вказано, плата за товар з відповідача вже стягнута рішенням господар-ського суду Миколаївської області від 18.09.2012 року по справі №11/251/05.

У пункті 3.11. Порядку поставки концерном "Украгротехсервіс" державним ма-шинно-технологічним станціям, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані ", запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них,затвердженого Наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Мініс-терства фінансів України, Міністерства економіки України від 14.05.99 року № 195/129/65 зазначено: «При не виконанні зобов'язань щодо розрахунків за поставлену техніку до Покупців буде застосовано Украгротехсервісом санкції, передбачені договором про поставку техніки».

Застосування штрафних санкцій за не виконанні зобов'язань щодо розрахунків за поставлену техніку, передбачено і договором від 09.03.1999 року №99/07-18.

Посилання позивача на статтю 697 Цивільного кодексу України безпідставно з нас-тупного.

Стаття 697 Цивільного кодексу України має назву збереження права власності за продавцем.

Статтею 697 Цивільного кодексу України встановлено таке.

Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві то-вар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому ра-зі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі не нас-тання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Тобто, продавець в цьому випадку спочатку повинен набути право власності на то-вар.

Проте, відповідно до п.п.2.2 договору від 09.03.1999 року №99/07-18 Покупець стає власником Товару після кінцевого розрахунку по цьому Договору.

Прокурором та позивачем не доведено, що спірне майно належить Українському державному концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропро-мислового комплексу "Украгротехсервіс" на праві власності, а відтак положення ч.2 ст. 697 Цивільного кодексу України про витребування майна у відповідача не можуть бути за-стосовані.

Відповідно до ч.3 ст.397 Цивільного кодексу України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Позивачем не доведено ані право власності ані право володіння спірним майном.

Український державний концерн по матеріально-технічному та сервісному за без-печенню агропромислового комплексу "Украгротехтервіс" у своєму вих. № 07-1//96 від 12.04.2011 року вказує наступне.

Вищим господарським судом України у справі № 38/357 про визнання недійсним розділу 11 про поставку № 99/07-18 від 09.03.1999 між концерном «Украгротехсервіс» та ВАТ Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» встановлено, що у

відповідності до статті 265 ЦК України, згідно якої до відносин, не врегульованих цим Ко-дексом , застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, а також ст. 697 ЦК, якою встановлено право продавця у разі прострочення оплати покупцем вимагати від нього повернення товару. :Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Посилаючись на наведене, статтю 35 ГПК України, позивач робить висновок про те, «що факт вилучення та повернення техніки концерну саме по договору про поставку № 99/07-18 від 09.03.1999 року, укладеного між концерном «Укагротехсервіс» та ВАТ Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція», встановлений госпо-дарським судом м. Києва та підтверджений Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України у відповідності до ст. 35 ГПК України не доводиться знову».

Такий висновок позивача безпідставний з наступного.

Господарським судом м. Києва по справі № 38/357 розглядався позов ВАТ Баштан-ська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» до Українського державного концерн по матеріально-технічному та сервісному за без-печенню агропромислового комплексу "Украгротехтервіс" про визнання недійсним п.11 договору №99/07-18, укладе-ного між вказаними особами 09.03.1999 року.

Рішенням від 25.11.2010 року по справі № 38/357 господарським судом м. Києва у позові було відмовлено.

Вказаним судовим рішення було встановлено, що спірний п.11 договору №99/07-18 про поставку ніяким чином чинному законодавству України не суперечить, а навпаки ціл-ком відповідає нормам ст.697 Цивільного кодексу України. Тобто, встановлений факт чинності цього пункту договору.

Як вже вище наведено, частиною 2 ст.697 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Тобто, ст.697 Цивільного кодексу України декларує збереження права власності за продавцем і визначає засади набуття права власності покупцем товару.

Стаття 697 Цивільного кодексу України може застосовуватися лише при певних умовах. Такою необхідною умовою для вилучення техніки від покупця є вказана у п. 11.1

договору від 09.03.99 року №99/07-18 умова про розірвання цього договору. Проте, як вже вище вказувалось, ця умова позивачем не дотримана.

Отже, не доведено його право на звернення до господарського суду з позовом про повернення техніки.

Відповідно до ст.ст. 525,526,629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Посилання прокурора та позивача на п. 10.1.3 договору безпідставно з наступного.

Розділ 10 Договору встановлює порядок дострокового припинення договору.

Пунктом 10.1.3 договору передбачено таке. З ініціативи Постачальника, якщо По-купець не сплачує своєчасно платежі згідно розділу 5 цього Договору або не виконує будь-якого зі своїх зобов'язань за цим Договором, Постачальник виставляє претензії Покупцю про припинення дії цього Договору у відповідності з чинним законодавством.

Прокурором та позивачем не подано доказів направлення відповідачеві претензії згідно п. 10.1.3 договору. Пункт 10.1.3 договору правовідносини щодо вилучення сіль-госптехніки не регулює.

Порядок вилучення техніки від Покупця регулює Розділ 11 Договору від 09.03.99 року №99/07-18.

У пункті 11.1 зазначено:«Постачальник направляє Покупцю письмове повідомлення про розірвання Договору та повідомлення про вилучення техніки.

Листом від 21.3.2005 року за вих. № 7-1/139 концерн "Украгротехсервіс" повідомляв відповідача про те, що станом на 15.03.2005 року заборгованість підприємства становить 716194, 41 дол. США, а тому він вважає за доцільне вилучити спірну сільгосптехніку та передати її іншим платоспроможним товаровиробникам (т. 2 аркуш справи 69). У цьому ж листу позивач зобов'язував відповідача призупинити експлуатацію сільгосптехніки, привести її в належний стан та повідомити місце і дату передачі техніки. Передачу техніки

позивач пропонував відповідачеві оформити підписанням таких документів: акту звірки взаємних розрахунків, додаткової угоди, акту передачі - приймання отриманої техніки, видаткової накладної. Вказаний лист повідомлення про розірвання договору від 09.03.99 року №99/07-18 не містить.

Прокурором та позивачем не подано доказів направлення Українським державним концерном по матеріально - технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" відповідачеві повідомлення про розірвання договору від 09.03.99 року №99/07-18.

Договір від 09.03.99 року №99/07-18 до теперішнього часу судом недійсним не ви-знаний, не припинений, не розірваний, є діючим.

Тому посилання позивача на приписи ст.653 Цивільного кодексу України без під-ставно, оскільки вони стосуються наслідків розірвання або зміни договору.

Прокурором та позивачем не доведено, що позивачем на виконання умов договору від 09.03.99 року №99/07-18 "Українським державним концерном по матеріально - технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" передана відповідачеві сівалка точного висіву Planter 1710 з передніми відкриваючими дисками вартістю 32000 грн. 00 коп. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачеві на виконання умов договору від 09.03.99 року №99/07-18 передана сівалка точного висіву Planter 1710 без передніх відкриваючих дисків.

За таких обставин, позов є необґрунтованим, а тому в його задоволені слід відмовити повністю.

В задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності суд від-мовляє з наступного.

Всупереч вимог статті 33 ГПК України вказане клопотання відповідачем нічим не мотивується, жодного доказу на його обґрунтування не подано.

В задоволенні клопотання позивача про перенесення судового засідання по цієї справі на іншу дату, яке надійшло до господарського суду 15.01.2013 року, судом відмовлено з нижченаведеного.

Представники відповідача проти клопотання щодо відкладення розгляду справи за-перечують.

Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У п.п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено таке: «У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити до-води учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсут-ністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим від-рядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд ви-ходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого пред-ставника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни пред-ставника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК)».

Позивач відповідно до приписів статті 28 ГПК України не позбавлений права нап-равити в судове засідання 16.01.2013 року свого іншого представника, надавши йому не-обхідні повноваження.

Позивачем всупереч вимог статті 33 ГПК України не доведена неможливість замі-ни його представника і неможливість розгляду справи без участі його представника.

Статтею 77 ГПК України така підстава відкладення розгляду справи, як відсутність представника сторони по важним причинам, не передбачена.

Керуючись ст. ст. 22,32-34,44,49,69,77,79,82,84,85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу рішення підписано 17.01.2013 року.

Суддя А.К.Семенов