Рішення

від 27.11.2006 по справі 17/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/358

27.11.06

За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк"

До                    Закритого акціонерного товариства "Агроюмекс"

Про                 стягнення заборгованості у розмірі 212765,75 грн.

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:         МанчуленкоЯ.В. (довіреність №010-03/349 від 21.01.2004)

Від відповідача:     Бугай В.Т. (довіреність №54 від 02.08.2006)

Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви 18.09.2006 до 02.10.2006, 23.10.2006 до 06.11.2006, до 23.11.2006, до 27.11.2006.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ВАТ “Укрексімбанк” про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 356/10-2000 у розмірі 173339,06 грн., суми відсотків, нарахованих за відстрочку оплати вартості отриманого товару в розмірі 114,28 грн., суми пені за прострочення сплати залишку вартості товару в розмірі 35903,64 грн., суми пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 3408,77 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу вагонів-цистерн та Доповнення до цього договору, за якими відповідач зобов'язався прийняти та оплатити на умовах договору 10 вагонів загальною вартістю 522105,60 грн. Однак відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, через що рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2004 по справі №34/71 з останнього було стягнуто основний борг в розмірі 64054,20 грн., нараховані відсотки у розмірі 17914,11 грн., пеню в розмірні 474,64 грн. за прострочення зобов'язань по сплаті залишку вартості товару та 132,74 грн. пені за порушення термінів сплати основного боргу та відсотків, всього 82575,69 грн. Вказане рішення суду залишається не виконаним через відсутність коштів на рахунках відповідача. Станом на день звернення позивача до суду, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача, яка не була предметом судового спору, становить 173339,06 грн. боргу по оплаті вартості отриманого товару, 114,28 грн. відсотків нарахованих за відстрочку оплати вартості отриманого товару, 35903,64 грн. пені за несвоєчасне здійснення платежу по оплаті вартості отриманого товару, 3408,77 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

В судовому засіданні 02.10.2006 позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог з розрахунком станом на 28.09.2006, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості по оплаті вартості товару в розмірі 173339,06 грн., суму відсотків нарахованих за відстрочку оплати вартості отриманого товару в розмірі 4768,29 грн., суму пені за прострочення сплати залишку вартості товару в розмірі 55199,25 грн., суму пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 4858,04 грн., всього 238164,64 грн.

Відповідач позовні вимоги ВАТ “Укрексімбанк” в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 173339,06 грн. визнав, а нараховані позивачем відсотки та пеню просить задовольнити лише частково. Зокрема, відповідач просить суд задовольнити вимоги в частині стягнення суми відсотків, нарахованих за відстрочку сплати вартості отриманого товару в розмірі 1445,94 грн., пені за несвоєчасне здійснення платежу по сплаті вартості отриманого товару в сумі 37806,17 грн., а також пені за несвоєчасне погашення процентів за отриманий товар в сумі 4858,04 грн. В інший частині відповідач вважає позовні вимоги безпідставними,  оскільки відповідно до ст.550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються, крім того, до суми основного боргу позивачем включений платіж в сумі 64054,20 грн., який був предметом спору в Господарському суді м. Києва по справі №34/71.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі-продажу № 356/10-2000 від 21.11.2000 (далі по тексту –Договір) та укладених до нього Доповнень від 27.02.2002, від 31.03.2003, від 23.12.2004 ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” (позивач) зобов'язався продати, а ЗАТ “Агроюмекс” (відповідач) –прийняти та оплатити 10 вагонів-цистерн нафто-бензинових, восьмиосних, виробництва концерну “Азовмаш” 1993р., модель –15-1500, технічні паспорти №№ П-350301, П-350302, П-350303, П-350304, П-350305, П-350224, П-350325, П-350326, П-350229, П-350336. Загальна вартість товару відповідно до п.2.2 Договору в редакції Доповнення від 27.02.2002 становить 522105,60 грн.

Передачу товару відповідно до п.5.1 Договору було оформлено Актом прийому-передачі від 21.11.2000.

Порядок розрахунків за придбаний товар визначений розділом 4 Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору протягом 20 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі товару, який є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу, відповідач зобов'язаний сплатити кошти в розмірі 17% від загальної вартості переданого товару.

Оплата залишку вартості переданого товару здійснюється відповідачем рівними частинами на умовах відстрочки платежу терміном на 5 років, який розпочинається з моменту укладення цього Договору, з періодичністю виплати один раз на рік 21 листопада кожного року, починаючи з 21.11.2001 (п.4.2).

За твердженням позивача, відповідач з 21.11.2003 повністю припинив виконувати свої зобов'язання щодо оплати вартості вагонів-цистерн та сплати відсотків за відстрочку оплати вартості товару, через що позивач звернувся до суду. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2004 у справі №34/71 за позовом ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” до ЗАТ “Агроюмекс” про стягнення 82575,69 грн. було задоволено позов та стягнуто з відповідача 64054,20 грн. основного боргу, 17914,11 грн. відсотків за відстрочку оплати вартості отриманого товару, 607,38 грн. пені за прострочення зобов'язань за договором.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п.п.4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила про відповідальність за порушення договору застосовується в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом.

Так, обов'язок щодо сплати коштів продовжує існувати, тому підлягає застосуванню ЦК України. Щодо підстав виникнення зобов'язання та відповідальності за порушення умов договору, суд застосовує правила ЦК Української РСР та ЦК України.

Приймаючи до уваги, що права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу №356/10-2000 від 21.11.2000 продовжують існувати, тому суд до спірних правовідносин застосує положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 4, 161 ЦК УРСР та ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України (ст.162 ЦК УРСР) не допускається.

Відповідно до договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Такий самий обов'язок сторін за договором купівлі-продажу визначений ст.224 ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Крім того, договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.   

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день вирішення спору по суті загальний розмір основного боргу за отриманий товар складає 173339,06 грн. (черговий платіж за 21.11.2004 в розмірі 86669,53 грн. та платіж за 21.11.2005 в розмірі 86669,53 грн.), який також повністю визнаний відповідачем по справі. З огляду не це, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за відстрочку оплати вартості товару, пені за прострочення сплати залишку вартості товару та пені за прострочення сплати відсотків підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлених законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст.71 ЦК УРСР та ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім того, судом приймається до уваги рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2004 по справі №34/71, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто 64054,20 грн. основного боргу, 17914,11 грн. відсотків за відстрочку оплати вартості отриманого товару, 607,38 грн. пені за прострочення зобов'язань за договором купівлі-продажу №356/10-2000 від 21.11.2000. Відсотки та пеня, які були предметом спору по справі №34/71, за твердженням позивача в заяві про збільшення позовних вимог, були розраховані за період до 01.11.2003.            

Відповідно до ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 5 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Крім того, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.   

Відповідно до п.4.3 Договору за відстрочку оплати вартості отриманого товару відповідач сплачує позивачу відсотки за ставкою, що дорівнює фактичному індексу інфляції за період з моменту укладення цього договору до здійснення кожного чергового платежу. Такі відсотки нараховуються позивачем у порядку п.п.4.4-4.6 Договору на фактичну несплачену суму вартості переданого товару і сплачуються на дату здійснення чергового платежу, визначену згідно з п.4.2. цього Договору.

З моменту підписання Акту прийому-передачі товару до кінця поточного року на залишок вартості отриманого товару щомісяця нараховуються відсотки за ставкою, що дорівнює фактичному індексу інфляції у місяці, що передує місяцю, за який має бути нарахована відсоткова ставка (п.4.4). Сума нарахованих відсотків за грудень місяць 2000 року, яка визначена відповідно до п.4.4 Договору, буде відкоригована позивачем у січні 2001 року згідно з фактичним індексом інфляції, встановленим за грудень місяць 2000 року і сплачена відповідачем на дату визначену у п.4.2 цього Договору (п.4.5).

Згідно з п.4.6. Договору в подальшому, починаючи з січня 2001 року до закінчення розрахунків за товар розмір місячної відсоткової ставки розраховується виходячи із 30 днів у кожному місяці та 360 днів у році за формулою, наведеною у п.4.6 Договору.

Доповненням №2 від 31.03.2003 до Договору купівлі-продажу сторони домовились про те, що з 01.01.2003 відповідач за відстрочку оплати вартості отриманого товару сплачує позивачу відсотки за ставкою, що дорівнює фактичному індексу інфляції, але не нижче 0,1% річних, а згідно з Доповненням №3 від 23.12.2004 до Договору з 01.10.2004 відповідач за відстрочку оплати вартості отриманого товару сплачує позивачу відсотки за ставкою 0,1% річних.

З огляду на викладені умови Договору судом встановлено, що сторони погодили сплату відповідачем відсотків за відстрочку оплати вартості товару зі строком сплати таких відсотків 21 листопада кожного року (в даному випадку 21.11.2004 відсотки на суму 86669,53 грн. та 21.11.2005 відсотки на суму 86669,53 грн.).  

Відповідно до п.4.3. Договору відсотки за відстрочку оплати вартості товару підлягають нарахуванню за період з 01.11.2003 (до цієї дати відсотки були стягнуті рішенням суду по справі №34/71) до 20.11.2005 (дати здійснення чергових платежів 21.11.2004 та 21.11.2005).

За перевіреним судом розрахунком позивача, загальний розмір відсотків за відстрочку оплати вартості товару, які підлягають стягненню з відповідача, складає 3476,90 грн.

В інший частині нараховані позивачем відсотки суд вважає безпідставними.

Згідно з п.6.2 Договору у разі порушення строків сплати залишку вартості товару та/або відсотків, передбачених Договором, відповідач сплачує позивачу за кожен день прострочки пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за залишком вартості товару та/або відсотків у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось вище, відповідач 21.11.2004 був зобов'язаний сплатити позивачеві 86669,53 грн. і 21.11.2005 ще 86669,53 грн., однак такого обов'язку відповідач не виконав, через що, починаючи з 22.11.2004 та з 22.11.2005 (на кожний платіж окремо), почався перебіг строку позовної давності для нарахування пені у відповідності до п.6.2 Договору.

Таким чином, у позивача виникло право для нарахування пені за період з 22.11.2004 по 22.11.2005 за прострочення платежу в розмірі 86669,53 грн. (строк сплати якого 21.11.2004), та пені за період з 22.11.2005 по 28.09.2006 (заявлена позивачем межа періоду для розрахунку пені) за прострочення платежу в розмірі 86669,53 грн. (строк сплати якого 21.11.2005).

За перевіреним судом розрахунком позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме за період з 22.11.2004 по 28.09.2006 в розмірі 20373,28 грн.

Нарахована позивачем пеня за прострочення платежу в інший частині є безпідставною та не підлягає задоволенню.    

Крім того, як вже зазначалось вище, відповідач відповідно до п.4.6.  Договору за відстрочку оплати товару був зобов'язаний сплатити 21.11.2004 позивачеві відсотки в розмірі 3476,90 грн.

За порушення цього зобов'язання за Договором, з відповідача на підставі п.4.6. Договору підлягає стягненню пеня, яка нараховується на відсотки, що підлягали до сплати.

Приймаючи до уваги прострочення відповідачем строків сплати відсотків за відстрочку оплати, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню за прострочення сплати відсотків, розмір якої за розрахунком позивача становить 4858,04 грн. Позовні вимоги в цій частині відповідач визнав повністю.     

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі 2020,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Агроюмекс” (04070, м. Київ, вул. Фролівська,1/6, р/р 26007012816301 в ВАТ “Укрексімбанк” в м. Києві,  МФО 322313, код 24366544), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Горького,127, код 00032112) 173339 (сто сімдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 06 коп. основного боргу, 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 90 коп. –відсотків за відстрочку оплати вартості товару, 20373 (двадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 28 коп. пені за прострочення сплати вартості товару, 4858 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 04 коп. пені за прострочення сплати відсотків, 2020 (дві тисячі двадцять) грн. 47 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В інший частині позову відмовити.

Суддя                                                                       О.А.Кролевець