Рішення

від 29.01.2009 по справі 16/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/363

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.01.09 р.                                                                                                       Справа № 16/363                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К”

м.Шахтарськ

до відповідача Шахтарської міської ради м. Шахтарськ

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Лілія”

м. Шахтарськ

про спонукання продовжити дію договору оренди земельної ділянки

                              Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Третя особа: Прокопенко М.П. - директор

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Василь і К” звернулось з позовом до Шахтарської міської ради про спонукання продовжити дію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у виконавчому комітеті Шахтарської міської ради 15.10.2001р. за № 63, строком на 10 років.

         В обґрунтування позову позивач посилається на копії: договору оренди від 12.10.2001р., заяви від 13.08.2002р., акту прийому-передачі від 15.10.2001р., рішення шахтарської міської ради ІУ/5-196 від 27.11.2002р., заяв від 27.04.2004р., 01.06.2005р., 28.10.2005р., договору від 29.09.2006р.

          Рішенням  господарського суду  Донецької  області  від  24.01.2007р. частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К” м. Шахтарськ в частині спонукання продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 12.10.2001р. на строк, який був встановлений договором.

          Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від 25.04.2007р.  рішення господарського  суду  від  24.01.2007р.  в цій частині скасовано, в іншій частині рішення залишено без змін.

          Постановою Вищого  господарського  суду  України  від  04.07.2007р. вказану постанову  Донецького  апеляційного господарського суду та рішення господарського суду від  24.01.2007р.  скасовано,  а  справу  направлено  на  новий  розгляд.

        Вищевказаною постановою Вищий господарський суд України визначив, що судом не була з'ясована обставина щодо наявності прав та обов'язків інших осіб на земельну ділянку, яка є предметом спірного договору оренди, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілія”.

        Ухвалою від 27.07.2007р. справа прийнята до розгляду судом і на виконання постанови Вищого господарського суду України були витребувані від позивача додаткові докази, а ухвалою від 16.08.2007р. для об'єктивного розгляду справи залучена третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Лілія” м. Шахтарська.

        Позивач заявив клопотання про забезпечення позову, яке залишено без задоволення.

         Відповідач позов не визнав з підстав, вказаних у відзиві та додатково надав рішення господарського суду Донецької області за спірними відносинами, посилаючись на той факт, що землекористувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю „Лілія” м. Шахтарська.

         Вказане товариство пояснило, що земельна ділянка, яка була предметом договору оренди, знаходиться у його користуванні, оскільки по закінченні строку оренди земельної ділянки вона увійшла до складу земельної ділянки, наданої товариству у постійне користування.

         Позивач вважає, що його земельна ділянка належить йому і він єю фактично користується. В обґрунтування пояснень надані додаткові докази.

        Ухвалою від 19.09.2007р. провадження у справі зупинено до розгляду справи № 3/306пн, яка взаємопов'язана зі справою, що розглядається.

        Ухвалою від 04.01.2008р. провадження у справі поновлено. Клопотанням від 10.04.2008р. сторони продовжили строк розгляду справи згідно   статті   69  Господарського   процесуального   кодексу  України.

В судовому засіданні було оголошено перерву для можливого врегулювання спору. В наступному судовому засіданні сторони надали додаткові докази і пояснили, що спір залишився неврегульованим.

          13.02.2008р. надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-торгстрой” про залучення його третьою особою на стороні позивача. Заявник вважає, що його права будуть порушені, оскільки спірна ділянка суміжна з ділянкою, яка знаходиться у власності товариства. В судове засідання вказана особа не з'явилася, не доказала факт порушення прав та інтересів, тому клопотання залишено без задоволення.

         Позивач заявив клопотання про призначення судової експертизи для визначення меж земельних ділянок ТОВ “Василь і К” і ТОВ “Лілія”. Клопотання задоволено і ухвалою від 28.02.2008р. провадження у справі зупинено. Проведення експертизи доручено Донецькому Науково-дослідному інституту судових експертиз.

       20.01.2009р. до суду надійшов висновок судової експертизи від 08.01.2009р. і ухвалою від 22.01.2009р. поновлено провадження у справі. Позивач 28.01.2009р. ознайомився з висновком, однак в судове засідання не з'явився, не надав будь-яких пояснень, тому у зв'язку з закінченням строку для розгляду справи, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в неї доказами.

          Розглянувши  матеріали  справи, додатково надані докази, висновок експертизи, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, господарський суд встановив, що 12.10.2001р. Шахтарська міська рада уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю „Василь і К” договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0072 га, розташованої в м. Шахтарськ з північної сторони ринку мікрорайону “Журавлівка” (кадастровий номер 1415300000:00:14:073). Вказаний договір укладений згідно рішення ХХVІІ сесії Шахтарської міської ради ІІІ скликання № 560 від 14.09.2001р. та він зареєстрований виконкомом Шахтарської міської ради за № 63 від 15.10.2001р.

      Пунктом 2.2 договору визначено, що він укладається строком на 1 рік, починаючи з дати його реєстрації. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення. Листом від 13.08.2002р. позивач звернувся до міської ради з пропозицією продовжити строк дії договору, але згода не була дана і позивач звернувся до господарського суду з позовом про спонукання відповідача продовжити дію вказаного договору оренди земельної ділянки строком на 10 років.

       Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

       Предметом спору у розглядаємій справі є взаємовідносини, пов'язані з орендою землі. На час укладення сторонами договору оренди земельної ділянки від 12.10.2001р. та припиненням його дії вказані взаємовідносини регулювалися Законом України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. № 161-ХХІV. Цей Закон визначав загальні засади набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки.

       Пунктом 1 статті 26  вказаного Закону встановлено, що договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, у разі закінчення терміну, на який його було укладено, а згідно статті 27 цього закону передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Таким чином, з викладеного вбачається, що орендар мав право на поновлення договору, а не його автоматичне продовження.

        Пунктом 2.2 договору сторони передбачили такі ж умови, що були встановлені законом. Позивач посилається на те, що до закінчення строку дії договору він листом від 13.08.2002р. звернувся до відповідача з заявою про продовження договору оренди. Однак доказів направлення цього листа не надано. Позивач помилково вважає, що автоматично продовжений строк вказаного договору. До того ж ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008р. по справі № 22а-197/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Василь і К” до Шахтарської міської ради за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілія” про визнання недійсним акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 10.06.2004р., визнання недійсним дозволу Шахтарської міської ради № 01-19/1017 від 07.07.2004р. визначено, що тимчасове користування земельною ділянкою на умовах оренди було обумовлено одним роком та можливістю продовження терміну з визначенням порядку такого продовження. Доказів продовження терміну договору оренди сторони не надали (а.с. 117, т.3).

        Незважаючи на відсутність договірних відносин позивач посилається на фактичне користування спірною земельною ділянкою. Але вказане посилання не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки згідно договору оренди позивач, як орендар, мав переважне право на поновлення договору, однак це право припинилося при закінченні строку договору. Тобто зазначене право, як умова договору, діє тільки у межах терміну дії цього договору. Крім того фактичне користування земельною ділянкою діючим законодавством не передбачалося як підстава для обов'язкового укладення договору в разі користування земельною ділянкою по закінченні строку дії договору.

         Позивач посилається у позовній заяві на статтю 33 Закону України “Про оренду землі”. Проте на момент закінчення строку дії спірного договору у 2002 році вказаний закон не містив статті 33. В новій редакції Закон України “Про оренду землі” був затверджений Законом України від 02.10.2003р. № 1211-ІV.

Закон у редакції 1998р. на відміну від чинного автоматичне поновлення договору не передбачав, а лише встановлював переважне право орендаря на поновлення договору.

       В ході розгляду спору виникло питання щодо фактичного знаходження спірної ділянки, якою фактично користується позивач після закінчення строку дії договору оренди, в межах земельної ділянки, яка була передана в користування залученій третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю “Лілія”, а тому відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникли під час розгляду цієї справи, для встановлення меж земельних ділянок судом була призначена судова експертиза, яка за результатами обстеження та замірів земельних ділянок ТОВ “Лілія” та ТОВ “Василь і К” у мікрорайоні Журавлівка м. Шахтарська зробила висновок № 1118/23 від 08.01.2009р.

        З вказаного висновку вбачається, що згідно договору оренди від 21.05.1996р. № 72 на підставі рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради народних депутатів від 21.02.1996р. № 58 та від 30.03.1996р. № 106 була виділена в оренду земельна ділянка площею 0,0072 га строком на 1 рік ТОВ “Василь і К” (а.с. 80, т. 1).

        Рішенням вищевказаної міської ради № 26 від 29.01.1997р. була виділена в користування земельна ділянка площею 0,65 га для будівництва комплексу будівель та споруд ринка ТОВ “Лілія” (а.с. 39, т. 2). Вказаному товариству на підставі рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради народних депутатів № 26 від 29.01.1997р. був виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 83 І-ДН № 004083  від 24.02.1997р. (а.с. 111-112, т. 2).

         На підставі рішення виконавчого комітету від 28.11.1997р. № 524 була виділена в оренду земельна ділянка площею 0,0072 га строком з 09.01.1998р. до березня 1998р. ТОВ “Василь і К” і укладений договір оренди № 61 від 09.01.1998р. (а.с. 80, т.1) На підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 18.03.1998р. № 116 вказаний договір оренди був продовжений строком на три роки з 26.03.1998р. по 26.03.2001р.   шляхом   укладення   договору   №   64   від   26.03.1998р.

(а.с. 80, т. 1).

         Згідно рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради народних депутатів № 560 від 14.09.2001р. була виділена земельна ділянка площею 0,0072 га строком на 1 рік товариству з обмеженою відповідальністю “Василь і К” та укладений договір № 63 від 15.10.2001р.  (а.с 7-10, т. 1). Вказаний договір став предметом спору, оскільки не був поновлений.

        Рішенням виконавчого комітету Шахтарської міської ради № 274 від 21.07.1999р. була виділена додаткова земельна ділянка площею 0,2602     га     ТОВ “Лілія” (а.с. 40, т. 2). Крім того рішенням цієї ж ради № 138 від 19.04.2000р. вказаному товариству була виділена у постійне користування додаткова земельна ділянка площею 0,1356 га під розміщення автопарковки (а.с.41, т.2), а рішенням № 564 від 14.09.2001р. у цього товариства була вилучена частина земельної ділянки площею 0,2022 га із наданої в постійне користування земельної ділянки площею 0,65 га (а.с. 49, т.3).

          Таким чином, згідно наданої на дослідження технічної документації та за результатами натурного обстеження земельних ділянок експерт встановив, що земельна ділянка площею 0,0073 га, якою користується Товариство з обмеженою відповідальністю „Василь і К” без договору оренди, знаходиться у межах земельної ділянки, яка надана у користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Лілія”, чим порушуються її права та інтереси.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач не довів позовні вимоги, тому позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають. Витрати по проведенню судової експертизи покладаються на позивача.

          Керуючись ст.ст. 33, 41, 43, 49, 69, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

          Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К” про спонукання продовжити дію договору оренди земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Василь і К” (86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Капустіна, 46а, код ЗКПО 22003542) на користь Донецького Науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4, ЄДРПОУ 02883147, МФО 834016, р/р 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, індивідуальний податковий номер 028831405665, свідоцтво про реєстрацію платника податку 08041494) витрати по проведенню судової експертизи у сумі 1 522 грн. 80 коп.

Рішення  оголошено у засіданні та набуває  законної сили після закінчення десятиденного  строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя