cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2013 р. Справа № 5009/1892/12
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. (головуючий суддя Бойко І.А., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.) у справі№ 5009/1892/12 господарського суду Запорізької області за позовомДочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" прозобов'язання вчинити дії, за участю представників позивачаКадурін І.В., відповідачаПогосян М.А.,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2012 року Дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати відповідача звільнити територію позивача від ковпачка пластмасового для укупорювання пляшок з алкогольною продукцією.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 р. рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 р. у справі № 5009/1892/12 - скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" звільнити територію Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг"Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" від ковпачка пластмасового для укупорювання пляшок з алкогольною продукцією, який було передано згідно з видатковими накладними № РН-0000001 від 04.02.2011 р. та № РН0000002 від 03.03.2011 р.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду - залишити в силі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 525, 629, 662 ЦК України, ст. 43 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.02.2009 р. між Дочірнім підприємством "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" укладено договір поставки № 12/02/09/Д.
Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця: ковпачок пластмасовий з для укупорювання скляних пляшок ТМ «Хортиця», відповідно до затвердженого еталонного зразка та специфікацій.
До договору поставки № 12/02/09Д від 12.02.2009 р. між сторонами підписана специфікація 18.10.2010 р., якою передбачено: асортимент товару, кількість, ціну, дату поставки, а саме: сторони домовились, що поставка товару здійснюється у кількості 3.600.000 шт. у наступні строки: 25.12.2010 р., 25.01.2011 р., 20.02.2011 р.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач поставив товар несвоєчасно та не у повному обсязі.
Судами встановлено, що позивачу було поставлено два контейнера ковпачків в кількості 2.400.000 штук, а саме 1.200.000 штук - 04.02.2011 р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 04.02.2011 р., та 1.200.000 штук - 03.03.2011р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 03.03.2011 р.
Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що одночасно з товаром постачальник - ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» зобов'язаний був передати ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» наступні документи: сертифікат якості, товаросупровідні документи та копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.
В матеріалах справи міститься лист відповідача № 4 від 18.02.2011 р., в якому зазначено, що документи, котрі підтверджують якість товару, а саме: висновок СЕС, посвідчення якості, та сертифікат відповідності ще не готові та будуть надані позивачу найближчим часом, оскільки затримка у підготовці цих документів виникла з вини державних органів, які безпідставно затягують процес надання документів, які ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя" зобов'язаний був передати разом з Товаром.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору.
Відповідно до п. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Згідно з п. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції керувався наведеними положеннями законодавства та виходив з того, що відповідачем не виконані передбачені договором № 12/02/09/Д від 12.02.2009 р. зобов'язання, а саме: товар надано несвоєчасно, не у повному обсязі, без супровідних документів, що підтверджують якість товару.
Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції помилковим та таким, що зроблений без урахування усіх положень укладеного між сторонами договору, з огляду на наступне.
Як вірно встановлено місцевим судом, відповідно до п. 6.2 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем з моменту його фактичної передачі в пункті поставки та оформлення товаросупровідних документів.
Згідно з п. 2.4 договору покупець має право пред'явити вимоги, пов'язані з недоліками товару, протягом одного місяця з дня передачі товару постачальником.
Поставки товару відбулися 04.02.2011 р., 03.03.2011 р., однак претензій позивача щодо якості та кількості товару протягом визначеного строку не було.
Позивач лише 26.04.2011 р. та 04.08.2011 р. надіслав на адресу відповідача претензії про вивезення товару неналежної якості та сплати суми боргу у розмірі 673.215 грн. 20 коп.
Під час приймання товару на території заводу одночасно були надані: податкові накладні від 04.02.2011 р., 03.03.2011 р., видаткові накладні № РН-0000001 від 04.02.2011 р., № РН-0000002 від 03.03.2011 р., рахунки-фактури № СФ-0000001 від 04.02.2011 р., № СФ-0000002 від 03.03.2011 р.
Всі вищезазначені документи підписані як позивачем так і відповідачем та скріплені печатками підприємств.
Згідно з п. 1.3 договору ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя» повинен був надати копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.
У зв'язку з тим, що позивач придбав товар у резидента України - ТОВ «Лесото» за договором поставки № 2501/1, а тому копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи позивач отримав від ТОВ «Лесото», оскільки саме останній займався розмитненням товару.
В матеріалах справи міститься протокол випробувань Центру інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя № 3/8-5111-4177ОЕ від 09.06.2011 р. та протокол № 208с/р від 09.06.2011р. ДЗ «Запорізька обласна санепідемстанція» вимірювань виробів із полімерних та інших матеріалів.
Метою досліджень була перевірка відповідності ковпачка ТМ "Хортиця" sіlк touch new (тиснення сріблястою фольгою) виробництва фірми "SHENZHEN LIDAR Import&Export Co LTD" за рівнями міграції токсичних хімічних речовин в модельні середовища, вимогам СанПіН № 42- 123-4240-86 "Санитарные нормы. Допустимые количества миграции химических веществ из полимерных материалов, контактирующих с пищевыми продуктами" з метою визначення можливості його використання для укупорювання пляшок з горілкою.
Об'єктом випробувань були зразки ковпачка ТМ "Хортиця" sіlк touch new тиснення сріблястою фольгою відібрані за актом відбору зразків від 24 травня 2011 р., кількістю 30 шт. від партії 1.200.000 шт., дата виготовлення 28.12.2010р., місце відбору зразків ДП "Імідж Холдинг АПС" (70420, Запорізька обл., с. Хортиця, пров. Сонячний, 5а) і направлені на випробування за листом № 9 від 25.05.2011р. ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя". Виробник "SHENZHEN LIDAR Import&Export Co LTD". Постачальник - ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя». Строки проведення досліджень - з 27.05.2011 р. по 09.06.2011 р.
Відповідно до висновків досліджені зразки ковпачка ТМ "Хортиця" ТМ "Хортиця" sіlк touch new (тиснення сріблястою фольгою) виробництва фірми "SHENZHEN LIDAR Import&Export Co LTD", за рівнями міграції токсичних хімічних речовин в модельні середовища (мг/л, не більше): формальдегіду, ацетону, етилацетату, спирту ізопропилового, спирту бутилового, спирту метилового, стиролу, фенолу, свинцю, кадмію, міді, цинку відповідають вимогам СанПіН № 42-123-4240-86 "Санитарные нормы. Допустимые количества миграции химических веществ из полимерных материалов, контактирующих с пищевыми продуктами", Інструкція 880-71 в часті санітарно-хімічних властивостей.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи те, що претензій позивача щодо якості та кількості товару протягом визначеного п. 2.4 договору місячного строку не заявлялось, твердження щодо його неякісності не підтверджуються матеріалами справи, необхідні документи надані постачальником, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив безпідставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 р. скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 р. у справі № 5009/1892/12 - залишити в силі.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" (70420, Запорізька область, с. Хотиця, пров. Сонячний, 5А, код ЄДРПОУ 32096432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 39А/63, код ЄДРПОУ 34948036) 751,10 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2013 |
Оприлюднено | 01.02.2013 |
Номер документу | 28997764 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні