Рішення

від 13.01.2009 по справі 20/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        13.01.2009 р.                                                                      Справа №20/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція", м. Харків.

до Дочірнього підприємства Виробничо-комерційного підприємства "Завод будівельних матеріалів" Закритого акціонерного товариства "Цивільбуд", м.Полтава  

про стягнення 127 151 грн. 42 коп.

                                                                                                       Суддя  Киричук О.А.

Представники:

від позивача    Лагота В.С., дов. № 5 від 08.01.2008р.

від відповідача не з'явився      

Розглядається позовна заява про стягнення  127 151 грн. 42 коп., у тому числі 74 498,85 грн. сума попередньої оплати згідно договору 29-05 від 29.07.2005р.,  пеня у розмірі  16 207,21 грн., 30 087,54 грн. інфляційних, 6 357,82 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Справа згідно ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,   суд встановив:

Відповідно до договору  29-05 від 29.07.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем,  позивач зобов'язався оплатити, прийняти і розвантажити продукцію, а відповідач   виготовити і відпустити продукцію згідно специфікації.

На виконання вказаного  договору і специфікації від 29.07.2005р. (додаток № 1 до договору) на товар на суму 416 458,08 грн. відповідачу позивачем була проведена  попередня оплата за товар згідно рахунку фактури № 20 від 29.07.2005р. в розмірі 416 460 грн. та згідно рахунку фактури № 21 від 12.08.2005р. в розмірі 38 379,74 грн., всього на суму 454 839,74 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору сторони домовилися вважати специфікацію від 29.07.2005р. такою, що втратила силу,  дійсним вважати додаток № 1 до договору від 01.11.2005р. (специфікація від 01.11.2005р. на товар на суму 286 911, 27 грн.).

Додатком № 2  від 01.11.2005р. до договору встановлено графік поставки продукції.

Відповідач поставив позивачу згідно специфікації продукцію на загальну суму  330 340, 89 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії залучені до матеріалів справи), а перераховані позивачем в якості передплати кошти в розмірі 129 537,56 грн. зобов"язався повернути позивачу до 27.01.2006р. у строки, визначені п.5 додаткової угоди від 01.11.2005р. до договору.

29.11.2005р. та 22.12.2005р. відповідач повернув позивачеві кошти у розмірі 50 000 грн., що підтверджується виписками банку (копії залучені до матеріалів справи).

Таким чином  заборгованість відповідача перед позивачем склала 74 498,85 грн. (розрахунок в матерілах справи).

28.05.08р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату боргу.

Письмової відповіді відповідач не надав.

Відповідно до ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається. Стаття   193 ГК України,  учасники   господарських   відносин   повинні   виконувати   господарські   зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Відповідно до ст.693  ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу.

Якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення попередньої оплати згідно договору 29-05 від 29.07.2005р. у сумі 74 498,85 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 6 додаткової угоди № 1 до договору передбачено, що за порушення строків  повернення грошових коштів відповідач  виплачує штрафні санкції у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості невчасно повернутої суми за кожен день прострочення товару.

На виконання вказаного пункту договору позивач  нарахував відповідачу пеню за період з 01.01.2008р. по 21.12.2008р.,  яка складає 16207,21 грн.  (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 223 ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Статтею 258 ЦК України передбачений спеціальний річний строк позовної давності для стягнення пені, який, відповідно до ст.261 ЦК України, обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Наданий позивачем розрахунок пені (пеня нарахована за період з 01.01.2008р. по 21.12.2008р.) свідчить про порушення приписів  ст.232, ст. 223 ГК України та ст.258, 261 ЦК України , вимоги про її стягнення  задоволенню  не підлягають.

Позивачем в порядку ст. ст. 22, 78 ГПК України надано заяву про відмову від позову в частині стягнення 30 087,54 грн. інфляційних та 6 357,82 грн. 3% річних, в зв'язку з чим  в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 44, 49, 80 (п.4), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Виробничо-комерційного підприємства "Завод будівельних матеріалів" Закритого акціонерного товариства "Цивільбуд" (м.Полтава,   вул.Кагамлика, буд.35В, код ЄДРПОУ 32995833, р/р 26000645445 в АБ  "Полтава-банк", МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" (м. Харків, вул.Конєва, буд.4, код ЄДРПОУ 33481618, р/р 26009811671210 в ХВФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 74 498,85 грн. попередньої оплати, 744,99 грн.—витрат по сплаті державного мита, 69,14 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3.В частині вимог про стягнення 30 087,54 грн. інфляційних та 6 357,82 грн. 3% річних - провадження у справі припинити.

 4.В частині вимог про стягнення пені у розмірі  16 207,21 грн. відмовити.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                        Суддя                                                                  О.А.Киричук