Постанова

від 11.12.2012 по справі 4/5007/930/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 4/5007/930/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Пилипчук П.П.

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Житомирської області від 18.10.12 р. у справі № 4/5007/930/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтест" (м.Житомир)

до Державне підприємство "Житомирське лісове господарство"

до Житомирської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Управління Держкомзему у Житомирському районі

про визнання права оренди на земельну ділянку, визнання недійсним акту органу державної влади, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії

В судовому засіданні 03.12.2012 року оголошувалась перерва до 11.12.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.10.2012 року у справі № 4/5007/930/12 (суддя Лозинська І.В.) в позові відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що передача земельної ділянки лісогосподарського призначення із зміною її цільового призначення на не лісогосподарське відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України. Сторонами не надано доказів зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, не зазначено моменту такої зміни, ким саме була здійснена зміна цільового призначення, підстави зміни та дотримання порядку. Відтак, вимога позивача про визнання за ним права оренди земельної ділянки із зміною її цільового призначення не підлягає задоволенню. За таких обставин відсутні і підстави для припинення права постійного користування відповідача-1 спірною земельною ділянкою.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, невідповідності висновків обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги вказує, що судом не враховано положення ст.. 141 ЗК України, відповідно до якої право користування земельною ділянкою припиняється в зв'язку з набуттям іншою особою права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Суд дійшов безпідставного висновку, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України, оскільки дана земельна ділянка використовується в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, а тому відповідно до положень Лісового кодексу України (ст.. 57) зміна її цільового призначення провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Також зазначає, що суд невірно кваліфікував положення ст.. 125 ЗК України про виникнення права на земельну ділянку, згідно якої -право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Предметом позовних вимог є визнання такого права, що за своїм юридичним змістом є відмінним від поняття виникнення такого права. За наведених обставин просить задоволити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у його постійному користуванні та у відповідності до чинного законодавства не вилучена. За таких обставин вимоги позивача є безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримала викладені у відзиві заперечення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач-2 та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази не витребовувались, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача-2 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2006 р. позивач для здійснення своєї господарської діяльності придбав у власність у Державного комітету лісового господарства України в особі державного підприємства «Житомирське лісове господарство»за договором купівлі-продажу комплекс будівель і споруд за адресою: м. Житомир, вул. .Корабельна, 6 (а. с.13, 14).

За Актом приймання-передачі майна від 18.10.2006 р. відповідач - 1) передав у власність позивача нерухоме майно - комплекс будівель, яке складається з: складу літ.«А»площею 1064,3 кв.м., адмінприміщення літ.«А-1»площею 186,2 кв.м., прохідної літ.«Б»площею 8,2 кв.м., гаражів літ.«В»площею 517,6 кв.м., павільйону для тари літ.«Д»площею 398,0 кв.м., пожежного резервуару літ. «Ж»площею 82,8 кв.м. та гаражі літ. «Г»площею 431,6 кв.м. - загальною площею 3120,3 кв.метрів (а. с.19, 20).

Загальна вартість нерухомого майна становила 573398,.40 грн., які позивач сплатив продавцеві, про що не заперечує 1-й відповідач.

19.10.2006 р. була здійснена державна реєстрація права власності позивача на комплекс будівель по вул.Корабельній, 6 у м. Житомирі, що підтверджується витягом № 1220 7634 з реєстру права власності на нерухоме майно від 19.10.2006 р., виданого Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації»Житомирської обласної ради (а. с. 21). Таким чином, позивач набув право власності на придбане у позивача 1) нерухоме майно.

Як зазначено місцевим господарським судом спір виник з того приводу, що згідно з вимогами ст. ст. 93 , 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 19.10.2006 р.) позивач звернувся до відповідачів з проханням привести у відповідність до вимог законодавства його право на використання земельної ділянки площею 0,8172 га, на якій розташоване придбане у власність нерухоме майно, за цільовим призначенням - для обслуговування гаражного господарства та службових технічних будівель шляхом укладання договору оренди, однак відповідачі до цього часу не оформили передачу в оренду позивачу спірну земельну ділянку.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 11.06.2006 р. серія ЯЯ № 078284, виданого Державному підприємству «Житомирське лісове господарство»на підставі розпорядження голови Житомирської РДА від 19.06.2006 р. № 444, в постійному користуванні відповідача -1) знаходиться земельна ділянка площею 1,0040 га (а. с. 15).

Державна реєстрація права відповідача -1) на постійне користування земельною ділянкою здійснена у відповідній Книзі за № 030620900001 за цільовим призначенням - для ведення лісового господарства.

У довідці Житомирського районного відділу земельних ресурсів від 24.05.2006 р. № 36 зазначено, що даній земельній ділянці, що надається у постійне користування ДП «Житомирське лісове господарство»для обслуговування приміщень та споруд, присвоєно кадастровий номер - 1822083000: 06:000:0127 (а. с.16).

Розпорядженням голови Житомирської РДА від 27.12.2006 р. № 1002 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання договору оренди землі, з метою передачі її в оренду для обслуговування комплексу будівель, в зв'язку з переходом права власності на них від відповідача -1) на території Іванівської сільської ради Житомирського району (а. с. 28).

Позивачем вчинено дії по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з метою передачі її в оренду, змінивши при цьому цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування гаражного господарства та службових технічних будівель (а. с. 71 - 111).

В результаті таких дій, іншим розпорядженням голови Житомирської РДА від 26.10.2007 р. № 1048 була затверджена відповідна технічна документація на земельну ділянку з правом передачі позивачу в оренду терміном на 10 років земельної ділянки площею 0,8172 га для обслуговування гаражного господарства та службово-технічних будівель на території Іванівської сільської ради; вказаним розпорядженням також була затверджена нормативна грошова оцінка земельної ділянки та зобов'язано юридичний сектор райдержадміністрації забезпечити укладання договору оренди землі (а. с. 27).

З огляду на вищенаведене судом приймається до уваги наступне.

Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст.. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 19.10.2006 р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Враховуючи вимоги ст. 92 ЗК України до позивача не могло перейти право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться під придбаними будівлями та спорудами, оскільки останній не являється підприємством, що належить до державної та комунальної власності. Відтак, користування земельною ділянкою під придбаними у власність будівлями та спорудами позивачем може здійснюватись на умовах оренди.

Згідно ч. 2 ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України.

Викладені положення законодавства, які діяли на момент набуття позивачем права власності на придбане у позивача 1) нерухоме майно свідчать, що позивач набув право оренди на земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно.

При цьому слід зазначити, що діюче на той час законодавство не передбачало автоматичного припинення права користування земельною ділянкою попереднього власника нерухомості. Внаслідок відсутності добровільної відмови попереднього власника нерухомості від права користування земельною ділянкою, позивач був фактично позбавлений можливості оформити право оренди на земельну ділянку.

Судом відмічається, що до відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Чинним на момент звернення до суду законодавством передбачено слідуюче.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

За умовами ст.. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, діюче на момент звернення до суду законодавство визначає підставу для припинення права користування відповідачем-1 земельною ділянкою внаслідок набуття іншою особою права власності на розміщену на цій ділянці нерухомість.

Оскільки позивач придбав у власність у Державного комітету лісового господарства України в особі державного підприємства «Житомирське лісове господарство»за договором купівлі-продажу комплекс будівель і споруд, право постійного користування відповідача-1 спірною земельною ділянкою підлягає припиненню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою державним підприємством «Житомирське лісове господарство», визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 11.06.2006 р. № 078284 серія ЯЯ та скасування запису № 030620900001 про державну реєстрацію на право постійного користування земельною ділянкою підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Велтест»права користування на умовах оренди належною земельною ділянкою площею 0,8172 га, на якій розташовані придбані у власність будівлі і споруди, судом зазначається наступне.

Як вказувалось вище, Розпорядженням голови Житомирської РДА від 27.12.2006 р. № 1002 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання договору оренди землі, з метою передачі її в оренду для обслуговування комплексу будівель, в зв'язку з переходом права власності на них від відповідача -1) на території Іванівської сільської ради Житомирського району.

Розпорядженням голови Житомирської РДА від 26.10.2007 р. № 1048 була затверджена відповідна технічна документація на земельну ділянку з правом передачі позивачу в оренду терміном на 10 років земельної ділянки площею 0,8172 га для обслуговування гаражного господарства та службово-технічних будівель на території Іванівської сільської ради; вказаним розпорядженням також була затверджена нормативна грошова оцінка земельної ділянки та зобов'язано юридичний сектор райдержадміністрації забезпечити укладання договору оренди землі.

Суд відзначає, що вказані розпорядження у встановленому законодавством порядку не скасовані, не відмінені, а тому є чинними.

З огляду на вказане спірна земельна ділянка з визначеною площею була вилучена із земель лісогосподарського призначення та змінено її цільове призначення. Відтак, фактично земельна ділянка розміром 0,8172 га з жовтня 2007 року належить до земель промисловості.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 377 ЦК України, ст..ст. 93, 120, 124 ЗК України суд приходить до висновку, що вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 18.10.2012 року у справі № 4/5007/930/12 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст.104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Велтест»від 01.11.2012 року задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 18.10.2012 року у справі № 4/5007/930/12 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Велтест»(код ЄДРПОУ 33802266) право користування належною земельною ділянкою площею 0,8172 га, на якій розташовані придбані у власність будівлі і споруди за адресою: м. Житомир, вул.. Корабельна, 6 -на умовах оренди.

Припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8172 га державним підприємством «Житомирське лісове господарство»за адресою : м. Житомир, вул.. Корабельна, 6.

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 11.06.2006 р. серія ЯЯ № 078284 по вул.. Корабельній, 6 у м. Житомирі, виданий державному підприємству «Житомирське лісове господарство», в частині права користування земельною ділянкою площею 0,8172 га.

Скасувати запис № 03062090001 про державну реєстрацію на право постійного користування земельною ділянкою від 11.06.2006 р. ДП «Житомирське лісове господарство»з адресою: м. Житомир, вул.. Корабельна, 6.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.