Вирок

від 03.08.2007 по справі 1-488/2007

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 1-488/2007рік

Справа №

1-488/2007рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03

серпня 2007 року Автозаводський районний суд м. 

Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого

судді    - Соболева В.А.,

при

секретарі        - ЧорноволН.В.,

з участю

прокурора - Карабаш Ю.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. 

Кременчуці справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 

уродженця м.  Кременчука,  Полтавської області,  українця, 

громадянина України,  освіта

середня,  одруженого,  не працюючого,  проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше судимий 20.01.2004 року Автозаводським

райсудом м.  Кременчука за ч.3  ст. 

191 ККУкраїни до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні

злочину передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно

рішення Автозаводського райсуду

м.  Кременчука

Полтавської області № 2-4946 від 18.09.2002 року ОСОБА_1 ( в той мав прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2) зобов"язаний

сплачувати аліменти в розмірі % частини з усіх видів заробітку на утримання

його неповнолітньої дочки ОСОБА_2щомісячно, 

починаючи з 28 серпня 2002 року і до досягнення дитиною повноліття.

Достовірно знаючи про винесене судом рішення, 

ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини:

офіційно не працює,  не повідомляє

Автозаводський ВДВС Кременчуцького управління юстиції про фактичне місце

роботи,  на попередження державного

виконавця не реагував,  не являючись на

виклики держвиконавця,  маючи тимчасове

місце роботи матеріальної допомоги на утримання малолітньої дочки не

надавав,  з метою переховування від сплати

аліментів змінив прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_2на ІНФОРМАЦІЯ_3,  про що не повідомив державного

виконавця,  чим злісно ухилявся від

сплати аліментів. Станом на 1 квітня 2007 року заборгованість по аліментам

склала 11105 грн. 70 коп,  тобто за сорок

шість місяців.

В

судовому засіданні підсудний ОСОБА_1

свою вину визнав частково,  пояснив,  що умислу на ухилення від сплати аліментів

він не мав,  працюючи неофіційно,  на виклики держвиконавця не

з"являвся,  про зміну місця

проживання,  роботи та про зміну прізвища

він держвиконавця не повідомляв.

Крім

частково визнання вини самим підсудним, 

вона підтверджена показаннями потерпілої ОСОБА_3 ,  яка підтвердила факт несплати аліментів

підсудним,  показаннями свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5,  дослідженими в суді показами свідка ОСОБА_6., 

іншими доказами в їх сукупності.

Довід

підсудного про те, ,  що у нього не було

умислу на ухилення від сплати аліментів, 

суд не прийняв до уваги,  оскільки

він повністю спростований сукупністю всіх зібраних доказів по справі та логікою

його поведінки.

Згідно з

розрахунком заборгованості по аліментах, 

виконаним державним виконавцем вона склала 11105 грн. 70 кол. 

станом 1 квітня 2007 року,

З

показань свідка ОСОБА_7.,  матері підсудного, 

видно,  що підсудний знав,  що повинен сплачувати аліменти,  вона намагалась частину боргу погасити лише

тоді,  коли держвиконавець наклав арешт

на частку її сина у квартирі,  де вона

мешкає,   але цього зроблено не було.

Наведень

докази є належними,  допустимими,  достовірними та достатніми для визнання підсудного

винним у вчиненні встановленого судом злочину.

Умисні

дії ОСОБА_1,  виражені у злісному ухиленні від сплати

встановлених рішенням аліментів,  суд

кваліфікує за ч. 1  ст.  164 ККУкраїни.

2

Обговорюючи

питання про призначення підсудному ОСОБА_1.

покарання,  суд врахував ступінь

тяжкості вчиненого злочину,  особу

підсудного,  який посередньо

характерезується за місцем проживання, 

всі конкретні обставини по справі в їх сукупності,

Обставинами,  які пом'якшують покарання суд,  вважав наявність ще двох малолітніх дітей у

підсудного.

Обставин,  які обтяжують покарання підсудного суд не

знайшов.

За

висновком ЛКК підсудний лікування від алкоголізму та наркоманії не потребує.

Враховуючи

вищевикладене,  суд призначив покарання

підсудному ОСОБА_1.,  необхідне і достатнє для його виправлення та

запобігання вчиненню нових злочинів у межах санкції статті,  що передбачає відповідальність за вчинений

злочин у виді обмеження волі.

При

цьому суд прийшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування

покарання,  звільнивши його від

відбування покарання з випробуванням на підставі  ст.  75

ККУкраїни та поклавши на нього обов"язки, 

передбачені  ст.  76 ККУкраїни.

Керуючись cm. cm. 323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винними

у вчинені злочину передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України і призначити йому

покарання в виді 1 року обмеження волі.

Згідно  ст. 

75,  76 КК України звільнити

засудженого ОСОБА_1 від

відбування призначеного покарання,  з

випробуванням,  встановивши іспитовий

строк терміном 1 роки.

Відповідно

до  ст. 76 КК України покласти на

засудженого ОСОБА_1 обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи, 

періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.

До

набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно

засудженого    ОСОБА_1 залишити

попередню - підписку про невиїзд.

На вирок

може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області

протягом  15 діб з   моменту його проголошення.