Рішення

від 11.02.2013 по справі 1804-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2013Справа №5002-16/ 1804-2012

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму»

до відповідача Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1»

про стягнення 502 631,28 грн.

Суддя М.О.Білоус

Представники:

від позивача - Балюк М.І., довіреність № 7 від 03.01.2013, представник; Устименко О.В., довіреність № 10 від 03.01.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1», в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за договором про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації у розмірі 502 631,28 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 413 671,07 грн., перевитрату ліміту у розмірі 27 781,04 грн., пеню у розмірі 61 179,17 грн. Крім того, просив стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконував у встановлений строк взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору в частині своєчасного та повного здійснення оплати за надані позивачем послуги з водовідведення.

Під час розгляду справи відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що підприємством сплачувалось фактичне споживання води. На підставі яких документів проводилось додаткове нарахування відповідачу не відомо. При цьому вказував, що ліміт для КП ЯГС «РЕО № 1» не встановлений, а відтак нарахування позивачем штрафу є необґрунтованим. Позивачем не надано доказів існування заборгованості, у зв'язку з чим нарахування пені є необґрунтованим. Відповідач також звертав увагу суду на застосування положень статті 257 ЦК України (загальний строк позовної давності), а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 57, том 1).

В судовому засіданні 16.07.2012 позивач надав пояснення на відзив відповідача, а також рахунки, банківські виписки в обґрунтування своїх вимог.

Позивач також заявою від 16.07.2012 зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 472 790,36 грн., в тому числі 410 628,14 грн. основного боргу, 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевищення ліміту, а також судові витрати. Зменшення суми відбулось у зв'язку з частковим перерахуванням суми 3 042,93 грн. відповідачем (а.с. 76-77, том 1).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судово - економічної експертизи (а.с. 31-36, том 2).

У зв'язку з поверненням матеріалів справи із висновком судово - економічної експертизи, суд ухвалою від 31.01.2013 призначив судове засідання на 11.02.2013.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 провадження у справі було поновлено.

Присутній у судовому засіданні 11.02.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2013, спрямованою на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про що свідчить додана до матеріалів справи копія списку з реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 57, том 4). Вищевказана ухвала до суду повернута не була, як і повідомлення про вручення.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а вразі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (розділ 3 п. 3.9.1).

Таким чином Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1» було повідомлено належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалось.

Жодних додаткових документів до суду не надходило.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що строк вирішення спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, спливає через два дні, у суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2000 між підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму») надалі «Водоканал» та Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1», надалі «Абонент» був укладений договір на відпуск води із комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації за № 663.

Згідно п. 1 Договору Водоканал зобов'язаний забезпечити Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу при наявності води у джерелі в обсязі встановленого ліміту і надати послуги з водовідведення, абонент, в свою чергу, зобов'язується оплатити їх з розрахунку вода 1,98 грн., каналізація 1,68 грн. У разі зміни тарифів Абонент зобов'язується здійснювати оплату за надані йому послуги, виходячи із нових цін зі дня їх введення.

Вказаний пункт був доповнений додатковою угодою до договору № 663 наступним змістом: «Тарифи на користування водою та комунальних водопроводів та прийом стічних вод в комунальну каналізацію встановлюються у відповідності з діючим законодавством України, без будь-яких додаткових узгоджень абонентами розмірів цих тарифів та строків їх ведення (п. 1.10 Правил). Водоканал має право встановлювати тарифи на здійснені послуги, виходячи з економічних обґрунтованих витрат та встановлених рівнів рентабельності у розмірі 10 % від собівартості, не частіше одного разу у квартал (Постанова Ради Міністрів АРК від 25.01.1996 № 27 від 22.08.2000 № 277). Про зміну тарифів та їх величин Водоканал повідомляє абонента не пізніш ніж за 5 днів до їх введення через засоби масової інформації».

Згідно п. 2 Договору, Абонент надає паспорт водокористувача, в якому відображається відомча приналежність підприємства, профіль виробництва, характеристика води, водопроводу, і випуску каналізації, наявність приладів обліку, резервуарів добового запасу води, оборотних циклів системи технічного водопостачання, очисних споруд промислових стоків, а так само генеральний план з мережами водопроводу та каналізації за площею підприємства, численність персоналу по категоріям умов праці, розрахунок потреби води окремо на виробничі та комунальні потреби до 15 жовтня щорічно.

Пунктом 5 цього договору визначено, що зняття показників водомірів та витратомірів здійснюється представником Водоканалу не рідше одного разу на місяць у присутності представника абонента, який сприяє представнику Водоканалу, а також забезпечує його безпеку в проведенні робіт.

Згідно з п. 6 договору при неможливості зняття показань водолічильників або водомірів службою Водоканалу з вини Абонента, у тому числі при невиконанні Абонентом вимог охорони праці в місці установки водоміра, представник Водоканалу складає акт і витрата води визначається відповідно до п. 9.6 Правил (за пропускною здатністю труби вводу) з моменту останнього зняття показань водолічильника або водоміра до дня усунення зазначених порушень.

Пунктом 8 цього договору визначено, що Абонент зобов'язаний отримувати рахунки за спожиту воду та послуги з каналізації в абонентському відділі Водоканалу до 20 числа кожного місяця та сплачувати їх протягом 5 банківських днів за дня отримання. При цьому, додатковою угодою до договору № 663 (а.с. 82, том 1) пункт 8 договору доповнено підпунктами, якими визначено, що у випадку, якщо Абонент, оплачуючи послуги з водопостачання та водовідведення, вказує призначення платежу і за який місяць, а сума платежу перевищує нарахування вказаного місяця, Водоканал самостійно розподіляє суму, що залишилася на погашення наявних боргів у порядку: 1.Оплата боргу, визнаного рішенням суду а) інформаційні послуги; б) держмито; в) 3 % річних; г) пеня; д) перевитрата ліміту; е) інфляційні витрати; ж) довгострокова заборгованість по послугах. 2. Оплата боргів, що утворилися в результаті прострочення платежу в межах строку позовної давності: а) пеня; б) перевитрата ліміту в) довгострокова заборгованість по послугах; г) поточна заборгованість.

У такому ж порядку будуть розподілятися платежі, що надійшли, в разі якщо Абонент не вказує призначення платежу, за який місяць проводить оплату, або іменує його авансом.

Абонентам, які мають на своєму балансі житловий фонд, необхідно при оплаті у платіжному дорученні вказувати «оплата послуг на комунальні потреби» або «оплата послуг на виробничі потреби». У разі недотримання даної вимоги Водоканал самостійно в першу чергу погашає нарахування по житловому фонду, останню суму по підприємству - в порядку, зазначеному вище».

Відповідно до п. 9 договору абонентам, яким подача води обмежується, вода відпускається у розмірі ліміту, затвердженого виконкомом міської Ради. Про розмір ліміту Водоканал повідомляє Абонента додатковим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 11 Договору, при виявленні представником Водоканалу самовільного приєднання до комунального водопроводу, витоку води в мережах абонента, яка виникла внаслідок розморожування, інших пошкоджень його мережі або нераціональної витрати води, коли водолічильника на вводі немає або коли витік води не фіксується водолічильником, Водоканал складає акт і виробляє розрахунок витрати води виходячи з пропускної здатності труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу до усунення недоліків.

Пунктом 12 договору визначено, що прийом стоків проводиться в кількості рівній кількості відпущеної води, в тому числі і згідно з актами, складеними з порушенням Правил користування системами комунального водопостачання. У разі виявлення додаткових скидів у періоди дощів та сніготанення, абоненти сплачують рахунки за скид стоків по даним гідрометеостанції або п. 9.6 Правил.

Згідно з п. 19 договору, цей договір укладається терміном по листопад 2003, набирає чинності з дня підписання та вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї зі сторін про відмову від цього договору.

Отже, на час розгляду справи у суді, сторонами доказів припинення вказаного договору надано не було, у зв'язку з чим суд робить висновок, що договір продовжує діяти.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, оцінивши правовідносини сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним.

Відпуск води та прийом стоків до комунальної каналізації здійснюється на підставі умов договору № 663 від 01.11.2000 та додаткової угоди до нього. В регулюванні інших питань користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації сторони повинні дотримуватись Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 за № 165/374, які діяли у період з 01.07.2007 по 27.06.2008.

Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу ( п.1.2. Правил)

Пунктом 9.6 Правил встановлено, що при виявленні представником Водоканалу витоку води з мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості пуску води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води до дня її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.

Згідно п. 11.1 Правил, кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.

Якщо вести облік води за водолічильником неможливо з причин, що не залежать від абонента (зняття водолічильника представником Водоканалу, запітніння скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи водолічильників через несправності, що виникли в його механізмі тощо), кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи приладів обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше 10 днів (пункт 11.2 Правил).

Згідно п. 11.3 Правил, в окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність установки водо лічильника тощо) розрахунок витрат води абонентами, що не мають вимірувальних приладів, за узгодженням з Водоканалом виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади (рекомендовані норми - додаток № 2 та норми БНіА - додаток № 3) - за кількістю календарних днів користування водопроводом за цей період.

Пунктом 12.15 цих Правил, визначено, що у разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п. 9.6 цих Правил.

Згідно п. 21.4 Правил, у разі розрахунків за воду за пропускною здатністю

груби вводу вважається, що кількість стічних вод дорівнює кількості води, визначеної згідно з п. 9.6 цих Правил.

З 27.06.2008 діють Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627.

Згідно п. 1.6 Правил, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних

підвалах і до яких приєднані внутрішньо будинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Пунктом 3.3 Правил визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до п. 3.9 вказаних Правил рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

Згідно п. 10.1 Правил у разі виявлення витоку води через зіпсування

санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на зводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил. Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання. Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

На виконання умов вищевказаного Договору Водоканал надавав Абоненту послуги з водопостачання та водовідведення, виставляв рахунки на оплату, Абонент частково здійснював оплату отриманих послуг. У разі виявлення витоку води при пошкодженому водолічильнику або при його відсутності, а також при пошкодженні систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення Водоканал оформляв передбачені договором акти. Суми, розраховані за цими актами, включені в рахунки на оплату, надані Абоненту згідно розрахункам за пунктами 6, 11, 12 Договору, відповідно до п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, та згідно п. 2.1 р. 2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів. Претензії Абонента за неналежне надання рахунків (обчислення суми, тарифікація) відповідно до п. 8.2 Договору, в матеріалах справи відсутні. Крім того, в рахунках на оплату Водоканалом відображені суми по житловому фонду за нормами на мешканців згідно наданим листам (а.с. 9, 16, 17, 22, 23, том 3).

В матеріалах справи міститься довідка, видана 20.06.2012 конторі Кр. Партизан, 26 в тому, що за період 01.06.2009-30.06.2012 прийнята від ППВКХ ПБК і повернута після використання вода в об'ємі 613 куб.м (а.с. 58, том 1). Об'єми води, вказані в довідці, враховані у рахунках - актах помісячно.

Експертним дослідженням № 179/12 від 29.01.2013 встановлено, нарахування Водоканалом та Абонентом сум до сплати за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2007 по 20.03.2012 (додаток № 1 до висновку) (а.с. 25-46, том 4).

Зокрема, за даними додатку № 1 за період з 01.07.2007 по 20.03.2012 сума, яка зарахована за послуги водопостачання та водовідведення за даними Водоканалу складає 421 759,16 грн. (ряд 60 гр. 3 дод. 1), у тому числі за період 01.07.2007 - 31.05.2009 складає 196 125,71 грн. (ряд 61 гр. 3 дод. 1), за період 01.06.2009 - 20.03.2012 складає 225 633,45 грн. (ряд 62 гр. 3 дод. 1). Вказані суми підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами, наданими позивачем, також частково підтверджуються узгодженими даними акту звіряння взаєморозрахунків (а.с. 72-73, том 2), які досліджувались експертом під час проведення судової експертизи.

За період з 01.07.2007 по 20.03.2012 сума, яка нарахована за послуги водопостачання та водовідведення за даними Абонента складає 33 756,14 грн. (ряд 60 гр. 9 дод. 1), у тому числі за період 01.07.2007 - 31.05.2009 складає 25 593,32 грн. (ряд 61 гр. 9 дод. 1), за період 01.06.2009 - 20.03.2012 складає 8 162,82 грн. (ряд 62 гр. 9 дод. 1). Вказані суми підтверджуються даними акту звіряння взаєморозрахунків за даними Абонента, але ці суми складають лише частину сум, відображених у рахунках, наданих на оплату Водоканалом. Останні суми, відображені у рахунках на оплату та нараховані по актах, які передбачені умовами Договору, проте, Абонентом у акті звіряння розрахунків не враховані, про що вказує експерт у висновку № 179/12.

Згідно п. 2, п. 9, п. 10 договору № 663 від 01.11.2000 при укладенні договору абонент зобов'язаний надати розрахунок споживання води окремо на виробничі та комунальні потреби до 15 жовтня щорічно. Про розмір ліміту водоканал повідомляє абонента додатковим сповіщенням, яке є невід'ємною частиною договору. Вода, яка використана понад затвердженого ліміту, сплачується у п'ятикратному розмірі тарифу.

Відповідно до п. 2.1 р. 2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженої Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим у Мін'юсті України 26.04.2002 за № 402/6690, підприємства, що здійснюють скид та не мають договору (або по закінченні строку його дії), сплачують Водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.

Натомість у 2007, 2009, 2010 роках відповідач не надавав до КРП «ВП ВКГ ПБК» розрахунки водоспоживання у розрізі по кварталах та згідно з отриманими сповіщеннями поквартальні ліміти водоспоживання і водовідведення встановлені не були. Сповіщення про розмір встановленого ліміту в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з цим, позивач за вказаний період здійснив нарахування штрафу за перевитрату ліміту, розмір якого згідно з розрахунком позивача, склав 27 781,04 грн.

Експертним висновком нарахування санкцій за перевищення ліміту за період з 01.07.2007 по 31.01.2012 досліджено у додатку № 2. Розмір перевищення ліміту підтверджується показниками водолічильників, зафіксованими помісячно в первинних документах Водоканалу - абонентських аркушах і рахунках - актах. За даними додатку № 2 перевищення ліміту споживання за період з 01.07.2007 по 31.01.2012 документально підтверджується у розмірі 27 781,04 грн. (421,68+27 359,36) (ряд 23 гр. 9 дод. 2), у тому числі: за період з 01.07.2007 по 31.05.2009 становить 24 437,36 грн., за період 01.06.2009 по 20.03.2012 становить 3 343,68 грн. (ряд 24 гр. 9 дод. 2) (а.с. 47, том 4).

Як свідчить експертний висновок №179/12 оплата та сума заборгованості, з урахуванням перевищення ліміту водопостачання, досліджені у додатку № 3.

Згідно даними додатку № 3 розмір оплати за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню за період з 01.07.2007 по 20.03.2012 за даними сторін співпадає і дорівнює 13 690,00 грн. (ряд 65 гр. 4 дод. 3). Крім того, в червні 2012 Абонентом додатково сплачена сума 3 042,93 грн. (ряд 70 гр. 4 дод. 3), яка врахована Водоканалом в уточненні позовних вимог. Всього сплачено 16 732,93 грн. (ряд 71 гр. 4 дод. 3) (13 690+3 042,93).

Загальна сума нарахованих послуг, у тому числі основний борг та заборгованість за перевищення ліміту становить 455 142,12 грн., при цьому, сума оплати значиться 16 732,93 грн., у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем складає 438 409,19 грн. (455 142,12 - 16 732,93), що підтверджується додатком № 3 ( а.с. 48-50 т.4).

Згідно п. 8 Договору абонент зобов'язаний отримувати рахунки за витрачену воду та послуги каналізації в абонентському відділі Водоканалу до 20 числа кожного місяця і оплачувати їх протягом 5 банківських днів з дня отримання. При неоплатному рахунку протягом 5 днів за кожен день прострочення буде нараховуватися пеня в розмірі 0,2% від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, відповідно до Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996.

Натомість зобов'язання по оплаті за отримані послуги з водопостачання та водовідведення Абонентом виконувалися несвоєчасно, утворилася заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв'язку з цим, пеня повинна нараховуватись за період квітнень 2011 - травень 2012. Нарахування пені за несвоєчасну оплату за надані послуги здійснено у додатку № 4 до експертного висновку № 179/12 (а.с. 51, том 4) та становить 51 739,55 грн. Позивачем невірно визначений період нарахування пені, зокрема з 20.10.2011 по 20.03.2012. Натомість позивачем згідно заяви про зменшення позовних вимог заявлена до стягнення сума пені 34 381,18 грн., що є значно меншою. У чинність статті 22 ГПК України наполягання позивачем на стягненні з відповідача меншої суми є його правом.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 34 381,18 грн.

Так, судово-бухгалтерською експертизою на запитання суду були дані висновки, згідно з яким фактичний розмір заборгованості відповідача Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1» перед позивачем - Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» за договором № 663 від 01.11.2000 станом на момент уточнення позовних вимог, 16.07.2012, за даними первинних бухгалтерських документів КРП «ВП ВКГ ВБК» підтверджуються в сумі 472 790,37 грн., в тому числі основний борг в сумі 410 628,15 грн., 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевитрату ліміту споживання. В тому числі за період з 01.07.2007 по 31.05.2009 заборгованість становить 212 774,99 грн., за період з 01.06.2009 по 16.07.2012 становить 260 015,38 грн. (висновок № 179/12 від 29.01.2013).

Даючи оцінку експертному висновку № 179/12, суд зазначає, що дослідження проведене відповідно до вимог чинного законодавства, за результатами якого надані повні відповіді на запитання суду.

У зв'язку з цим, суд приймає зазначений висновок як належний доказ у справі.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів оплати ним заборгованості, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, в тому числі експертним висновком № 179/12.

Разом з тим, відповідач письмово (а.с. 57, том 1) просив суд застосувати положення статті 257 Цивільного кодексу України, згідно з якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд, на підставі відповідної заяви відповідача, застосовує до частини позовних вимог у цій справі загальний строк позовної давності у три роки, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, що відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові в частині позовних вимог Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму». При цьому, встановленої форми заяви про застосування строку позовної давності Цивільним кодексом України не визначено.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 01.06.2012, про що свідчить штамп канцелярії суду, тобто зі стягнення заборгованості, в тому числі за перевищення ліміту стоків за період з 01.07.2007 по 31.05.2009 пропущений строк позовної давності, на що і посилався відповідач, заперечуючи проти позовних вимог. Натомість позивачем не було заявлено клопотання про відновлення строку позовної давності.

Таким чином, суд вважає, що зі стягненні суми 212 774,99 грн. заборгованості сплинув загальний строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» підлягають частковому задоволенню та з КП «Ремонтно - експлуатаційна організація № 1» слід стягнути заборгованість 260 015,38 грн., в тому числі основний борг 222 290,52 грн., 34 381,18 грн. пені, 3 343,68 грн. суми за перевищення ліміту.

В частині стягнення суми 212 774,99 грн. слід відмовити із зазначених вище підстав.

З відповідача на користь позивача варто стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» калькуляції № 179/12 вартість експертизи визначена у сумі 25 795 грн. (а.с. 12, том 4).

У судовому засіданні 11.02.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 15.02.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1» на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» 260 015,38 грн., а також судовий збір у розмірі 5 200,31 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» вартість виконаної судово-економічної експертизи у розмірі 14 186,20 грн.

4. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» вартість виконаної судово-економічної експертизи у розмірі 11 608,80 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

6. В іншій частині позову про стягнення 212 774,99 грн. відмовити.

Суддя М.О. Білоус