Рішення

від 18.02.2013 по справі 35/5005/15260/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.13р. Справа № 35/5005/15260/2011

За позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до В.-1: Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області

В.-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області

Третя осіба-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Новомосковський районний відділ земельних ресурсів (51200, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 12);

Третя осіба-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (51200, м. Новомосковськ, вул. Радянська,22);

Третя осіба-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Гвардійську квартирно-експлуатаційну частину (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, смт. Гвардійське).

про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути земельну ділянку

Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

від прокурора: Шафранюк В.М. - (посвідчення № 012335 від 01.11.12р.)

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Ковальчук Т.Я. - представник (дов.№2/11-17 від 09.01.2013р.)

від відповідача-2: ОСОБА_1

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Решетило В.В.- представник (дов. № 8 від 09.07.12р.)

від третьої особи-3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2011 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся з позовом Заступник військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, в якому просить суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0250 га, укладеного 09.07.2009 р. між відповідачами; зобов`язати Відповідача-2 повернути вказану земельну ділянку ( розташована у смт. Гвардійському Новомосковського району Дніпропетровської області ) належному землекористувачу - Позивачу ( Квартирно - експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України ).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Позивача та відноситься до земель Міністерства оборони України і Відповідач-1 ( Гвардійська селищна рада ), не має повноважень щодо передачі цих земель в оренду. В якості підтвердження своєї правової позиції, Прокурор посилається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р., яким визнано протиправним та скасовано рішення Гвардійської селищної ради № 5 від 26.04.2007 р. про вилучення земельної ділянки зі складу земель оборони.

Позивач позовні вимоги Прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач - 1 проти вимог заперечує, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах селища Гвардійський, є комунальною власністю і власником зазначеної земельною ділянки є територіальна громада смт. Гвардійське в особі Гвардійської селищної ради. Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська не є власником земельної ділянки, і має статус виключно землекористувача. Також зазначив, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. законної сили не набрало у зв'язку із його оскарженням.

Відповідач-2 також заперечує проти задоволення позовних вимог Прокурора, зазначаючи на їх необґрунтованості та безпідставності.

У Дніпропетровському окружному адміністративному суді розглядалася справа № 2а-3555/10/0470 за адміністративним позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в собі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, треті особи: Гвардійська Квартирно-експлуатаційна частина району, ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії. За результатами розгляду - 30.03.2011 р. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив задовольнити позов військового прокурора Дніпропетровського гарнізону - рішення гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 5 від 26.04.2007 р. про вилучення земельної ділянки площею 1,45 га зі складу земель оборони визнав протиправним та скасував.

Оскільки договір оренди земельної ділянки ( який є предметом спору по справі № 35/5005/15260/2011 ) передувало рішення Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 5 від 26.04.2007 р. про вилучення земельної ділянки площею 1,45 га зі складу земель оборони ( предмет спору по справі № 2а-3555/10/0470 ), то його законність ( рішення про вилучення земель оборони ) має прямий вплив на законність укладення договору оренди земельної ділянки між Гвардійською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області ( яка на основі рішення № 5 розпоряджалася земельною ділянкою ) та ПП ОСОБА_1

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що справа № 2а-3555/10/0470 безпосередньо пов'язана з розглядом справи № 35/5005/15260/2011, провадження у справі № 35/5005/15260/2011 зупинялося до набрання законної сили постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2011 р. по справі № 2а-3555/10/0470 ( закінчення апеляційного оскарження вказаної постанови у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді ).

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 р. по справі № 2а-3555/10/0470, надісланої Позивачем - апеляційну скаргу Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області залишено без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. по справі № 2а-3555/10/0470 залишена без змін.

Отже, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, останнє було поновлене.

Представники Позивача та Третіх осіб -1, -3 в судове зсідання не з"явилися, витребувані судом документи не надали.

Від Позивача та Третьої особи - 1, надійшли клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представників.

Господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації при розгляді справи представниками сторін не надавались.

У судовому засідання було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та Прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Державного акту на право користування землею Б № 020061, виданого у 1988 році виконавчим комітетом Новомосковської районної Ради депутатів трудящих, за Дніпропетровською експлуатаційною частиною району закріплено в безстрокове і безоплатне користування 20447,0 га землі в межах згідно з планом землекористування.

Згідно дозволу начальника розквартирування військ і капітального будівництва ЗС України від 20.06.2000 р. дозволено передати в народне господарство земельну ділянку площею 1,43 га із земель військового містечка № 4 смт. Черкаське, яка вільна від забудови для потреб Міністерства оборони України.

13.07.2000 р. ТВО начальника квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування видане розпорядження щодо передачі земельної ділянки площею 1,43 га із земель військового містечка № 3 смт. Черкаське ( з посиланням на дозвіл начальника розквартирування військ і капітального будівництва ЗС України від 20.06.2000 р. ) за умови одержання рішення місцевої ради на вилучення земель Міністерства оборони.

Актами прийому-передачі будівель, споруджень і територій, затвердженими головою Новомосковської райдержадміністрації від 19.03.2007 р. та 27.03.2007 р. Гвардійською КЕЧ району передано земельні ділянки площею 1,43 га та 0,02 га із земель Міністерства оборони до земель Гвардійської селищної ради Новомосковського району для обслуговування сімей військовослужбовців на підставі відповідно рішення начальника управління І. В. Бєрнєвік за № 32/1/341 від 13.07.2000 р., рішення ГУРВ та капітального будівництва ЗС України № 163/1719 від 20.06.2000 р. та дозволу начальника ПТКЕУ О.В.Осадченка за № 303/22/1/48 від 31.01.2007 р.

26.04.2007 р. Гвардійською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області прийняте рішення за № 5 «Про передачу земельних ділянок, загальною площею 1,45 га із земель Міністерства оборони України до земель Гвардійської селищної ради».

На виконання протесту військового прокурора Південного регіону України від 14.08.2010 р. № 766 розпорядженням начальника Південного територіального КЕУ № 303/22/1/72 від 18.02.2010 р. скасоване розпорядження ТВО начальника квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування від 13.07.2000 р. № 32/1/341 щодо передачі земельної ділянки площею 1,43 га зі складу земель військового містечка № 4.

Згідно витягу із директиви Міністра оборони України від 30.06.2005 р. № Д-322/1/014 Дніпропетровську КЕЧ району ( м. Дніпропетровськ ) переформовано у КЕВ м. Дніпропетровськ та підпорядковано начальнику Південного територіального КЕУ ( ідентифікаційний код 08004581 ).

Крім цього, довідкою № 428 про включення до ЄДРПОУ Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил України підтверджено що юридична особа Дніпропетровська КЕЧ району за ідентифікаційним кодом 08004581 включена до ЄДРПОУ 20.07.2001 та згідно довідки № 95/05 з ЄДРПОУ Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, юридична особа - КЕВ м. Дніпропетровськ за цим же ідентифікаційним кодом 08004581 перереєстровано 22.11.2005 р. згідно рішення № 322/1/6431, тобто є однією і тою самою юридичною особою.

Вищезазначена передача земель оборони місцевим органам влади, відбулася з порушенням норм діючого на час передачі землі законодавства. Так, по-перше, не підтверджено доцільність передачі земельної ділянки місцевим органам влади як такої, що не використовується. По-друге, документація щодо передачі землі не була затверджена міністром оборони України та фактично передача землі відбулася без згоди ( або доручення ) міністра оборони України. По-третє, рішення начальника розквартирування військ та капітального будівництва начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України від 20.06.2000 р. № 163/1779 стосувалося передачі земельної ділянки зі складу земель оборони військового містечка № 3 у смт. Черкаському, тобто іншої земельної ділянки, ніж та, що фактично була передана. Вказана обставина слугувала підставою для принесення протесту від 14.02.2010 р. військовим прокурором Південного регіону України та скасування 22.02.2010 р. розпорядження ТВО начальника КЕУ Південного оперативного командування від 13.07.2000 р. № 32/1/341. Передача землі Гвардійській селищній раді Новомосковського району Гвардійською КЕЧ відбулася в порушення вимог ст. ст. 141, 142 ЗК України, оскільки дана особа не є належним землекористувачем спірних земельних ділянок та крім цього відмова від права постійного користування спірними земельними ділянками у встановленому законодавчими актами порядку належним землекористувачем відповідно до Державного акту на право користування землею (Б № 020061) - Дніпропетровською КЕВ району, не відбулося.

Вищенаведені факти були встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. по справі № 2а-3555/10/0470, залишеною без змін

ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 р. по справі № 2а-3555/10/0470 і відповідно до ст. 35 ГПК України є обов'язковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. по справі № 2а-3555/10/0470, суд розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області - визнав протиправним та скасував рішення Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 26.04.2007 р. № 5 про вилучення земельної ділянки площею 1,45 га зі складу земель оборони та прийняття її у комунальну власність Гвардійської селищної ради.

Як зазначалося вище, 26.04.2007 р. рішенням Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 5 вилучено земельну ділянку загальною площею 1,45 га зі складу земель оборони.

У подальшому вказана земельна ділянка частково передана у користування іншим суб'єктам господарювання, серед яких знаходиться і приватний підприємець ОСОБА_1, що також було встановлено в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. по справі № 2а-3555/10/0470.

Так, 29.07.2009 р. між Гвардійською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області ( Орендодавець ) та приватним підприємцем ОСОБА_1 ( Орендар ) укладений Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0250 га ( кадастровий номер 1223255300-01-001-0013 ) строком на 49 років.

Відповідно до п. 1 Договору оренди земельної ділянки, Орендодавець надає на підставі рішення № 8 тридцять першої сесії п"ятого скликання Гвардійської селищної ради від 09.07.2009 р., а Орендар приймає в строкове платне корис тування земельну ділянку із земель загального користування в межах населеного пункту смт. Гвардійське, Гвардійської селищної Ради, Новомосковського району, Дніпропетровської обл. для комерційного призначення.

Цільове призначення земельної ділянки - комерційне, код цільового використання згідно УКЦВЗ - 1.11.3. ( п. 14 Договору оренди земельної ділянки ).

Причиною виникнення спору в даній справі є твердження Прокурора щодо наявності правових підстав для визнання недійсним зазначеного у позові договору.

Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову застосовують норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішують справи ( п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" ).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України ).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України ). Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В п. 2.24. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 р. ( далі постанова Пленуму ) зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Як зазначалося вище, передача землі Гвардійській селищній раді Новомосковського району Гвардійською КЕЧ відбулася в порушення приписів ЗК України, оскільки дана особа не є належним землекористувачем спірних земельних ділянок, а отже

Гвардійська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області не мала права розпорядження земельною ділянкою зі складу земель оборони та приймати зокрема рішення про її передачу в оренду, а прийняте таке рішення не відповідає законодавству України.

Отже, прийняте Гвардійською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області рішення № 8 від 09.07.2009 р. на підставі якого був укладений спірний договір оренди земельної ділянки - не відповідає законодавству України, а тому відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує рішення № 8 від 09.07.2009 р.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора пов'язані із визнанням недійсним договору оренди земельної ділянки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ст. 21 Земельного кодексу України визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Згідно ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки на підставі рішення суду припиняє свою дію, на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами.

Належний землекористувач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України не відмовлявся від користування наведеної земельної ділянки, відповідні рішення уповноваженого органу з вказаних питань також не приймалися.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги припинення дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0250 га (кадастровий номер 1223255300-01-001-0013) укладеного 09.07.2009 р. між Гвардійською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області та приватним підприємцем ОСОБА_1, переданої останьому саме під комерційне призначення, господарський суд знаходить достатньо підстав і для задоволення позовних вимог Прокурора пов"язаних із зобов'язанням повернути вказану земельну ділянку Позивачеві.

Судові витрати у справі покладаються на відповідачів, згідно ст. 49 ГПК України.

Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 4, 22, 29, 33, 35, 44, 49, 69, 79, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Прокурора - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0250 га ( кадастровий номер 1223255300-01-001-0013 ) укладений 09.07.2009 р. між Гвардійською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області та приватним підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0250 га ( кадастровий номер 1223255300-01-001-0013 ) у смт. Гвардійському Новомосковського району Дніпропетровської області Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, про що видати наказ.

Стягнути з Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області - витрати по сплаті державного мита в розмірі 42 грн. 50 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області - витрати по сплаті державного мита в розмірі 42 грн. 50 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.02.2013 року

Суддя І.М. Кощеєв