Рішення

від 05.02.2009 по справі 11/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.09                                                                                           Справа№ 11/248

Суддя Сало І.А.

    Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

    По справі:

    За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”БаДМ”, м.Дніпропетровськ

    До відповідача: Приватного підприємства „Д.Ю.З”, м.Городок

    Про стягнення 27433,96,00грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Сірант-предст. доручення № 155 від 16.12.2008року

    Від відповідача: Савка-д-р

    Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.

    Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ” про стягнення із Приватного підприємства „Мелбі” 69060грн. боргу.     

    Ухвалою господарського суду від 26.11.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.01.2009року.

    Ухвалою від 13.01.2009року голова суду продовжив строк вирішення спору терміном на один місяць.

    В зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 05.02.2009року.

    Від здійснення звукозапису судового процесу сторони відмовились.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

    На підставі укладеного між сторонами договору поставки № Л-058 від 02.01.2008року позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність покупця лікарські препарати та засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту, а відповідач (покупець за договором) –прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

    На виконання умов договору позивач в період з 02.01.2008року по 06.06.2008року поставляв відповідачу товар, що підтверджується відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

    В зв'язку з тим, що вартість товару оплачена лише частково, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, що на момент подання позову складає 22016,45грн.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано штраф в розмірі 2201,64грн., пеню в розмірі 2034,32грн. та 1181,55грн.річних.

Таким чином, загальна сума позову складає 27433,96грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

    02.01.2008року сторони уклали договір поставки № Л-058 згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався –прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку визначених договором.

    Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.         

    Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставляв відповідачу товар, а відповідач зобов'язався провести оплату у визначений договором строк.

    Факт поставки позивачем товару підтверджений відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

    Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

    Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

    Відповідно до п. 6.1 договору поставки, строк оплати покупцем вартості поставленого товару визначається у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

    Остання партія товару була поставлена по накладній L318021 від 06.06.2008року. Датою оплати по цій накладній сторони визначили 06.08.2008року.

    Оскільки кошти повністю перераховані не були позивач мав підстави для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, шляхом звернення до суду із позовом про примусове стягнення 22016,45грн.

    Дану суму сторони узгодили у акті звірки взаєморозрахунків від 05.02.2009року.

    Крім суми основної заборгованості позивач нарахував передбачену п.7.2 договору пеню за період з 07.06.2008року по 24.10.2008року за порушення строку оплати поставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, що складає 2034,32грн.

   Позивач нарахував і штраф передбачений п.7.3 договору в розмірі 10% від простроченої суми за користування чужими коштами, що складає 2201,64грн. та річні на підставі ст.625 ЦК України.

   Однак у п.7.3 договору сторони передбачили річні передбачені в порядку ст. 625 ЦК України у розмірі 10% тому нарахування позивачем річних у розмірі 10% (2201,64грн.) та річних у вигляді 3% (1181,55грн.) безпідставне.

   В судове засідання позивачем подано клопотання про зменшення суми позову, шляхом стягнення лише суми основної заборгованості в розмірі 22016, 45грн. та інфляційних в сумі 264,20грн.

   Таким чином, сума позову складає 22280,65грн.

         У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006року № 01-8/2351 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005році та в першому півріччі 2006року” зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

    Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення і не тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення провадження в тій частині, на яку зменшились позовні вимоги.

    Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити повністю.

    Стягнути з Приватного підприємства „Д.Ю.З””, м.Львів, вул.Сихівська,30 (код ЄДРПОУ 34893108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2 (код ЄДРПОУ 31816235) 22016, 45грн. основного боргу, 264,20грн. інфляційних, 222,80грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.         

Суддя                                                                                             Сало І.А.