Рішення

від 27.02.2013 по справі 40/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/120 27.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Фудс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-ВИДАВНИЦТВО ПРЕС"

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Видавництво Прес» про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.09.10 р. між сторонами укладено договір оренди нежилого приміщення № 02, відповідно до якого відповідач передав за плату у тимчасове користування, а позивач прийняв за двостороннім актом нежилі приміщення № 1 площею 61,80 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Горького,47 (літера А) для розміщення закладу громадського харчування. Відповідно до п.2.4 договору термін оренди встановлюється з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту, а якщо об'єкт вже було передано раніше, то з моменту набуття чинності цими договорами, і по 08.09.2013. Однак, за твердженням позивача, 14.09.10 р. останній не зміг потрапити до орендованого приміщення, оскільки відповідачем було замінено замки, і таким чином доступ до орендованих приміщень було заблоковано. Керуючись ст.ст.15,16,765,795 ЦК України позивач просить суд накласти арешт на нежиле приміщення №37 розташоване за адресою м. Київ, вул. Горького, 47 (літ. А) та зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні орендованим майном, а саме, передати позивачу ключі від орендованого приміщення та забезпечити безперешкодний доступ до нього.

Ухвалою суду від 04.04.11 порушено провадження у справі № 40/120 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.04.11.

У судове засідання, призначене на 21.04.11, представник позивача з'явився, подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на орендовані приміщення з метою заборонити відповідачу відчужити об'єкти оренди.

Заслухавши пояснення представника позивача стосовно заяви про забезпечення позову, суд відмов у задоволені вказаної заяви з підстав не доведеності та необґрунтованості останньої.

Ухвалою суду від 21.04.11 розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача до 12.05.11.

У судовому засіданні 12.05.11 позивач підтримав заяву про забезпечення позову, повторно подану 06.05.11 через загальний відділ діловодства суду.

Ознайомившись з заявою, суд приходить до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.06р. за № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

Розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

Забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу;

Наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

Імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У судовому засіданні 12.05.11 оголошувалась перерва до 26.05.11 у зв'язку з витребуванням додаткових доказів у сторін.

У судовому засіданні 26.05.11 представник позивача надав додаткові докази по справі, що залучені судом до матеріалів справи, подав клопотання про фіксування судового процесу, яке було судом задоволено, представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 40/120 до вирішення по суті пов'язаної із нею справи № 27/107 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-ВИДАВНИЦТВО ПРЕС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Фудс" про розірвання договору оренди № 02 від 10.09.2010 р.

Ухвалою суду від 26.05.11 клопотання відповідача задоволено, зупинено провадження у справі № 40/120 до вирішення по суті пов'язаної із нею справи № 27/107.

Ухвалою суду від 22.01.13 було поновлено провадження у справі № 40/120, розгляд призначено на 13.02.13.

У судове засідання, призначене на 13.02.13, представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою представників сторін, керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 27.02.12.

В судове засідання 27.02.12 представники сторін повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом дослідженні наявні у матеріалах справи докази та на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив:

10 вересня 2010 року між ТОВ «Омега-Видавництво Прес» (орендодавець) та ТОВ «Глобал Фудс» (орендар) було укладено договір № 02 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає за плату у тимчасове користування, а орендар приймає за двостороннім актом (додаток № 2 до договору) нежилі приміщення № 1 (групи приміщень № 37) площею 61, 80 кв.м., розташовані за адресою: вул. Горького, 47 (літера А), м. Київ, для розміщення закладу громадського харчування.

Відповідно до п.1.3 договору останній набуває чинності з моменту його підписання.

Термін оренди встановлюється з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту, а якщо об'єкт вже було передано раніше, то з моменту набуття чинності цим договором і по 08.09.2013 включно.

Згідно із п. 4.1 договору № 02, за користування об'єктом орендар сплачує договірну орендну плату за місяць. Розмір орендної плати становить 48, 40 доларів США, включаючи ПДВ, за один квадратний метр об'єкту. Оплата орендної плати здійснюється у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день оплати.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата орендної плати, вказаної в п. 4.1 цього договору, проводиться орендарем щомісяця до 10 (десятого) числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця за банківськими реквізитами, вказаними у цьому договорі.

За твердженням позивача, 14.09.10 р. останній не зміг потрапити до орендованого приміщення, оскільки відповідачем було замінено замки, і таким чином доступ до орендованих приміщень було заблоковано. Крім того, листом від 14.09.10 № 01речі відповідач запропонував позивачеві забрати речі з орендованого за договором № 01 від 12.09.07 р. приміщення протягом місяця, в противному випадку речі будуть вивезені та передані на зберігання третій особі.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач зазначає, що відповідач безпідставно перешкоджає йому користуватись орендованим майном, у зв'язку з чим, на підставі ст. 15, 16, 765, 795 ЦК України, просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні орендованим майном, а саме, передати позивачу ключі від орендованого приміщення та забезпечити безперешкодний доступ до нього.

Здійснивши оцінку доказів, що наявні у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 у справі № 27/107 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-ВИДАВНИЦТВО ПРЕС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Фудс", за участю третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Діксі Лі Україна» про розірвання договору оренди № 02 від 10.09.2010 р. позовні вимоги задоволені повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.11 та постановою Вищого господарського суду України від 15.03.12 рішення господарського суду м. Києва від 26.07.11 у справі № 27/107 залишено без змін.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, договір оренди нежитлового приміщення № 02 від 10.09.10, укладений між ТОВ «Омега-Видавництво Прес» та ТОВ «Глобал Фудс» є розірваним з 18.10.11.

Крім того, в рішенні Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 у справі № 27/107 встановлено, що ТОВ «Глобал Фудс» (орендар) свої зобов'язання за договором оренди № 02 від 10.09.10 щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав, що є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності або права користування не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником (користувачем) його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

У п. 7 листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" № 01-8/98 від 31.01.2001 для подання позову про усунення порушень права власності не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування орендованим майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт наявності порушення його прав та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідачем права позивача щодо користування спірним нерухомим майном не порушуються, оскільки вище судом встановлено, що договір оренди № 02 від 10.09.10 є розірваним з 18.10.2011, та станом на час розгляду даної справи у позивача відсутні права орендаря спірного приміщення на підставі договору оренди. Тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у користуванні орендованим майном, є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.02.2013р.

Суддя Пукшин Л.Г.