Постанова

від 26.02.2013 по справі 13/228/07-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.Справа № 13/228/07-НР Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маляренко Д.С., довіреність б/н, від 18.04.2012 р.;

від відповідача ТОВ "Перлина Чорноморья": Сорочан В.В., довіреність № 3, від 12.03.2012 р.

від відповідача ПП "Бриз -Юг": представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від третьої особи без самостійних вимог:

1. Фонд Державного майна України - Кравченко Ю.В., довіреність № 479, від 27.12.2012 р.

2. ДП "Віброприбор" - Колотущенко Т.Д., довіреність № 5950, від 25.05.2012 р.

3. Компанія "Лардіана Компані Лімітед" - представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення № 005252, дата видачі : 22.09.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Українсько-Молдавського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" та Фонду державного майна України

на рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.2011 р.

по справі № 13/228/07-нр

за позовом Українсько-Молдавського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Фонд державного майна України

2) Державне підприємство "Віброприбор"

3) Компанію "ЛАРДІАНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Чорномор'я"

Приватного підприємства "Бриз-ЮГ"

за участю Прокурора Миколаївської області

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 26.02.2013 р . відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

24.07.2007 року Українсько-молдавське спільне підприємство ТОВ "Жемчужина" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПП "Бриз-Юг" та ТОВ "Перлина Чорномор'я" про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна - бази відпочинку "Жемчужина", розташованої в зоні відпочинку "Коблево" Березанського району Миколаївської області по вул. Морська, 115, 115-а, укладеного між відповідачами 07.12.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач вказав, що укладений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків та повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ч.1 ЦК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.12.2007 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2008 року рішення суду Миколаївської області та постанова Одеського апеляційного господарського суду скасовані, у зв'язку з незалученням до участі у справі Фонду державного майна України, Державного підприємства "Віброприбор" та справу направлено на новий розгляд для з'ясування обставин, які передбачає Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 року, ратифікована 12.07.2001 р.

20.09.2011 року позивач надав заяву про уточнення підстав позову відповідно до якої спірний договір, крім зазначеного, укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.09. 2011 року по справі № 13/228/07-нр (суддя Дубова Т.М.) в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Українсько-молдавське спільне підприємство ТОВ "Жемчужина" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, винести нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема вказуючи, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що укладаючи договір 07.12.2006 року ПП "Бриз-Юг" не мав права на укладання такого договору без повідомлення про це позивача, з яким не розрахувався в повній мірі, і таким чином порушив його права на отримання доходу від підприємницької діяльності; не взяв до уваги приписи ст. 697 ЦК України

Не погодився з вказаним рішенням і Фонд державного майна України та також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, винести нове рішенням яким визнати недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна, укладений 07.12.2006 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи, що суд першої інстанції при винесенні рішення не взяв до уваги докази, надані Фондом: Угоду, укладену між Урядом України та Урядом Республіки Молдова від 11.08.1994 року, ратифіковану 12.07.2001 року та не взяв до уваги те, що ані Республіка Молдова, ані будь-яке молдавське підприємство не мали і не мають права власності не тільки на базу відпочинку, а і на будь-яке інше майно, оскільки до підписання певного Протоколу, спірне майно належить Україні.

ТОВ "Перлина Чорномор'я" надало відзив на апеляційні скарги, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Компанію "ЛАРДІАНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ПП "Бриз-Юг".

Ухвалою від 24.07.2012 року апеляційне провадження по справі зупинено та призначено розгляд справи на 26.02.2013 року .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року провадження по справі поновлено.

В судове засідання 26.02.2013 року з'явились представник позивача, представник ТОВ "Перлина Чорномор'я", представник ФДМ України, представник прокуратури, підприємства "Віброприбор".

Представник позивача та представник ФДМ України підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та просять рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник прокуратури підтримує апеляційні скарги та просить їх задовольнити.

Представник ДП "Віброприбор" також підтримує доводи апеляційних скарг.

Представник відповідача -ТОВ "Перлина Чоррномор'я" проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача - ПП "Бриз-Юг", та представник третьої особи без самостійних вимог - Компанії "ЛАРДІАНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД" в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційних скарг, а рішення господарського суду залишити без змін, оскільки суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволені позовної заяви з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, 23.03.2000 р . на робочій зустрічі представників ФДМУ та Департаменту приватизації державним майном Республіки Молдова, з метою реалізації Угоди від 11.08.1994 року база відпочинку "Жемчужина" включена до Переліку об'єктів , розташованих на території України, на які претендує Молдова, оскільки база будувалась на протязі 1970-1972 р.р.

Однак, на підставі аналізу наданого молдавською стороною пакета документів, ФДМУ встановлено їх недостатність для врегулювання (визнання) права власності Республіки Молдова на базу відпочинку "Жемчужина" (тобто право власності Республіки Молдова на вказаний об'єкт не підтверджено на даний час).

04.09.2002 р. ДП "Віброприбор" звернулось до Міністерства промисловості Республіки Молдова та відповідно до листа № 01/200 від 04.09.2002 р. отримало дозвіл спільно з фірмою "Дисконт" приймати участь у створенні Українсько-Молдавського спільного підприємства шляхом передачі до статутного фонду активів бази відпочинку "Жемчужина".

13.12.2002 р. було зареєстровано Статут Українсько-Молдавського спільного підприємства ТОВ "Жемчужина", засновниками якого є: ТОВ "Фірма Дисконт" -5% у статутному фонді та ДП "Віброприбор" - 95% у статутному фонді , яке передало до статутного фонду ТОВ "Жемчужина" базу відпочинку "Жемчужина".

23.10.2006 року між Позивачем та ПП "Бриз-Юг" було укладено договір купівлі-продажу вищевказаної бази відпочинку, за умовами якого Продавець (позивач) передає у власність Покупця (ПП "Бриз-Юг") майновий комплекс - базу відпочинку "Жемчужина", вартістю 600 000 грн.

Відповідно п. 1.3 Договору - майно належить позивачу на праві власності, яке виникло у нього на підставі його Статуту та установчого договору, зареєстрованих 13.12.2002 року та Акту прийому - передачі майна, переданого учасниками в статутний фонд Українсько-Молдавського спільного підприємства ТОВ "Жемчужина" від 03.01.2003 року.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Покупець сплачує продавцю гроші двома частинами: 4900, 00 грн. протягом двох банківських днів з дня підписання договору, 595100, 00 грн. - протягом 10-ти банківських днів з часу виникнення права власності на майно у покупця.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі № 5/452/06 цей договір визнано дійсним на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України, а 29.11.2006 року право власності ПП "Бриз-Юг" на вказане майно зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вказане рішення суду є дійсним та ніким не оскаржено.

07.12.2006 року між ПП "Бриз-Юг" та ТОВ "Перлина Чорномор'я" було укладено договір купівлі - продажу бази відпочинку "Жемчужина", відповідно до якого покупець сплачує продавцю грошові кошти в розмірі 610 000, 00 грн.: 4000, 00 грн. - протягом двох банківських днів після підписання договору, 606 000,00 грн. - протягом 10-ти банківських днів з часу виникнення права власності на майно у покупця.

07.12.2006 року спірне майно було передано покупцю за актом приймання-передачі і рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.12.2006 року по справі № 5/536/06 за покупцем визнано право власності на вказане майно та ,відповідно до рішення суду, за ТОВ "Перлина Чорномор'я" 11.01.2007 року зареєстровано право власності на вказане майно - базу відпочинку "Жемчужина.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2007 року договір від 23.10.2006 року між ТОВ "Жемчужина" та ПП "Бриз-Юг" розірвано та визнано за УМ СП ТОВ "Жемчужина" права власності на цілісний майновий комплекс - базу відпочинку "Жемчужина".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 р. рішення в частині визнання договору розірваним залишено без змін, рішення в частині визнання права власності скасовано та в цій частині в задоволені позову відмовлено.

Аналізуючи обставини, на які посилався позивач, приписи ч.1 ст. 215, ч.ч.1, 5 ст. 203, ст. 234 ЦК України, Постанову Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, що спірний договір від 07.12. 2006 року суперечить ч.ч.1,5 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та був укладений без наміру створити наслідки, які обумовлювались цим договором.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що треті особи своїм правом щодо подачі позову відповідно до ст. 26 ГПК України не скористалися, безспірних правовстановлюючих документів на майновий комплекс бази відпочинку "Жемчужина", відповідно до Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, не надали і, підсумовуючи викладене, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову, однак невірно визначив підстави для відмови в задоволенні позову.

Відповідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 " Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"та інформаційного листа від 22.01.2013 року № 01-06/85/2013 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 "Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" якщо майно відчужено за оплатним договором , то відповідно до частини першої статті 388 ЦК України. власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею .

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

У випадку якщо особа вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності, у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Позивач вважає себе власником майна - бази відпочинку "Жемчужина", і тому його права не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання договору недійсним задоволенню не підлягають.

ФДМУ , який також вважає себе власником майна, наданим йому правом на звернення до суду з позовом про витребування майна чи визнання права власності на вказане майно також не скористався.

На підставі викладеного, враховуючи Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 3, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, рішення суду скасуванню не підлягає, оскільки, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.2011 року по справі № 13/228/07-нр залишити без змін, апеляційні скарги Українсько-Молдавського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" та Фонду державного майна України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 28.02.2013 року

Головуючий суддя О.Т.Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева