Рішення

від 19.02.2013 по справі 25/164-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р. Справа № 25/164-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЕКМІ-Меблі"; 08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17

до Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України; 08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Міністерство оборони України; 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6

2) Фонд державного майна України; 01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9

про зобов'язання продовжити дію договору оренди

за зустрічним позовом Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України; 08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЕКМІ-Меблі"; 08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17

про звільнення приміщень та технічних майданчиків

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Корнійчук Н.В. (довіреність від 25.12.2012);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Галицький О.А. (довіреність від 09.01.2013 № 8);

третьої особи (Міністерства оборони України) - Загуменний В.В.

(довіреність від 20.12.2012 № 220/1018/д);

третьої особи (Фонду державного майна України) Склярук Ю.В.

(довіреність від 13.12.2012 № 401).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЕКМІ-Меблі" (далі -позивач) до Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України (далі - відповідач) про зобов'язання продовжити дію договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився від продовження договору оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.01.2001 №126/2002/ГоловКЕУ у зв'язку з наміром використовувати майно для власних потреб. Натомість, позивачем на сайті http://www/wood-рro.com.ua/skladskie-ofisnye-podvalnye-pomeshcheniya виявлено пропозицію відповідача щодо оренди спірного нежитлового приміщення, чим, як вважає позивач, порушено його переважне право на продовження строку договору оренди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.01.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2012, за заявою позивача від 28.12.2012, вжито заходів до забезпечення позову.

16.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 696 від 16.01.2013) позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням юрисконсульта у відпустці.

У судове засідання 17.01.2013 представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.12.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 29.01.2013.

17.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 788 від 17.01.2013) відповідачем подано зустрічну позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2013 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду, з підстав відсутності в матеріалах зустрічного позову опису вкладення у цінний лист як доказу належного повідомлення відповідача за зустрічним позовом.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1670 від 29.01.2013) відповідачем подано відзив на позовну заяву від 29.01.2013 №30/1, в якому позов заперечується повністю.

У судовому засіданні 29.01.2013 заявлені усні клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи, з огляду на обґрунтованість вказаних клопотань, судом їх задоволено, оголошено перерву на 19.02.2013, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України та Фонд державного майна України.

12.02.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2594 від 12.02.2013) надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЕКМІ-Меблі" про звільнення приміщень та технічних майданчиків.

Зустрічний позов обґрунтовано порушенням відповідачем за зустрічним позовом договірного зобов'язання з повернення орендодавцеві майна з оренди, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.01.2001 №126/2002/ГоловКЕУ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2013 зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

19.02.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3041 від 19.02.2013) Міністерством оборони України подано клопотання про залучення його до участі у справі у якості іншого відповідача за первісним позовом, у зв'язку з тим, що спірне майно перебуває у державній власності і Міністерство оборони України є органом, уповноваженим управляти даним майном.

У судовому засіданні 19.02.2013 оголошувалась перерва до 12:30 год. 19.02.2013, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час перерви, через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3081 від 19.02.2013) позивачем за первісним позовом подані письмові пояснення, в яких клопотання Міністерства оборони України про залучення його до участі у справі як іншого відповідача за первісним позовом заперечується повністю.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3112 від 19.02.2013) Фондом державного майна України подані письмові пояснення, в яких первісний позов заперечується повністю.

Після перерви, у судовому засіданні 19.02.2013, клопотання Міністерства оборони України про залучення його до участі у справі у якості іншого відповідача залишено судом без задоволення, зважаючи на частину 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що предметом спору у справі являється вимога про продовження дії вже укладеного Договору, погодження на укладання якого надане Міністерством оборони України, взято до уваги положення Статуту Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України, відповідно до пунктів 3.1., 3.6. якого підприємство є юридичною особою та має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді.

Крім того, судом враховано заперечення позивача за первісним позовом проти залучення іншого відповідача, зважаючи на те, що подання позову - це право сторони і, у разі, якщо позивачем неправильно обрано відповідача, позов підлягає відмові.

У судовому засіданні 19.02.2013 представник позивача за первісним позовом повністю підтримав первісні позовні вимоги та заперечив проти зустрічного позову, представник позивача за зустрічним позовом та представники третіх осіб повністю підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом та заперечили проти первісного позову.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Київським територіальним лісопромисловим об'єднанням Голов КЕУ МО України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-меблі» (далі - орендар / позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом) укладено договір оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.01.2001 №126/2002/ГоловКЕУ (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 4 049 м 2 , з них: в трьохповерховій будівлі цеху № 1 (інв. № 17) загальною площею 2 420,3 м 2 ; в одноповерховій будівлі цеху № 2 (інв. № 5) загальною площею 618,0 м 2 ; в трьохповерховій будівлі цеху № 3 (інв. № 258) загальною площею 637,6 м 2 ; в одноповерховому приміщенні матеріального складу (інд. № 11) загальною площею 373,1 м 2 ; а також промисловий майданчик загальною площею 200 м 2 , що розміщені за адресою: смт. Коцюбинське, Київська обл., вул. Пономарьова, 17 і знаходяться в господарчому відданні та обліковуються на балансі Київського ТЛПО (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (додаток № 2).

Згідно пункту 2.4. Договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.5. Договору обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Згідно пункту 6.2. Договору після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Договір укладено строком на 11 років та діє з 01.01.2001 по 31.12.2012 (пункт 10.1. Договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були ним передбачені (пункт 10.6. Договору).

Згідно пункту 10.13. Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

На виконання умов Договору, між орендодавцем та орендарем підписані акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.01.2001, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення, загальною площею 3 540,8 м 2 та акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.03.2001, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення, загальною площею 508,2 м 2 .

Додатковою угодою від 01.01.2003 № 3д/2003/8 до Договору (далі - Додаткова угода), у зв'язку з виділенням Державного підприємства Київський деревообробний завод Міністерства оборони України як суб'єкта підприємницької діяльності на окремий баланс, внесено зміни до Договору та Державним підприємством Київський деревообробний завод Міністерства оборони України (далі - орендодавець / відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом) прийнято на себе обов'язки орендодавця.

Державне підприємство Київський деревообробний завод Міністерства оборони України є балансоутримувачем і надає в операційну оренду нерухоме майно в нежитлових приміщеннях загальною площею 4 049 м 2 та технічні майданчики загальною площею 200 м 2 , що розташовано за адресою: Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17 (пункт 1.2. Додаткової угоди).

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Враховуючи, що предметом оренди є майно державної власності, крім Цивільного кодексу України, судом враховано і спеціальні норми Закону України «Про оренду державного і комунального майна».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Листом від 20.09.2012 № 281 орендодавець повідомив орендаря про відсутність у нього наміру продовжувати дію Договору, у зв'язку з подальшим використанням зазначеного майна за власними господарськими потребами та вказав, що Договір діє до 31.12.2012. У матеріалах справи наявні докази направлення вказаного листа на адресу орендаря - копії опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку, а також отримання його уповноваженим представником орендаря - копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, орендодавець, з дотриманням, передбаченого частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строку, повідомив орендаря про відмову від продовження строку дії Договору.

У якості доказу реагування на вказаний лист орендодавця від 20.09.2012 № 281, позивачем за первісним позовом надано в матеріали справи лист від 09.11.2012 №09/12, який, як він зазначає, був надісланий орендодавцю, в якому зазначено пропозицію орендаря розглянути будь-які можливості подальшої співпраці щодо оренди майна за Договором.

При з'ясуванні обставин щодо передачі відповідачу за первісним позовом вищевказаного листа та надання оцінки зазначеному доказу, господарський суд виходив з наступного.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте, він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, належними доказами надіслання поштовим зв'язком того чи іншого документу є опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Отже, матеріали справи не містять належних доказів надіслання на адресу відповідача за первісним позовом листа від 09.11.2012 №09/12 (відповідних опису вкладення до цінного листа і розрахункового документу), а відповідачем за первісним позовом отримання зазначеного листа заперечується.

Враховуючи вищевикладене, лист від 09.11.2012 №09/12, що наданий позивачем за первісним позовом, не приймається судом до уваги у якості доказу звернення останнього із заявою до орендодавця про продовження дії Договору на новий строк.

Зважаючи на викладене, суд критично ставиться до тверджень позивача за первісним позовом про те, що жодної із підстав, передбачених Договором чи законом, для відмови у продовженні дії Договору не існувало.

Крім того, судом взято до уваги наявні в матеріалах справи листи відповідача за первісним позовом від 20.09.2012 № 281 та від 30.11.2012 № 394 про припинення дії Договору з 31.12.2012 у зв'язку з подальшим використанням майна для власних потреб, з вимогою про звільнення орендованого нерухомого майна та повернення його 31.12.2012 за актом приймання-передачі орендодавцю.

Докази направлення вказаних листів на адресу орендаря - копії описів вкладення до цінного листа та фіскальних чеків, а також отримання їх уповноваженим представником орендаря - копії повідомлень про вручення поштового відправлення наявні у матеріалах справи.

Доказів відповіді та заперечень на вказані листи матеріали справи не містять.

Обґрунтування первісного позову тим, що відповідачем за первісним позовом на сайті: http://www/wood-рro.com.ua/skladskie-ofisnye-podvalnye-pomeshcheniya розміщено пропозицію стосовно оренди спірного нежитлового приміщення, чим, як вважає позивач за первісним позовом, порушено його переважне право на продовження строку Договору, судом до уваги не беруться, враховуючи те, що інформація про умови конкурсу повинна бути опублікована в Офіційному віснику України, офіційному виданні "Відомості приватизації" та на муніципальному інформаційному порталі Фонду державного майна України: www.spfu.gov.ua, а вказаний позивачем за первісним позовом сайт не відноситься до офіційного.

Крім того, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» для укладання договору оренди щодо спірного майна необхідна згода Міністерства оборони України та дозвіл Фонду державного майна України, які залучені до участі у справі в якості третіх осіб та заперечили наявність такого погодження, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Натомість, відповідачем за первісним позовом надано в матеріали справи копію листа уповноваженої особи Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 05.09.2012 № 227/4/2949 щодо призупинення укладання та продовження раніше укладених договорів оренди нерухомого державного майна, що є на балансі Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України у зв'язку з проведенням заходів із реалізації Стратегії розвитку та реформування державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.

Зважаючи на те, що відповідно до пункту 6.1. Статуту Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України, Міністерство оборони України керує майном підприємства та здійснює контроль за ефективністю використання і зберігання закріпленого за підприємством державного майна та з огляду на вимоги статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», судом взято до уваги вищевказаний лист від 05.09.2012 № 227/4/2949 в якості письмового доказу прийняття особою, уповноваженою на управління спірним майном, рішення про використання спірного майна для власних потреб та про заборону на укладання щодо цього майна договорів оренди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно частини 4 статті 287 Господарського кодексу України та частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України строк дії Договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Наведений припис міститься у пункті 10.6. Договору.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди, він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення строку дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо станом на останній день строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк на тих самих умовах, то такий договір припиняється.

Вказаним положенням законодавства відповідає умова, що погоджена сторонами в пункті 10.6. Договору, згідно якої Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були ним передбачені, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та не суперечить умова пункту 6.2. Договору щодо переважного права, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін після закінчення терміну договору оренди, орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом надіслано декілька листів щодо припинення Договору та звільнення нерухомого майна у зв'язку із закінченням строку дії Договору, як до закінчення строку дії Договору, так і після його припинення, а саме: листи від 20.09.2012 № 281, від 30.11.2012 № 394, від 03.01.2013 №1 та від 16.01.2013. До матеріалів справи долучені належні докази надіслання їх на адресу позивача за первісним позовом та їх отримання уповноваженим представником.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт направлення орендодавцем за Договором заперечень проти продовження строку дії Договору оренди на той же строк та на тих же умовах, а, відтак, відповідачем за первісним позовом для припинення дії Договору виконані, як умови Договору, так і законодавства, а саме: попереджено орендаря не пізніше, ніж за три місяця до закінчення терміну Договору про намір використовувати зазначене майно для власних потреб; подано заперечення протягом одного місяця до закінчення строку дії Договору; подано заяву про припинення Договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору.

Під час аналізу норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних за первісним позовом правовідносин, судом також враховано висновки Верховного Суду України, що викладені у постанові від 12.04.2005 № 2/317, стосовно того, що відповідно до частини 1 статті 285 Господарського кодексу України та частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», положеннями якої обґрунтований і первісний позов в даній справі, орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.

Зважаючи на встановлені судом та викладені вище обставини щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів того, що орендодавець має намір передати об'єкти оренди іншим особам, одне лише належне виконання зобов'язань за Договором, є недостатньою підставою для задоволення позову про зобов'язання продовжити дію договору оренди на тих же умовах і на той же строк.

Переважне право на продовження оренди, у відповідності з положеннями вищенаведених норм матеріального права, позивач має лише за рівних умов, що визначено частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а не на умовах попереднього договору. Продовження дії договору оренди є виключно правом орендодавця, а не його обов'язком, оскільки відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд. Крім того, відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орган, уповноважений управляти майном, може прийняти рішення як про надання дозволу на укладення договору оренди, так і про відмову.

Отже, переважне право позивача за первісним позовом, у будь-якому випадку, полягатиме в укладанні нового договору з погодженням нових його умов, а не у продовженні раніше укладеного Договору на його умовах.

Відповідно до статей 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з встановлених судом фактів щодо закінчення строку дії Договору, та наявності заперечень з боку орендодавця про його продовження, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача за зустрічним позовом, суд дійшов наступних висновків.

За змістом статей 179 , 193 , 202 Господарського кодексу України , статей 11 , 509 , 525 , 526 , 599 Цивільного кодексу України , угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання припиняється після його належного виконання.

З аналізу норм статті 173 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання, як правовідношення сторін, є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників. Припинення зобов'язання зумовлює припинення існування підстави для відповідного права, зокрема, для подальшого користування відповідачем приміщенням, отриманим в оренду за спірним Договором.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та частини 2 статті 291 Господарського кодексу України Договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Листами від 20.09.2012 № 281, від 30.11.2012 № 394 та від 03.01.2013 № 1 позивачем за зустрічним позовом доведено до відома орендаря про припинення Договору 31.12.2012, відсутності у нього наміру на продовження дії Договору та викладено вимогу про повернення майна.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом на зазначені листи не відповів, у зв'язку з припиненням дії Договору орендоване приміщення за Договором не повернув, позивач звернувся до суду з позовом зобов'язати відповідача за зустрічним позовом не чинити перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями загальною площею: 4 049 м 2 , що розташоване за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, з підстав статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , шляхом звільнення приміщень та технічних майданчиків.

Згідно частини 2 статті 26 , частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Положеннями статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України , у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно пункту 2.4. Договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.5. Договору обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Відповідно до пункту 10.1. Договору, Договір укладено строком на 11 років: з 01.01.2001 по 31.12.2012.

Згідно пункту 10.13. Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

Як вже встановлено судом, листом від 20.09.2012 № 281 позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача за зустрічним позовом про те, що Договір не буде продовжений на новий термін, оскільки майно, що передавалось в оренду, необхідне йому для виробничих потреб. У зв'язку з цим, дію Договору припинено 31.12.2012.

З огляду на вказане, орендодавцем дотримано вимоги закону та Договору, а тому, суд дійшов висновку про закінчення строку дії Договору та припинення його дії 31.12.2012.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 цього Кодексу .

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини, що викладені позивачем за зустрічним позовом, підтверджені належними доказами.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 2.4. Договору).

Оскільки, відповідач не передав на вимогу позивача за зустрічним позовом (лист від 03.01.2013 № 1 про звільнення нерухомого майна) орендоване майно відповідно до акту приймання-передачі, він продовжує його використання без належних правових підстав.

Згідно наданих суду пояснень, відповідач за зустрічним позовом орендоване за Договором майно не звільнив та не повернув. Доказів, що спростовують зазначені твердження, суду не надано.

Враховуючи викладені обставини та наведені норми закону, а також враховуючи, що позивач за зустрічним позовом звернувся за захистом свого права у спосіб, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України , суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме: нежитловими приміщеннями загальною площею: 4 049 м 2 , що розташовані за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, на підставі права оперативного управляння, шляхом звільнення приміщень та технічних майданчиків, підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та продовження строку дії Договору, а, відтак, і про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-меблі» правових підстав для користування спірним майном, то заходи до забезпечення первісного позову, що вжиті за ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2012, підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, що сплачений позивачем за первісним позовом у розмірі 1 073,00 грн. покладається на позивача за первісним позовом, а судовий збір, що сплачений позивачем за зустрічним позовом у розмірі 1 147,00 грн. покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЕКМІ-Меблі" (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31079458) не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями загальною площею 4 049 м 2 з них: в трьохповерховій будівлі цеху № 1 (інв. № 17) загальною площею 2 420,3 м 2 ; в одноповерховій будівлі цеху № 2 (інв. № 5) загальною площею 618,0 м 2 ; в трьохповерховій будівлі цеху № 3 (інв. № 258) загальною площею 637,6 м 2 ; в одноповерховому приміщенні матеріального складу (інд. № 11) загальною площею 373,1 м 2 ; а також промисловий майданчик загальною площею 200 м 2 , з них: 100 м 2 між цехом № 1 і цехом малярки та 100 м 2 між цехом № 1 і циклоном, що розміщені за адресою: смт. Коцюбинське, Київська обл., вул. Пономарьова, 17, належного Державному підприємству "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22996218) на підставі права оперативного управління, шляхом звільнення приміщень та технічних майданчиків.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЕКМІ-Меблі" (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31079458) на користь Державного підприємства "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22996218) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Скасувати заходи до забезпечення позову, що вжиті на підставі ухвали господарського суду Київської області від 29.12.2012 у справі № 25/164-12.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.02.2013.

Суддя С.О. Саванчук