Рішення

від 26.09.2011 по справі 19/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/103 26.09.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер РЕ»

Про стягнення заборгованості за договором перестрахування 5 944,77 грн

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Шпирь В.С. (довіреність № 54 від 19.01.2011 р.)

від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «СК АСКО-Донбас»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «СК «Лідер РЕ»про стягнення боргу в розмірі 5 944,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року провадження у справі порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 29.08.2011 р.. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суд не повідомлено.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

В судовому засіданні від 26.09.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2008 між позивачем та ВАТ СК «НОВА»було укладено договір облігаторного пропорційного перестрахування майна № 111.

Відповідно до умов п. 1.2 Договору Перестрахувальник зобов'язується передавати, а Перестраховик приймати у перестрахування обумовлену сторонами частину відповідальності по всім і кожному договору страхування виробничих комплексів.

Згідно Договору, сторони погоджуються в тому, що перестрахування здійснюється на умовах оригінальних договорів страхування і Правил Перестрахування. Відповідальність Перестраховика за кожним договором страхування, прийнятим у перестрахування на підставі цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю Перестрахувальника згідно з умовами оригінальних договорів страхування.

З рахунку-бордеро ризиків № 14 за серпень 2009 року у перестрахування були передані ризики, прийняті ПрАТ «С КАСКО ДС»за договором страхування № 184069 від 15.08.2009 року, розмір відповідальності перестраховика склав 435 435 грн.

З п. 6.4.1, 6.4.3 договору № 111 Перестраховик зобов'язаний приймати від Перестрахувальника в перестрахування частину відповідальності за договорами страхування, які підпадають під дію договору, та дотримуватись строків виплати відшкодування Перестрахувальнику згідно з п. 3.4 Договору.

05.07.2011 року сталася подія (страховий випадок), передбачений договором страхування № 184069, про що Перестраховик був відповідно до п. 5.3 договору № 111 листом від 06.07.2010 р. за № 1024.

Страховим актом № 724/10 ПрАТ «СК АСКО ДС»визнало страховим випадком зазначену подію та платіжним дорученням № 1729 від 09.11.2010 р. Страхувальнику було випачено суму страхового відшкодування.

11.11.2010 року на адресу відповідача було направлено повідомлення про закінчення розслідування обставин вказаного страхового випадку та пакет документів на підтвердження встановлених обставин. Згідно поштового повідомлення вказані документи були отриман відповідачем 15.11.2010 р.

Відповідно до п. 5.7 договору № 111, якщо розмір страхової виплати по частці утримання Перестраховика по страховому випадку не перевищує 500 000 грн, Перестраховик відшкодовує Перестрахувальнику свою частку страхової виплати протягом 15-ти робочих днів з дня отримання необхідних пакету документів, оформлених належним чином.

Строк виконання зобов'язання відповідачем наступив 06.12.2010 р.

29.12.2010 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою щодо відшкодування частки відповідальності перестраховика, однак відповідачем жодної відповіді на отриману від позивача претензію не надано

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконаної частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про страхування»страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Ст.. 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування -страхування одним страховиком (цементом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

З пунктом 3 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України відповідач як страховик за договором перестрахування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону України «Про страхування»відповідач страховик (за договором перестрахування) зобов'язаний при настанні здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 362,97 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 13.3 Договору перестрахування № 111 сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цим Договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою Сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер РЕ» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, 3 поверх; р/р 26505300117724 в Першій Київській філії ВАТ «ВійБі-Банк», м. Київ, МФО 321637, ЄДРПОУ 32830769) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»(84205, Донецька область, м. Дружківка, вул.. Леніна, 37, р\р 2650453 ДОД «райффайзен банк Аваль»; код ЄДРПОУ 13494943, МФО 335076) суму боргу в розмірі 5 944 (п»ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 77 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.09.2011