Рішення

від 26.02.2013 по справі 12/5007/61/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" лютого 2013 р. Справа № 12/5007/61/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивачів: не з'явились;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи на стороні позивача: не з'явився;

від третьої особа на стороні відповідача: Якубовський А.А. - довіреність від 04.01.13р.;

прокурор: Прус А.П. - сл. посвідчення № 003142 від 07.09.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації (м. Житомир) та Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кам'янської сільської ради (с. Кам'янка Житомирського р-ну)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної організації "Комбінат Рекорд" ( м. Житомир)

про стягнення 12577,59 грн. шкоди та зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів про стягнення з відповідача 12577,59 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та зобов'язання останнього привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів на водному плесі.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.04.2012р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р., позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь Житомирської районної державної адміністрації 12 577,59 грн. Зобов'язано відповідача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів, які являються стаціонарними малими архітектурними формами у вигляді альтанок, всього 12 об'єктів, що знаходяться в прибережній зоні та на водному плесі, що є притокою р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове в Житомирському районі.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.12р. рішення господарського суду Житомирської області від 17.04.12р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.12р. скасовано. Справу №12/5007/61/11 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Згідно Розпорядження №194/2012 від 14.12.12р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та реєстру автоматизованого розподілу справ господарського суду Житомирської області №167 від 14.12.12р., справу №12/5007/61/11, передано на розгляд судді Вельмакіній Т.М.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.12.12р. суддею Вельмакіною Т.М. прийнято до провадження справу №12/5007/61/11.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.01.13р. замінено позивача-2 - Головне управління Держкомзему у Житомирській області його правонаступником - Державною інспекцією сільського господарства у Житомирській області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.01.13р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кам'янську сільську раду.

12.02.13р. на адресу суду від представника відповідача надійшла заява (а.с. 103, т.3), згідно якої остання повідомляє, що не має можливості з'явитися в судове засідання. Зазначає, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. До заяви додано здійснений відповідачем розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 104, т.3).

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 41/98-11 від 11.02.13р., яку ним було подано в судовому засіданні 12.02.13р. надав докази направлення заяви про уточнення позовних вимог сторонам.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог за №41/98-11 від 11.02.13р. (а.с. 95-97, т. 3), прокурор просить суд зобов'язати відповідача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів, у кількості 17 штук об'ємом 168 куб. м., які розташовані на території Державної організації "Комбінат "Рекорд", які являються стаціонарними малими архітектурними формами у вигляді альтанок, що знаходяться в прибережній захисній зоні та на водному плесі (над поверхнею водного об'єкта), що є притокою р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове в Житомирському районі та відшкодувати завдану державі шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "уточнення" позовних вимог. Тому, у відповідності до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18, в разі надходження до господарського суду такої заяви, останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення, або зменшення позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета, або підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Абзацом 3 пункту 3.11. вказаної Постанови передбачено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Так, при поданні позову прокурором заявлено, зокрема, вимогу про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів на в о д н о м у п л е с і. При цьому, згідно заяви від 11.02.13р., прокурор вказав, що просить знести побудовані об'єкти, які являються стаціонарними малими архітектурними формами у вигляді альтанок, що знаходяться в п р и б е р е ж н і й захисній зоні та на в о д н о м у плесі (над поверхнею водного об'єкта), що є притокою р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове в Житомирському районі, зазначивши їх загальну кількість та об'єм.

Із вказаного вбачається, що прокурор у заяві №41/98-11 від 11.02.13р., в частині знесення побудованих об'єктів в прибережній захисній зоні, заявляє додаткові вимоги немайнового характеру, тобто частково змінює предмет позову, що суперечить приписам ст. 22 ГПК України, згідно якої таку заяву може бути подано лише до початку розгляду справи по суті.

За вказаного, суд приймає до розгляду заяву №41/98-11 від 11.02.13р. в частині ідентифікуючих ознак побудованих об'єктів, які знаходяться на водному плесі, як додаткові пояснення по обставинах, на необхідність дослідження яких наголошено у Постанові Вищого господарського суду України від 26.11.12р., та вирішує спір з урахуванням заяви в цій частині, а в частині, що стосується прибережної захисної зони - суд заяву відхиляє. При цьому суд враховує приписи абз.7 п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, згідно яких не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Представники позивача та третьої особи на стороні позивача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки вказав у заяві від 08.02.13р.

Враховуючи викладене, а також те, що продовжений згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору закінчується 01.03.13р., суд дійшов висновку, що неявка вищевказаних учасників судового процесу не перешкоджає вирішенню спору по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив прокурор у позовній заяві, проведеною Житомирською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевіркою дотримання вимог земельного та водного законодавств виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,2291 га. поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове Житомирського району Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Зазначає, що в результаті перевірки встановлено, що в прибережній захисній смузі та акваторії ставка площею 5 га., що є притокою р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове проводяться будівельні роботи з влаштування пірсів та альтанок безпосередньо на водному плесі (побудовано 12 об'єктів). Дозвіл на виконання робіт на землях водного фонду не надавався.

Вказує, що згідно Державного Акта на право постійного користування землею серії ЖТ 08-13 №0019811 Житомирського комбінату "Рекорд" Кам'янської сільської ради Житомирського району надано в постійне користування для виробничих потреб 76,45 га землі в межах згідно з планом землекористування. Державний Акт, як вказує прокурор, видано на підставі рішення Житомирської обласної ради третьої сесії 22 скликання - 58,45 га від 15.02.94р., вісімнадцятої сесії 21 скликання - 0,3 га та радою Міністрів УРСР - розпорядженням від 14.01.76р. №29-р - 0,3 га, розпорядженням від 24.03.1970р. №211 РС - 17,4 га. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №103.

Прокурор вказує, що всупереч нормам ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ФОП ОСОБА_2. ведуться роботи в прибережній захисній смузі та акваторії ставка, що входить в межі земельної ділянки "Комбінату Рекорд". Будь-які правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку площею 0,2291 га у приватного підприємця відсутні, що свідчить про факт її самовільного зайняття.

Зазначає, що внаслідок зайняття даної земельної ділянки заподіяно шкоду Державі на суму 12577,59грн., що обрахована на підставі Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.07р. №963.

Вказує, що також відповідачем порушені вимоги 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що на водному плесі даного ставка побудовано 12 об'єктів, які згідно п. 2 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 26.08.09р. №982, являються малими архітектурними формами.

Посилаючись на ст.ст. 211, 212 земельного Кодексу України, враховуючи, що ОСОБА_2 здійснює будівництво на земельній ділянці всупереч вимогам земельного та водного законодавства без правовстановлюючих документів на землю, що призводить до заподіяння шкоди державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, прокурор вважає, що відповідач повинен привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів на водному плесі та відшкодувати завдану державі шкоду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, зокрема на Акт №15/074 від 26.05.11р., схему генплану, державний акт на право постійного користування землею Серія ЖТ 08-13 №001911 від 06.02.96р., розрахунок розміру шкоди №84 від 30.05.11р., свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2, рішення Кам'янської сільської ради від 17.02.11р., Статут Державної організації "Комбінат "Рекорд".

В обґрунтування визначення позивачем по справі Житомирську державну адміністрацію, прокурор посилається на ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", згідно якої райдержадміністрація розробляє та забезпечує використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності та розпоряджається землями державної власності відповідно до закону, тому позов пред'явлено в її інтересах.

Що стосується Головного управління Держкомзему в Житомирській області, то його визначено другим позивачем, оскільки останній здійснює державний контроль за додержанням земельного законодавства.

Представник позивача1 в процесі розгляду справи позов підтримав.

Позивач2, згідно пояснень від 28.01.13р. (а.с. 66-67, т.3) вважає позовні вимоги щодо стягнення шкоди в заявленому розмірі, обгрунтованими.

Згідно відзиву на позовну заяву від 18.07.11р., письмових пояснень (а.с.46-47, т.1; а.с.47-48, т.2; а.с.38-39, т.3), заяви від 08.02.13р. (а.с. 103, т.3 ) відповідач позовні вимоги заперечує, вказує, що 11.06.11р. нею було укладено договір оренди з ДО "Комбінат "Рекорд". Вважає, що оскільки користувачем земельної ділянки є ДО "Комбінат "Рекорд", то саме останньому могло бути заподіяно шкоду, а не місцевій державній адміністрації. При цьому, зазначає, що в разі встановлення судом наявності заподіяної шкоди (наявність вини відповідача) щодо зайняття спірної земельної ділянки (здійснення будівництва альтанок), то розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки необхідно здійснювати за встановленою формою відповідно до Методики розрахунку шкоди заподіяної самовільно зайнятим ділянкам, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.07р. При цьому, як зазначає відповідач, необхідно застосовувати відповідний коефіцієнт функціонального призначення земель - 1,2 як для земель промисловості. Звертає увагу, що Постанова КМУ від 12.05.00р. №783, якою затверджено порядок проведення індексації грошової оцінки земель, відповідно до якого визначався коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, втратила чинність на підставі Постанови КМУ від №56 від 31.01.11р. Згідно листа Держкомагентства України від 12.01.12р. №355/22/6-12, коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель з 2010 року дорівнює 1. За розрахунком відповідача (а.с. 104, т.3), здійсненого на підставі п. 4 Методики розрахунку шкоди самовільним зайнятим земельним ділянкам, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.07р., розмір шкоди становить 4948,56грн.

Третя особа у письмовому відзиві (а.с.60-61т.1) проти позову заперечує та вказує, що діями відповідача ДО "Комбінат "Рекорд" шкоду не заподіяно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні відносини, врахувавши викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 26.11.12р. зауваження по даній справі, господарський суд дійшов висновку про часткову обгрунтаваність позовних вимог, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, 26 травня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Житомирської Житомирської області за участю помічника прокурора природоохоронної прокуратури, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", проведено позапланову перевірку з питання: виконання вимоги міжрайонного природоохоронного прокурора №39/831 від 10.05.11р. щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства біля села Лісове в прибережній захисній смузі та акваторії ставка, за результатами якої складено Акт (а.с. 7, т.1).

Згідно вказаного Акту, перевіркою встановлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ 08-13 №001911 Житомирському комбінату "Рекорд" Кам'янської сільської ради, Житомирського району надано в постійне користування для виробничих потреб 76,45 га землі в межах згідно з планом землекористування. Під час перевірки встановлено, що на даній земельній ділянці приватний підприємець ОСОБА_2 жителька с. Стара Котельня, Андрушівського району, Житомирської області проводить роботи в прибережній захисній смузі та акваторії ставка поблизу автошляху Київ-Чоп за межами села Лісове для будівництва пляжного майданчика, альтанки та альтанки на воді загальною площею 0,2291 га. Будь-які правовстановлюючі документи, які передбачені ст. 125, 126 земельного кодексу України на зазначену земельну ділянку - відсутні, що свідчить про факт її самовільного зайняття.

26.05.11 Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області був виданий припис №15/070 (а.с. 38, т.2), яким зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 виготовити правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку до 25.06.11, або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

За результатами перевірки Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області 30.05.11р. здійснено Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 8, т.1), що складає 12577,59грн.

Згідно ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

У статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, свідоцтвом про право на спадщину; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Отже, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), а також відповідних правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Відсутність у цієї особи таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Як було встановлено актом перевірки, підтверджується наданими до справи документами та не заперечується сторонами, земельну ділянку площею 76,45 га надано в постійне користування для виробничих потреб Житомирському комбінату "Рекорд" Кам'янської сільської ради Житомирського району, про що видано Акт на право постійного користування (а.с. 10, т.1).

Однак, документів, які надають право володіти чи користуватися цією земельною ділянкою ФОП ОСОБА_2 матеріали справи не містять та станом на час розгляду справи в суді відповідачем не надані.

Лист управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області №1677 від 21.07.11р. (а.с. 99, т. 1), згідно якого звернення на предмет погодження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки до комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою не надходило і відповідний проект на розгляд комісії не подавався, також свідчить про відсутність укладеного договору користування (оренди) земельною ділянкою площею 0,2291 га поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с.Лісове ФОП ОСОБА_2

Тобто, посилання відповідача на укладений нею 11.06.11р. з ДО "Комбінат "Рекорд" договір оренди земельної ділянки є безпідставним, що підтверджено також постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки - ДО "Комбінат "Рекорд" (а.с.53, т.2) та зауважено у Постанові ВГС України від 26.11.12р.

За вказаних обставин, відсутність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,2291 га свідчить про факт її самовільного зайняття.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Оскільки згідно позовної заяви (з урахуванням заяви від 11.02.13р. №41198-11), посилаючись у тому числі на ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, прокурор просить суд зобов'язати відповідача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів, які розташовані на території Державної організації "Комбінат "Рекорд" та являються стаціонарними малими архітектурними формами у вигляді альтанок, що знаходяться на водному плесі (над поверхнею водного об'єкта), що є притокою р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове в Житомирському районі, зазначивши загальну кількість альтанок, які, за даними прокурора, розміщені як на водному плесі, так і в прибережній захисній зоні - 17 штук об'ємом 168 куб. м., слід зазначити наступне.

За ч.2 ст.212 Земельного кодексу України, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

При цьому, Згідно норм ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Тобто, зазначені прокурором, здійснені на підставі проведеного Житомирським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства аналізу вказаних статей Земельного та Водного кодексів України, висновки про те, що закон забороняє споруджувати на водному плесі будь-які споруди (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних) а.с.98, т.1), на думку суду є безпідставними, оскільки наведені норми вказівок щодо водного плеса не містять, а будь-які висновки Житомирського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства не мають для суду преюдиціального значення.

До того ж, позовні вимоги ґрунтуються на матеріалах перевірки від 26.05.11р., за результатами якої встановлено лише те, що ФОП ОСОБА_2 п р о в о д и т ь р о б о т и в прибережній захисній смузі та акваторії ставка д л я б у д і в н и ц т в а пляжного майданчика, альтанки та альтанки на воді загальною площею 0,2291 га без будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто акт свідчить, що роботи лише ведуться.

При цьому акт перевірки дійсно містить план-схему земельної ділянки, з якого вбачається лише схематичне відображення альтанок сумарною кількістю 16шт., з яких 14 відображено на території ставка та 2 альтанки на території пляжного майданчика. Аналогічна кількість альтанок та їх розміщення вбачаються і з наданої до справи схеми генплану (а.с. 9, т.1), у той час як прокурором визначена загальна кількість альтанок - 17 шт. Крім того, прокурор вказує загальний об'єм альтанок як на водному плесі, так і в прибережній захисній зоні - 168 куб. м., у той час як в акті перевірки зазначено загальну полощу альтанок 185кв. м, що відповідає даним схеми генплану (а.с. 9, т.1), згідно якої площа альтанок 60кв.м, а альтанок на воді - 125кв.м. При цьому жодних характеристик щодо ідентифікуючих ознак альтанок, про завершення їх будівництва (стан готовності) в акті не зазначено, жодних зобов'язань відповідача щодо знесення альтанок акт перевірки не містить, припис щодо вказаного також відсутній. Будівництво альтанок, що знаходяться на водному плесі у кількості 17 штук об'ємом 168 куб. м. актом перевірки не встановлено.

Водночас з наданого до справи листа від 10.01.13р. №39/22 вих.13 (а.с.49-50, т.3) вбачається, що на дату звернення до суду інформація про ідентифікуючі ознаки альтанок, про які йдеться у позовній заяві, потребувала проведення додаткової перевірки

До того ж, згідно акту від 26.05.11р., перевіркою встановлено, що на земельній ділянці, наданій в постійне користування для виробничих потреб комбінату "Рекорд" Кам'янської сільської ради, Житомирського району, приватний підприємець ОСОБА_2 жителька с. Стара Котельня, Андрушівського району, Житомирської області проводить роботи в прибережній захисній смузі та акваторії с т а в к а поблизу автошляху Київ-Чоп за межами села Лісове, у той час як згідно позовної заяви так і згідно заяви від 11.02.13р. №41198-11, прокурор просить суд зобов'язати відповідача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення побудованих об'єктів, які розташовані на території Державної організації "Комбінат "Рекорд" та являються стаціонарними малими архітектурними формами у вигляді альтанок, що знаходяться на водному плесі (над поверхнею водного об'єкта), що є п р и т о к о ю р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове в Житомирському районі. Тобто, прокурором ставиться вимога про знесення побудованих альтанок на місцевості, про яку в акті перевірки взагалі не йдеться.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне зазначити, що у відповідності до ст.ст.179,181 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати стосовно речей, до яких, зокрема, відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці.

З огляду на приписи ст.184 ЦК України, розміщені на водному плесі альтанки, про знесення яких ставиться вимога у позовній заяві, так само як і земельна ділянка, де вони розташовані, є речами, визначеними індивідуальними ознаками.

Натомість, акт перевірки, як уже зазначалося, інформації про такі ознаки не містить, до того ж вимога прокурора в частині приведення земельної ділянки до попереднього стану не ґрунтується на документально встановлених актом перевірки обставинах, оскільки стосується звільнення земельної ділянки, про яку в останньому взагалі не йдеться.

Крім того, як вбачається з Довідки Комбінату "Рекорд" (а.с. 73, т.3), відповідно до рекомендацій згідно з наказом Державного агенства резерву України від 16.03.12р. №56, здійснено оцінку дерев'яних альтанок в кількості 17 шт. та 29.05.12р. їх взято на балансовий облік вартістю 105679 грн. Прийнято рішення адміністрацією комбінату про створення місця відпочинку для колективу (а.с 74-84, т.3).

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаного, суд вважає вимогу прокурора про знесення побудованих об'єктів, у кількості 17 штук об'ємом 168 куб. м., які розташовані на території Державної організації "Комбінат "Рекорд", які являються стаціонарними малими архітектурними формами у вигляді альтанок, що знаходяться на водному плесі (над поверхнею водного об'єкта), що є притокою р. Кам'янка, поблизу автошляху Київ-Чоп за межами с. Лісове в Житомирському районі, необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Що стосується вимоги прокурора про стягнення з відповідача 12577,59грн. заподіяної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За ст.ст. 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Слід зазначити, що у позадоговірних (деліктних) правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як було встановлено вище та зауважено у постанові Вищого господарського суду України від 26.11.12р., внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки державної власності державі було заподіяно шкоду, що відповідачем спростовано не було.

Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Відповідно до пункту 7 Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами.

Згідно листа Головного управління Держкомзему у Житомирській області (а.с. 47, т. 2), правовою підставою нарахування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки спеціалістами Управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Житомирській області, є Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою КМУ від 25.07.07р. №963. При цьому, розрахунок розміру завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проводився державним інспекторомпо формулі для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови):

Шс=Пс х Нп х Кф х Кі, де, Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки дорівнює 0,2291 га;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням (грн. з гектара), додатки 1, 2 і 3 Методики дорівнює 18000 для земель сільськогосподарського призначення;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4, що становить 2,5;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000р. № 783, становить 1,22.

Судом встановлено, що застосування вказаної формули відповідає приписам п.4 Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однак при розрахунку шкоди було допущено помилки при визначенні коефіцієнта функціонального використання земель та коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Так, у розрахунку невірно застосовано Коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку №4 Постанови №963 (Кф), зокрема, останній застосовано як до земель комерційного, або іншого функціонального використання, що становить 2,5, в той час, як спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості, до яких, згідно додатку 4 Методики, такий коефіцієнт становить 1,2. Слід зазначити, що про таке призначення, зокрема, вбачається з Державного акта на право постійного користування землею та наголошено у Постанові ВГСУ від 26.11.11р. (а.с. 73-74, т.1).

Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000р. № 783 про яку йдеться у п.4 Методики, на час проведення перевірки та здійснення 30.05.11р. розрахунку, втратила чинність на підставі Постанови КМУ від №56 від 31.01.11р., про що вірно вказано відповідачем у його заяві від 08.02.13р. (а.с. 103, т.3).

Водночас, згідно листа Державного агентства земельних ресурсів України від 12.01.12р. №355/22/6-12, Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомило, зокрема, що нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення, яка проведена у 2006 році відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Держкомлісгоспу, Держводгоспу та УААН від 27.01.2006 N 19/16/22/11/17/12, зареєстрованого у Мін'юсті 05.04.2006 за N 389/12263, підлягає індексації станом на 01.01.2012 на коефіцієнт 1,254, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0.

Виходячи із зазначеного та встановленого в п.4 Методики порядку визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, останній на дату перевірки стосовно вищевказаної земельної ділянки, виходячи з її функціонального призначення та місця розташування, складає 1,254 (добуток коефіцієнтів індексації за: 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0). Виходячи з того, що порядок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 2007 року по дату перевірки є незмінним, лише в листі Державного агентства земельних ресурсів України від 12.01.12р. №355/22/6-12 зазначені його розміри за минулі роки, вказане свідчить, що застосований у розрахунку коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель (Кі) у розмірі 1,22, є помилковим.

Помилковою також є позиція відповідача, викладена у заяві від 08.02.13р. (а.с. 103, т.3) щодо визначеного ним розміру вказаного коефіцієнта, оскільки в розрахунку останнього коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель взято лише з 2010 року, що дорівнює 1, у той час як за п. 4 Методики його слід визначати, як уже зазначалося, шляхом перемноження коефіцієнтів за 2007-2011 роки.

За вказаного, а також враховуючи вказівки, викладені у постанові ВГСУ від 26.11.11 у справі №12/5007/61/11, судом здійснено перерахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.07р. №963, застосувавши при цьому Коефіцієнт функціонального використання земель (Кф) у розмірі 1,2, та коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель (Кі) у розмірі 1,254.

Врезультаті зазначеного, за розрахунком суду, розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки дорівнює 6205,49грн. (0,2291 га х 18000,00грн. з га х 1,2 х 1,254).

Отже, до стягнення з відповідача підлягає 6205,49грн. заподіяної шкоди. У стягненні 6372,10грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, у постанові від 26.11.12р. Вищим господарським судом України, крім іншого, наголошено, що прокурором обґрунтовано було визначено Житомирську РДА в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки відповідно до статей 17,122 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій, як органів виконавчої влади, у галузі земельних відносин належить в тому числі розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом. При цьому у поставнові вказано, що суди попередніх інстанцій припустилися порушення норм матеріального права під час присудження до стягнення з відповідача шкоди на користь саме Житомирської РДА.

Досліджуючи зазначені обставини, суд направив відповідні запити (а.с. 9,10, т.3) та отримав відповідь Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області (а.с. 18, т.3), згідно якої остання повідомляє, зокрема, що зазначені кошти зараховуються на розподільчі рахунки 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами", кодом класифікації доходів бюджету 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символом звітності 311 та щоденно у регламентований час, в автоматизованому режимі, засобами програмного забезпечення розподіляються Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними бюджетами. Також у відповіді зазначено, що для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності Кам'янській сільській раді відкрито рахунок 33119331700213, отримувач - УДКСУ у Житомирському районі (с. Кам'янка) 24062100, код ЗКПО отримувача - 38035705, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039.

Враховуючи, вищенаведений визначений законодавством спеціальний порядок зарахування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, 6205,49грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, підлягають стягненню з відповідача на зазначений вище рахунок, відкритий Кам'янській сільській раді.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

на рахунок Камянської сільської ради (12410, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Кам'янка, вул. Соснова, буд.1, код 04348326) 33119331700213, отримувач - УДКСУ у Житомирському районі (с. Кам'янка) 24062100, код ЗКПО отримувача - 38035705, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039:

- 6205,49грн. шкоди.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України:

- 62,06грн. державного мита;

- 34,74грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.03.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу1 - рек. з пов.

3- позивачу2 (10014, м. Житомир,. м-н ім. С.П. Корольова, 2)- рек з пов.

4- відповідачу- рек. з пов.

5- природоохоронній прокуратурі - рек. з пов.

6- обл. прокуратурі;

7- третій особі на стор. позивача - Кам'янській сільській раді ( 12410, вул. Соснова, буд.1, с. Кам'янка, Житомирського району, Житомирської області) - рек з пов.

8- третій особі на стороні відповідача - Державній організації "Комбінат Рекорд" - рек. з пов.