Постанова

від 07.03.2013 по справі 10/16-06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2013 р.Справа № 10/16-06 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пасек В.І., за довіреністю;

від відповідача: Буряк О.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідного господарства "Каховське"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04 лютого 2013 року

по справі № 10/16-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Лілія", м. Херсон, пр-т Ушакова, 25, кв. 709 б

до Державного підприємства Дослідного господарства "Каховське", Херсонська обл., Каховський район, с. Кам'янка

про вилучення майна

та за зустрічним позовом Державного підприємства Дослідного господарства "Каховське", с. Кам'янка, Каховський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Лілія",

м. Херсон

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.06.2009р. за результатами розгляду первісного позову постановлено вилучити у відповідача на користь позивача 103тн. гірчиці жовтої, 99,6тн. ячменю фуражного, 540тн. сої, 76,36тн. насіння соняшнику, а за результатами зустрічного позову постановлено стягнути з ТОВ ВКФ "Лілія" на користь ДП ДГ "Каховське" 8800грн.

Справа знаходиться на стадії виконання рішення суду.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою про зміну способу виконання рішення щодо вилучення сої на стягнення коштів у розмірі вартості сої за ціною позову - 1782000грн.

В обґрунтування заяви позивач вказав, що наказ суду про вилучення сої не виконується тривалий час ні добровільно, ні у виконавчому провадженні. Відсутність сої у відповідача підтверджується трьома актами державного виконавця від 20.12.2012р.

Представник органу ДВС у розгляді заяви про зміну способу виконання поклалась на розсуду суду, пояснивши про існуючу неможливість виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю у боржника майна, присудженого до стягнення.

Відповідач заперечував проти заяви про зміну способу виконання рішення суду з мотивів , викладених у відзиві на заяву.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04 лютого 2013 року по справі № 10/16-06 (суддя Чернявський В.В.) задоволено заяву ТОВ ВКФ "Лілія" про зміну способу виконання рішення суду щодо вилучення 540 тн. сої у ДП ДГ "Каховське"; змінено спосіб виконання рішення суду від 25.06.2009р. щодо вилучення 540 тн. сої на стягнення 1782000грн. з Державного підприємства Дослідного господарства "Каховське на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірми "Лілія".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державне підприємство Дослідне господарство "Каховське" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 04 лютого 2013 року по справі № 10/16-06, в задоволенні заяви відмовити.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 07.03.2013 року позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін .

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, на підставі рішення від 25.06.2009р., яке набрало законної сили 14.07.2009р., господарським судом Херсонської області 20.07.2009р. видано наказ про вилучення у ДП ДГ "Каховське" на користь ТОВ ВКФ "Лілія" 103тн. гірчиці жовтої, 99,6тн. ячменю фуражного, 540 тн. сої, 76,36тн. насіння соняшнику.

Наказ суду звернуто до виконання.

Станом на час розгляду заяви позивача про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, вже виконано рішення суду в частині приписів про вилучення гірчиці жовтої і ячменю фуражного, крім того ухвалою суду від 28.01.2013р. визнано таким, що не підлягає виконанню наказ суду від 20.07.2009р. у частині припису про вилучення у ДП ДГ "Каховське" на користь ТОВ ВКФ "Лілія" 76,36тн. насіння соняшнику, спосіб виконання якого змінювався ухвалою суду від 14.06.2012р. на стягнення 167228,40грн.

Таким чином, на момент розгляду заяви в суді першої інстанції названий наказ суду залишився невиконаним щодо вилучення 540тн. сої.

Позивачем заявлено до зміни способу виконання рішення саме цю невиконану частину рішення стосовно вилучення 540 тн. сої.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб виконання рішення суду.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що при винесенні рішення 25.06.2009р. суд визначив ціною позову 2601408,89грн., з яких ціною позову про вилучення 540 тн. сої є 1782000грн. (3300грн. х 540тн. = 1782000грн., де 3300грн. - це ціна однієї тонни сої на час вирішення спору, про що зазначено в рішенні а.с.123-126 т.5) і станом на час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суд не має повноважень змінювати ціну позову, її складові.

В обґрунтування заяви про зміну способу виконання рішення про вилучення 540тн. сої на стягнення її вартості в 1782000грн. позивач відніс дані про відсутність сої у відповідача, невиконання рішення суду протягом більш ніж 3,5 років, твердження про неможливість виконання рішення у зв'язку з відсутністю присудженого до вилучення майна.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що невиконання рішення суду про вилучення 540тн. сої протягом 3,5років не є спірним у справі, підтверджується поясненнями сторін, органу ДВС.

Відповідно до трьох актів державного виконавця від 20.12.2012р. (копія на а.с.28-30 т.12) на зернотоках відповідача у с.Червоне Поділля, с.Кам'янка, с.Сергіївка сої не виявлено.

Відповідач зазначив, що посівів сої у 2012р. він не здійснював, сої не має, дотепер невідомо, чи буде він засівати сою у 2013р.

З врахуванням вказаної досить значної тривалості періоду невиконання рішення суду щодо вилучення сої, відсутності цього майна у боржника, обставин справи, які характеризуються рішеннями суду та переліченими скаргами, заявами, ухвалами на стадії виконання, господарський суд дійшов правильного висновку про наявність виняткових обставин, так і про неможливість виконання рішення суду у встановлений спосіб та, відповідно, про підстави для зміни способу виконання рішення з вилучення майна на стягнення його вартості.

Крім того, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що посилання заявника на ст.1213 ЦК України є недоречним, оскільки ця стаття не регулює спірні відносини, проте передбачені статтею, яка їх регулює - ст.121 ГПК України, підстави для зміни способу виконання рішення судом встановлено, а заперечення відповідача не спростовують передбачених ст.121 ГПК України підстав для зміни способу виконання рішення суду.

Добросовісності виконання судового рішення боржником, з огляду на перелічені провадження, ні суд першої ні суд апеляційної інстанції не встановив. Виконання частин рішення відбулося за реалізації примусу та при певній наполегливості кредитора при реалізації прав у виконавчому провадженні.

Щодо втрати відповідачем врожаю з-за несприятливих погодних умов, збитковість діяльності у 2013р., то судова колегія зазначає, що вищенаведене не усуває підстав для зміни способу виконання рішення, та і не свідчить про наміри виконувати рішення у минулому - соя боржником не сіялась.

Щодо посилання на постанову Пленуму ВГСУ, то судова колегія також зазначає, що відповідач виклав хибне уявлення про зміст постанови № 9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України - в ній не змінено передбачені законом підстави для зміни способу виконання судового рішення, а наведений там застосований у відзиві приклад підстав для зміни способу при поверненні викладеного документа у зв'язку з відсутністю майна не вичерпує можливих інших прикладів, обставин для зміни способу виконання рішення, які врегульовані ст.121 ГПК України.

Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні ухвали, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування ухвали немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище, а господарський суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість і правомірність вимог позивача, а отже і їх задоволення.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідного господарства "Каховське", с. Кам'янка, на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04 лютого 2013 року по справі № 10/16-06 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 07 березня 2013 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов