Рішення

від 05.03.2013 по справі 3242-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2013Справа №5002-10/ 3242-2011

За позовом - Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ,

до відповідачів - 1). Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м. Ялта;

2). Публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ;

3). Приватного підприємства «Рубіж», м. Ялта,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. Федерації незалежних профспілок України, м. Київ;

2. гр. Тараненко Вікторії Вікторівни, м. Ялта;

3. гр. Степаненко Бориса Вікторовича, м. Ялта,

про визнання недійсним рішення.

Суддя С.Я. Тітков

ПРЕДСТАВНИКИ:

Прокурор - Куінджи М.О. - старший прокурор відділу правового забезпечення, посвідчення № 009317.

Від позивача - Закамалдін С.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектору Представництва Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, довіреність № 4 від 04.01.2013 р.

Від відповідачів - 1. не з'явився

2. Хорошунова Т.О. - представник за довіреністю від 28.12.2012 р. № 28-12/03 (довіреність дійсна до 30.06.2013 р.).

3. Бакалова Г.А. - представник за довіреністю від 25.01.2013 р. № 1 (довіреність дійсна до 25.01.2014 р.).

Від третіх осіб - 1. не з'явився

2. не з'явився

3. Борейко Л.П. - представник за довіреністю від 07.02.2013 р. (довіреність засвідчена нотаріально та зареєстрована в реєстрі № 239).

Суть спору:

19.07.2011 р. заступник прокурора м. Ялти пред'явив позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання недійсним рішення відповідача № 12 (15) від 24.01.2003 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства «Ялтакурорт» за Закритим акціонерним товариством «Укрпрофоздоровниця» по вул. К.Маркса № 24 в м. Ялта».

На підставі матеріалів, наданих Ялтинським «Бюро технічної інвентаризації», і висновку останнього виконавчий комітет встановив, що об'єкти нерухомого майна ДП «Ялтакурорт» належить Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і вирішив оформити право власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літери «Б» загальної площі 316, 5 кв.м. і адміністративну будівлю № 24 в м. Ялта за ЗАТ лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і видати свідоцтво о праве власності БТІ , а виконком провести правову реєстрацію.

Відповідно до висновку Ялтинського БТІ до оспорюваного рішення виконкому адміністративний корпус літери «Б» постройки 1947-1948 р., а літери «Г» - постройки до 1917 р.

Обгрунровуючи свої позовні вимоги прокурор послався на те, що майно, яке передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» одним з її засновників Федерацією професійних спілок України, є державною власністю і знаходилася у віданні, а не у власності названої Федерації. Федерація професійних спілок України не є власником спірного майна і не могло ним розпоряджатися за власним розсудом, у тому числі і передавати власність АТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

При цьому, прокурор заявив клопотання про визнання причини пропуску строку позовної давності поважної та поновити його з посиланням на те, що це рішення прокурору стало відомо лише 18.07.2011 р. при ознайомленні з матеріалами інвентарної справи в БТІ.

В якості третіх осіб у позовній заяві зазначені ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Федерація незалежних профспілок України, громадяни Тараненко В.В. і Степаненко Б.В., яким на даний час належить спірне майно на праві власності.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 р. (суддя Гаврилюк М.П.) позов прийнято до розгляду.

19.07.2011 р. прокурор заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно і заборонити гр. Степаненко Б.В. вчиняти будь-які дії щодо відчуження цього майна.

Фонд державного майна України підтримав позов у повному обсязі (лист від 22.08.2011 р. № 10-25-11633, том I, аркуші справи 27-30).

19.09.2011 р. прокурор у справі Горна К. надала суду клопотання про збільшення позовних вимог та додатково поряд вже з заявленими позовними вимогами просить про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на спірне майно та визнати недійсним договір купівлі-продажу цього майна, укладеного ПП «Рубіж» та ЗАТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» 03.03.2003 р. (лист від 19.09.2011 р. № 05/1-2295 вих./11).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2011 р. заява прокурора про зміну позовних вимог прийнята до розгляду.

У відзиві на позов представник відповідача по справі Куничкин Р.В. просить прийняти рішення відповідно о чинного законодавства (лист від 04.10.2011 р. № 02.11-07/841, том II, аркуші справи 7-8).

06.10.2011 р. від представника гр. Степаненко Б.В. гр. Раєвської Л.П. до суду надійшло клопотання щодо залучення до участі у справі ПП «Рубіж» в якості відповідача, а правовий статус ЗАТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» змінити з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на відповідача (том II, аркуші справи 10).

Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 06.10.2011 р. ПП «Рубіж» залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а ЗАТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» - в якості відповідача.

У відзиві на позов від 01.11.2011 р. представник ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» Івченко П.В. просить застосувати наслідки пропуску позовної давності та відмовити у задоволенні позову (том II, аркуші справи 37-43).

01.11.2011 р. до господарського суду надійшло пояснення представника ПП «Рубіж» Бакалова Г.А., в якому він просить відмовити у позові в частині вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 12 (15) від 24.01.2003 р. та договору купівлі-продажу від 03.03.2003 р. спірного майна, а щодо вимог про визнання права власності на це майно провадження у справі припинити на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (том II, аркуші справи 44-55).

Гр. Степаненко Б.В. у поясненні від 28.10.2011 р. також заявив клопотання про припинення провадження у справі за п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у частині позовних вимог щодо визнання права власності на спірне майно, оскільки відповідачем за цією вимогою повинен бути гр. Степаненко Б.В., тобто фізична особа.

01.11.2011 р. у листі № 84 представник ПП «Рубіж» Бакалова Г.А. заявила клопотання про залучення ПП «Рубіж» до участі у справі в якості відповідача.

11.11.2011 р. у листі № 87 ПП «Рубіж» повторює свою позицію, яка викладена у листі від 01.11.2011 р.

У доповненні до відзиву на позовну заяву представник ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» Хорошунова Т.О. просить залишити без розгляду клопотання Прокуратури Автономної Республіки Крим № 05/1-2295вих/11 від 19.09.2011 р. про збільшення позовних вимог, оскільки на думку згаданого представника, прокуратурою неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог відсутні нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (том II, аркуші справи 69-74).

11.11.2011 р. від того же представника ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» до суду надійшов відзив на позов (том II, аркуші справи 76-82), який є тотожним з відзивом на позов від 01.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2011 р. до участі у справі в якості відповідача залучено ПП «Рубіж».

Листом від 28.11.2011 р. № 2737 начальник комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» Осипенко З.А. повідомило суд про те, що 25.05.2011 р. при проведенні БТІ виявлено, що частина літери б1 (пом.6-1) знесено.

05.12.2011 р. представник ПП «Рубіж» Бакалова Г.А. знову надала пояснення по справі, в яких просить у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.03.2003 р., укладеного між ЗАТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» та ПП «Рубіж», відмовити, як позов не ґрунтується на нормах чинного законодавства і пред'явлений з пропуском позовної давності (лист за № 50 від 02.12.2011 р., том III, аркуші справи 15-17).

06.12.2011 р. від представника ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної та економічної експертизи.

08.12.2011 р. до матеріалів справи залучені пояснення представника гр. Степаненко Б.В. гр. Раєвської Л.П., в якому вона вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що Фондом державного майна України не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересу, не надано належних та допустимих доказів права власності на спірне майно, не підтверджено порушення органом місцевого самоврядування норм чинного на той час законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

У другому поясненні від 08.12.2011 р. гр. Раєвська Л.П. стверджує, що адміністративних будівель, які є предметом пору, на цей час не існує, оскільки у зв'язку з їх реконструкцією вони переведені до житлового фонду.

Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 08.12.2011 р. провадження у справі припинено за п. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що позов спрямований на захист права власності на майно, яке на даний час знаходиться у володінні фізичної особи, яка не може бути учасником господарського процесу.

Крім того, спірне майно відноситься до житлового фонду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. по справі № 5002-5/3242-2011 ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2011 р. скасована, а справа передана на розгляд Господарському суду Автономної Республіки Крим у зв'язку з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки Господарський суд Автономної Республіки Крим не вирішив окремо які саме вимоги прокурора стосуються інтересів третьої особи як власника майна.

15.02.2012 р. справа прийнята до розгляду суддею Тітковим С.Я.

28.02.2012 р. розгляд справи зупинено у зв'язку з розглядом касаційної скарги.

19.01.2013 р. розгляд справи поновлено.

29.01.2013 р. у судове засідання з'явилися лише прокурор та представник позивача, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

19.02.2013 р. у судове засідання з'явилися прокурор, представник одного з трьох відповідачів - ПАТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця», та представник третьої особи гр.Степаненко Б.В.

Представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явилися, вимоги суду, викладені в попередніх ухвалах, не виконали.

05.03.2013 р. у судове засідання з'явилися прокурор, представники Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця», Приватного підприємства «Рубіж» та гр. Степаненко Б.В., які підтримали свої вимоги, викладені у попередніх заявах, поясненнях та клопотаннях.

Крім того, прокурором заявлено клопотання від 05.03.2013 р. про продовження вирішення спору по справі на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши прокурора, представників сторін і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд

В С Т А Н О В И В:

24.01.2003 р. на підставі матеріалів, наданих Ялтинським бюро технічної інвентаризації, виконавчий комітет міської ради встановив, що об'єкти нерухомого майна КІВЦ ДП «Ялтакурорт» по вул. К.Маркса № 24 в м. Ялта належать Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». На підставі викладеного і висновку Ялтинського бюро технічної інвентаризації виконавчий комітет міської ради вирішив оформити право власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літери «Б» загальною площею 316,5 кв.м. і адміністративну будівлю літери «Г» загальною площею 187, 2 кв.м. кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства «Ялтакурорт» по вул. К.Маркса № 24 в м. Ялта за Закритим акціонерним товариством очікувально-оздоровчого закладу профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та видати свідоцтво про право власність, провести правову реєстрацію.

03.03.2003 р. зазначене в рішенні Ялтинського міського виконкому нерухоме майно було продано Приватному підприємству «Рубіж», яке 28.03.2003 р. перепродало його громадянину Тараненко В.В., а та в свою чергу 16.12.2010 р. продало це майно громадянину Степаненко Б.В., який на підставі свідоцтва про право власність від 07.11.2011 р. на даний час є власником спірного майна.

Прокурор просить визнати строк позовної давності пропущений ним за поважною причиною, визнати рішення Ялтинського міського виконкому № 12 (15) від 24.01.2003 р. і договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 03.03.2003 р. недійсними, визнати право власності на спірне майно за державою в особі Фонду державного майна України.

Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на те, що спірне майно є державною власністю, а не власністю Публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчого закладу профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Тому рішення Ялтинського міського виконкому від 24.01.2003 р. № 12 (15) і договір купівлі-продажу від 03.03.2003 р. є недійсними.

Фонд державного майна України підтримав доводи прокурора.

Заперечуючи проти вимог прокурора представники відповідачів і третьої особи посилаються на те, що ПАТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» є законним власником спірного майна і могло ним розпоряджатися за своїм розсудом.

Позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

1.Право власності на об'єкти нерухомого майна виникли за підставами, передбаченими законом. Ці підстави поділяються на первісні та похідні.

Документи технічної інвентаризації об'єктів нерухомості (інвентарна справа БТІ) і висновок інженера Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» Братченко Л.І., з яким погодився начальник цього підприємства Осипенко З.А. не є підставами виникнення права власності.

Тому рішення Ялтинського міського виконкому про оформлення права власності на підставі думки інженера Бюро технічної інвентаризації не ґрунтується на законі.

2. У пункті 1.2 договору купівлі-продажу спірних об'єктів нерухомості № 0104055/2003/9 від 03.03.2003 р. зазначено, що об'єкт належить ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» відповідно до Акту прийому-передачі від 24.01.1992 р.

В матеріалах справи є акт прийому-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 24.01.1992 р. і додаток до нього на 165 аркушах (том II, аркуші справи 127)..

В переліку майна Ялтинського об'єднання санаторно-курортних закладів профспілок під п. 30 значиться Кустовой обчислювальний центр.

Проте, це не той об'єкт, право власності на який оформлено рішенням Ялтинського міського виконкому 24.01.2003 р. за № 12 (15).

Відповідно до додатку до акту прийому-передачі від 24.01.1992 р. АТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» передано кустовой обчислювальний центр без зазначення адресу. Рік організації (створення) - 1973 (том II, аркуші справи 128).

В додатку до договору від 18.11.1990 р., між ВКП профспілок СРСР і Федерацією незалежних профспілок України, який містить себе перелік об'єктів профспілкового майна, закріплених за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності під № 305, цей кустовой обчислювальний центр також значиться. При цьому зазначено його адресу: м. Ялта, вул. Кирова, 2.Рік введення його до експлуатації - 1973.

Однак, рішенням Ялтинського міського виконкому 24.01.2003 р. № 12 (15) право власності оформлено не на майно кустового обчислювального центру за адресою: м. Ялта, вул. Кирова, 2, введеного до експлуатації в 1973 р., а на 2 поєднаних адміністративних будівлі кустового обчислювального центру, які знаходяться по вул. К.Маркса, 24. При цьому, одна будівля побудована в 1947-1948 роках (літера «Б»), а інша - до 1917 р. (літера «Г»).

Таким чином, спірне майно за Федерацією незалежних профспілок України не закріплялося у власність АТ ЛОЗ ПУ «Укрпрофоздоровниця» не передавалося і власником цього майна воно не являється.

3. XIX з'їзд профспілок СРСР 27.10.1990 р. прийняв постанову «Про власність профспілок СРСР», в якому зазначено, що профспілкові об'єкти є єдиною власністю профспілок СРСР.

Зміст цієї постанови відповідає правовому статусу профспілкової власності в СРСР, закріпленого в Конституції СРСР, Конституції УСРС, Основам законодавства Союзу РСР і союзних республік о праці, в Статуті професійних союзів СРСР, затвердженого XVIII з'їздом профспілок СРСР, КЗОТ УРСР та в інших нормативних актах Союзу РСР та Української РСР.

Власність профспілкових організацій СРСР не являлося державною власністю, але була близько до неї у зв'язку з високою мірою обоществления власності.

Суб'єктом права власності профспілок є вся профспілкова система СРСР в цілому, а майно профспілок було єдиним фондом профспілкової власності.

Профспілкові організації, у тому числі і юридичні особи, володіли, користувалися та розпоряджалися профспілковою власністю, що знаходилися на їх балансі, на праві оперативного управління згідно статутних завдань (спеціальна правоздатність). Правочини, укладені з порушенням спеціальної правоздатності профспілкової організації єнедійсними. На нерухоме майно профспілкових організації не могло бути звернено стягнення, тобто, це майно було виведено з цивільного (господарського) обороту.

Передача майно від одної профспілкової організації іншій в межах системи профспілок СРСР проводилася безвозмездно. Власник при цьому не змінювався.

Майно профспілкових організацій є неділимим фондом: вибуття організації його членів не влекла за собою повернення членських внесків або іншого майна.

18.11.1990 р. Загальна Конференція профспілок СРСР в особі її голови Щербакова В. і Федерації незалежних профспілок України в особі її голови Ковалевського А.М. підписано договір про закріплення прав з володіння, користування та розпорядження на праві власності майна згідно додатку.

Правовий аналіз даного договору дозволяє зробити висновок про те, що мало місце відчуження частини нерухомого майна, складаючого частину неподільного фонду профспілок СРСР, на користь Федерації незалежних профспілок України, так як в даному випадку мало місце зміна власника.

При цьому, відчуження носило безоплатний характер. Однак, безоплатне відчуження майна є даруванням.

Як договір дарування, так і будь-який договір щодо відчуження нерухомості повинен бути нотаріально засвідчений. Наслідком недотримання нотаріального засвідчення такого договору дарування є його недійсність.

В силу зазначених обставин договір від 18.11.1990 р. між Загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України є нікчемним, який не породжує правових наслідків і не потребує визнання його недійсним в судовому порядку. У будь-якому разі спірне майно по вул. К. Маркса, 24, у м. Ялті станом на 24.01.2003 р. залишається майном колишніх профспілок СРСР.

Нормативним актом, яким Україна як суверенна держава заявила про своє право на майно профспілок СРСР, є постанова Верховної Ради України від 10.04.1992 р. № 2268 - XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України».

У ньому в якості органу управління цим майном тимчасово визначений Фонд державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» майно профспілок СРСР тимчасово до законодавчого визначення суб'єктів права власності оголошено загальнодержавною власністю і перебуває в управлінні Фонду державного майна України.

Таким чином, Фонд державного майна України є належним позивачем за позовами, пов'язаних зі зміною форми власності і відчуженням майна профспілкових організацій колишнього СРСР, у тому числі і спірного майна по цій справі.

5. Посилання відповідачів на судову практику по аналогічним судовим справам не можуть бути прийняті до уваги, так як рішення по ним, які долучені до матеріалів справи, не мають преюдиціального значення за іншим об'єктом спору.

6. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент змісту правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (п.1 ст.215 ЦКУ).

Згідно п.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Змістом права власності є право власника володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. (ст. 317 ЦКУ).

Відчуження майна особою, яка не є власником відчужуваного майна, суперечить актам цивільного законодавства, що регулює право власності та правочини з нею, зокрема, ст.658 ЦК України.

За таких обставин договір купівлі-продажу № 014055/2003/9 від 03.03.2003 р. є недійсним.

7. Вимоги прокурора про визнання права власності на спірне майно, що є предметом договору купівлі-продажу № 014055/2003/9 від 03.03.2003 р., не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Такий спосіб захисту порушеного права власності як визнання цього права за власником регулюються ст. 392 ЦК України.

Цей спосіб захисту використовується особою, яка володіє майном, щодо особи, яка цим майном не володіє, але яке оспорює або не визнає право власності у власника спірного майна.

Об'єкти спірного нерухомого майна по вул. К. Маркса, 24, м. Ялта не знаходяться у володінні Фонду державного майна України.

Вони знаходяться у володінні та користуванні гр. Степаненко Б.В. на підставі свідоцтва про право власності від 07.11.2011 р. (том III, аркуші справи 11), яке він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2010 р. у гр. Тараненко В.В., дійсність яких не оскаржена у встановленому законом порядку.

Належним способом захисту порушеного права держави на це майно є позов про витребування майна від добросовісного набувача.

В даному випадку позов про визнання права власності є неналежним способом захисту порушеного права.

Оскільки прокурором обраний як неналежний спосіб захисту порушеного права, він задоволенню не підлягає.

8. Так як позов пред'явлено прокурором, якому про рішення Ялтинського міського виконкому № 12/15 від 24.01.2003 р. та договір купівлі-продажу спірного майна від 03.03.2003 р. № 010455/2003/9 стало відомо в 2011 р. під час прокурорської перевірки, проведеної за дорученням Прокуратури Автономної Республіки Крим, вважаю, що строк позовної давності пропущено за поважною причиною і порушено право підлягає захисту.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Клопотання про проведення експертизи та забезпечення позову задоволенню не підлягають як безпідставні.

Клопотання прокурора від 05.03.2013 р. про продовження вирішення спору по справі в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України задовольнити.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 05.03.2013 р.

Повний текст оформлений та підписаний 07.03.2013 р.

Керуючись ст. ст. 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Продовжити строк вирішення спору по справі на 15 днів.

2.Позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 12 (15) від 24.01.2003 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна кустового інформаційно-обчислювального центру дочірнього підприємства «Ялтакурорт» за Закритим акціонерним товариством «Укрпрофоздоровниця» по вул. К.Маркса № 24 в м. Ялта».

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0104055/2003/9 від 03.03.2003 р., укладений між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і Приватним підприємством «Рубіж».

5. В інший частині позову відмовити.

6. Стягнути з Ялтинського міського виконавчого комітету (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1) в доход Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31211206783002, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь) 78,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 85,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішення місцевого суду законної чинності.

7 . Стягнути з Публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ (поштова адреса: а/с 34, Україна, м. Київ, 01019, адреса: 01033, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, р/р 2600838 у 5-й Київській філії АППБ «Аваль», МФО 322614) в доход Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31211206783002, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь) 78, 67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 42, 50 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішення місцевого суду законної чинності.

8. Стягнути з Приватного підприємства «Рубіж», м. Ялта (98609, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Халтуріна, 49 б; 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Українська, 3, кв. 19, ОКПО 32290057, р/р 26000300028001 у філії АБ «Південний» м. Ялта) в доход Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31211206783002, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь) 78, 67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 42, 50 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішення місцевого суду законної чинності.

Суддя С. Я. Тітков