Ухвала

від 21.02.2013 по справі 12/114-09

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ К-20457/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010

у справі № 12/114-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдер Груп"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейдер Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання рішення недійсним.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2009 позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що представниками відповідача проведена позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдер Груп" з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України.

За результатами перевірки складено акт № 374/1-22-02-35380808 2 від 08.09.2008.

Перевіркою було встановлене порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, не надходження на територію України товару на суму 33 728, 00 дол. США по контракту № 07.01-08 від 07.01.2008.

За результатами перевірки прийняте рішення №0000992202/0 від 17.09.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції - пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 20107,99 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено контракт №07.01-08 від 07.01.2008р. з компанією «Wheel and Tire Max, LLC»щодо придбання гумових шин для легковиx автомобілів, та дисків з алюмінію для легкових автомобілів. Як видно з Додатку 2, на виконання умов даного контракту підприємством було перераховано нерезиденту валютні кошти в сумі 65 781,62 дол. США (332 197,18 грн.). Граничний термін надходження товару па суму 33 728,00 дол, США (170 326,40 грн.) 23.07.2008 (25.01.20(8 І 180 днів), па суму 32 053,62 дол. США (155 363,90 гри.) - 07.10.2008

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу (права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (п. 23 ст. 1 Митного кодексу України).

У ст..78 Митного кодексу України зазначено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можно ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, товар на суму 33 728, 00 доларів США був ввезений на територію України 23.06.2006 року та розміщений на тимчасове зберігання під митним контролем на складі, що підтверджується Актом про розміщення товарів і транспортних накладних №25/080/189 та товаросупровідними документами з відміткою «під митним контролем».

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що імпортний товар вважається, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД, отже, поставка відбувалась в межах граничного терміну встановленого ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют".

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що в вищенаведених правовідносинах очевидна протиправність дій відповідача полягає в тому, що примірник акта про анулювання реєстрації платника ПДВ був надісланий позивачу лише 27 червня 2008 року, а не наступного дня після його затвердження (25 квітня 2008 року), як того вимагає п.25 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 01 березня 2000 року №79, тобто з двохмісячним порушенням строку, встановленого чинним законодавством, що позбавила позивача на своєчасне оскарження цього рішення

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 у справі № 12/114-09 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 у справі № 12/114-09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко