4/391
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" грудня 2006 р.Справа № 4/391
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 391
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродукт” м.Знам'янка Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Фірма “Людмила” м.Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 4293 грн. 02 коп.
Представники сторін:
від позивача - Сінельник В.М. , довіреність № 4/12/06 від 04.12.06;
від відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Направлене відповідачу поштове відправлення за адресою, яка значиться в довідці ЄДРПОУ та вказана ним при укладенні договору з позивачем (м.Олександрія вул. Пролетарська 37а) повернуте до суду з відміткою підприємства зв'язку про відмову адресата його отримати.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 4293 грн. 02 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю “ Фірма “Людмила” за поставлений товар.
Представник позивача вимоги підтримав повністю та надав до суду підписаний сторонами без зауважень акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається наявність заборгованості в розмірі 4293 грн. 02 коп.
Доказів погашення заборгованості не представлено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до договору поставки №15 від 28.01.2005 року ( в подальшому - Договір) згідно видаткової накладної № АГ-0000723 від 15.12.2005 року та на підставі довіреності ЯИЯ №471375 від 15.12.2006 року відповідачем через представника Шаповалова В.О. отримано у позивача продукти харчування на суму 4593 грн. 02 коп. з врахуванням ПДВ.
Відповідач вказаний товар прийняв повністю, що посвідчується підписом та печаткою на видатковій накладній (а.с.8). Однак, в порушення умов п. 7.2 Договору відповідач не провів оплату за отриманий товар на протязі семи календарних днів з дати відгрузки, яка визначається датою, що зазначена в видатковій накладній, тобто 15.12.2005 року.
Лише 02.08.2006 року відповідач частково погасив заборгованість шляхом перерахування позивачу 300 грн. на розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення №92.
За приписом ст.265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не врегульовані цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач прийняв поставлений позивачем товар та не вжив заходів для повернення товару позивачу.
Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в накладній.
На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ.
Позивач передав майно повністю в кількості, передбаченій умовами договору, а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідач вимоги позивача в частині заборгованості в розмірі 4293 грн. 02 коп. фактично визнав, але доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється факт отримання товару.
Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату отриманого від позивача та використаного на власний розсуд товару. Укладений між сторонами договір та норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар.
Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг в розмірі 4293 грн. 02 коп. підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 4293 грн. 02 коп. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю. При цьому , судом приймається до уваги, що позивач платіжним дорученням №206 від 04.12.2006 року додатково сплатив 51 грн. державного мита та загальна сума сплаченого ним державного мита складає 102 грн.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне використати своє право та покласти на відповідача державне мито та відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Господарським судом приймається до уваги, що спір виник через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що привело до необхідності позивачу звернутися до суду за захистом свого законного права і він поніс додаткові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Такий висновок суду ґрунтується на п.7 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/20 від 17.01.1995 року “Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів” та п.1 Роз'яснення від 04.03.1998 року №02-05/78 “Про деякі питання практики застосування розділу V1 Арбітражного процесуального кодексу України”.
Керуючись ст.ст. 34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Фірма “Людмила” м.Олександрія Кіровоградської області вул. Пролетарська37А р/р 26006301305021 в ПІБ м. Олександрія, МФО 323215, код 20635605 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродукт” м.Знам'янка Кіровоградської області вул. Партизанська 29А р/р 26001301333793, в БО № 16, філія КЦО ПІБ, м. Кіровограда, МФО 323301, код 32502825 заборгованість за отриманий товар в розмірі 4293 грн. 02 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 102 грн. та витрат по оплаті вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Ю. І. Хилько
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 300835 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні