Рішення
від 06.12.2006 по справі 4/391
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/391

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "06" грудня 2006 р.Справа №  4/391

                                        

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 391

за позовом    Товариства  з  обмеженою відповідальністю “Агропродукт” м.Знам'янка  Кіровоградської  області

до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “ Фірма “Людмила”  м.Олександрія  Кіровоградської  області

про стягнення  4293  грн. 02  коп.

Представники сторін:

від позивача - Сінельник В.М. , довіреність № 4/12/06  від 04.12.06;

від відповідача:  участі  не  брали. Про час та місце розгляду  справи   відповідач  належним чином  повідомлений  у  відповідності  до вимог  Інструкції  з  діловодства в  господарських  судах  України. Направлене  відповідачу  поштове  відправлення  за  адресою, яка значиться в  довідці  ЄДРПОУ та  вказана  ним  при укладенні  договору з позивачем (м.Олександрія   вул. Пролетарська  37а)  повернуте  до  суду  з відміткою підприємства  зв'язку  про  відмову  адресата  його  отримати.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості в  розмірі  4293  грн. 02  коп.  з  товариства  з  обмеженою  відповідальністю “ Фірма “Людмила”  за  поставлений  товар.

Представник позивача вимоги підтримав повністю  та  надав  до  суду  підписаний  сторонами  без  зауважень  акт  звірки  взаєморозрахунків  з  якого вбачається   наявність  заборгованості   в розмірі  4293  грн. 02  коп.

Доказів погашення заборгованості не представлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та  відповідача,  проаналізувавши  встановлені   факти  та  відповідні  до них  правовідносини, господарський суд,-

                                                      ВСТАНОВИВ:

У відповідності до  договору  поставки №15 від 28.01.2005  року  ( в  подальшому - Договір)     згідно  видаткової  накладної  № АГ-0000723 від  15.12.2005  року  та на підставі довіреності ЯИЯ №471375 від 15.12.2006  року   відповідачем через   представника  Шаповалова В.О. отримано у  позивача  продукти  харчування  на  суму  4593  грн. 02 коп. з  врахуванням  ПДВ.  

Відповідач   вказаний  товар прийняв  повністю,  що   посвідчується  підписом  та  печаткою на видатковій  накладній  (а.с.8). Однак,  в  порушення  умов    п. 7.2 Договору   відповідач  не  провів  оплату  за  отриманий  товар на  протязі семи  календарних  днів з  дати  відгрузки, яка  визначається  датою, що зазначена в  видатковій  накладній, тобто  15.12.2005  року.

Лише  02.08.2006   року   відповідач  частково  погасив  заборгованість шляхом  перерахування  позивачу 300 грн. на  розрахунковий  рахунок згідно  платіжного  доручення  №92.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,   між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи   відповідач   прийняв  поставлений  позивачем  товар та  не вжив  заходів  для  повернення  товару  позивачу.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в накладній.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Позивач передав майно  повністю в кількості, передбаченій  умовами  договору,  а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача в  частині  заборгованості в  розмірі 4293  грн. 02  коп. фактично    визнав,   але  доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється  факт  отримання   товару.  

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату   отриманого від  позивача  та  використаного  на  власний  розсуд  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  оплатити отриманий  товар.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг  в  розмірі 4293 грн. 02 коп. підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає  4293  грн. 02 коп.  Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю. При  цьому  , судом  приймається  до уваги, що  позивач  платіжним  дорученням №206  від  04.12.2006  року  додатково    сплатив  51  грн.   державного  мита та  загальна  сума  сплаченого  ним  державного  мита складає  102  грн.    

Крім  того,    господарський  суд  вважає за  необхідне  використати  своє  право  та  покласти на  відповідача державне  мито та  відшкодування  витрат   на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу,  оскільки  спір  виник   внаслідок  неправильних  дій  відповідача. Господарським  судом  приймається  до уваги, що  спір  виник  через  невиконання  відповідачем  своїх  зобов'язань   за   договором,  що  привело  до  необхідності  позивачу  звернутися  до  суду за  захистом  свого  законного  права і  він  поніс  додаткові  витрати,  пов'язані  зі  сплатою  державного  мита  та  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. Такий  висновок  суду  ґрунтується   на  п.7 Роз'яснення   Вищого  Арбітражного   суду  України   №02-5/20 від  17.01.1995  року “Про  деякі  питання практики  вирішення   арбітражними  судами  спорів за  позовами  прокурорів” та  п.1 Роз'яснення від  04.03.1998  року  №02-05/78 “Про деякі  питання практики   застосування  розділу  V1 Арбітражного  процесуального  кодексу  України”.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд -

                                                  В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю..

Стягнути з  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “ Фірма “Людмила”  м.Олександрія  Кіровоградської  області  вул. Пролетарська37А  р/р 26006301305021 в ПІБ м. Олександрія, МФО 323215, код 20635605 на  користь  товариства  з  обмеженою відповідальністю “Агропродукт” м.Знам'янка  Кіровоградської  області   вул.  Партизанська   29А р/р 26001301333793, в БО № 16, філія КЦО ПІБ, м. Кіровограда, МФО 323301, код 32502825 заборгованість  за отриманий  товар  в розмірі   4293  грн. 02  коп.,  суму  сплаченого  державного  мита в   розмірі  102  грн.  та  витрат  по  оплаті  вартості  інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу в  розмірі  118  грн.

Наказ видати.

        

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

  

Суддя   Ю. І. Хилько

 

 

 

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення06.12.2006
Оприлюднено23.08.2007
Номер документу300835
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —4/391

Рішення від 12.10.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Рішення від 07.11.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гринько С.Ю.

Ухвала від 04.10.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гринько С.Ю.

Рішення від 11.10.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 27.09.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 29.07.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Рішення від 12.10.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 21.09.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Постанова від 30.03.2010

Господарське

Вищий господарський суд України

Овечкін В.Е.

Ухвала від 24.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні