Постанова

від 21.03.2013 по справі 5011-7/12490-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 5011-7/12490-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" від позивача за первісним позовом: Власенко Ю.Д. від відповідача за первісним позовом: Сопов В.М. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 09.10.2012 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі№ 5011-7/12490-2012 за позовомПриватного підприємства "Пальміра Фрут" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" простягнення 20250 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" до Приватного підприємства "Пальміра Фрут" про стягнення 141 750 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Пальміра Фрут" (далі позивач за первісним позовом) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" (далі відповідач за первісним позовом) про стягнення 20250 грн. - надмірно сплачена сума за договором оренди № 72 від 01.10.2011 року (далі Договір).

До початку розгляду господарським судом даної справи по суті відповідачем за первісним позовом подано зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача за первісним позовом заборгованості по орендній платі за період з 01.02.2012 року по 31.08.2012 року, в зв'язку з невиконанням умов договору. Згідно до розрахунку відповідача за первісним позовом позивачем за первісним позовом сплачено орендну плату за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року, а також за вересень 2012 року (всього 101 250 грн.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року в задоволенні як первісного так і зустрічного позову було відмовлено. В рішенні суду зазначено, що за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що позивачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Щодо зустрічних позовних вимог в рішенні зазначено, що позовні вимоги відповідача за первісним позовом ґрунтуються лише на його твердженнях про 141 750 грн. заборгованості, однак ним не надано суду будь -яких фактичних даних на підтвердження своїх позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції сторони звернулись з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року апеляційна скарга позивача за первісним позовом була задоволена. Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року у даній справі скасовано частково. Первісний позов задоволено та стягнуто з відповідача за первісним позовом 20 250 грн. боргу.

Суд апеляційної інстанції задовольняючи первісний позов прийшов до висновку, що позивачем за первісним позовом сплачено орендні платежі за договором за 4 місяця фактичного користування майном та 20 250 грн. гарантійного платежу, який підлягає поверненню, як надлишкове сплачений. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи доведено, що позивач за первісним позовом не користувався приміщенням в період з 01.02.2012 року по 01.10.2012 року, оскільки приміщення було передано іншому користувачу.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідач за первісним позовом звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України та просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та постанову апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

В своїй касаційній скарзі відповідач за первісним позовом звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з бездоказовим твердженням позивача за первісним позовом, що 31.01.2012 року Договір припинився, оскільки орендоване за ним приміщення передано іншій юридичній особі - ПП "Т-Фрут", яке стало користуватись цим приміщенням за договором № 26.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

01.10.2011 року між сторонами у справі укладено Договір (позивач за первісним позовом - орендар, відповідач за первісним позовом - орендодвець).

Предметом Договору є нежитлове приміщення, площею 135 кв.м., яке розташоване на першому поверсі, літ. "3" та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 3.1. Договору ставка орендної плати встановлена в розмірі 20 250 грн.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що орендар зобов'язується надати орендодавцю гарантійний платіж в розмірі місячної орендної плати, який становить 20 250 грн.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що він починає діяти з 01.10.2011 року та його дія закінчується 01.10.2012 року.

01.10.2011 року між сторонами у справі підписаний акт щодо прийому -передачі приміщення в оренду (а.с. 14).

09.10.2012 року представником позивача за первісним позовом суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи договору оренди № 26 від 01.02.2012 року з актом приймання - передачі.

До матеріалів справи була залучена копія договору оренди № 26 від 01.02.2012 року (а.с. 42-49), якій укладено між відповідачем за первісним позовом (орендодавець) та Приватним підприємством "Т - Фрут" (орендар).

Предметом зазначеного договору оренди № 26 (далі Договір № 26) є приміщення площею 135 кв.м., яке розташовано на 1 - му поверсі "Літ "3", за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64.

Договір № 26 починає діяти з 01.02.2012 року та закінчує свою дію 01.01.2015 року (п.11.1).

Пунктом 3.1. Договору № 26 встановлено ставку орендної плати у розмірі 20 250 грн. на місяць, а пунктом 3.2.1 передбачений гарантійний платіж у розмірі 20 250 грн.

До матеріалів справи ( а.с.50) залучена копія акту прийому - передачі приміщення, яке є предметом договору № 26, в оренду, якій підписаний між відповідачем за первісним позовом за Приватним підприємством "Т-Фрут".

Згідно довідки відповідача за первісним позовом (а.с.117) приміщення будівлі літ."З", які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, мають загальну площу 2 958, 8 кв.м. та складаються з десятків нежитлових приміщень, серед яких є складські приміщення площею: 441, 6 кв.м.; 426, 4 кв.м; 440, 3 кв.м.; 426, 9 кв.м; 259 кв.м. тощо.

Хоча суд апеляційної інстанції і зазначив, в оскаржуваній постанові, що приміщення, яке є предметом Договору та Договору № 26 одне й теж саме, але в матеріалах справи відсутні докази того, що предмет Договору співпадає з предметом Договору № 26, як і відсутні докази повернення позивачем за первісним позовом орендованого приміщення відповідачу за первісним позовом.

Відповідно до ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди їх окремої частині оформляється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1)

Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч.2).

Як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем за первісним позовом було повернуто орендоване за Договором майно, і відповідно без з'ясування тієї обставини чи є майно, яке зазначено у якості об'єкту оренди, як у Договорі, так і у Договорі № 26 одним і тим самим, у суду не було підстав для висновку про те, що Договір припинився.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга відповідача за первісним позовом підлягає частковому задоволенню, а рішення прийняті у справі скасуванню, з направленням справи на новий розгляд в іншому складі суду.

При новому розгляді справи, судам необхідно вирішити питання про необхідність залучення до участі у справі, в якості 3-ї особи Приватного підприємства "Т- Фрут", а також з'ясувати чи співпадає предмет договору оренди №26 укладений між ТОВ "Дніпровська плодоовочева база" з Приватним підприємством "Т-Фрут" від 01.02.2012 року, з предметом договору оренди укладеного між ТОВ "Дніпровська плодоовочева база" та Приватним підприємством "Пальміра Фрут" від 01.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року прийняті у справі № 5011-7/12490-2012 скасувати.

3. Справу № 5011-7/12490-2012 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій