Рішення

від 17.02.2009 по справі 33/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/203

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 33/203                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді”                      м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Услад” м. Донецьк

про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11791грн.06коп., пені у розмірі 1010грн.48коп., суми 25% річних у розмірі 6993грн.88коп. та інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Прядко О.Д. за дов. №1 від 19.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді”                 м. Донецьк звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „Услад” м. Донецьк з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 11791грн.06коп., пені у розмірі 5318грн.36коп., суми 25% річних у розмірі 6993грн.88коп. та інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару; видаткову накладну №1549 від 20.07.2006р., норми Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р., згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Параді” зобов'язувалось поставляти партії алкогольних напоїв, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Услад” м. Донецьк приймати та оплачувати цей товар.

На виконання договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р., згідно видаткової накладної №1549 від 20.07.2006р. на адресу відповідача був поставлений товар на суму 58359грн.20коп., який був отриманий відповідачем 20.07.2006р.

За умовами пункту 5.1 договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. покупець зобов'язаний здійснити розрахунок за отриману партію товару згідно накладної на партію протягом 14 календарних днів з моменту приймання вказаної партії (дати підписання покупцем накладної постачальника).  

          Внаслідок несплати відповідачем отриманого товару виникла заборгованість у розмірі 11791грн.06коп. За порушення строку оплати згідно з п. 8.2.1 договору поставки товарів, позивачем нараховано суми пені у розмірі 5318грн.36коп. та 25% річних у розмірі 6993грн.88коп. Крім того, відповідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп.

          В судовому засіданні 04.02.2009р. представником позивача надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11791грн.06коп., пеню у розмірі 1010грн.48коп., суми 25% річних у розмірі 6993грн.88коп. та інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп.

Розглянувши вказану заяву про зменшення позовних вимог, суд приймає її до уваги та розглядає спір з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 17.02.2009р. представник позивача надав письмові пояснення від 17.02.2009р., відповідно до яких при заповненні генеральної довіреності до договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. була допущена описка у зазначенні номеру договору. Договір поставки товарів №149/06 від 23.06.2006р. між сторонами не укладався.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області від 29.12.2008р., 20.01.2009р., 04.02.2009р. та нез'явленням у судове засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у позові – 83052, м. Донецьк, вул. М.Ульянової, 62 Б. При цьому, згідно листа Головного управління статистки у Донецькій області №14/4-20/18 від 09.01.2009р. ТОВ „Услад” занесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та знаходиться за адресою, зазначеною у позові.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 17.02.2009р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 17.02.2009р. до господарського суду Донецької області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представника позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Параді” (далі – постачальник) та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Услад” (далі – покупець) був підписаний договір поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р., згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Параді” зобов'язувалось постачати в обумовлений договором строк, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Услад” приймати та оплачувати товар.

Пунктом 1.2 договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. встановлено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (товарно-транспортної накладної), яка підтверджує момент передачі товару.

В пункті 3.3 договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. сторони визначили, що видаткові накладні, які оформлюються на кожну партію товару, відображають асортимент (номенклатуру) та кількість товару що постачається, ціну за одиницю товару, загальну вартість партії.

Згідно видаткової накладної №1549 від 20.07.2006р., підписаної уповноваженими представниками обох сторін, на адресу відповідача був поставлений товар (алкогольні напої) на суму 58359грн.20коп. з ПДВ, який був отриманий відповідачем 20.07.2006р.

За умовами пункту 5.1 договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. покупець зобов'язаний здійснити розрахунок за отриману партію товару згідно накладної на партію протягом 14 календарних днів з моменту приймання вказаної партії (дати підписання покупцем накладної постачальника).  

З боку відповідача товар був прийнятий уповноваженою на ці дії особою, що підтверджується наявною у матеріалах справи генеральною довіреністю на отримання від ТОВ „Торговий дім „Параді” цінностей виданими на ім'я Саисай Дмитра Валерійовича.

Обов'язок сплатити суму поставленого товару у розмірі 58359грн.20коп. виник у відповідача протягом 14 календарних днів з дати підписання покупцем накладної постачальника – до 03.08.2006р.

Як вбачається з позовної заяви, частину товару на загальну суму 46568грн.14коп. відповідачем було повернуто позивачу. Решта товару на суму 11791грн.06коп. була прийнята відповідачем та несплачена.

На адресу ТОВ “Услад” направлялась претензія №39 від 03.03.2008р., в якій позивач інформував про наявність заборгованості в розмірі 11791грн.06коп. за договором  поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р. та зобов'язання перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок ТОВ „Торговий дім „Параді”.

У відповіді на претензію №31 від 21.04.2008р. ТОВ “Услад” повідомило позивача про визнання суми боргу та зобов'язання її погасити рівними частками протягом травня-червня 2008р.

За твердженням представника позивача жодної оплати за товар відповідачем не було проведено, внаслідок чого ТОВ „Торговий дім „Параді” звернулося до суду з відповідним позовом.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 11791грн.06коп. з оплати поставленого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одночасно ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 11791грн.06коп. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивач також наполягає на стягненні з відповідача суми пені, нарахованої за період з 04.08.2006р. по 04.02.2007р., розмір якої з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, складає 1010грн.48коп. та суми 25% річних за період з 04.08.2006р. по 16.12.2008р. у розмірі 6993грн.88коп.

В обґрунтування вказаної вимоги посилається на п.8.2.1 договору поставки товарів №150/06 від 23.06.2006р., відповідно до якого, у разі несвоєчасної оплати вартості отриманого товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику:

-          пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період прострочення, від несвоєчасно перерахованої суми на день здійснення платежу за кожен день прострочення;

-          25% річних від суми простроченого боргу за весь час прострочення з розрахунку 365 днів у році – за користування грошовими коштами постачальника.

Судом перевірено дотримання позивачем строків нарахування пені та 25% річних за прострочення виконання зобов'язання, внаслідок чого, вимога про сплату пені за період з 04.08.2006р. по 04.02.2007р. у розмірі 1010грн.48коп. та 25% річних за період з 04.08.2006р. по 16.12.2008р. у розмірі 6993грн.88коп. підлягає задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення суму інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред'явлення до стягнення суми інфляційної складової в розмірі 5907грн.32коп.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

          З урахуванням цього, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Услад” м. Донецьк про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11791грн.06коп., пені у розмірі 1010грн.48коп., суми 25% річних у розмірі 6993грн.88коп. та інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Услад” м. Донецьк про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11791грн.06коп., пені у розмірі 1010грн.48коп., суми 25% річних у розмірі 6993грн.88коп. та інфляційної складової у розмірі 5907грн.32коп.– задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Услад” (83052, м. Донецьк, вул. М.Ульянової, 62Б, ЄДРПОУ 30962408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” (83059, м. Донецьк, вул. Сеченова, 3, ЄДРПОУ 32036389) суми заборгованості в розмірі 11791грн.06коп., пені за період з 04.08.2006р. по 04.02.2007р. у розмірі 1010грн.48коп., 25% річних за період з 04.08.2006р. по 16.12.2008р. у розмірі 6993грн.88коп., інфляційної складової в розмірі 5907грн.32коп., державне мито в розмірі 257грн.02коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 17.02.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя