Ухвала

від 15.04.2013 по справі 5006/37/119/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

15.04.13 р. Справа № 5006/37/119/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засідання скаргу

Стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», м. Бершадь, Вінницька область

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

про: визнання неправомірними дії ВПВР Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №36855875 від 04.03.2013р. та визнання постанови незаконною

Боржник: Державне підприємство«Сімферопольський виноробний завод», м. Сімферополь

за участю уповноважених представників:

від ВПВР - не з'явився;

від Стягувача - Лазарева Л.Л. (за довіреністю №010731/12 від 30.07.2012р.);

від Боржника - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.10.2012р., серед іншого, з Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод», м. Сімферополь (ідентифікаційний код 05414657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», м. Бершадь, Вінницька область (ідентифікаційний код 31535205) стягнуто заборгованість за договором фінансової допомоги №1 від 14.07.2005р. у розмірі 2 028 703,84 грн., штраф у розмірі 1 014 351, 92 грн., пеня у сумі 150 129,63 грн. та 3% річних у розмірі 29 680,22грн.

На виконання означеного рішення 29.10.2012р. після набрання ним законної сили для примусового виконання були видані відповідні накази, у тому числі, про стягнення з Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод», м. Сімферополь (ідентифікаційний код 05414657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», м. Бершадь, Вінницька область (ідентифікаційний код 31535205) заборгованості за договором фінансової допомоги №1 від 14.07.2005р. у розмірі 2 028 703,84 грн., штрафу у розмірі 1 014 351, 92 грн., пені у сумі 150 129,63 грн. та 3% річних у розмірі 29 680,22грн.

29.03.2013р. Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», м. Бершадь, Вінницька область, звернувся до Господарського суду Донецької області із скаргою на Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим з приводу винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №36855875 від 04.03.2013р., вимагаючи визнати дії з її винесення неправомірними, а саму постанову - незаконною.

Представник Стягувача у судовому засіданні 15.04.2013р. підтримав позицію, викладену у скарзі.

Представники Боржника і ВПВР у судове засідання 15.04.2013р. без пояснення причин не з'явились, визначених судом документів не надали, хоча були обізнані про судовий розгляд (а.с.а.с.122, 123). За змістом ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги на підставі оцінки наявних матеріалів справи в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлене наступне:

04.03.2013р. державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження ВП №36955875 за наказом Господарського суду Донецької області від 29.10.2012р. про стягнення з Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод», м. Сімферополь (ідентифікаційний код 05414657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», м. Бершадь, Вінницька область (ідентифікаційний код 31535205) заборгованості за договором фінансової допомоги №1 від 14.07.2005р. у розмірі 2 028 703,84 грн., штрафу у розмірі 1 014 351, 92 грн., пені у сумі 150129,63 грн. та 3% річних у розмірі 29 680,22 грн. Вказана постанова вмотивовану посиланням на п.6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) через відсутність у виконавчому документі повної адреси місцезнаходження боржника.

В свою чергу, п.6. ч.1 ст.26 Закон визначає підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження невідповідність виконавчого документу вимогам, передбаченим ст.18 цього Закону. Наразі, як встановлено п.3 ч.1 ст.18 означеного Закону, виконавчий документ (наказ суду) має обов'язково містити, зокрема, наступні відомості (щодо стягувача і боржника - юридичних осіб): повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб).

Таким чином, безпосередньо ст.18 Закону не містить вимоги щодо визначення повної адреси місцезнаходження, а встановлює необхідність зазначення лише місцезнаходження, тоді як вказівка щодо повноти запроваджена лише по відношенню такої ідентифікуючої ознаки, як найменування юридичної особи.

За визначенням термінів, наведеним в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (абз.7 ст.1 цього Закону) - також не включає в себе вказівку щодо повноти адреси.

За змістом листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.11.2008 N 9392 складові адреси визначаються виходячи із Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Виходячи з діючої на поточний момент (і на дату винесення оскаржуваної постанови) редакції означених Правил, затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 (з наступними змінами і доповненнями), потова адреса включає в себе такі елементи в наступній послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

За висновком суд означена послідовність ідентифікації адміністративно-територіальних одиниць, в якій розташована відповідна юридична особа, а саме - від меншої за розміром до більшої, однозначно вказує на те, що район як елемент адреси є обов'язковим реквізитом у тому випадку, коли населений пункт підпорядковано такому району. Між тим, в розглядуваному випадку, вказаний у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.115, 116) відносно боржника Залізничний район - є районом всередині м. Сімферополя як населеного пункту, а не районом АРК, до якого належить м. Сімферополь.

Відтак, оскільки Правила надання послуг поштового зв'язку (чи будь-який інший нормативно-правовий документ) не тільки не встановлює обов'язку зазначення в адресі юридичної особи району в місті (відносно міста має бути вказано лише найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири), остільки вказана судом в наказі від 29.10.2012р. адреса Боржника: 95492, АРК, м. Сімферополь, Московське шосе, 9км - є належним і достатнім визначенням його місцезнаходження, що у сукупності із іншими наведеними в наказі реквізитами дозволяють однозначно ідентифікувати Боржника у розумінні ст.18 Закону.

Таким чином, застосування п.6 ч.1 ст.26 Закону в оскаржуваній постанові є абсолютно безпідставним, що зумовлює задоволення вимог розглядуваної скарги у повному обсягу, оскільки безпідставне не відкриття виконавчого провадження суперечить ч.2 ст.19 Конституції України та знецінює ефективність судового захисту, гарантованого ст.ст.6, 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є несумісним із завданнями ВПВР Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим, визначеним сутністю виконавчого провадження за змістом ст.1 Закону.

Оскільки оскаржувана постанова опосередковує фактичне протиправне ухилення ВПВР Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим від забезпечення виконання чинного судового рішення, обов'язковий статус якого встановлений ст.ст.124, 129 Конституції України, остільки таке грубе порушення законодавства, що створює підстави для загрози стягувачу гарантованого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. права мирного володіння своїм майном (п.45 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004р.), вимагає (порушення) реагування з боку суду в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України - шляхом винесення окремої ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 18, 26, Закону України „Про виконавче провадження ", ст.ст. 4-5, 4-7, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Якушев», м. Бершадь, Вінницька область до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання неправомірними дії ВПВР Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №36855875 від 04.03.2013р. та визнання постанови незаконною.

2.Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №36855875 від 04.03.2013р. та визнати цю постанову незаконною.

3. Ухвала набирає законної сили 15.04.2013р., але може бути оскаржена в апеляційному поряду протягом 5 днів з моменту її винесення.

Суддя Попков Д.О.