Рішення

від 24.02.2009 по справі 14/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "24" лютого 2009 р.                                                                    Справа №  14/332

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представника за довіреністю –Токарева Г.Я. (від позивача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»

до відповідачатовариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія»

про              стягнення 96495,97 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 96495 грн. (з них: 64330,65грн. основного боргу, 32165,62 штрафу за прострочення оплати) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отриману відповідачем рибу та морепродукти та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав

Відповідач двічі належним чином (рекомендованим листом) повідомлявся про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що, виходячи з положень ст.51 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу від 12.02.2008 №8 по накладним від 09.07.2008 №31135 та від 24.07.2008 №34379 за відповідними довіреностями від 08.07.2008 серії НБК №502252, від 23.07.2008 серії НБК №502259, через своїх представників, відповідач отримав від позивача рибу та морепродукти в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних, на загальну суму 89943,66 грн. Позивач вказує про проведення розрахунку з ним на суму 25613,01 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором угодою купівлі-продажу, належним чином не виконав і станом на час розгляду спору за отримані продукцію розрахувався частково, заборгованість відповідача перед позивачем склала 64330,65 грн.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, накладними, довіреностями, а також письмовими поясненнями позивача відповідача довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  про місцезнаходження відповідача, зафіксованими у протоколі судового засідання поясненнями представника позивача.

Заявлена до стягнення сума боргу менша від тієї, на яку позивач має право за договором, тому позов підлягає задоволенню  на заявлену до стягнення суму –64330,65 грн. Враховуючи, що позивачем доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить позивачу і що заявлений розмір вимог відповідачем не оспорюється, обставини зарахування коштів, які позивач вважає сплаченими, судом не досліджуються.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.4.3 договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у примусовому порядку.

За прострочення виконання грошового зобов‘язання, відповідно п.4.4 договору позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу та нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. Разом з тим п.4.5 договору також передбачено право на стягнення штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі якого позивачем пред'явлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 32165,32. Суд вважає, що передбачення у договорі за одне і теж порушення (прострочення оплати) одночасно з пенею іншого виду неустойки –штрафу у вигляді 50% від суми прострочення, суперечить ст.231 і 232 Господарського кодексу України, згідно з якими штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання можуть установлюватись лише у вигляді відсотків за період не більше шести місяців від дня прострочення (тобто пені –ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з яким «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін», однак, «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня». Вищеназвані нормативні акти є спеціальними у питанні визначення відповідальності за такий вид порушення виконання зобов'язання як прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим доводи позивача про застосування інших норм чинного законодавства суд відхиляє. Зокрема, наведені ним тлумачення статей 549, 551 та 611 Цивільного кодексу України суд вважає невірними, оскільки пріоритетними у застосуванні є норми закону, а не договору, і саме спеціальним законом установлені обмеження у стягненні неустойки за невиконання грошового зобов'язання (по виду неустойки, по періоду нарахування, по максимальному розміру процентів) перевищення яких шляхом передбачення іншого у договорі не допускається.

Тому в частині стягнення 32165,32 грн. штрафу слід відмовити. Вказана відмова не позбавляє можливості позивача пред'явити позов про стягнення неустойки за установлене правопорушення у вигляді пені.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 721,98 грн. (643,31 грн. витрат на оплату державного мита, 78,67 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ч.1ст.193, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія»(м. Черкаси, вул. Громова, б.188, ідентифікаційний код 30413676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(м. Київ, бульвар Лесі Україннки, 15, ідентифікаційний код 32248136) 64330,65 грн. основного боргу 721,98 грн. судових витрат –разом 65052,63 грн.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 Хабазня Ю.А.