Постанова

від 18.04.2013 по справі 5008/501/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 5008/501/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Мельник Г.І.

- Новосад Д.Ф.

Розглянувши апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м.Ужгород від 28.03.2013р. за № 24-12/383

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.03.2013р.

у справі № 5008/501/2011

за скаргою Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та

Головного управління міського господарства Ужгородської міської

ради

на дії органу виконання судових рішень та скасування постанови від

03.12.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору

у справі № 5008/501/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Праймінвестбуд" (надалі ТзОВ "Праймінвестбуд"), м. Ужгород

до відповідача: Головного управління міського господарства Ужгородської міської

ради, м. Ужгород

про стягнення 2 402 455,88грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Пекар В.І. - представник

від апелянта: Пекар В.І. - представник

від ВДВС: не з'явився

У зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Кравчук Н.М. у відповідності до розпорядження №67 від 16.04.2013 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу, справу розподілено для розгляду головуючому судді Гнатюк Г.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5008/501/2011 введено суддів Мельник Г.І. та Новосад Д.Ф.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Представнику скаржника роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Встановив :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.03.2013 року у справі №5008/501/2011 (суддя Бобрик Г.Й.) відмовлено в задоволенні скарги Департамента міського господарства Ужгородської міської ради та Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради на дії органу виконання судових рішень та скасування постанови від 03.12.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору у справі № 5008/501/2011.

Ухвала суду мотивована тим, що боржник не виконав наказ господарського суду у справі №5008/501/2011, у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2012 року, у зв'язку з чим, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М. Ф. правомірно виніс постанову від 03.12.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 205808,82грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнати дії органу виконання судових рішень - Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області при стягненні з боржника виконавчого збору в сумі 205808,82 грн. від 03.12.2012 по ВП № 30617019 в особі головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Закарпатського обласного управління юстиції Вудмаски М.Ф. неправомірними та скасувати постанову про стягнення з департаменту міського господарства Ужгородської міської ради виконавчого збору в сумі 205808,82 грн. від 03.12.2012 по ВП№ 30617019.

В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що суд мотивував свою ухвалу фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, а також суд зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, на думку скаржника , місцевий господарський суд не врахував, що державним виконавцем не здійснювалися заходи щодо примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області №5008/501/2011 від 23.12.2011р. При цьому зазначає про відсутність обов'язку сплачувати виконавчий збір у нового боржника, оскільки останній здійснив виконання рішення суду самостійно.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№05-04/1462/13 від 15.04.2013р.) Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області спростовує доводи скаржника та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Інші письмові відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Представники позивача, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області та Головного управління юстиції в Закарпатській області в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи те, що у відповідності до п.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а також те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, у відповідності до ст.75 ГПК України.

При цьому на адресу суду факсограмою поступило клопотання Головного управління юстиції у Закарпатській області від 18.04.2013р. №3606/07-11 (вх.№05-14/20/13 від 18.04.2013р.) про надіслання управлінню копії апеляційної скарги департаменту міського господарства Ужгородської міської ради у даній справі в задоволенні якого відмовлено за безпідставністю, оскільки докази надсилання копії апеляційної скарги Управлінню ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення скаржника, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.03.2013р. у справі №5008/5018/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011року у справі № 5008/501/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 року, стягнуто з Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради (Відповідач 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймінвестбуд" (Позивач) 1896461,55 грн. основного боргу, 104115,73 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 44701,93 грн. та 12809 грн. судових витрат.

На виконання цього рішення господарський суд Закарпатської області 23.12.2011 року видав наказ.

11.01.2012 року старший державний виконавець підрозділу ПВР ВДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М. Ф. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій надав боржнику строк самостійно виконати рішення суду до 18.01.2012 року.

У постанові державний виконавець вказав на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у встановлений строк та попередив боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку та стягнення з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Боржником (Головним управлінням міського господарства Ужгородської міської ради) не перераховані у встановлений строк (до 18.01.2012 року) грошові кошти стягувачеві, що не заперечує сам боржник, а сума 1896461,55 грн. перерахована зі значним порушенням строку, встановленого для добровільного виконання рішення, тому відповідно до ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М. Ф. виніс постанову про стягнення з боржника (Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради) виконавчого збору у розмірі 205808,82 грн.

Статтею 28 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Оскільки боржник не виконав наказ господарського суду у справі №5008/501/2011, у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2012 року, то головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М. Ф. правомірно виніс постанову від 03.12.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 205808,82 грн.

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що спірна постанова від 03.12.2012 року № ВП 30617019 є законною та винесена відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" та підстав для визнання дій відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області не правомірними і скасування спірної постанови немає.

Доводи скаржника, викладені у скарзі, ґрунтуються на невірному тлумаченні положень Закону України „Про виконавче провадження" та суперечать фактичному стану справи.

Зокрема, посилання на ту обставину, що державним виконавцем не вичинялися дії щодо примусового виконання рішення спростовуються наявними в матеріалах справи постановами державного виконавця, зокрема постановою про арешт коштів боржника від 28.05.2012р. (а.с.43-44). При цьому слід зазначити, що ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» не ставить в залежність стягнення виконавчого збору від вчинення або невчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання рішення, лише виконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання. В даному випадку постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2012р. строк для самостійного виконання рішення суду встановлено до 18.01.2012р. Однак, Головне управління міського господарства Ужгородської міської ради в строк до 18.01.2012р. не вжило жодних заходів щодо добровільного погашення боргу.

Посилання апелянта на те, що Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, як боржник, був замінений постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2012р. та відповідною постановою головного державного виконавця від 19.11.2012р. не свідчить про відсутність у Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради обов'язку сплачувати виконавчий збір, оскільки у відповідності до п.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Оскільки Головне управління міського господарства Ужгородської міської ради в строк до 18.01.2012р. не виконало добровільно рішення господарського суду закарпатської області у даній справі, виконавчий збір підлягає стягненню, а зважаючи на те, що певісного боржника замінено Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, такий підлягає стягненню з останнього.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, не довів тих обставин, на які посилався в скарзі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.03.2013 року у справі №5008/501/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Повний текст постанови

виготовлено 22.04.2013р.