Рішення

від 23.04.2013 по справі 4/516-48/439

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/516-48/439 23.04.13

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Київської міської ради

2) Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Департаменту комунальної власності Київської міської

державної адміністрації

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Златовлад"

Третя особа, 1) Міський медичний центр проблем слуху та мовлення

яка не заявляє "Суваг"

самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивачів

Треті особи, які не заявляють 2) Комунальне підприємство

"Київжитлоспецексплуатація",

самостійних вимог 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Реотон",

на предмет спору на

стороні відповідачів

про визнання угоди недійсною та повернення майна

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Бондаренко Г.П.

Суддя Курдельчук І. Д.

Суддя Привалов А. І.

Представники сторін:

Від позивачів 1) Дорошенко О.С. (посв. №391 без повноважень)

2) Надорак В.В. (дов. №061-3/10 від 15.01.2013р.)

Від відповідачів 1) не з'явився

2) Муравйова К.В. (дов. вих. №04/01 від 10.01.2012р.)

3) Степаненко О.М. (дов. б/н від 05.11.2012р.)

Від третіх осіб 1) Гуйван С.О. (дов. б/н від 02.04.2013р.)

2) Жидейкіна Н.Д. (дов. №155/1/03-12 від 02.01.2013р.)

3) Церта Р.М. (дов. б/н від 12.12.2012р.)

Від прокуратури Одуденко В.В. (дов. №08-587 вих.-12 від 18.10.2012р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони (далі по тексту - позивач-1) та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач-2) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр" (далі по тексту - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Міський медичний центр проблем слуху та мовлення "Суваг" (далі по тексту - третя особа-1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі по тексту - третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Реотон" (далі по тексту - третя особа-3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Златовлад" (далі по тексту - третя особа-4) про визнання угоди недійсною та повернення майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. у справі №4/516 позов задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений 25.03.2010 р. за № 618 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр", зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва нежилий будинок, загальною площею 563,40 кв.м., який розташований на вул. Володимирській, 43, літ. "В" у м. Києві, вартістю 4 092 000 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. у справі №4/516 рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2011 р. у справі №4/516 рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. скасовано, а справу №4/516 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року у справі № 4/516-48/439 позов задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 25.03.2010 року за № 618 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр"; стягнуто з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 42, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року у справі № 4/516-48/439 скасовано в частині: визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 25.03.2010 року за № 618 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр"; стягнення з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід Державного бюджету України державного мита у розмірі 42, 50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр" в дохід Державного бюджету України державного мита у розмірі 42, 50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.

В цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено заступнику прокурора міста Києва, який виступав в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 року у справі №4/516-48/439 рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 р. скасовано, а справу №4/516-48/439 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року за №04-1/10 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 4/516-48/439 передана на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою від 09.01.2013 року судом відповідно до ст. 64, 65 ГПК України справу № 4/516-48/439 прийнято до провадження суддею Бондаренко Г.П. та призначено її до розгляду на 26.02.2013 року.

Ухвалою від 26.02.2013 року судом продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено до 19.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представників позивача-2, відповідачів-1, 2, третіх осіб-1, 4, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

19.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва прокурором подано Заяву про зміну предмету позову від 18.03.2013 року № 08-384 вих - 13, відповідно до якої прокурор просить суд:

- залучити до участі у справі № 4/516-48/439 іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Златовлад» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 21-А, код ЄДРПОУ 31511949);

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу № 618, укладений 25.03.2010 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за ТОВ «Арма - Центр» стосовно нежилого будинку, загальною площею 563, 40 кв.м., який розташований на вул. Володимирській, 43, літ «В» у м. Києві, вартістю 4 092 000, 00 грн.;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу № 1707, укладений 02.10.2010 року між ТОВ «Арма - Центр» на користь ТОВ «Златовлад» стосовно нежилого будинку, загальною площею 563, 40 кв.м., який розташований на вул. Володимирській, 43, літ. «В» у м. Києві вартістю 4 300 000, 00 грн.

Заяву про заміну предмету від 18.03.2013 року № 08-384 вих - 13, розглянуто в судовому засіданні 19.03.2013 року та прийнято судом у відповідності до ст. 22 ГПК України, в подальшому позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви про заміну предмету позову.

Також, в судовому засіданні 19.03.2013 року суд прийшов до висновку про необхідність призначення у справі колегіального складу суду, в зв'язку зі складністю спору та категорією справи, що віднесена до складних.

20.03.2013 року суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 4/516-48/439.

Розпорядженням від 20.03.2013 року Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 4/516-48/439 колегіально у складі: Головуючий суддя: Бондаренко Г.П.; суддя Курдельчук І. Д.; суддя Привалов А. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року колегія суддів прийняла справу № 4/516-48/439 до свого провадження та призначила розгляд справи на 09.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.04.2013 року, в зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень та матеріалів по справі.

23.04.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем - 1 та представником прокуратури подані клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.04.2013 року представник відповідача - 1 не з'явився, про причини неявки суд повідомив. Представники інших учасників справи в судове засідання з'явились.

Представником відповідача - 3 в засіданні надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, надані усні заперечення проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи. Представниками позивачів -1, 2, прокуратури підтримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, судом відмовлено, як в необґрунтованому.

Представником прокуратури надано усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VІ скликання від 27.11.2008 р. № 652/652 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, а саме: згідно з позицією 524 додатку до вказаного рішення Група "А" до таких об'єктів віднесено нежилий будинок на вул. Володимирській, 43, літ. "В" у місті Києві (надалі -"спірне майно").

За наслідками проведення аукціону з продажу спірного майна 25.03.2010 р. між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (продавець) та ТОВ "Арма-Центр" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 618, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О. В. та зареєстрований в реєстрі за №1755 (надалі -"Договір"), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив спірне майно.

При цьому, аукціон з продажу спірного майна був проведений Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.03.2010 року. Результати аукціону оскаржені не були, доказів іншого матеріали справи не містять.

На момент проведення аукціону, спірне майно належало на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва, на підставі Свідоцтва про право власності серії САС № 922116 від 04.03.2010 року, зареєстрованого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 11.03.2010 року, про що зроблено запис в реєстровій книзі № 202п-160 за реєстровим № 9867-п.

26.03.2010 р. заступник прокурора міста Києва звернувся до Київської міської ради з протестом №07/3-129 вих-10 на пункт 524 додатку до рішення Київської міської ради від 27.11.2008 р. № 652/652 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" в якому вимагав скасувати вказаний пункт як такий, що суперечить закону.

Рішенням Київської міської ради V сесії VІ скликання від 29.04.2010 р. №604/4042 задоволено вказаний протест заступника прокурора міста Києва та визнано такою, що втратила чинність, позицію 524 розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Група "А" додатка 4 до рішення від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки".

02.10.2010 р. між ТОВ "Арма-Центр" (продавець) та ТОВ "Златовлад" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за №1707, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв спірне майно, що підтверджується актом прийому-передачі нежилого будинку від 05.10.2010 р.

Прокурор просить суд визнати недійсними вищезазначені договори купівлі - продажу спірного майна, оскільки спірне майно приватизовано з порушенням вимог ст.ст. 5, 99 Закону України «Про приватизацію державного майна», і відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України договір його купівлі - продажу підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а сам будинок підлягає поверненню у комунальну власність територіальної громади м. Києва.

При цьому, за твердженням прокурора спірне майно є об'єктом охорони здоров'я, і відповідно відноситься до об'єктів приватизації групи «Ж», які мають певні особливості приватизації, в тому числі збереження профілю діяльності об'єкту за пропозицією органу, уповноваженого управляти цим майном.

За твердженням прокурора, приватизація спірного майна, як об'єкту групи «А» та включення спірного майна до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, які підлягають приватизації, проведені з порушенням вимог законодавства України про приватизацію.

Відповідно до правової позиції прокурора, спірне майно відноситься до об'єктів групи «Ж», оскільки воно є об'єктом охорони здоров'я. Спірне майно є об'єктом охорони здоров'я, оскільки в ньому на момент включення спірного майна до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, які підлягають приватизації та на сьогодні здійснює свою діяльність Міський медичний центр проблем слуху та мовлення «Суваг» (що має і мав ліцензію на здійснення медичної практики). Також, в спірному майні здійснює діяльність у сфері охорони здоров'я Товариство з обмеженою відповідальністю «Реотон» на підставі ліцензії на здійснення медичної практики (сурдологія, отоларингологія).

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2012 року по справі № 4/516-48/439, суди першої та апеляційної інстанцій зовсім не досліджували обставин, пов'язаних з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.09.2009 року № 1100 «Про закріплення об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва спірне майно закріплене на праві господарського відання за комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація». Зокрема, не досліджувалось того, чи було це розпорядження виконано, і якщо, так, які фактичні та правові наслідки такого виконання на час виникнення спірних правовідносин. А отже, не встановлювалось, на основі яких правових підстав Медичний центр «СУВАГ» та ТОВ «РЕОТОН» здійснювали свою діяльність в будинку по вулиці Володимирській 43, літера «В» у м. Києві на час його продажу.

І рішення, і постанова судів попередніх інстанцій містять низку посилань як на приміщення, так і на будівлю, що були об'єктом приватизації за спірним договором. Ототожнення цих понять неможливе, отже, суди повинні були остаточно, на підставі матеріалів справи, визначити, що було предметом спірного договору (окремі приміщення, частина будівлі чи будівля в цілому), чого зроблено не було.

В ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази. Порядок діяльності, перелік та статус майна, що входить до матеріально-технічної бази такого закладу, має визначатись його засновником та відображається в установчих документах відповідно з наявними доказами передачі майна.

Однак зовсім не досліджувались установчі документи Медичного центру "СУВАГ" та інші документи як в частині передання йому засновником нерухомого майна, так і в частині підтвердження здійснення ним діяльності як закладу охорони здоров'я (ліцензії, акредитації, дозволи тощо).

Крім того ані суд першої, ані суд апеляційної інстанцій зовсім не досліджували того, для здійснення яких видів діяльності частина будинку по вулиці Володимирській 43, літера "В" у місті Києві була надана в оренду TOB "РЕОТОН" (йдеться про цільове використання майна за договором оренди), хоча, як вбачається з матеріалів справи, відповідні обставини також мають значення для правильного віднесення будинку до відповідної категорії об'єктів приватизації.

При цьому, колегія суддів також відзначає хибність позицій апеляційного суду стосовно ототожнення понять "заклад охорони здоров'я" і "об'єкт охорони здоров'я" в контексті приватизації, а також стосовно того, що до групи "Ж" відносяться виключно об'єкти, які є цілісними комплексами, оскільки такі позиції ґрунтуються на невірному тлумаченні чинного законодавства.

Отже, суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності, та належним чином не дослідили наявні у справі докази.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити зазначені касаційною інстанцією обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що спірне майно - двоповерхова будівля з підвалом на вул. Володимирська, 43, літ «В» збудована у 1917 році та пристосована під лікувальний заклад. У 1990 році за рішенням виконавчого органу Київської міської ради була передана на баланс дитячої клінічної лікарні №6 для розміщення поліклінічного відділення.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 523/683 від 26.06.2003 р. «Про створення міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» з метою оптимізації спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню м. Києва з проблемами слуху та мовлення Київська міська рада вирішила створити міський медичний центр проблем слуху та мовлення «СУВАГ» та підпорядкувати його Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, виконавчому органу Київської міської ради (КМДА) доручено здійснити організаційно-правові заходи цього рішення, затвердити статут міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» та закріпити на праві оперативного управління в установленому законодавством України порядку майно, необхідне для виконання покладених на нього завдань. Також, доручено Головному фінансовому управлінню Київської міської державної адміністрації передбачити в бюджеті м. Києва на 2004 рік кошти на утримання міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» та наступні роки по галузі «охорона здоров'я».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.12.2003 року № 2380 «Про затвердження Статуту міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ», затверджено статут міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ», доручено Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) закріпити за міським медичним центром проблем слуху та мовлення «СУВАГ» майно, необхідне для виконання покладених на нього завдань на праві оперативного управління, покладено на Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) координацію діяльності міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ».

Відповідно до п. 1.1. Статуту Міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ», затвердженого зазначеним вище розпорядженням (далі за текстом - статут), міський медичний центр проблем слуху та мовлення «СУВАГ» м. Києва (надалі іменується - центр) є бюджетною установою (не прибутковою організацією), що заснована на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядкована Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Згідно п. 1.6. статуту місцезнаходження центру: Україна, 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 43 - а.

Відповідно до п. 3.2. статуту функціональна діяльність центру і оплата праці працівників здійснюється за рахунок бюджетних коштів, за рахунок коштів отриманих від надання послуг населенню, а також коштів, отриманих від господарської та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством України.

Розділом 6 статуту визначена матеріально-технічна база центру, так згідно п. 6.1. статуту матеріально - технічна база і кошти центру складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші матеріальні цінності та фінансові ресурси, вартість яких відображена у його самостійному балансі.

Майно центру належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 6.2. статуту).

Відповідно до п. 6.4. статуту центр має право за згодою власника або уповноваженого ним органу у встановленому законодавством України порядку відчужувати закріплене за нам майно іншим підприємствам, установам і організаціям, здавати в оренду, надавати в тимчасове безоплатне користування приміщення, господарські споруди, обладнання, інвентар та інші цінності, а також списувати їх з балансу в установленому порядку.

27.07.2004 року, відповідно до Наказу виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 185 за міським медичним центром проблем слуху та мовлення «СУВАГ» на праві оперативного управління закріплено основні засоби балансовою вартістю 863 991, 55 грн. станом на 01.01.2004 року згідно з додатком - переліком основних засобів, що закріплюються за міським медичним центром проблем слуху та мовлення «СУВАГ» на вул. Володимирській 43 - а на праві оперативного управління станом на 01.01.2004 року.

Наказом № 453 від 28.09.2004 року Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Про передачу двоповерхового флігеля з цоколем на вул. Володимирській, 43 - а на баланс міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.07.2004 року № 1412 зобов'язано Головного лікаря дитячої клінічної лікарні № 6 Шевченківського району м. Києва передати з балансу ДКЛ № 6 на баланс міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» двоповерховий флігель з цоколем на вул. Володимирській, 43 - а, а Головного лікаря міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» прийняти на баланс центру вказаний флігель, для розміщення підрозділів закладу.

Флігель (нім. крило. Енциклопедичний словник) - окремо стояча (або бокова) допоміжна будівля, яка входить до комплексу міської або сільської садиби і композиційно підпорядкована її головній споруді (будівлі) бокова (або окремо стояча) прибудова до основної будівлі.

16.11.2004 року між Дитячою клінічною лікарнею № 6 та Міським медичним центром проблем слуху та мовлення «СУВАГ» було підписано Акт приймання - передачі основних засобів № 1, відповідно до якого центр отримав від ДКЛ № 6 флігель з цоколем, площею 565, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43-а, 1917 року введений в експлуатацію.

23.09.2009 року Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1100 «Про закріплення об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва» з метою раціонального використання об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» нежилий будинок на вул. Володимирській, 43 - а, літ. «В» площею 563, 4 кв. м., зобов'язано міський медичний центр проблем слуху та мовлення «СУВАГ» здійснити передачу нежилого будинку на вул. Володимирській, 43 - а, літ. «В» площею 563, 4 кв. м., у встановленому законодавством порядку.

28.10.2009 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Міським медичним центром проблем слуху та мовлення «СУВАГ» було підписано Акт приймання - передачі основних засобів № 44, відповідно до якого центр передав КП «Київжитлоспецексплуатація» нежилий будинок на вул. Володимирській, 43-а літ. «В» площею 563, 4 кв.м., 1917 року введений в експлуатацію.

Із матеріалів справи вбачається, зокрема із довідки № 57/1 від 13.03.2012 року міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ», що Міський медичний центр проблем слуху та мовлення «СУВАГ» після укладання договору купівлі - продажу від 25.03.2010 року за № 618 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-центр» займає приміщення по вул. Володимирській, 43-а загальною площею 317, 2 кв. м.

Матеріали справи не містять жодних доказів, із яких суд мав би змогу встановити на основі яких правових підстав Медичний центр проблем слуху та мовлення «СУВАГ» після передачі зі свого балансу на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація» нежилого будинку на вул. Володимирській, 43-а літ. «В» площею 563, 4 кв.м. здійснює свою діяльність, в тому числі медичну діяльність в приміщеннях, за вказаною адресою (центр займає на сьогоднішній день тільки частину приміщень зазначеного нежитлового будинку).

Рішенням Київської міської ради від 12.07.2012 року № 719/8056 «Про закріплення нежилого будинку корпусу № 3 на вул. Зоологічній, 3 у Шевченківському районі міста Києва» Київська міська рада закріпила на праві оперативного управління за Міським медичним центром проблем слуху та мовлення «СУВАГ» нежилий будинок корпус № 3 загальною площею 2406, 00 кв.м. на вул. Зоологічній, 3 у Шевченківському районі м. Києва, який належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Таким чином, з липня 2012 року центр має в оперативному управлінні для здійснення своєї діяльності, в тому числі діяльності в сфері охорони здоров'я інший нежитловий будинок, із значно більшою площею. І відповідно приватизація спірного майна, на момент вирішення справи по суті, жодним чином не порушує ані права Медичного центру проблем слуху та мовлення, ані його пацієнтів.

Судом досліджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕОТОН» орендує приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43, літера «В» з 1995 року по 31.03.2012 року загальною площею 248, 2 кв.м., які використовує для надання медичних послуг та здійснення оптової поставки аудіологічного обладнання, слухових апаратів і пристроїв до них по заявках обласних фірм «Медтехніка» і лікарень, виконує гарантійний та післягарантійний сервіс аудіологічного обладнання, слухових апаратів і пристроїв до них.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «РЕОТОН» з 01.11.2011 року по 31.03.2012 року на підставі Договору оренди № 07/11 від 01.11.2011 року укладеного з ТОВ «Златовлад» орендує нежитлові приміщення за адресою: м. Києв, вул. Володимирська, буд. 43 літ. В, загальною площею 248, 20 кв.м., для розміщення офісу. Цільове призначення приміщення - для здійснення діяльності у сфері охорони здоров'я. До 01.11.2011 року ТОВ «РЕОТОН» орендував 248, 2 кв. м. для здійснення діяльності у сфері охорони здоров'я в нежитловому будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 -а літ. «В» на підставі Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 17.03.2009 року укладеного з Міським медичним центром проблем та мовлення «СУВАГ».

Таким чином, у ТОВ «РЕОТОН» правова підстава здійснення своєї діяльності в сфері охорони здоров'я в спірному майні - право оренди частини будівлі засноване на договорі.

Судом досліджено питання застосування літер «а» та «в» в адресі спірного майна, та зроблено висновок, що початкова адреса досліджуваного нежитлового будинку значиться вул. Володимирська, 43-а у м. Києві, а за правовстановлюючими документами досліджуваний нежитловий будинок значиться на вул. Володимирській № 43 літ. «в», і незважаючи на застосування різних літер мається на увазі одне і те саме майно - нежитловий будинок - двоповерховий флігель з цоколем.

Відповідно до Договору № 618 купівлі-продажу нежилих приміщень від 25.03.2010 року укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Центр», як покупцем (далі за текстом - договір № 618, спірний договір) продавець продав, а покупець купив нежилий будинок, загальною площею 563, 40 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43, літ. «В» (надалі - об'єкт приватизації). Спірний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 1735.

Особи громадян, які підписали договір, встановлено їх дієздатність, а також правоздатність, дієздатність Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Центр» та повноваження їх представників і належність Головному управлінню комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відчужуваного нерухомого майна перевірено.

Відповідно до п. 1.3. договору № 618 право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Згідно п. 2.1. договору № 618 покупець зобов'язаний внести за придбаний об'єкт приватизації 4 092 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 682 000, 00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору. Термін сплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати покупцем не менше 50 відсотків вартості від ціни продажу об'єкта приватизації та 50 відсотків податку на додану вартість за перші 30 календарних днів. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.

Згідно п. 3.1. договору № 618 передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю після повної сплати вартості придбаного об'єкта. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем оформлюється актом приймання - передачі, який підписується сторонами (п. 3.2. договору № 618).

Відповідно до п. 8.1. договору № 618 продавець гарантує, що об'єкт приватизації не входить до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, заставленим, не знаходиться під арештом.

Відповідно до платіжних доручень № 2548 від 10.03.2010 року, № 2946 від 26.03.2010 року, № 2950 від 26.03.2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Центр» перерахувало на рахунок Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за спірне майно 4 092 000, 00 грн., визначені договором № 618.

29 березня 2010 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Центр» підписаний акт № 605 прийому - передачі нежитлового будинку площею 563, 4 кв.м., який розташований по вул. Володимирській, 43 літ. «В» в м. Києві, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв проданий шляхом продажу на аукціоні нежитловий будинок загальною площею 563, 4 кв.м., який розташований по вул. Володимирській, 43 літ. «В» в м. Києві.

19 липня 2010 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Центр» було зареєстровано право власності на нежитловий будинок (літ. В) загальною площею 563, 40 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, номер запису 9867-П, в книзі 202п-160, що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону. Згідно ст. 3 вказаного закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» Державна програма приватизації визначає цілі, приорітети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується ся Верховною Радою України. Законом України від 18.05.2000 року затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

Згідно пункту 1 Розділу 1 Закону України «Про державну програму приватизації» (чинного на час виникнення спірних відносин) державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки (далі - Програма) визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Згідно пункту 5 Розділу 1 Закону України «Про державну програму приватизації» державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки (далі - Програма) (чинного на час виникнення спірних відносин) класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до цієї Програми.

Група А - цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Група Ж - незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Розділом 9 зазначено закону визначені способи та порядок приватизації, зокрема об'єктів групи А та об'єктів групи Ж.

Так, продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми (п. 48 розділу 9 зазначеного закону).

Приватизація майна - об'єктів, віднесених до групи Ж, здійснюється способами, передбаченими цією Програмою. З метою збереження профілю діяльності зазначених об'єктів продаж їх здійснюється переважно за некомерційним конкурсом. Продаж об'єктів групи Ж здійснюється у порядку, що встановлюється Фондом. Вартість об'єктів групи Ж визначається відповідно до Методики оцінки. У разі надання покупцем достатнього економічного обгрунтування в установленому Фондом порядку можливе перепрофілювання об'єктів без зміни їх призначення щодо надання соціальних послуг. Органи, уповноважені управляти майном об'єктів, віднесених до групи Ж, подають до державних органів приватизації переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації. Державні органи приватизації за погодженням з відповідними місцевими державними адміністраціями щоквартально затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації. У разі ненадходження протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації відповіді щодо погодження переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, поданий перелік вважається погодженим. Одночасно з поданням про включення до переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, об'єкта соціальної сфери орган, уповноважений управляти цим майном, подає пропозиції щодо терміну збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об'єкта. Переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, затверджуються регіональними відділеннями Фонду (п.п. 95 - 99, 106 розділу 9 зазначеного закону).

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» сферою застосування цього Закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації: переробна і місцева промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство. Також, відповідно до цього Закону можуть також приватизуватися підприємства інших галузей, якщо вони відповідають вимогам частини першої статті 2 цього Закону або якщо це передбачено планами їх приватизації. До відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Об'єктами малої приватизації є окремо індивідуально визначене майно. Приватизація об'єктів приватизації здійснюється, шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом (ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 зазначеного закону).

Згідно ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Враховуючи положення ст.ст. 7, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами за поданням органів приватизації переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом (шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом), та подальше укладання договору купівлі-продажу.

Органом приватизації Київської міської ради на час виникнення спірних відносин було Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), відповідно до його Положення.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно п. 7 Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" об'єкти приватизації класифікуються, зокрема, за групами.

Група А - цілісні майнові комплекси комунальних підприємств, комунальних господарських об'єднань та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені у самостійні підприємства, у тому числі ті, що здані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації, вартість майна яких недостатня для формування статутного фонду відкритих акціонерних товариств окремо від земельних ділянок; окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (в тому числі будівлі, споруди разом або окремо від земельних ділянок, нежитлові приміщення); майно комунальних підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти майном; майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно комунальних підприємств, (крім майнових комплексів, що належать до групи Г), що не були продані як цілісні майнові комплекси; комунальне майно, не включене до статутного фонду господарських товариств.

Група Ж - незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, фізичної культури та спорту, відпочинку і туризму.

Об'єкти права комунальної власності, які згідно з попередніми Програмами приватизації належали до об'єктів приватизації групи Ж та не відповідають ознакам зазначеної групи, визначеним цією Програмою, належать до об'єктів приватизації груп А, В.

Відповідно до п.п. 8, 9 Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" приватизація комунального майна здійснюється за способами, визначеними Законом України "Про приватизацію державного майна", з урахуванням особливостей їх застосування, встановлених для окремих груп об'єктів приватизації іншими законами та цією Програмою. Продаж об'єктів групи А і Ж здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з урахуванням особливостей, визначених цією Програмою.

Згідно п. 41 Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" виконавчий орган за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності організовує роботу по виконанню Програми приватизації шляхом формування переліків об'єктів, що підлягають приватизації, внесення змін в ці переліки, участі в роботі комісій з приватизації об'єктів, конкурсних комісій по продажу об'єктів приватизації.

Як встановлено судом, об'єкт приватизації - нежитловий будинок (літ. В) загальною площею 563, 40 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43, включений до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VІ скликання від 27.11.2008 р. № 652/652 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки", згідно з позицією 524 додатку до вказаного рішення Група "А".

Із наведеного вбачається, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як місцевий орган приватизації класифікував нежилий будинок, загальною площею 563, 40 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 літ «В», як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, у відповідності до Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" та Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки та Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки як об'єкти групи Ж класифікуються незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я.

При цьому діюче законодавство не містить прямого визначення «об'єкту охорони здоров'я».

В ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я наведено визначення закладу охорони здоров'я - це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Також в зазначеній вище статті наведено визначення поняття охорони здоров'я - це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Відповідно до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Із аналізу нормативних актів Міністерства охорони здоров'я України, зокрема Наказу від 03.08.2001 року № 319 «Про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом об'єктів охорони здоров'я», Наказу від 06.11.2002 року № 404 «Про введення в експлуатацію об'єктів охорони здоров'я в сільській місцевості», тощо суд дійшов висновку, що об'єкт охорони здоров'я це такий об'єкт (будинок, споруда), що будується, з метою розміщення в ньому закладів охорони здоров'я, і відповідно вводяться в експлуатацію, як об'єкти охорони здоров'я.

При цьому, Закон України «Про будівельні норми» вимагає від всіх учасників будівельного процесу додержуватися нормативному вимог при проектуванні, будівництві реконструкції об'єктів будівництва, в тому числі будівельних норм.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 10/14-12 від 06.04.2012, наявного в матеріалах справи нежилий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 літ. «В» не відповідає критеріям державних будівельних норм, які пред'являються для приміщень, будівель в яких можуть бути розміщені лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я.

Нежилий будинок - двоповерховий флігель, розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 літ. «В» не був побудований, введений в експлуатацію, як об'єкт охорони здоров'я і відповідно таким не є. Спірне майно не створювалося як об'єкт охорони здоров'я, та не було відповідним чином перепрофільовано уповноваженим власником органом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як місцевий орган приватизації правильно класифікував нежилий будинок - двоповерховий флігель, розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 літ. «В» як об'єкт групи А, для цілей приватизації.

Поняття «заклад охорони здоров'я» не є тотожнім поняттю «об'єкт охорони здоров'я», і відповідно розміщення в нежилому будинку закладу охорони здоров'я, зокрема Медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕОТОН» на будь-яких правових підставах, чи то на праві оперативного управління, чи то на праві оренди, не робить такий будинок об'єктом охорони здоров'я.

Крім того, як встановлено судом жодних правових підстав для розміщення Медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ» в нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 літ. «В» з 28.10.2009 року та по сьогоднішній день не існує, матеріали справи доказів іншого не містять.

Як встановлено судом, продаж спірного майна було здійснено шляхом продажу на аукціоні.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Згідно ст. 17 зазначеного закону аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою. Під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова вартість продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта). Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта. Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.

Протокол № 8 про хід торгів на аукціоні з продажу від 16.03.2010 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю є переможцем аукціону щодо купівлі Лоту № 8, затверджено у відповідності до зазначених вимог закону. І як вже зазначалось судом, результати аукціону оскаржені не були.

Також суд зазначає, що скасування Київською міською радою раніше прийнятого нею рішення, а саме: скасування рішення, що вичерпало свою дію, не може призводити до зміни правовідносин, що виникли на підставі цього рішення.

Пунктом 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі - продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі - продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Інших підстав для визнання договорів купівлі - продажу об'єкта приватизації ніж визначені наведеними статтями приватизаційне законодавство не містить.

Статтею 215 ЦК України визначені загальні підстави визнання правочинів недійсними, так підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що особи, які уклали договір № 618 мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що волевиявлення учасників договору № 618 було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що договір № 618 вчинено у формі встановленій законом і він був спрямований на реальне настання правових наслідків, отже сторонами в момент вчинення правочину були додержані вимоги встановлені ст. 203 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані саме порушенням порядку приватизації встановленого чинним законодавством, а саме неправильною класифікацією по групах для цілей приватизації органом приватизації місцевого самоврядування нежилого будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 43 літ. «В».

Оскільки судом встановлено, що зазначений нежитловий будинок віднесено Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до об'єктів групи А у повній відповідності до діючого законодавства що регулює приватизаційні відносини, що приватизація вказано об'єкту, саме як об'єкту групи А, проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, у суду відсутні підстави для визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу № 618 від 25.03.2010 року укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма - Центр», і відповідно відсутні підстави для визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі - продажу № 1707 від 02.10.2010 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма - Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Златовлад».

Отже, прокурором та позивачами не доведено, що договір № 618 не відповідає вимогам закону, зокрема вимогам ГК України (ст. 207), а також є таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, а також не доведено, що договір № 618 не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд в разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

В зв'язку з зазначеним та у відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивачів солідарно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) та з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 19; код ЄДРПОУ 19020401; з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) солідарно на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.04.13 року.

Головуючий суддя Г.П. Бондаренко

Суддя І. Д. Курдельчук

Суддя А. І. Привалов