Постанова

від 23.04.2013 по справі 5020-1489/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 5020-1489/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Котлярової О.Л.,

Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

представник заявника , не з'явився, приватне підприємство "Цеоліт";

представник кредитора , Гуляєв Віталій Володимирович, довіреність № 452/11.5.2 від 05.09.12, публічне акціонерне товариство"ВТБ Банк";

арбітражний керуючий , Кирилін Михайло Володимирович, посвідчення НОМЕР_1 від 11.04.13, Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович;

представник учасника провадження у справі про банкрутство , не з'явився, Головне управління юстиції в місті Севастополі;

представник учасника провадження у справі про банкрутство , не з'явився, Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу;

представник учасника провадження у справі про банкрутство , не з'явився, Регіональне агентство з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

представник учасника провадження у справі про банкрутство , не з'явився, Міністерство оборони Російської Федерації ;

представник учасника провадження у справі про банкрутство , не з'явився, Відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк";

представник учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, Публічне акціонерне товариство "Київстар";

учасник провадження у справі про банкрутство , не з'явився, ОСОБА_4 ;

учасник провадження у справі про банкрутство , не з'явився, ОСОБА_5;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 05 березня 2013 року у справі № 5020-1489/2011

за заявою приватного підприємства "Цеоліт" (Мекензієви гори, "Севастопольське РТП",Севастополь,99056)

кредитор : публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

за участю:

Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович

Головне управління юстиції в місті Севастополі

Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу

Регіональне агентство з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

Міністерство оборони Російської Федерації

Відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

Публічне акціонерне товариство "Київстар"

ОСОБА_4

ОСОБА_5

про банкрутство боржника, що ліквідується власником (за заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна; визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених з переможцем аукціону; про заборону арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу здійснювати дії по відчуженню майна за результатами аукціону

ВСТАНОВИВ :

19.09.2011 року Приватне підприємство „Цеоліт" звернулося до господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла на час порушення провадження у справі).

23.09.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 20.10.2011 року Приватне підприємство „Цеоліт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, підприємницьку діяльність банкрута припинено, припинено повноваження власника майна банкрута та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його Майном, строк виконання всіх грошових зобов'язань Приватного підприємства „Цеоліт" вважати таким, що настав, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Приватного підприємства „Цеоліт".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.06.2012 року припинено обтяження нерухомого майна Приватного підприємства „Цеоліт" та скасовано арешти, які накладено на кошти Приватного підприємства „Цеоліт" , що знаходяться на поточних рахунках у публічному акціонерному товаристві „ВТБ Банк"(а.с.40-45)

Ухвалою господарського суду міста Севастополя 23.08.2012 року продовжений строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на шість місяців. (а.с.51-52)

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2013 року відхилено заяву кредитора Приватного підприємства „Цеоліт" - публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна; визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених з переможцями аукціону; заборону арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу здійснювати дії по відчуженню майна за результатами аукціону.

Не погодившись з даною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції, з тих підстав, що судом першої інстанції неповністю було з'ясовано обставини, які мають істотне значення по справі, внаслідок чого, суд дійшов висновку, який не відповідає обставинам справи.

Також заявник апеляційної скарги зазначає, що він не отримував від ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури жодного звіту. Замість цього на адресу публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" від арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича надійшов рекомендований лист, до якого була вкладена заява ліквідатора про припинення податкової застави та вилучення записів з Державних реєстрів, а не повідомлення про запланований продаж майна банкрута, як стверджував арбітражний керуючий в судовому засіданні.

В апеляційній сказі публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" також зауважує на тому, що Регіональне агентство з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі взагалі не повідомило публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" про проведення аукціону.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року у складі колегії суддів: Головуючий суддя Проценко О.І., судді: Воронцова Н.В. та Котлярова О.Л. прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 23 квітня 2013 року о 14-00 годині.

22 квітня 2013 року від арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому крім пояснень, арбітражний керуючий звертає увагу на неможливість прийняття в якості доказу акту перевірки поштової кореспонденції від 14.12.2012 року, тому що представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" суду першої інстанції цей акт не надавав.

В судовому засіданні, яке було призначено на 23 квітня 2013 року представник публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2013 року скасувати, арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2013 року у справі № 5020-1489/2011 залишити без змін, Інші сторони у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо явка цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк", з огляду на наступне.

До спірних правовідносин застосовується законодавство, яке діяло на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченого ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику у справах про банкрутство" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції.

Відповідно до абзацу другого пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4212-VI, його положення, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Отже на правовідносини учасників провадження про банкрутство у цій справі щодо продажу майна розповсюджується дія Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" у редакції від 19.01.2013 року.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Як вже зазначалось раніше, 20 жовтня 2011 року Постановою господарського суду міста Севастополя Приватне підприємство „Цеоліт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, підприємницьку діяльність банкрута припинено.

23 серпня 2012 року Ухвалою господарського суду міста Севастополя продовжено строк ліквідаційної процедури до 23 лютого 2013 року.

28 грудня 2012 року о 10:00 відбувся аукціон з продажу майна підприємства-банкрута Приватного підприємства „Цеоліт", а саме:

Лот № 1 - земельна ділянка, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_6 (кадастровий номер 8536900000:44:001:0027). Початкова вартість - 68000,00 грн;

Лот № 2 - земельна ділянка, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_3 (кадастровий номер 8536900000:44:001:0034). Початкова вартість - 68 000,00 грн.

Переможцем торгів по Лоту № 1 визначений ОСОБА_4, що запропонував ціну 84000,00 грн.

Переможцем торгів по Лоту № 2 визначена ОСОБА_5, що запропонувала ціну 78 000,00 грн.

Кредитор публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" вважає, що зазначені торги були проведені із порушенням вимог закону, оскільки публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не був повідомлений а ні про намір проводити торги, а ні про дату та час ії проведення, а тому і звернувся із апеляційною скаргою про визнання їх недійсними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна.

Справу про банкрутство Приватного підприємства „Цеоліт" було порушено у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на той час), однією із особливостей якої є те, що у межах процедури банкрутства боржника, що ліквідується за рішенням власника, створення комітету кредиторів Законом про банкрутство не передбачено.

Відповідно, на ліквідатора боржника не покладається обов'язок проводити збори кредиторів з метою створення комітету кредиторів згідно зі статтею 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та звітувати перед ним про свою діяльність. Тільки після проведення попереднього засідання та затвердження реєстру вимог кредиторів можливо визначити кількість голосів, що належать кожному кредиторові при голосуванні щодо питань, віднесених Законом до компетенції кредиторів. Отже, доводи заявника апеляційної скарги щодо не отримання від ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури жодного звіту, та наслідок позбавлення можливості ознайомитися із звітом про незалежну оцінку вартості заставного майна, суд не може прийняти до уваги та погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтями 16, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником у ліквідатора відсутній.

Отже, доводи заявника щодо ненадання ліквідатором боржника, який ліквідується в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щомісячної звітності до комітету кредиторів, створення якого не передбачено чинним законодавством, є неспроможними, а тому доводи апеляційної скарги у цієї частини є хибними.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 13.10.2011 у справі № 25/191/10 та від 21.12.2011 у справі № 33/141.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на те, що арбітражний керуючий не повідомив публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" про призначення торгів підприємства-боржника, початкову вартість майна, порядок продажу, склад, умови та строки придбання майна, судова вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи та не відповідають дійсним обставинам з огляду на таке.

Порядок та умови продажу майна у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство регулюються, зокрема, положеннями статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частиною першої якої встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

За змістом абз. 5 частини 5 статі 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому судова колегія погоджується із запереченнями арбітражного керуючого відносно того, що цю частину статті 3-1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.09.2011 року № 3795-VІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг ", згідно частини 2 розділу ІІ якого, його дія поширюється на кредитні договори, укладені до надбання ним чинності.

Разом з цим, судом першої інстанції було встановлено та підтверджено належними доказами у справі, що заявника заздалегідь було повідомлено про запланований на 28.12.2012 рік продаж майна банкрута, склад, вартість, умови та строки придбання майна рекомендованим листом № 78/42 від 08.12.2012 року із описом вкладення. Цей лист був отриманий особисто повноваженою особою публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 13.12.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.109-112). До того ж про вказані дії арбітражний керуючий повідомив суд у листі про запланований продаж майна. (а.с.53-55)

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, яких згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Таким чином судова колегія вважає, що опис вкладення у поштове відправлення є належним та допустимим доказом повідомлення заставного кредитора про призначення торгів. Повідомлення про вручення, підтверджує отримання кредитором цього листа.

Посилання публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на те, що до відправлення була вкладені заява ліквідатора про припинення податкової застави та вилучення з Державних реєстрів, судова колегія не приймає до уваги, оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження протягом розгляду справи та спростовується іншими доказами по справі.

До того ж заявник не був позбавлений можливості при отриманні у поштовому відправленні іншого вкладення ніж вказаного опису звернутися до відправника із відповідним повідомленням (запитом).

Акт перевірки поштової кореспонденції від 14.12.2012 року в суді першої інстанції не досліджувався, про його наявність представник банку не сповіщав, причини ненадання цього акту в суді першої інстанції не обґрунтував, а тому судова колегія не приймає його до уваги.

Враховуючи усе наведене вище, та оцінюючи усі обставини по справі у їх сукупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна, та вважає що оскаржувана ухвала суду прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" - залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2013 року у справі № 5020-1489/2011 - залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді О.Л. Котлярова

Н.В. Воронцова

1. Приватне підприємство "Цеоліт" (Мекензієви гори, "Севастопольське РТП",Севастополь,99056) (з повідомленням)

2. Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_1) (з повідомленням)

3. Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м.Севастополь,99011)

4. Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (вул. Городецького, 13,Київ 1,01001)

5. Регіональне агентство з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (вул. Севастопольська, 76/10 Сімферополь,95013)

6. Міністерство оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19,Москва,119160) через представника Осипова В’ячеслава Вікторовича

(АДРЕСА_4)

7. Відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (пл. Нахімова, 1,Севастополь,99011) (з повідомленням)

8. Публічне акціонерне товариство "Київстар" (вул. Червонозоряний проспект, 51,Київ 110,03110)

9. ОСОБА_4 (АДРЕСА_5)

10. ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)

11. публічне акціонерне товариство"ВТБ Банк" (01601 м. Київ вул. Воровського,24) (з повідомленням)