Постанова

від 06.06.2013 по справі 5020-1489/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 5020-1489/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Міщенка П.К., Хандуріна М.І., розглянувшикасаційну скаргу арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2013 року, та ухвалуГосподарського суду міста Севастополя від 13 лютого 2013 року, у справі№ 5020-1489/2011, за заявоюПриватного підприємства "Цеоліт" (м. Севастополь), про визнання банкрутом,- за участю представників: від ОСОБА_5: особисто; представники інших учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович звернувся до Господарського суду міста Севастополя з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Цеоліт" (далі - ПП "Цеоліт"), в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 23.09.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Цеоліт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 20.10.2011 року у справі № 5020-1489/2011 визнано ПП "Цеоліт" банкрутом; призначено ліквідатором ПП "Цеоліт" Кириліна Михайла Володимировича, інше.

23.01.2013 року від учасника ПП "Цеоліт" ОСОБА_5 надійшла Скарга на дії ліквідатора Кириліна М.В. з клопотанням про його усунення від виконання обов'язків ліквідатора та про призначення нового ліквідатора, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В обґрунтування поданої Скарги учасник ПП "Цеоліт" ОСОБА_5 вказав на неналежне виконання ліквідатором Кириліним М.В. обов'язків ліквідатора, зокрема, неподання щомісячних звітів комітету кредиторів, неповідомлення про призначення торгів з продажу майна підприємства, порушення процедури проведення торгів в частині опублікування у офіційних виданнях рішення про проведення торгів. У зв'язку з наведеним, комітетом кредиторів було прийнято рішення про звернення до господарського суду щодо припинення повноважень ліквідатора та призначення нового ліквідатора, згідно зі ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Поряд з цим, учасник ПП "Цеоліт" ОСОБА_5 вказує, що ліквідатором не виконано вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо його звільнення, з внесення відповідної відмітки до трудової книжки.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 13.02.2013 року у справі № 5020-1489/2011 (суддя - Головко В.О.) скаргу власника ПП "Цеоліт" - ОСОБА_5 на дії ліквідатора задоволено; усунуто арбітражного керуючого Кириліна М.В. від виконання обов'язків ліквідатора ПП "Цеоліт", інше. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що ліквідатором ПП "Цеоліт" у встановленому чинним законодавством порядку не було звільнено директора ПП "Цеоліт" ОСОБА_5, зокрема, не видано відповідного наказу та не внесено запису до трудової книжки. Водночас, щодо посилань вказаної Скарги на неподання ліквідатором комітету кредиторів щомісячних звітів, щодо порушення порядку здійснення оголошення про проведення торгів та щодо неповідомлення про проведення торгів ПАТ "ВТБ Банк", місцевий господарський суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 5020-1489/2011 (головуючий суддя - Фенько Т.П., судді: Антонова І.В., Проценко О.І.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кириліна М.В. залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 13.02.2013 року у справі № 5020-1489/2011 залишено без змін. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спірна ухвала господарського суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Крім цього, апеляційний господарський суд послався на невиконання протягом майже 18 місяців арбітражним керуючим Кириліним М.В. обов'язків щодо звільнення директора ПП "Цеоліт" ОСОБА_5

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, арбітражний керуючий Кирилін М.В. звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року та ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 13.02.2013 року у справі № 5020-1489/2011, направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, арбітражний керуючий Кирилін М.В. вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій було порушено ст. ст. 1, 34, 37, 43 ГПК України, ст. ст. 221, 232 КЗпП України, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2013 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу арбітражного керуючого Кириліна М.В. прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

За Розпорядженням Заступника Секретаря судової палати від 04.06.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Міщенко П.К., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції гр. ОСОБА_5 проти касаційної скарги заперечив, вважає прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалу та постанову законними та обґрунтованими, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

20.09.2011 року ПП "Цеоліт" звернулось до Господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 23.09.2011 року заяву ПП "Цеоліт" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-1489/2011, інше.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 20.10.2011 року у справі № 5020-1489/2011 ПП "Цеоліт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна М.В., підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

31.01.2013 року учасник ПП "Цеоліт" - гр. ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду міста Севастополя зі Скаргою на дії арбітражного керуючого Кириліна М.В. та вимогою про усунення останнього від виконання обов'язків ліквідатора ПП "Цеоліт". В обґрунтування поданої Скарги гр. ОСОБА_5 вказав на неналежне виконання ліквідатором Кириліним М.В. обов'язків ліквідатора, зокрема, неподання щомісячних звітів комітету кредиторів, неповідомлення про призначення торгів з продажу майна підприємства, порушення процедури проведення торгів в частині опублікування у офіційних виданнях рішення про проведення торгів. У зв'язку з наведеним, комітетом кредиторів було прийнято рішення про звернення до господарського суду щодо припинення повноважень ліквідатора та призначення нового ліквідатора. Поряд з цим, гр. ОСОБА_5 вказав, що ліквідатором не виконано вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо його звільнення, з внесення відповідної відмітки до трудової книжки.

Місцевий господарський суд, розглянувши подану Скаргу, дійшов висновку про її задоволення з підстав того, що ліквідатором ПП "Цеоліт" у встановленому чинним законодавством порядку не було звільнено директора ПП "Цеоліт" ОСОБА_5, зокрема, не видано відповідного наказу та не внесено запису до трудової книжки. Щодо посилань Скарги на неподання ліквідатором комітету кредиторів щомісячних звітів, щодо порушення порядку здійснення оголошення про проведення торгів та щодо неповідомлення про проведення торгів ПАТ "ВТБ Банк", місцевий господарський суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін прийняту господарським судом першої інстанції ухвалу, дійшов висновку про невиконанням протягом майже 18 місяців арбітражним керуючим Кириліним М.В. обов'язків щодо звільнення директора ПП "Цеоліт" ОСОБА_5

Арбітражний керуючий Кирилін М.В. з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення поданої гр. ОСОБА_5 Скарги не погодився, у зв'язку з чим звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року та ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 13.02.2013 року у справі № 5020-1489/2011, направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що застосовувалась до спірних правовідносин), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно зі ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий зобов'язаний виконувати повноваження, передбачені цим Законом. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено, що, відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. За змістом цієї норми припинення повноважень органів управління банкрута та звільнення керівника відбувається у процедурі ліквідації, якщо її було введено одразу після завершення процедури розпорядження майном. Керівник боржника звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства на підставі п. 1) ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема, щодо невиконання ліквідатором Кириліним М.В. встановлених положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимог щодо звільнення керівника ПП "Цеоліт", та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення поданої гр. ОСОБА_5 (керівником ПП "Цеоліт") Скарги.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що арбітражний керуючий Кирилін М.В. у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2013 року та ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 13 лютого 2013 року у справі № 5020-1489/2011 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:П.К. Міщенко М.І. Хандурін