Ухвала

від 05.09.2013 по справі 5020-1489/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

05 вересня 2013 року справа № 5020-1489/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про винесення додаткової ухвали,

у справі:

за заявою Приватного підприємства „Цеоліт",

ідентифікаційний код 30825495

(99002, м. Севастополь, Мекензеві гори, „Севастопольське РТП")

про банкрутство боржника, що ліквідується власником,

(Учасники провадження у справі

про банкрутство не викликались.)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Севастополя (далі - суд) перебуває справа за заявою Приватного підприємства „Цеоліт" про банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла до 19.01.2013).

Постановою суду від 20.10.2011 Приватне підприємство „Цеоліт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, підприємницьку діяльність банкрута припинено /том 1, арк. с. 122-125/.

Ухвалою суду від 08.11.2011, яка набрала законної сили 08.11.2011, встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 на рівні двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць роботи /том 1, арк. с. 133-134/.

Ухвалою від 23.08.2012 строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора були продовжені до 25.02.2013 /том 5, арк. с. 14-15/.

Ухвалою суду від 13.02.2013 /том 6, арк. с. 139-145/, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2013, арбітражного керуючого ОСОБА_1 усунуто від виконання обов'язків ліквідатора Приватного підприємства „Цеоліт". Водночас, цією ж ухвалою його зобов'язано виконувати обов'язки ліквідатора ПП „Цеоліт" до призначення у встановленому порядку нового ліквідатора ПП „Цеоліт".

Ухвалою суду від 05.03.2013 ліквідатором Приватного підприємства „Цеоліт" призначено арбітражного керуючого Горюна Віталія Васильовича /том 7, арк. с. 1-2/.

Ухвалою суду від 08.08.2013 затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_1 за час здійснення ним повноважень ліквідатора ПП „Цеоліт" за період з 20.10.2011 по 04.03.2013 у сумі 36 482,03 грн, у тому числі 146,00 грн - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника.

Цією ж ухвалою встановлено, що послуги та витрати арбітражного керуючого ОСОБА_1 за час виконання ним обов'язків ліквідатора ПП „Цеоліт" в сумі 36 336,03 грн підлягають оплаті та відшкодуванню за рахунок коштів кредиторів, пропорційно до визнаних кредиторських вимог /том 8, арк. с. 131-135/.

Утім, конкретний розмір витрат кожного кредитора судом не визначений.

19.08.2013 від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшла заява про винесення додаткової ухвали, в якій заявник просить суд усунути зазначені прогалини.

За приписами частини першої статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 „Про судову практику в справах про банкрутство" провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Враховуючи відсутність спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді заяв про винесення додаткової ухвали про розподіл господарських витрат, суд вважає, що до даної категорії заяв у провадженні у справі про банкрутство мають застосовуватись положення Господарського процесуального Кодексу, якими врегульовано аналогічні питання, в тому числі розділів VІ, XI Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оплата послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 та його витрати безпосередньо пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, а отже є судовими витратами.

Згідно з частиною першою статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення чи не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

За приписами частини другої статті 18 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 08.08.2013 встановлено, що послуги та витрати арбітражного керуючого ОСОБА_1 за час виконання ним обов'язків ліквідатора ПП „Цеоліт" в сумі 36 336,03 грн підлягають оплаті та відшкодуванню за рахунок коштів кредиторів, пропорційно до визнаних кредиторських вимог . Проте судом не вирішено питання щодо розподілу між кредиторами боржника суми оплати послуг ліквідатора у конкретному грошовому вимірі, що ускладнює виконання вказаної ухвали.

З матеріалів справи убачається, що кредиторами банкрута є:

- Міністерство оборони Російської Федерації з вимогами у сумі 40 913,92 грн;

- Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" з вимогами у сумі 1 158 230,40 грн;

- Приватне акціонерне товариство „Київстар" з вимогами у сумі 1 030,89 грн.

Разом розмір вимог кредиторів до боржника становить 1 200 175,21 грн.

Виходячи з наведеного, частки кредиторів у загальному розмірі вимог до боржника становлять:

- Міністерства оборони Російської Федерації - 3,41%

(40 913,92 * 100 / 1 200 175,21);

- Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" - 96,50%

(1 158 230,40 * 100 / 1 200 175,21);

- Приватного акціонерного товариства „Київстар" - 0,09%

(1 030,89 * 100 / 1 200 175,21).

Відповідно, частки кожного кредитора банкрута у загальній вартості послуг та витрат арбітражного керуючого ОСОБА_1 у грошовому вимірі становлять:

- 1 239,06 грн - частка Міністерства оборони Російської Федерації

(36 336,03 * 3,41%);

- 35 064,27 грн - частка Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк"

(36 336,03 * 96,50%);

- 32,70 грн - частка Приватного акціонерного товариства „Київстар"

(36 336,03 * 0,09%).

Беручи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення якісного та швидкого виконання судового рішення (ухвали господарського суду міста Севастополя від 08.08.2013), суд вважає за можливе задовольнити заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1та про винесення додаткової ухвали щодо розподілу між кредиторами Приватного підприємства „Цеоліт" судових витрат у справі про банкрутство у грошовому вимірі.

Керуючись статтями 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про винесення додаткової ухвали у справі № 5020-1489/2011- задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (ідентифікаційний номер 7704252261, 119160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; свідоцтво НОМЕР_3 від 11.04.2013 , видане Міністерством юстиції України; 99022, АДРЕСА_1) 1 239,06 грн (одна тисяча двісті тридцять дев'ять грн 06 коп.) оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Приватного підприємства „Цеоліт" арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" (ідентифікаційний код 14359319; 01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 24) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; свідоцтво НОМЕР_3 від 11.04.2013 , видане Міністерством юстиції України; 99022, АДРЕСА_1) 35 064,27 грн (тридцять п'ять тисяч шістдесят чотири грн 27 коп.) оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Приватного підприємства „Цеоліт" арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Видати наказ.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Київстар" (ідентифікаційний код 21673832; 03110, м. Київ, вул. Червонозоряний проспект, буд. 51) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; свідоцтво НОМЕР_3 від 11.04.2013, видане Міністерством юстиції України; 99022, АДРЕСА_1) 32,70 грн (тридцять дві грн 70 коп.) оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Приватного підприємства „Цеоліт" арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Видати наказ.

Суддя підпис В.О. Головко