Постанова

від 23.04.2013 по справі 5016/712/2012(13/51)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 5016/712/2012(13/51) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ВК „Віра" - Кузнєцов О.І. - за довіреністю;

від ТОВ „Сотол" - не з'явився;

від прокуратури - не з'явився

від ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ „Укрексімбанк" у м.Миколаєві - Чеботарьов О.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого кооперативу „Віра"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11 лютого 2013 року про відмову у задоволенні заяви в порядку ст.117 ГПК України про визнання судового наказу від 07.08.2012р. таким, що не підлягає виконанню (виданого на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.2012р.)

по справі №5016/712/2012(13/51)

за позовом Прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ „Укрексімбанк" у м.Миколаєві

до відповідачів:

- Виробничого кооперативу "Віра"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотол"

про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та застави

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 23 .04.2013р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.05.2012р. задоволено позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м.Миколаєві (надалі - Банк) до ТОВ "Сотол" та ВК "Віра" про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 1804679,91грн. і звернення стягнення на предмети іпотеки та застави

На виконання рішення судом першої інстанції 22.06.2012р. був виданий наказ на примусове виконання рішення від 24.05.2012р., боржник - ТОВ „Сотол", стягувач: ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України".

Також на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Миколаївської області 07.08.2012р. був виданий наказ №5016/712/2012(13/51) про примусове виконання рішення -боржник: ТОВ „ВК „Віра", стягувач: ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

30.01.2013р. ВК „Віра" звернувся до суду першої інстанції з заявою про визнання наказу від 07.08.2012р. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви ВК „Віра" зазначив, що місцевим господарським судом в порушення ч.ч.1,2 ст.116 ГПК України видано оскаржений наказ, оскільки 22.06.2012р. судом вже був виданий один наказ на виконання рішення суду від 24.05.2012р., в якому вказано боржником - ТОВ „Сотол", стягувачем - ПАТ „Державний експортно-імпортний банк". Оскільки оскаржений наказ від 07.08.2012р. не відповідає резолютивній частині рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.2012р. та суперечить положенням ч.1 ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження", заявник з посиланням на ч.2 ст.117 ГПК України просив суд визнати наказ від 07.08.2012р. таким, що не підлягає виконанню.

08.02.2013р. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ „Укрексімбанк" у м.Миколаєві подало до місцевого господарського суду заперечення на заяву, в яких зазначило, що заява ВК „Віра" є необґрунтованою, та такою що не містить будь-яких підстав для визнання виданого наказу таким, що не підлягає виконанню. Накази від 22.06.2013р. та від 07.08.2012р. відповідають вимогам ЗУ „Про виконавче провадження" та видані судом у відповідності до норм ч.ч.1,4 ст. 116 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.02.2013р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви ВК „Віра" про визнання наказу від 07.08.2012р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду вмотивована посиланням на норми ст.ст.115,116, ч.ч.2-5 ст.117 ГПК України, ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження" та тим, що відсутні підстави для задоволення заяви ВК „Сотол" та заявник не довів існування жодної з підстав для визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012р. таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з ухвалою господарського суду першої інстанції, ВК „Віра" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 11.02.2013р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає ті ж самі обставини, що і в заяві від 30.01.2013р., а також те, що ВК „Віра" не знав та не був повідомлений про дату та час судового засідання щодо розгляду його заяви, у зв'язку з чим було порушено його право на інформацію про день та час розгляду заяви, право брати участь в засіданні суду, рівність перед законом та судом. Ухвала підлягає скасуванню, оскільки при її прийнятті судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи - 22.06.2012р. судом першої інстанції був виданий наказ, якій повністю відповідає резолютивній частині рішення, тому можна зробити висновок, що наказ, виданий 07.08.2012р. по тій самій справі, який не відповідає резолютивній частині рішення, видано судом помилково.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. поновлено ВК „Віра" пропущений строк подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні 23.04.2013р.

23.04.2013р. Банк подав до Одеського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу ВК „Віра" в яких зазначив, що вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з тих самих підстав, які були ним зазначені в запереченнях на заяву ВК „Віра". Також Банк вважає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при розгляді заяви ВК „Віра", оскільки відповідно до ч.3 ст.117 ГПК України господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ВК „Віра" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Банку заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженої ухвали.

Прокуратура Жовтневого району Миколаївської області та ТОВ „Сотол" своїх представників в засідання суду не направили.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в процесі апеляційного провадження, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.05.2012р. задоволено позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м.Миколаєві до ТОВ "Сотол" та ВК "Віра".

Резолютивна частина рішення викладена наступним чином:

1.Позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Миколаєві до ТОВ „Сотол" та ВК „Віра" про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 1804679,91грн. і звернення стягнення на заставне та іпотечне майно задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВ „Сотол" на користь ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України", грошові кошти в загальній сумі 1804679,91грн., із яких:

за кредитним договором від 26.07.2010 р. № 62610К6

1386771,37грн., у тому числі:1050000грн. - сума кредиту; 216100,80грн. - проценти за користування кредитом; 9438,71грн. - комісійні за управління кредитом; 98004,12грн. - пеня за прострочення погашення суми кредиту; 12496,53грн. - пеня за прострочення погашення процентів за користування кредитом; 731,21грн. - пеня за прострочення погашення комісії за управління кредитом, на розрахунковий рахунок 3739400409263 у філії АТ „Укрексімбанк" у м. Миколаєві

за кредитним договором від 26.04.2011 р. № 62611К4

417908,54грн., у тому числі: 330000грн. - сума кредиту; 50712,01грн. - проценти за користування кредитом; 7090,32грн. - комісійні за управління кредитом; 55,87грн. - комісійні за зобов'язання; 26995,83грн. - пеня за прострочення погашення кредиту; 2535,02грн. - пеня за прострочення погашення процентів за користування кредитом; 513,51грн. - пеня за прострочення погашення комісійних за управління кредитом; 5,98грн. - пеня за прострочення погашення комісійних за зобов'язання, на розрахунковий рахунок 3739300509263 у філії АТ „Укрексімбанк" у м. Миколаєві

3.Стягнення заборгованості в загальній сумі 1804679,91грн. на користь ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" звернути:

1)на предмет застави за договором від 11.06.2008 р. № 62608Z4 із змінами до нього, внесеними договором від 05.11.2009 р. № 62608Z4-1, укладеними між АТ „Укрексімбанк" і ВК "Віра" , і приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М. посвідченими: договір застави за № 2411, а зміни до нього за № 2887, а саме, на майно:

лінію по виробництву біодизеля 1500 л/год - 1 шт. в комплекті відповідно до ТУ У 29.2-2433016356-00162006, поспорту лінії, регламенту на лінію, поспорту установки десорбційної, технічного паспорту реактору безперервної дії, високочастотного, які видані приватним підприємством „Біодизельдніпро" та ТОВ „Біодизельдніпро", загальною заставною вартістю 792655,50грн.; трансформатор 100 ква/4 - 1 шт. загальною заставною вартістю 8990,80грн.; агрегат-насос АСВН-80а - 4 шт. загальною заставною вартістю 22842,60грн.; кавітаційний блок для виробництва біодизельного палива (потужність 1 т/год.) - 1 шт. загальною заставною вартістю - 92884,40грн.; ємкості для зберігання ПММ об'ємом 5 куб. м. - 2 шт. загальною заставною вартістю 8148грн., об'ємом 10 куб. м. - 6 шт. загальною заставною вартістю 33145грн., об'ємом 25 куб. м. - 8 шт. загальною заставною вартістю 145699,40грн., об'ємом 50 куб. м. - 4 шт. загальною заставною вартістю 139750,10грн., об'ємом 70 куб. м. - 4 шт. загальною заставною вартістю 138258,40грн.; фільтр тонкої очистки (ФТО-100) - 2 од. потужністю 1000 л/год загальною заставною вартістю 72275грн.; установка десорбціонна -УДМ (метаноловигонка) потужністю 1000 л/год загальною заставною вартістю 125050грн., а всього загальною заставною вартістю 1582699,20грн., шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну продажу предмету застави в розмірі оціночної вартості, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу;

2)на предмет іпотеки за договором від 11.06.2008 р. № 62608Z5 із змінами до нього, внесеними договором від 05.10.2009 р. № 62608Z5-1, укладеними між АТ „Укрексімбанк" і ВК "Віра" , і приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М. посвідченими: договір іпотеки за № 2112, а зміни до нього за № 2886, а саме, на нерухоме майно:

нежитловий об'єкт, що складається з чотирьох основних будівель: виробничого цеху літ. А-1 загальною площею 691,9кв.м.; битового корпусу літ. Г-1 загальною площею 32,6кв.м.; битовки літ. Ж-1 загальною площею 32,3кв.м., прохідної літ .3-1 загальною площею 5 кв.м., гаражу літ. Б; насосної літ. Д; вбиральні літ. Е; огорож №№ 1, 2, 3 та споруд №№8,10,11-23, І, що знаходиться за адресою: вул.Дорожна,5, смт.Воскресенське, Жовтневий район, Миколаївська область, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну продажу предмету застави в розмірі заставної вартості іпотечного майна в сумі 712431грн.

4. Стягнути в солідарному порядку з ТОВ „Сотол" та ВК "Віра" в доход Державного бюджету України грошові кошти на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 36093,60грн.

На виконання рішення від 24.05.2012р. судом першої інстанції 22.06.2012р. був виданий наказ на примусове виконання рішення - боржник: ТОВ „Сотол" , стягувач: ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України".

Також на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Миколаївської області 07.08.2012р. був виданий наказ про примусове виконання рішення -боржник: ВК „Віра" , стягувач: ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України".

Дані накази були звернені Банком до виконання.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Жовтневого РУЮ Миколаївської області від ВП №33402866 від 06.08.2012р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №5016/712/2012 від 22.06.2012р. (боржник ТОВ „Сотол") на підставі п.7 ч.1 ст.49, ст.50 ЗУ „Про виконавче провадження" у зв'язку з прийняттям господарським судом Миколаївської області 10.07.2012р. постанови по справі №5016/1163 про визнання ТОВ „Сотол" банкрутом та призначенням арбітражним керуючим Козлова В.О.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Жовтневого РУЮ Миколаївської області від ВП №33787776 від 23.08.2012р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №5016/712/2012 від 07.08.2012р. (боржник ВК „Віра") на підставі п.7 ч.1 ст.49, ст.50 ЗУ „Про виконавче провадження" - у зв'язку з прийняттям 17.07.2012р. загальними зборами членів ВК „Віра" рішення про припинення ВК „Віра" та призначенням ліквідатором Кооперативу Білан І.Г.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ВК „Віра" з огляду такого.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ „Про виконавче провадження".

Згідно ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів , або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Відповідно до ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ „Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч.1-3 ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинною станом на дати видачі наказів - 22.06.2012р. та 07.08.2012р.) у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Пункт 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" містить такі роз'яснення: „Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" містяться наступні роз'яснення „.....Якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 ЗУ „Про виконавче провадження")."

ВК „Віра" виступав майновим поручителем ТОВ „Сотол" перед Банком за кредитними договорами від 26.04.2011р. № 62611К4 та 26.07.2010р. № 62610К6.

Судом першої інстанції у відповідності до ст.116 ГПК України, ч.1 ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження", з урахуванням наявності двох відповідачів по справі та відсутності солідарного обов'язку відповідачів, були видані два окремі накази на виконання рішення суду від 24.05.2012р. - від 22.06.2012р. в частині, яка стосується ТОВ „Сотол", та 07.08.2012р. в частині ВК „Віра", з зазначенням одного стягувача ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та різних боржників - ТОВ „Сотол" та ВК „Віра" відповідно.

Наказ від 07.08.2012р. повністю відповідає резолютивній частині рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.2012р., в п.3 якої зазначено: стягнення заборгованості в загальній сумі 1804679,91грн. на користь ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" звернути: 1)на предмет застави за договором від 11.06.2008р. №62608Z4 із змінами до нього, внесеними договором від 05.11.2009р. №62608Z4-1, укладеними між АТ „Укрексімбанк" і ВК "Віра" ; 2)на предмет іпотеки за договором від 11.06.2008р. № 62608Z5 із змінами до нього, внесеними договором від 05.10.2009р. №62608Z5-1, укладеними між АТ „Укрексімбанк" і ВК "Віра" ; боржником у цьому наказі судом правильно зазначено саме ВК „Віра", чим і вказується на ту частину судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (пункт 3 резолютивної частини рішення від 24.05.2012р.).

Таким чином, відсутні підстави вважати наказ від 07.08.2012р. виданим господарським судом першої інстанції помилково.

Також відсутня така підстава для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як добровільне виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, так як рішення господарського суду Миколаївської області набрало законної сили, судом апеляційної інстанції не скасовувалось (не змінювалось), відповідачами по справі у добровільному порядку виконане не було, що підтверджується довідками про заборгованість ТОВ „Сотол" станом на 01.01.2013р., наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню була розглянута за відсутності представника ВК „Віра" та він не отримував копію оскарженої ухвали, оскільки пункт 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (в редакції, чинній на день розгляду справи місцевим господарським судом) містить наступні роз'яснення „........в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом." Судом першої інстанції копії ухвал про призначення заяви ВК „Віра" до розгляду у судовому засіданні (від 04.02.2013р.) та про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу від 07.08.2013р. таким, що не підлягає виконанню (від 11.02.2013р.) були надіслані ВК „Віра" за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, смт.Воскресенськ, вул.Дорожна,5, яка була зазначена заявником в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Копії ухвал повернулись на адресу суду з зазначенням відділенням поштового зв'язку причини повернення - „Адресат вибув". Тобто заявник вважається таким, що повідомлений про час та день розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків місцевого господарського суду, зводяться до мотивів заяви про визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012р. таким, що не підлягає виконанню, та не вказують на наявність підстав для скасування або зміни оскарженої ухвали.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки оскаржуваної ухвали господарського суду Миколаївської області від 11.02.2013р. відповідають обставинам справи та нормам законодавства, що є підставою для залишення ухвали без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105-106 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.02.2013р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.04.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.