Рішення

від 16.04.2013 по справі 28/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.13 р. Справа № 28/157

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой», м.Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 35042421)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк (ідентифікаційний код 33671100)

про стягнення заборгованості у розмірі 200129,68грн., пені у розмірі 24413,83грн., 3% річних у розмірі 21718,57грн., інфляційних втрат у розмірі 67001,08грн.

за участю представників:

від позивача: Бойко Г.І. за дорученням від 12.01.2013р.

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк про стягнення 260978,68грн.

Ухвалою від 26.06.2009р. господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №28/157 (суддя Курило Г.Є.).

31.08.2009р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі №28/157, у зв'язку із розглядом пов'язаної із нею справою №22/78пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой», м.Дніпропетровськ про визнання договору підряду №14/03 від 14.03.2008р. недійсним.

Ухвалою від 31.08.2009р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №28/157 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення по суті пов'язаною із нею справою №22/78пд.

24.01.2012р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №28/157, до якого надана постанова ДАГС по справі №22/78пд про залишення рішення по справі №22/78пд без змін.

Ухвалою від 13.02.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №28/157 та призначив останню до розгляду.

16.02.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга б/н та дати Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.08.2009р. по справі №28/157 про зупинення провадження по справі.

Ухвалою від 16.11.2012р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №28/157 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю надіслання зазначеної апеляційної скарги та матеріалів справи №28/157 на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №28/157.

Ухвалою від 27.04.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №28/157 та призначив останню до розгляду.

04.05.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга б/н від 04.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2012р. по справі №28/157 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 04.05.2012р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №28/157 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із необхідністю направлення апеляційної скарги та матеріалів справи №28/157 на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

У зв'язку із знаходженням судді Курило Г.Є. на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду Донецької області справу №28/157 передано на автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Сич Ю.В.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №28/157.

Ухвалою від 06.03.2013р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №28/157 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором підряду №14/03 від 14.03.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 200129,68грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 4016,12грн., інфляційних втрат у розмірі 24994,23грн., пені у розмірі 31838,65грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №14/03 від 14.03.2008р., договірних цін, локальних кошторисів №2-1-1, підсумкових відомостей ресурсів, протоколу розбіжностей від 14.03.2008р. до договору, додаткових угод №1 від 11.08.2008р., №2 від 04.11.2008р. до договору, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р., за червень 2008р., за серпень 2008р., листопад 2008р., актів приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р., за червень 2008р., за серпень 2008р., листопад 2008р., банківських виписок, листа №23/02-01 від 23.02.2009р. та доказів його отримання, листа №14/04-02 від 14.04.2009р., податкової декларації за квітень 2008р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податкової накладної №28 від 09.04.2008р., податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2008р., податкових накладних №149 від 29.08.2008р., №134 від 12.08.2008р., податкової декларації на додану вартість за листопад 2008р., розшифровки податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2008р., податкової накладної №204 від 28.11.2008р., повідомлення-розписки.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 549, 551, 610, 611, 625, 664 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 13, 15, 21, 22, 32, 44, 45, 46, 49, 54, 55, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

03.05.2012р. позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, за якою останній збільшив розмір 3% річних на 17764,94грн. та інфляційні втрати на 41589,76грн.

07.05.2012р. позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, за якою останній зменшив розмір 3% річних та просив суд стягнути суму вказаного нарахування у розмірі 3953,63грн.

07.05.2012р. позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, за якою останній збільшив розмір інфляційних втрат та просив суд стягнути з відповідача суму вказаних нарахувань у розмірі 25411,32грн.

07.05.2012р. позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, за якою останній збільшив розмір пені та просив суд стягнути з відповідача суму вказаного нарахування у розмірі 24413,83грн.

10.04.2013р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, за якою просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 200129,68грн., пеню у розмірі 24413,83грн., 3% річних у розмірі 21718,57грн., інфляційні втрати у розмірі 67001,08грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відтак, за вказаними вище заявами позивач фактично зменшив розмірі пені та збільшив розмір 3% річних та інфляційних втрат. Отже, враховуючи викладене, в подальшому суд здійснює розгляд справи з урахуванням останньої заяви позивача.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

14.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто на воді» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой» (підрядник) укладено договір підряду №14/03 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступні види робіт: облаштування покрівлі торгово-виставкового комплексу по вул.Кірова в Кіровському районі м.Донецьк підрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними силами, зі своїх або наданих замовником матеріалів, вищевказаних робіт у відповідності з умовами договору (п.1.1. Договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити всі виконані роботи на умовах цього договору (п.1.2. Договору).

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2010р. по справі №22/78пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой», м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору №14/03 від 14.03.2008р. позовні вимоги залишені без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010р. вищевказане рішення по справі №22/78пд залишено без змін.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до Договору.

За п.12.03. Договору даний договір діє до 31.12.2008р.

Відповідно до п.1.3. Договору обсяг, характер та вартість робіт, визначених в п.1.1. цього договору, визначаються договірною ціною, узгодженою сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору.

11.08.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №1к до Договору, якою сторонами доповнено п.1.1. Договору: замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по облаштуванню водоприймальних воронок на об'єкті: «Торгово-виставковий комплекс по вул.Кірова в Кіровському районі м.Донецька».

Вказаною додатковою угодою сторонами доповнено п.2.1. Договору: загальна вартість робіт, що виконуються підрядником по облаштуванню водоприймальних воронок на об'єкті: «Торгово-виставковий комплекс по вул.Кірова в Кіровському районі м.Донецька», згідно договірної ціни (додаток №1), складає 4950,00грн. в тому числі ПДВ 825,00грн.

04.11.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №2к до Договору, якою сторонами доповнено п.1.1. Договору: замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи по облаштуванню покрівлі на об'єкті: «Торгово-виставковий комплекс по вул.Кірова в Кіровському районі м.Донецька».

Вказаною додатковою угодою сторонами доповнено п.2.1. Договору: вартість додаткових робіт, що виконуються підрядником з облаштування утеплювачу на об'єкті: «Торгово-виставковий комплекс по вул.Кірова в Кіровському районі м.Донецька», згідно договірної ціни (додаток №1), складає 35173,20грн. в тому числі ПДВ 5862,20грн.

По закінченню робіт сторонами підписується акт здачі-приймання виконаних робіт (п.6.1. Договору).

Замовник протягом 5 календарних днів з моменту отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний направити підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від прийомки робіт (п.6.2. Договору).

Так, сторонами складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р. від 30.05.2008р. на суму 227504,40грн., за червень 2008р. від 30.06.2008р. - 176866,80грн., за серпень 2008р. від 29.08.2008р. - 295094,40грн., за листопад 2008р. від 28.11.2008р. - 35173,20грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконанні роботи прийняті замовником без заперечень.

За п.7.3. Договору в редакції протоколу розбіжностей в узгодженій сторонами редакції розрахунки за виконані роботи замовник здійснює на підставі актів приймання виконаних робіт по формі №КБ-2 та довідки №КБ-3 підписаних сторонами. Акт приймання виконаних робіт готує підрядник та передає для підписання замовнику до 25 числа звітного місяця. Замовник протягом 5 робочих днів зобов'язаний здійснити прийомку виконаних робіт та підписати акт виконаних робіт. Замовник має право відмовитись від підписання акту виконаних робіт з наданням в письмовому вигляді виявлених порушень (дефектів). В такому випадку підрядник зобов'язаний усувати порушення за свій рахунок та в обумовлені с замовником строки. Після усунення порушень (дефектів) замовник повинен прийняти виконані роботи. У випадку приймання виконаних робіт та підписання акту, замовник зобов'язується в триденний строк оплатити виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником сплачено за Договором 534509,12грн., про що свідчать банківські виписки, копія яких наявні в матеріалах справи.

Проте, не сплаченими залишились частково акт виконаних робіт за серпень 2008р. та повністю акт за листопад 2008р.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, доказів повного погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 200129,68грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 24413,83грн., 3% річних у розмірі 21718,57грн., інфляційних втрат у розмірі 67001,08грн.

За п.10.2. Договору за порушення замовником договірних зобов'язань він сплачує підряднику за затримку розрахунків за виконані роботи - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості належних до оплати робіт за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно зазначено кількість днів нарахування, зокрема, нараховано пеню на день, коли замовником здійснено часткову оплату, що є помилковим. Так позивачем визначено період нарахування пені на суму 224956,48грн. з 02.09.2008р. по 05.09.2008р., тоді як замовником здійснено часткове погашення вказаної заборгованості 05.09.2008р. на суму 25000,00грн., на суму 199956,48грн. за період з 06.09.2008р. по 15.09.2008р., тоді як замовником 16.09.2008р. сплачено 20000,00грн., на суму 179956,48грн. за період з 17.09.2008р. по 23.09.2008р., тоді як замовник сплатив 23.09.2008р. 15000,00грн.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає задоволенню становить 24017,20грн.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено також, що позивачем невірно зазначено кількість днів нарахування, зокрема, нараховано 3% річних на день, коли замовником здійснено часткову оплату, що є помилковим

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що сума вищевказаного нарахування становить 21663,74грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно визначена сума вказаного нарахування.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що сума вказаного нарахування, що підлягає стягненню становить 66899,85грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково: пені у розмірі 24017,20грн., 3% річних у розмірі 21663,74грн., інфляційних втрат у розмірі 66899,85грн.

Крім того, позивач відповідно до змісту позовної заяви просить суд здійснити заходи забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах стягуваної суми, про що винести відповідну ухвалу.

Підстави подання заяви про вжиття запобіжних заходів та порядок вжиття заходів забезпечення позову визначені розділом Х ГПК України.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову міститься в ст. 67 ГПК України, серед них вказана правова норма визначає:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборону відповідачеві вчиняти певні дії;

заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.06р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Позивач належних та допустимих у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, доказів, що підтверджують можливість виникнення чи наявності обставин, які у подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим провадження у справі не надав.

З огляду на наведене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой», м.Дніпропетровськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 200129,68грн., пені у розмірі 24413,83грн., 3% річних у розмірі 21718,57грн., інфляційних втрат у розмірі 67001,08грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді» (83102, м.Донецьк, пр.Ленінський, б.11-б, ідентифікаційний код 33671100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Моніторна, буд.2, кв.399, ідентифікаційний код 35042421) суму заборгованості у розмірі 200129,68грн., пені у розмірі 24017,20грн., 3% річних у розмірі 21663,74грн., інфляційних втрат у розмірі 66899,85грн., державне мито у розмірі 2609,79грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн., судовий збір у розмірі 1592,47грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 16.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2013р.

Суддя Сич Ю.В.