Постанова

від 12.09.2006 по справі 11/158-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/158-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      30 серпня 2006 року                                                                                    Справа № 11/158-06

         Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Карбань І.С. доповідач,

                         судді  Лащенко Л.Д.,

                           судді  Шутенко І.А.,

при секретарі –Міракова  Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача –не прибув.,

1-го відповідача – Чудної М.М. за довіреністю №1180 від 28.08.2006р.,

2-го відповідача –не прибув.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2990Х/2-4) Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2006р.  по справі № 11/158-06

за позовом  ВАТ «Автотранс», м. Балаклія,

до Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області

та до ВДК у Балаклійському районі Харківської області

про стягнення 382968 грн. 03 коп.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з 1-го відповідача кредиторської заборгованості у розмірі 382968,03 грн. за понесені витрати при перевезенні пільгового контингенту громадян

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2006р. (у повному обсязі рішення складено 09.06.2006р.) по справі №11/158-06 (суддя Чернеляк М.І.) позов задоволено, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області на користь ВАТ «Автотранс»382968,03 грн. кредиторської заборгованість, 3829,68 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення  судом першої інстанції норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації - є бюджетною установою, фінансується виключно з Державного бюджету згідно з розподілом коштів Державного бюджету. Затвердження бюджетних призначень та фінансування  пільгового   перевезення здійснюється Головним фінансовим  управлінням Харківської обласної державної адміністрації. Згідно п.5. 6 ст. 51  Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України   без   відповідних   бюджетних   асигнувань   або   ж   перевищенням   повноважень, встановлених цим Кодексом  та законом про  Державний бюджет України, не вважаються бюджетними  зобов'язаннями. Витрати  державного   бюджету  на  покриття     таких зобов'язань не можуть здійснюватись.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 управління праці та соціального захисту населення є головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо пільг окремих категорій громадян, в т.ч. і пільгового перевезення. Управління праці та соціального захисту населення проводило розрахунки по компенсаційним виплатам за пільгові перевезення окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету підприємству ВАТ "'Автотранс" в межах бюджетних призначень. Управлінням перераховувались щомісячні субвенції на рахунки ВАТ «Автотранс»згідно наданих даних про фактичні збитки від перевезень пільгового контингенту і в межах затверджених кошторисних призначень. Управління праці звіряє надані розрахунки і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, не проводить розрахунків до уточнення цієї інформації, після чого підписується акт звіряння розрахунків за формою «3-пільга». Працівники управління при перевірці достовірності інформації наданої від ВАТ «Автотранс»керуються «Інструкцією про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах», затвердженою наказом Міністерства статистики України від 27.05.1996р. №150. Кредиторська заборгованість в сумі 382968.03 грн.. яка виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням для покриття витрат, пов'язаних з перевезенням пільгового контингенту. В кошторисних призначеннях управління праці та соціального захисту населення на 2003 -2005 р., які затверджуються головою Балаклійської районної державної адміністрації, по коду функціональної класифікації видатків 170102 «Пільгове перевезення окремих категорій громадян»не передбачено коштів на покриття заборгованості минулих років, оскільки дана заборгованість більше бюджетних асигнувань і не вважається бюджетною.

Апелянт вказував, що ним направлялися листи-запити до головною фінансового управління Харківської облдержадміністрації, фінансового управління Балаклійської райдержадміністрації для вирішення питання щодо відшкодування підприємству ВАТ «Автотранс»збитків за минулі роки по компенсаційним виплатам за пільгове перевезення окремих категорій громадян. Згідно відповіді фінансового управління Балаклійської райдержадміністрації кредиторська заборгованість за минулі роки по компенсаційним виплатам за пільгове перевезення окремих категорій громадян підприємству ВАТ «Автотранс»є небюджетною і відшкодуванню не підлягає Заборгованість, що утворилася у 2002- 2003 р. р. по КФК 090209 перед автотранспортним підприємством за перевезення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відображалась по КВЕК 1343 "Поточні трансферти населенню" в сумі 258.9 тис. гри. (передана по акту ВДК у Балаклійському районі станом на 01.09.2003 р.). Листом  Державного   казначейства   України   №   34-10/799-3885   від 26.04.2006 р. зазначено, що в разі  якщо перевізник отримує кошти як відшкодування   фактично наданих пільг конкретним громадянам, що мають право на пільгове перевезення, то такі видатки мають класифікуватись як поточні трансферти населенню і приводитись на підставі підтвердних документів  за КЕКВ   1343   "Інші  поточні  трансферти населенню" шляхом перерахування коштів з реєстраційного рахунку розпорядника   коштів   на   рахунки перевізників, відкриті в банківських установах.

Згідно   до   ст.   37   Закону   України   "Про   Автомобільний   транспорт"   пільгове перевезення пасажирів, які відповідно до   законодавства   користуються такими правами, забезпечують перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального   користування.   Перевізникам, які   здійснюють   перевезення на автобусних маршрутах загального  користування, забороняється відмовлятися  від пільгового перевезення, крім випадків передбачених законом. Види   та обсяги пільгових   перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення на маршрутах загального користування, збитків від цих  перевезень,  а згідно  до  ст. 39  цього  Закону  документами,   на  підставі  яких виконуються пасажирські перевезення - пасажира пільгового проїзду-посвідчення особи встановленого зразка. ВАТ "Автотранс" не подані підтвердні документи   щодо кількості пільговиків (білетно-розрахункові листи з зазначенням номеру пільгового посвідчення конкретних громадян), суми збитків від перевезення пільгового контингенту.

Згідно "Інструкції по інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 р. № 90, "Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, термін позовної давності якої минув", затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 08.05.2001 р. № 73, Наказом начальника управління праці та соціального захисту населення від 05.04.2005 р. № 8 кредиторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, по компенсаційним виплатам за пільгове перевезення окремих категорій громадян підприємства ВАТ "Автотранс" в сумі 180300,00 гри. списана.

Апелянт зазначав, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" - бюджетні зобов'язання приймаються розпорядниками коштів в обсягах, що не перевищують суми бюджетних призначень, ст. 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", ст. 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", ст. 66 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст. 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" - зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язанням і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Представники позивача та другого відповідача в судове засідання не прибули. Про час та місце розгляду апеляційної скарги позивач та відповідач були належним чином повідомлені, про що свідчить поштові повідомлення про вручення   ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду. Згідно  ст.ст.75, 99 ГПК України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що  12.04.2005 р. постановою господарського суду Харківської області по справі № Б-31/59-05 позивача було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Трєскунова О.В., на якого покладено обов'язок по виявленню майна позивача з метою його продажу та стягненню дебіторської заборгованості.

В результаті виконання покладених на ліквідатора обов'язків ним було виявлено, що основною господарською діяльністю позивача були пасажирські перевезення, у тому числі послуги по перевезенню окремих категорій громадян за пільговим   проїздом. Позивач  здійснював   перевезення   пільгового контингенту за власний рахунок.

У відповідності з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою КМУ від 34.03.2002р. № 256, зазначені видатки позивача підлягають відшкодуванню за рахунок місцевих бюджетів на підставі актів звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - постачальниками відповідних послуг.

У зв'язку з відсутністю зазначених актів звіряння на підприємстві ліквідатором було зроблено відповідний запит до першого відповідача, на який отримав відповідь від 11.01.2006 року за № 3 з доданими до неї копіями актів звіряння за станом на 01.10.2004 р. Зазначені акти було складено між позивачем та першим відповідачем, як головним  розпорядником    коштів   місцевого   бюджету,  за   двома категоріями населення, яким надаються пільги: ветерани та громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У відповідності з актом звіряння заборгованість першого відповідача перед позивачем по компенсаційних виплатах за пільговий проїзд ветеранів на 01.10.2004 р. складала 238391,60 грн. У відповідності з актом звіряння заборгованість першого відповідача перед позивачем по компенсаційних виплатах за пільговий проїзд громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 01.10.2004 р. складала 144576,43 грн. Загальна кредиторська заборгованість першого відповідача перед позивачем складає 382968,03 грн.

У відповідності з п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у районному бюджеті на зазначені цілі.

Апелянт, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, повинен щомісяця готувати дані про нараховані суми компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - постачальниками відповідних послуг і направляти їх до фінансових органів районних держадміністрацій.

Апелянт підтверджував, що у нього обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем в сумі 382968,03 грн., яка за його твердженням виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням для покриття витрат, пов'язаних з перевезенням пільгового контингенту.

Як вбачається з актів звіряння розрахунків зазначена кредиторська заборгованість виникла за послуги, надані позивачем у 2003 та 2004 роках. Таким чином, вищезазначена заборгованість на цей час є заборгованістю минулих років. Однак, перший відповідач зазначає, що в кошторисних призначеннях місцевого бюджету Балаклійського району Харківської області не передбачалось коштів на покриття заборгованості минулих років, у зв'язку з чим перший відповідач не в змозі був повністю відшкодувати позивачу збитки за минулі роки.

Згідно ч. 2 п. 12 Порядку погашення кредиторської заборгованості за державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Посилання апелянта на те що, згідно відповіді фінансового управління Балаклійської райдержадміністрації, кредиторська заборгованість за минулі роки по компенсаційним виплатам за пільгове перевезення окремих категорій громадян є не бюджетною та відшкодування не підлягає, не відповідає фактичним обставинам, оскільки що   перший   відповідач   є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету згідно з розподілом коштів Державного бюджету  у відповідності із бюджетними призначеннями, про що  також вказано у відзиві першого відповідача на позов.

Також є безпідставними посилання апелянта на те, що спірна заборгованість є не бюджетною, перший  відповідач  застосував до  неї норми  цивільного законодавства,  а саме загальну позовну давність тривалістю у три роки, у зв'язку з чим надав до суду документи про списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув,   в   сумі   180300,00   грн.   При   цьому,   перший   відповідач   попередив,   що залишкова заборгованість в подальшому також буде списана, як заборгованість, термін позовної давності якої минув.

Враховуючи, що спірні виплати фінансуються згідно Постанови КМУ від 04.03.2002р. № 256 за рахунок субвенцій з Державного бюджету, тобто зазначається саме про бюджетні відносини між позивачем та відповідачами; у відповідності з пунктами 25 та 37 ст.2 Бюджетного Кодексу України субвенція - це міжбюджетний трансферт для використання на певну мету,   тобто   це   кошти,   які   безоплатно   і  безповоротно передаються з Державного бюджету України до місцевого бюджету, у зв'язку з чим заборгованість по цій справі має статус державного боргу - заборгованості держави в результаті зобов'язань, що виникли на підставі законодавства; згідно із ч. 2 ст.1 ЦК України цивільне законодавство не застосовується до бюджетних відносин і до спірної заборгованості не може застосовуватись загальна позовна давність у три роки,  на  підставі  чого  перший  відповідач  провів та  має  намір  у  подальшому проводити безпідставне списання спірної заборгованості у зв'язку зі спливом строку  позовної давності.

На підставі викладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарський суд Харківської області від 05.06.2006р. відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте у відповідності з матеріалами справи, підстави для скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні.

         Керуючись ст. 99,101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, -

                                                постановила:

          Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2006р. по справі № 11/158-06 залишити без змін.

Головуючий суддя          І. С. Карбань.

                             Суддя                                        Л. Д. Лащенко.

                                          Суддя                                        І. А. Шатенко.